Історія справи

Постанова

Іменем України

06 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 200/22358/16-ц

провадження № 61-42577св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КоротунаВ. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_6,

представник публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» - Ліньков ОлександрОлександрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року в складі судді Шевцової Т. В. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року в складі колегії суддів: Варенко О. П.,

Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_4звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»), публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк»), ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю, без застосування наслідків недійсності.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року, позовну заяву залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з наявності підстав, передбачених частиною п'ятої статті 223, пунктом третім частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду.

У серпні 2018 рокуОСОБА_4подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, та передати справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому суди попередніх інстанцій безпідставно залишили позов без розгляду.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи те, що позивач, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, повторно не з'явилася у судове засідання 29 листопада 2017 року та 07 лютого 2017 року та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку з чим правильно розцінив другу поспіль неявку належним чином повідомленої позивача, як зловживання нею своїми правами, дійшли обґрунтованого висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4з підстав частини п'ятої статті 223, пункту третього частини першої статті 257 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і вважає доводи касаційної скарги про обмеження права на суд безпідставними, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права позивачів не порушені.

Крім того, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого

2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області

від 18 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П. Курило

М. Є. Червинська