Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025року

м. Київ

справа № 944/5010/24

провадження № 61-9012св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - Військова частина НОМЕР_1 ,

заінтересовані особи: Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дмитренко Володимир Павлович, на постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В., від 03 липня 2025 року, і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. 05 вересня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи, заінтересовані особи: Володимирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 .

2. Свої вимоги Військова частина НОМЕР_1 мотивувала тим, щовідповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 8

від 08 січня 2023 року солдат ОСОБА_2 був залучений до складу зведеної механізованої роти з метою виконання бойових завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної агресії та створення резервів Головнокомандувача Збройних Сил України на виконання директиви Головнокомандувача ЗСУ № 39/304/39/19 від 19 лютого 2022 року, телеграми командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19 лютого 2022 року № 119/7/2/675 дек, розпорядження командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року № ОСУВ/1/697 дек/п, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 № 22дск від 06 січня 2023 року та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 1-АД від 06 січня 2023 року. Відповідно до наказу № 8 від 08 січня 2023 року ОСОБА_2 було відряджено до міста Соледар Донецької області. З рапорта командира батальйону навчально-бойового озброєння та техніки підполковника ОСОБА_3 № 343 від 18 січня 2023 року слідує, що відповідно до доповіді командира зведеної механізованої роти майора ОСОБА_4 , під час виконання бойового завдання у Донецькій області, в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувались мінометним та артилерійським обстрілом, після відходу з позицій було виявлено відсутність солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_5 .

3. З пояснень військовослужбовців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_2 особовий склад зведеної механізованої роти виконував бойове завдання з оборони рубежів в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у взаємодії з особовим складом НОМЕР_3 окремої механізованої бригади, відповідно до бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 січня 2023 року № 4/дек. Близько 7 год. 14 січня 2023 року почався артилерійський та мінометний обстріл позицій у вищевказаному районі. Близько 11 год. одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в те місце, де перебував капітан ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_2 . В результаті влучання їх тіла понівечило. Через обстріли, які не припинялись тривалий час, евакуювати тіло та зброю солдата ОСОБА_2 не було можливості. Надалі ці позиції були зайняті противником.

4. Військова частина НОМЕР_1 вказувала, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 має юридичне значення для військової частини, оскільки ОСОБА_2 є військовослужбовцем цієї військової частини та обліковується як зниклий безвісти відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України № 280 від 15 вересня 2022 року «Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за № 1407/38743. Крім цього, відповідно до наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується членам сім`ї військовослужбовця, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Військова частина НОМЕР_1 продовжує здійснювати виплату грошового забезпечення членам сім`ї ОСОБА_2 .

5. З урахуванням зазначеного, Військова частина НОМЕР_1 просила встановити факт смерті військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, навідника-оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_2 , що мала місце 14 січня 2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області, в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувалися мінометним та артилерійським обстрілом.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року заяву Військової частини НОМЕР_1 задоволено.

7. Встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Маріуполь Донецької області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації, навідника-оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил держави-агресора.

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 9 частини першої статті 315 ЦПК України можливе, якщо суд на підставі незаперечних доказів встановить обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи. Наявними у справі доказами поза розумним сумнівом доводиться, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув поблизу міста Кліщіївка Донецької області в результаті отримання поранення, несумісного з життям, при захисті Батьківщини й стримуванні агресії держави-окупанта, під час проведення бойових дій.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Львівського апеляційного суду від 03 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.Заяву Військової частини НОМЕР_1 задоволено.

10. Встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, уродженця м. Маріуполь Донецької області, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації, навідника-оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки Військової частини НОМЕР_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії держави-окупанта.

11. Постанова апеляційного суду мотивована тим, щоматеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_1 копії заяви та ухвали про відкриття провадження, а також про отримання судових повісток. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, визнано порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128-130 ЦПК України.

12. Задовольняючи заяву Військової частини НОМЕР_1 , апеляційний суд виходив з того, що встановлені у справі обставини свідчать про те, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув поблизу села Кліщіївка Донецької області в результаті отримання поранення, несумісного з життям, при захисті Батьківщини й стримування агресії держави-окупанта, під час проведення бойових дій. Встановлення факту смерті необхідне для державної реєстрації смерті на території України та одержання свідоцтва про смерть.

Узагальнені доводи касаційної скарги

13. 14 липня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дмитренко В. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 03 липня 2025 року, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

14. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц, у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 27 липня 2021 року у справі № 357/4897/20, від 01 червня 2022 року у справі № 755/17944/18, від 29 червня 2022 року у справі № 205/6338/21, від 12 жовтня 2022 року у справі № 214/1894/16, від 18 жовтня 2022 року у справі № 916/2519/21, від 07 червня 2023 року у справі № 317/4035/17, від 09 серпня 2023 року у справі № 266/4900/21, від 04 жовтня 2023 року у справі № 2-1347/11, від 06 грудня 2023 року у справі № 295/4812/23, від 10 квітня 2024 року у справі № 759/1894/23, від 15 травня 2024 року у справі № 459/2076/21, від 13 червня 2024 року у справі № 357/1078/22, від 26 червня 2024 року у справі № 522/6673/23, від 11 вересня 2024 року у справі № 336/1098/24, від 20 листопада 2024 року у справі № 373/2163/21, від 18 грудня 2024 року у справі № 759/1602/24, від 15 січня 2025 року у справі № 333/6680/23, від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, від 09 квітня 2025 року у справі № 712/162/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

15. У касаційній скарзі заявницявказує, що апеляційним судом не було належним чином оцінено докази, які б могли свідчити про смерть її сина, не було допитано свідків, які могли б надати пояснення з приводу факту смерті її сина-військовослужбовця. Судом апеляційної інстанції не було надано оцінки усім доводам апеляційної скарги.

16. Заявниця звертає увагу на те, що апеляційним судом не було з`ясовано мету звернення до суду Військової частини НОМЕР_1 з цією заявою, для захисту, виникнення, змін або припинення яких саме майнових прав самої Військової частини НОМЕР_1 потрібно встановити факт смерті ОСОБА_2 . Стверджує, що метою поданої Військовою частиною НОМЕР_1 до суду заяви є ніщо інше як припинення її права на отримання грошового забезпечення, належного до виплати її сину військовослужбовцю, який зник безвісти, тобто метою подання заяви є вирішення спору про право. Апеляційним судом було проігноровано той факт, що судом першої інстанції було порушено положення частини четвертої статті 315 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 944/5010/24.

18. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року справу

призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. ОСОБА_10 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він проходив службу на посаді навідника-оператора 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки Військової частини НОМЕР_1 .

20. Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 8 від 08 січня 2023 року солдат ОСОБА_2 був залучений до складу зведеної механізованої роти з метою виконання бойових завдань, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної та створення резервів Головнокомандувача ЗСУ на виконання директиви Головнокомандувача ЗСУ № 39/304/39/19 від 19 лютого 2022 року, телеграми Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19 лютого 2022 року № 119/7/2/675дек, розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 27 вересня 2022 року № ОСУВ/1/697 дек/п, бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 № 22дск від 06 січня 2023 року та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 1-АД від 06 січня 2023 року його було відряджено до м. Соледар Донецької області.

21. Згідно з рапортом командира зведеної механізованої роти НОМЕР_4 навчального центру майора ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання з 13 січня 2023 року до 14 січня 2023 року o/c БГ 3-й механізований взвод зведеної механізованої роти потрапив під мінометно-артилерійський обстріл. Після виходу з позицій в районі населених пунктів Кліщіївка - Іванівське Донецької області було виявлено відсутність солдата ОСОБА_2 .

22. Відповідно до рапорта командира батальйону навчально-бойового озброєння та техніки підполковника ОСОБА_3 № 343 від 18 січня 2023 року, згідно з доповіддю командира зведеної механізованої роти майора ОСОБА_11 , під час виконання бойового завдання у Донецькій області в районі населеного пункту Кліщіївка внаслідок наступальних дій противника, які супроводжувались мінометним та артилерійським обстрілом, після відходу з позицій було виявлено відсутність солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_5 .

23. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року

№ 75-АД було призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовців: солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_5 .

24. За результатами службового розслідування складено Акт про проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісті навідника-оператора 3 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_2 та командира бойової машини 2 взводу 1 роти навчально-бойового озброєння та техніки батальйону навчально-бойового озброєння та техніки солдата ОСОБА_5 та винесено наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 92-ОД від 24 лютого 2023 року «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовців солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_12 ».

25. В ході проведення службового розслідування були опитані військовослужбовці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .

26. Відповідно до письмових пояснень інструктора 3 навчальної розвідувальної роти головного сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особовий склад зведеної механізованої роти виконував бойове завдання по обороні рубежів в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області у взаємодій з особовим складом НОМЕР_3 окремої механізованої бригади, відповідно до бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 січня 2023 року № 4/дек. Близько 7 год. 14 січня 2023 року почався артилерійський та мінометний обстріл їхніх позицій у вищевказаному районі. Близько 11 год. цього дня одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в місце, де перебував капітан ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_14 результаті влучання їхні тіла розірвало на шматки та понівечило. Оскільки в результаті цього вибуху він отримав поранення та контузію, за наказом командира почав відхід до інших позицій. Через обстріли, які не припинялись тривалий час, евакуювати тіло та зброю солдата ОСОБА_14 не виявилось можливим. Надалі ці позиції були зайняті ворогом.

27. Подібного змісту письмові пояснення надали військовослужбовці Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_13 .

28. ОСОБА_13 , допитаний судом першої інстанції в якості свідка, повідомив, що у січні 2023 року він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 він у складі групи, до якої також входив ОСОБА_2 , заступив на позицію. Зранку надійшла команда окопатися біля населеного пункту Кліщіївка, що вони і почали робити. Близько 7 год. розпочався артилерійський обстріл їхніх позицій. Він, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ще декілька військовослужбовців відступили, в тому числі ОСОБА_2 . Під час обстрілу снаряд влучив безпосередньо поряд з ОСОБА_2 . Коли вони відходили, сержант ОСОБА_6 дивився у вирву, яка утворилася внаслідок розриву снаряду та сказав, що бачив тіла, в тому числі ОСОБА_2 , які розірвало. Вважає, що ОСОБА_2 не міг вижити в цій ситуації, оскільки снаряд впав і розірвався безпосередньо біля нього. Ці позиції надалі були захоплені ворогом і вони не змогли повернутися туди.

29. Згідно з актом про настання смерті від 17 січня 2023 року,

14 січня 2023 року близько 7 год. почались артилерійський та мінометний обстріл Українських позицій в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Близько 11 год. 14 січня 2023 року одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в те місце, де знаходились капітан ОСОБА_9 та солдат ОСОБА_2 . В результаті влучання їхні тіла розірвало на шматки. Через обстріли, які не припинялися тривалий час і через те, що частина їхнього підрозділу відійшла на інші позиції, евакуювати тіла загиблих та їх зброю не було можливості.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

31. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

32. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

34. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

35. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

36. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

37. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

38. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

39. Загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

40. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції.

41. Статтею 317 ЦПК України передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

42. Верховний Суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов`язані з ним.

43. За змістом статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи (здатність мати цивільні права та обов`язки) виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

44. Внаслідок смерті відкривається спадщина.

45. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

46. Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

47. Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час чи внаслідок ведення бойових дій, суди беруть до уваги обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України, та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

48. Також необхідно брати до уваги обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію.

49. У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема, письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

50. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

51. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

52. За правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

53. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

54. Під час вирішення справи судами встановлено, що за результатом службового розслідування за фактом зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 встановлено, що він зник безвісті під час виконання службових обов`язків із захисту суверенітету Батьківщини в районі ведення бойових дій у Донецькій області, біля населеного пункту Кліщіївка, 14 січня 2023 року. В акті службового розслідування та в акті про настання смерті від 17 січня 2023 року зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 7 год. почався артилерійський та мінометний обстріл позицій ЗСУ в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Близько 11 год. 14 січня 2023 року одна з мін потрапила в окоп безпосередньо в те місце, де знаходився солдат ОСОБА_2 . В результаті влучання його тіло розірвало. Через обстріли, які не припинялися тривалий час, і через те, що частина підрозділу відійшла на інші позиції, евакуювати тіла загиблих та їх зброю не було можливості.

55. В ході проведення службового розслідування були опитані військовослужбовці Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .

56. Суд першої інстанції допитав свідка ОСОБА_13 , який підтвердив, що під час проведення підрозділом оборонних дій, внаслідок обстрілу противником позицій, снаряд влучив безпосередньо поряд з ОСОБА_2 . Коли вони відходили, сержант ОСОБА_15 дивився у вирву, яка утворилася внаслідок розриву снаряду, та повідомив, що бачив тіла, в тому числі ОСОБА_2 , які розірвало. Вважає, що ОСОБА_2 не міг вижити в цій ситуації, оскільки снаряд впав і розірвався безпосередньо біля нього. У подальшому позиції були захоплені ворогом і вони не змогли повернутися туди.

57. Таким чином, судами встановлено підстави для того, щоб вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув при виконанні бойового завдання поблизу села Кліщіївка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .

58. Ухвалюючи рішення про задоволення заяви Військової частини НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що існують достатні підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання.

59. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

60. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, судом апеляційної інстанції надана належна оцінка поданим доказам.

61. Звернення Військової частини НОМЕР_1 із заявою про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження не суперечить позиції Великої Палата Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23 січня

2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), оскільки заявник не має іншої можливості одержати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , яке посвідчує факт, що має юридичне значення, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів.

62. Військова частина НОМЕР_1 продовжує здійснювати виплату грошового забезпечення членам сім`ї ОСОБА_2 , тому ініціювала перед судом питання щодо встановлення факту його смерті.

63. Пунктом 1 розділу ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно, самовільно залишили військову частину (установу, організацію), місце служби або здійснили дезертирство), а також у разі їх смерті (загибелі), виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884.

64. Відповідно до пункту 5 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно. В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).

65. Отже Військова частина НОМЕР_1 має зацікавленість у встановленні факту смерті військовослужбовця ОСОБА_2 . Встановлення цього факту є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

66. Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постановах від 15 жовтня 2025 року у справі № 161/13331/24 (провадження

№ 61-8335св25), від 24 квітня 2024 року у справі № 756/5840/23 (провадження № 61-1825св24).

67. Апеляційним судом правильно застосовано приписи статті 317 ЦПК України до спірних правовідносин, виходячи з встановлених обставин цієї справи.

68. Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

69. Разом з тим між ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 не існує спору про право на отримання грошового забезпечення членами сім`ї ОСОБА_2 або ж одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. Про відсутність спору у подібних правовідносинах зазначено у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

70. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства (пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

71. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявниця послалася в обґрунтування доводів касаційної скарги.

72. Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, враховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

73. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 403 409 410 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Дмитренко Володимир Павлович,залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 03 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович