Історія справи

Постанова

Іменем України

5 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 760/2247/17

провадження № 61-11934св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідачі - Національний авіаційний університет,

представник відповідача - Шишов Максим Юрійович,

третя особа - тимчасово виконуючий обов'язки ректора Національного авіаційного університету ЧепіженкоВалерій Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у складі судді Кізюн Л. І. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року у складі колегії суддів: Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Національного авіаційного університету (далі - НАУ), третя особа - тимчасово виконуючий обов'язки ректора НАУ Чепіженко В. І., про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалу районного суду мотивовано тим, що у судові засідання 27 березня

2017 року та 22 травня 2017 року належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с. 47, а.с. 59) ОСОБА_4 не з'явився. Оскільки позивач повторно не з'явився у судове засідання, незалежно від причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду на момент розгляду справи не надходило, тому позовну заяву відповідно до частини третьої статті 169 ЦПК України (2004 року) та пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України

(2004 року) залишено без розгляду.

У травні 2017 року, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції,

ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Ухвалу Солом'янського районного суду

м. Києва від 22 травня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що належним чином повідомлена про розгляд справи представник позивача (а.с. 45) та ОСОБА_4 (а.с. 47) у судове засідання 27 березня 2017 року не з'явилися (а.с. 54).

21 березня 2017 року позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 49-50), у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 22 травня 2017 року. Повідомлений належним чином про судове засідання

22 травня 2017 року (а.с. 59) позивач в судове засідання не з'явився (а.с. 91-94), 19 травня 2017 року подав до суду клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з його перебуванням на лікарняному (а.с. 88-89). Оскільки від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду щодо залишення позовної заяви без розгляду.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, оскільки судами не було враховано обґрунтування причин неявки у судові засідання.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини третьої статті 169 ЦПК України (2004 року) у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (2004 року) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_4, суди правильно виходили із того, що позивач належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи повторно не з'явився у судове засідання та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності у відповідності до вимог статей 169, 207 ЦПК України (2004 року).

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 щодо обґрунтування поважності причин неявки позивача в судові засідання суд не бере до уваги, оскільки з урахуванням вимог частини третьої статті 169 ЦПК України ( 2004 року) зазначені обставини не мають значення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

О. В.Білоконь

Є. В.Синельников