Історія справи

Постанова

Іменем України

05 липня 2018 року

м. Київ

справа № 335/7609/17-ц

провадження № 61-14329св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Держава Україна в особі Верховної Ради України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про визнання дій щодо надання послуг теплопостачання, газопостачання, води неналежної якості неправомірними, визнання дій українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, страхування землі дачної ділянки і будівель, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області у складі судді Онищенка Е. А. від 28 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Верховної Ради України про визнання дій щодо надання послуг теплопостачання, газопостачання, води неналежної якості до квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_5, неправомірними, визнання дій українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, страхування землі дачної ділянки і будівель.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Шалагінової А. В. від 27 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: зазначити: суд, до якого подається позовна заява; зазначити відповідачів, їх місцезнаходження, номера засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог та докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги; надати квитанцію чи інший платіжний документ про сплату судового збору у розмірі, виходячи зі змісту позовних вимог або надати обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору; довіреність чи інший документ на підтвердження повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5 та роз'яснено наслідки її невиконання.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Шалагінової А. В. від 04 вересня 2017 року клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви залишено без задоволення. Продовжено ОСОБА_4 строк на усунення недоліків вказаних в ухвалі Орджонікідзевськолго районного суду м. Запоріжжя

від 27 червня 2017 року.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Шалагінової А. В. від 31 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі частини другої статті 121 ЦПК України2004 року.

Не погоджуючись із ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області у складі судді

Онищенка Е. А. від 17 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевськолго районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року залишено без руху, оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам статей 121, 297 ЦПК України2004 року, та надано строк для усунення недоліків для надання суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних підстав для його поновлення, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 320 грн. на належний рахунок; надання оновленої апеляційної скарги, її копій та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та роз'яснено наслідки її невиконання.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області у складі судді

Онищенка Е. А. від 11 грудня 2017 року клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року задоволено. Поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо відкриття провадження у справі без сплати судового збору відмовлено.

Продовжено ОСОБА_4 строк для усунення недоліків для надання суду апеляційної інстанції квитанції про сплату судового збору у розмірі 320 грн. на вказаний належний рахунок в межах строку визначеного судом та роз'яснено наслідки її невиконання.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2017 року визнано неподаною та повернуто позивачу.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що оскільки у встановлений судом строк ОСОБА_4 вимоги ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 11 грудня 2017 року не виконала, апеляційну скаргу відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України,визнано неподаною та повернуто позивачу.

У лютому 2018 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що несплата судового збору не перешкоджає розгляду справи, а неможливість сплати є перешкодою звернення до суду для захисту її прав.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Анатогічна норма містилася і в статті 295 ЦПК України 2004 року.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою, третью статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір»та статтею 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, доводи про відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 не надала суду доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання щодо відкриття провадження у справі без сплати судового збору та продовжив строк для визнання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Оскільки зазначені недоліки в ухвалі апеляційного суду заявник не усунула, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 357 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги про те, що заявник позбавлена доступу до правосуддя, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_4 не довела неможливість сплатити судовий збір і лише в такому разі це було б перешкодою доступу до правосуддя. Крім того, судові процедури повинні бути справедливими і для позивача, і для відповідача.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвизнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже ОСОБА_4 вправі звернутися до суду з аналогічним позовом з додержанням встановлених законом вимог щодо змісту та порядку подання позовної заяви.

Інші доводи касаційної скарги вказують на особисте тлумачення заявником норм права та на правильність висновку апеляційного суду не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Ю. В. Черняк