Історія справи

Постанова КЦС ВП від 06.12.2023 року у справі №206/4713/17
Ухвала КЦС ВП від 03.01.2019 року у справі №206/4713/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 206/4713/17

провадження № 61-538св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Дніпровська міська рада, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Федосєєвим Євгеном Олександровичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Єлізаренко І. А., Свистунової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області), ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилалася на те, що у 2014 році вона звернулася до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Після отримання указаного рішення, нею було здійснено всі необхідні дії для відведення земельної ділянки, а саме: розроблено та погоджено технічну документацію, отримано кадастровий номер (1210100000:096455:0265). Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено у грудні 2014 року.

У подальшому, після отримання усієї технічної документації, вона неодноразово зверталася до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки та передачі її їй у приватну власність.

Уся технічна документація, яка отримана позивачкою щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 разом із вказаними клопотанням знаходиться в міській раді.

Проте, міська рада, порушуючи порядок та строки розгляду її клопотань, усіляко затримувала розгляд клопотання та взагалі не приймала будь-яких рішень.

У той же час, їй стало відомо, що земельна ділянка, на яку їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, з незрозумілих причин зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 .

Так, 13 квітня 2017 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення № 83/19 про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

При цьому, рішенням Дніпропетровської міської ради від 28 вересня 2016 року № 82/14 рішення Дніпропетровської міської ради від 29 жовтня 2014 року № 82/56, яким їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, безпідставно визнано таким, що втратило чинність.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року про визнання таким, що втратило чинність рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 29 жовтня 2014 року № 82/56 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 »;

- скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 13 квітня 2017 року № 83/19 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

- скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:09:455:0285, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 1252613612101, номер запису права власності 20495093;

- зобов`язати Дніпровську (Дніпропетровську) міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.

Короткий зміст останнього рішення суду першої інстанції

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року «Про втрату чинності рішень міської ради від 29 жовтня 2014 року № 83/56, від 29 жовтня 2014 року № 82/56 стосовно надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) по АДРЕСА_2 » в частині визнання таким, що втратило чинність рішення Дніпропетровської міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 року «Про надання гр. ОСОБА_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 ».

Зобов`язано Дніпровську (Дніпропетровську) міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Дніпровською (Дніпропетровською) міською радою у передбачений статтею 118 Земельного кодексу України срок заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою та надання у користування земельної ділянки не розглянуто, а відсутність письмового рішення ради стосовного ініційованого позивачкою питання (про задоволення та/або відмову затвердження проекту землеустрою) позбавило останню у розумні строки вирішити питання, що стосувалось її законного інтересу.

Відмовляючи в частині позовних вимог про скасування рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 13 квітня 2017 року № 83/19 та скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:09:455:0285, суд виходив з недоведеністю позивачкою порушення її прав зазначеним рішенням, оскільки належних доказів про тотожність вказаної земельної ділянки та земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:096455:0265 сторонами суду не надано, клопотань, зокрема про проведення відповідної судової експертизи, не заявлялось. Крім тогр. Суд зазначив, що суду позивачкою не надано доказів державної реєстрації за ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року в частині зобов`язання Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду в частині визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року «Про втрату чинності рішень міської ради від 29 жовтня 2014 року № 83/56, від 29 жовтня 2014 року № 82/56 стосовно надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) по АДРЕСА_2 » в частині визнання таким, що втратило чинності, рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 «Про надання гр. ОСОБА_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 » змінено в частині правового обґрунтування підстав задоволення позовних вимог та викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року, проте вважав помилковими мотиви задоволення указаних позовних вимог.

Вказав, що ОСОБА_1 , вчинивши юридично значущі дії щодо вирішення питання про отримання у майбутньому права власності на спірну земельну ділянку, а саме: отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки, розробила такий проект, за її заявою сформовано земельну ділянку (проведено реєстрацію у державному кадастрі земельних ділянок, присвоєно кадастровий номер), мала сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельної ділянки, яка залежить від правомірної поведінки уповноваженого державного органу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі спірної земельної ділянки, апеляційний суд виходив з того, що рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11 січня 2023 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Федосєєв Є. О., в якій позивачка просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року та змінити резолютивну частину рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 рокушляхом її викладення в наступній редакції:

«- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року про визнання таким, що втратило чинність рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 29 жовтня 2014 року № 82/56 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 »;

- скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 13 квітня 2017 року № 83/19 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

- скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:09:455:0285, реєстровий номер об`єкта нерухомого майна 1252613612101, номер запису права власності 20495093;

- зобов`язати Дніпровську (Дніпропетровську) міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)».

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

28 лютого 2023 року від ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

16 лютого 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 09 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.

29 жовтня 2014 року відповідно до рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/56 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , також ОСОБА_1 було зобов`язано замовити у суб`єктів господарювання розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після його погодження, відповідно до чинного законодавства, подати цей проект до міської ради для прийняття відповідного рішення. Строк дії рішення становить два роки з моменту його прийняття.

ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 року, замовник - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області № 04-03/101214/2 від 10 грудня 2014 року визнано за можливе погодити проект із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки. Окрім того, висновок містить інформацію про погодження ГоловАПУ міської ради проекту землеустрою, розробленого ФОП ОСОБА_4 , щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 , площею 0,0868 га.

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 1202090702014 від 11 грудня 2014 року, земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,0868 га присвоєно кадастровий номер 1210100000:096455:0265.

11 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотанням, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати їй у приватну власність земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , додаток проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру.

30 червня 2017 року позивачка повторно звернулась до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з зазначеним вище клопотанням, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення указаної вище земельної ділянки та передати їй її у приватну власність.

Доказів прийняття Дніпровською (Дніпропетровською) міською радою будь-яких рішень за результатами розгляду вказаних клопотань суду не надано.

28 вересня 2016 року рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 року щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту та рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/56 від 29 жовтня 2014 року щодо надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту, визнано такими, що втратили чинність.

11 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

26 листопада 2014 року рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 82/58 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

18 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

27 жовтня 2016 року за вх. № 36/599 до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради надійшло клопотання від ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд.

16 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотанням, в якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у приватну власність земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

13 квітня 2017 року рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 344/19 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 1210100000:09:455:0285) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарський будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після його погодження, відповідно до чинного законодавства, подати цей проект до міської ради для прийняття рішення.

Тієї ж дати, тобто 13 квітня 2017 року, рішенням Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/19 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та умови передачі земельної ділянки, визначені під час його погодження, і передано земельну ділянку у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачка апеляційну скаргу на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 рокуне подавала, апеляційний суд перевіряв законність і обґрунтованість вказаного рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, тому в частині вирішення вимог про скасування рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 13 квітня 2017 року № 83/19 та в частині скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, в силу приписів пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України,касаційна скарга ОСОБА_1 розгляду не підлягає.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року визнано незаконним та скасовано рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року «Про втрату чинності рішень міської ради від 29 жовтня 2014 року № 83/56, від 29 жовтня 2014 року № 82/56 стосовно надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) по АДРЕСА_2 » в частині визнання таким, що втратило чинність рішення Дніпропетровської міської ради № 82/56 від 29 жовтня 2014 року «Про надання гр. ОСОБА_1 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 ».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року в частині визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року змінено в частині правового обґрунтування підстав задоволення позовних вимог та викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

У касаційній скарзі заявник, зокрема, просить визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року про визнання таким, що втратило чинність рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 29 жовтня 2014 року № 82/56 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 »

Оскільки вказана вимога судами задоволена, а доводи щодо незгоди з мотивами апеляційного суду при вирішенні зазначеної позовної вимоги в касаційній скарзі відсутні, судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовної вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради № 83/14 від 28 вересня 2016 року, в силу приписів статті 400 ЦПК України, касаційному перегляду не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема у сферах бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР установлено, що до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин.

У статті 12 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження цих проектів регулюються статтями 118 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою, восьмою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з вимогами статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з частинами дев`ятою, десятою, одинадцятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має право вчинити лише такі дії, а саме: прийняти письмове рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмовити у передачі земельної ділянки у власність або залишити клопотання без розгляду.

Верховний Суд зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки

у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Подібні правові висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала

у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20).

Отже, звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес,

у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 09 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.

Рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради від 29 жовтня 2014 року № 82/56 їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За заявою ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була сформована згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленим ФОП ОСОБА_4 , за результатами проведення топографо-геодезичних робіт вирахувано площу земельної ділянки 0,0868 га, складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування, Управлінням Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 10 грудня 2014 року № 04-03/101214/2 визнано за можливе погодити проект із землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1210100000:09:455:0285.

11 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з клопотанням, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати їй у приватну власність земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , додаток проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру.

30 червня 2017 року позивачка повторно звернулась до Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради з зазначеним вище клопотанням, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення указаної вище земельної ділянки та передати їй її у приватну власність.

Будь-яких рішень про задоволення або відмову у задоволенні вказаних клопотань ОСОБА_1 , за результатами їх розгляду, на час розгляду справи Дніпровською (Дніпропетровською) міською радою не прийнято, при цьому письмове рішення про залишення клопотання без розгляду також не приймалось.

Відсутність письмового рішення Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради стосовного ініційованого позивачкою питання (про задоволення заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність чи/або відмову у задоволенні такої заяви) позбавило останню у розумні строки домогтись вирішення питання, що стосувалось безпосередньо її законного інтересу, що є неприпустимим.

Ураховуючи, що питання про надання позивачці земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд вирішується тривалий час, Дніпровська (Дніпропетровська) міська рада необґрунтовано зволікає з прийняттям рішення щодо можливості затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки та передачі її у приватну власність ОСОБА_1 , при цьому письмове рішення про залишення клопотання позивачки без розгляду не приймалось, колегія суддів Верховного Суду вважає, що належним засобом захисту прав позивачки є зобов`язання Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 591/5935/17 (провадження № 11-951апп19).

При цьому Верховний Суд зауважує, що у цьому разі суд не перебирає на себе виключні повноваження органу місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин, не визначає, яке саме рішення (про задоволення, відмову у задоволенні, залишення без розгляду клопотання) повинно бути прийняте повноважним органом, а лише зобов`язує міську раду відповідно до встановленої процедури на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки, ухваливши законне та обґрунтоване рішення за клопотаннями ОСОБА_1 .

При таких обставинах колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком Самарського районного суду м. Дніпропетровська про наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Апеляційний суд зазначеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанцій у вказаній частині вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянкиОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд ухвалено відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з`ясованих обставин справи, а тому це рішення у вказаній частині, відповідно до статті 413 ЦПК України, необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду в цій частині вимог - скасувати.

Керуючись статтями 400 402 409 413 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Федосєєвим Євгеном Олександровичем, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) скасувати.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2021 року в частині вирішення позовних вимог про зобов`язання Дніпровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов