Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.11.2019 року у справі №369/14322/18

Постанова

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 369/14322/18

провадження № 61-20275св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 ,

третя особа - Державний реєстратор Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюн Дмитро Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Гарагулі Надії Олексіївни, яка діє в інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д, Мазурик О. Ф., Кравець В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , в якому просила визнати недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 травня 2016 за № 227 про відмову виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області №1182 від 08 грудня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надання йому у власність земельної ділянки, загальною площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, для ведення особистого селянського господарства; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38712399 від 13 грудня 2017 року щодо реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_2 ; зобов`язати Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області на найближчій сесії розглянути заяву зареєстровану за вх. №10 від 06 січня 2016 року про надання у власність земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, вона є власником земельної ділянки, розміром 0,01689 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222457401:02:004:5047, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований житловий будинок.

24 червня 2014 року рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області за № 168 надано дозвіл на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської.

06 січня 2016 року з метою отримання у власність земельної ділянки, що надана для облаштування даного заїзду звернулася із заявою за вхідним № 10 до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 , але рішенням 13 чергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 травня 2016 року за № 227 їй відмовлено у зв`язку з тим, що на даній земельній ділянці передбачено прокладання комунікацій, запланованих генеральним планом даного населеного пункту.

08 грудня 2017 року рішенням 62 позачергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 1182 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , загальною площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, для ведення особистого селянського господарства, передано йому у власність та віднесено дану земельну ділянку до категорії земель-сільськогосподарського призначення.

28 вересня 2018 року Чабанівська селищна рада у відповідь на звернення № 02-20/1647, повідомила, що на момент розгляду її заяви про виділення земельної ділянки безоплатно у власність, виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради планувалося прокладання комунікацій, які мали проходити через спірну земельну ділянку, але цей проект реалізовано не було, тому на момент звернення ОСОБА_2 . Чабанівська селищна рада задовольнила клопотання про безоплатне виділення йому спірної земельної ділянки.

Зазначала, що надання у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_2 унеможливлює виконання рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради № 168 від 24 червня 2014 року, щодо дозволу на облаштування заїзду до її будинку з боку вул. Васильківської.

На підставі вищевикладеного, позивач просила визнати недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 травня 2016 року за №227 про відмову виділення ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 . Визнати недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області №1182 від 08 грудня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надання йому у власність земельної ділянки, загальною площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, для ведення особистого селянського господарства. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 38712399 від 13 грудня 2017 року 19:22:22, ОСОБА_4 , Святопетрівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області щодо реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області за ОСОБА_2 . Зобов`язати Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області на найближчій сесії розглянути заяву позивача, зареєстровану за вх. № 10 від 06 січня 2016 року про надання у власність земельної ділянки, площею 0,04 га по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції на підставі оцінених доказів в їх сукупності дійшов висновку, що оскаржувані рішення Чабанівської селищної ради є законними та такими, що не порушують права та інтереси позивача, так як позивачем не доведено факту таких порушень.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

Визнано недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 19 травня 2016 року за № 227 про відмову виділення ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області №1182 від 08 грудня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надання йому у власність земельної ділянки, загальною площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, для ведення особистого селянського господарства; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38712399 від 13 грудня 2017 року щодо реєстрації земельної ділянки за ОСОБА_2 ; зобов`язано Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 , зареєстровану за вх. № 10 від 06 січня 2016 року про надання у власність земельної ділянки.

Стягнуто з Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 7 048 грн по 3 524 грн з кожного.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що надання позивачці дозволу на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської не свідчить про те, що ця земельна ділянка надана у власність чи у користування позивачки, проте висновки суду про те, що її права не порушені є помилковими.

Оскільки рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради від 24 червня 2014 року № 168, згідно з яким позивачці надано дозвіл на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул . Васильківської є чинним передача цієї земельної ділянки у власність іншій особі порушує права та інтереси ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року Гарагуля Н. О., яка діє у інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення та закрити провадження у справі.

У грудні 2019 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанції, у якій просить скасувати вказане судове рішення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Гарагулі Н. О., яка діє у інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Гарагулі Н. О., яка діє у інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області обґрунтована тим, що під час прийняття рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, селищна рада здійснювала владні управлінські повноваження та реалізовувала свої контрольні функції в сфері управлінської діяльності, тому такий спір мав розглядатися в порядку адміністративного судочинства, що суди попередніх інстанцій не врахували.

Крім того, представник відповідача зазначав, що саме по собі отримання дозволу позивачем на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а відмова особі у наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність в неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 вказував, що Київським апеляційним судом не враховано прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02 червня 2015 року за № 497-VІІІ, а саме те, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, затверджені рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування до набрання чинності цим Законом, є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

В постанові Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року зазначено, що позивачка має пріоритетне право щодо отримання у власність оспорюваної земельної ділянки у зв'язку з наявним рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради № 168 про надання дозволу ОСОБА_1 на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської, не може бути взяте до уваги, адже його наявність або відсутність не надає позивачу права власності або користування цією земельною ділянкою у випадках, визначених земельним законодавством України.

Дане рішення виконавчого комітету Чабанівської селищної ради № 168 про надання дозволу ОСОБА_1 на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської було прийняте 24 червня 2014 року, а 08 грудня 2017 року рішенням 62 позачергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області №1182, вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , тобто після спливу трьох років так як позивачка належним чином не оформила свого права на користування земельною ділянкою.

Крім того, позивачем не наведено підстав, щодо необхідності визнання недійсним рішення Чабанівської селищної ради №1182 від 08 грудня 2017 року та яким чином дане рішення порушує права та інтереси позивача.

Посилання позивача, що вона має пріоритетне право щодо отримання у власність оспорюваної земельної ділянки у зв'язку з наявним рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради №168 про надання дозволу ОСОБА_1 на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської, не може бути взяте до уваги, адже його наявність або відсутність не надає позивачу права власності або користування цією земельною ділянкою у випадках, визначених земельним законодавством України.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказувала, що враховуючи першочерговість її звернення щодо розгляду питання про можливість виділення та надання їй у приватну власність земельної ділянки, наданні необґрунтованої переваги у відведенні земельної ділянки іншій особі, є порушенням конституційного права гарантованого статтею 24 Конституції України на рівність перед законом та наданні обмежень, а іншій особі привілеїв з невідомих їй причин.

Крім того зазначала, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

У відповіді на відзив представник Чабанівської селищної ради Гарагуля Н. О. зазначила про те, що апеляційний суд відступив від правового висновку, висловленого у постанові від 14 березня 2018 року у справі №804/3703/16, що рішення суб`єкта владних повноважень на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою не має правового значення і не порушує прав особи. Суд акцентував увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру. Верховний Суд вважає, що відмова органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку землепроекту землеустрою фактично створює тільки перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розміром 0,01689 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222457401:02:004:5047, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На цій земельний ділянці розташований житловий будинок позивачки.

24 червня 2014 року рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області за № 168 ОСОБА_1 надано дозвіл на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської.

06 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про надання у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,04 га по АДРЕСА_1 , на яку раніше їй надано дозвіл для облаштування заїзду.

19 травня 2016 року рішенням 13 чергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області за № 227 ОСОБА_1 відмовлено у наданні цієї земельної ділянки з посиланням на те, що по даній земельній ділянці передбачено прокладання комунікацій, запланованих Генеральним планом населеного пункту.

08 грудня 2017 року рішенням № 62 позачергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 1182 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , загальною площею 0,03 га, розташованої в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222457401:02:004:5800, для ведення особистого селянського господарства, передано у власність та віднесено дану земельну ділянку до категорії земель-сільськогосподарського призначення.

На звернення позивачки 28 вересня 2018 року Чабанівська селищна рада надала відповідь про те, що на момент розгляду її заяви про виділення земельної ділянки безоплатно у власність, виконавчим комітетом Чабанівської селищної ради планувалося прокладання комунікацій, які мали проходити через спірну земельну ділянку, але цей проект реалізовано не було, тому на момент звернення ОСОБА_2 . Чабанівська селищна рада задовольнила клопотання про безоплатне виділення йому спірної земельної ділянки.

Відповідно до акту огляду від 18 січня 2019 року позивач має можливість вільного проїзду-виїзду до м. Києва зі сторони вул. Академічної та з вул. Васильківської безперешкодного пішохідного доступу з південно-східної та північної сторони.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги Гарагулі Н. О., яка діє в інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області та про задоволення касаційної скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що передача у власність земельних ділянок громадянам та юридичним особам належить до виключної компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад (їх сесій).

Згідно з пунктом б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян (частина третя статті 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами урегульовано статтею 118 ЗК України, вимогами якої визначено процедуру подачі заяви щодо вибору місця розташування земельної ділянки та її розгляду, отримання дозволу, розроблення та погодження проекту відведення земельної ділянки у власність.

Отже, правовою підставою набуття права власності на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження цього проекту і надання її у власність.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України, згідно якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, земельним законодавством України визначено порядок надання земельних ділянок громадянам України, порушення якого може слугувати підставою для визнання недійсним відповідного акта органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якщо таким актом порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

Апеляційний суд у своїй постанові зазначав, що позивачка має пріоритетне право щодо отримання у власність оспорюваної земельної ділянки у зв'язку з наявним рішенням виконавчого комітету Чабанівської селищної ради № 168 про надання дозволу ОСОБА_1 на облаштування заїзду до свого будинку з боку вул. Васильківської, однак вказане не може бути взяте до уваги, адже наявність або відсутність рішення не надає позивачу права власності або користування цією земельною ділянкою у випадках, визначених земельним законодавством України. Крім того, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не надавався.

Також, позивачем не наведено підстав, щодо необхідності визнання недійсним рішення Чабанівської селищної ради №1182 від 08 грудня 2017 року та яким чином дане рішення порушує права та інтереси позивача.

Згідно вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, позивачем ОСОБА_1 та її представником відповідно до вимог статті 81 ЦПК України не доведено заявлених позовних вимог та не надано в обґрунтування доводів належні, допустимі, достовірні та достатні докази, і з тих доводів, на які посилається позивач у позовній заяві.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, наданим суду доказам дана належна правова оцінка.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Висновки з результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 400, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гарагулі Надії Олексіївни, яка діє в інтересах Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, задовольнити частково.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року скасувати, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2019 року,залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Петров

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв