Історія справи

Постанова КЦС ВП від 04.10.2020 року у справі №462/4125/13

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 462/4125/13-ц

провадження № 61-10245св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач-1 - ОСОБА_1,

представник позивача-1 - ОСОБА_2,

позивач-2 - спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна",

представники позивача-2: Лисович Іван Ігорович, Сенів Тарас Володимирович, Ничка Юрій Вадимович,

відповідач - ОСОБА_3,

представники відповідача: адвокати Говда Ігор Юрійович, Федейко Андрій Юрійович,

третя особа-1 - ОСОБА_5,

представник третьої особи-1 - ОСОБА_2,

третя особа-2 - ОСОБА_4,

представники третьої особи-2: адвокат Котягін Андрій Сергійович, Войчеховський Мечислав Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна" на рішення Залізничного районного суду м. Львова у складі судді Боровкова Д. О. від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шандри М. М., Шумської Н. Л. від 26 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, спільне українсько-польське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна" (далі - СП ТОВ "Гермес-Україна"), про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 23 жовтня 2008 року СП ТОВ "Гермес-Україна" продало ОСОБА_3 приміщення промислового корпусу № 2 на АДРЕСА_1, загальною площею 2 728,5 кв. м. Згідно вказаного договору від імені та в інтересах товариства діяв ОСОБА_6, який відповідно діяв від імені генерального директора СП ТОВ "Гермес-Україна" ОСОБА_5 на підставі довіреності від 22 квітня 2008 року.

Зазначав, що ОСОБА_5 не підписувала довіреності на уповноваження ОСОБА_6 представляти інтереси товариства щодо відчуження спірного майна, що підтверджується висновками експертиз. ОСОБА_1 є учасником СП ТОВ "Гермес-Україна", тому укладення договору купівлі-продажу приміщення промислового корпусу від 23 жовтня 2008 року порушує також і його законні права та інтереси.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2008 року приміщення промислового корпусу № 2, що за адресою: АДРЕСА_1.

У липні 2015 року СП ТОВ "Гермес-Україна" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якому просило визнати недійсною довіреність від 22 квітня 2008 року, посвідчену приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення промислового корпусу від 23 жовтня 2008 року.

Свої вимоги мотивує тим, що зазначені приміщення вибули з власності їх товариства на підставі підробленої довіреності.

Указану справу суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та СП ТОВ "Гермес-Україна" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір купівлі-продажу є похідним від довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 22 квітня 2008 року від імені генерального директора товариства ОСОБА_5, яка в установленому законом порядку недійсною не визнавалась та ОСОБА_1 такі вимоги не заявляв, а відтак відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2008 року з підстав зазначених у позові ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні позову СП ТОВ "Гермес-Україна", суд першої інстанції виходив із того, що керівництву СП ТОВ "Гермес-Україна" достовірно було відомо про порушення прав їх товариства 23 квітня 2010 року, а відтак саме з цього моменту в СП ТОВ "Гермес-Україна" виникло право на звернення до суду з позовом.

Проте, з даним позовом до суду СП ТОВ "Гермес-Україна" звернулося 17 липня 2015 року, тобто поза межами позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України, про застосування якої просив представник відповідача, що є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року апеляційну скаргу СП ТОВ "Гермес-Україна" відхилено, рішення Залізничного районного суду м.

Львова від 30 вересня 2015 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

СП ТОВ "Гермес-Україна" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що проведеними експертизами було встановлено, що підпис директора СП ТОВ "Гермес-Україна" ОСОБА_5 на довіреності від 22 квітня 2008 року був підроблений, а також була підроблена печатка СП ТОВ "Гермес-Україна", яка використовувалась при укладенні довіреності від 22 квітня 2008 року та договору купівлі-пролажу приміщень від 23 жовтня 2008 року. Суди дійшли помилкового висновку про те, що СП ТОВ "Гермес-Україна" в особі голови комісії з припинення ОСОБА_5 про існування оспорюваної довіреності було відомо ще у грудні 2009 року. ОСОБА_5 постійно проживала в Республіці Італія, тому не знала і не могла знати про підстави та обставини, за яких шахрайським способом було відчужено спірне майно.

Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються в частині вирішення позову ОСОБА_1, то в цій частині не є предметом касаційного перегляду (частина 1 статті 400 ЦПК України).

Узагальнені доводи заперечень на касаційну скаргу

У грудні 2016 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення ОСОБА_3 на касаційну скаргу, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень, відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 462/4125/13-ц з Залізничного районного суду м. Львова. Відмовлено СП ТОВ "Гермес-Україна" у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указана справа передана до Верховного Суду.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява СП ТОВ "Гермес-Україна" про відмову від касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 23 жовтня 2008 року між СП ТОВ "Гермес-Україна", від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 22 квітня 2008 року від імені генерального директора товариства ОСОБА_5, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу приміщення промислового корпусу № 2 загальною площею 2728,5 кв. м у будинку АДРЕСА_1.

03 листопада 2008 року на підставі вказаного договору ОСОБА_3 зареєструвала право власності на придбане приміщення.

31 грудня 2009 року постановою слідчого Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Дейнекою Н. С. була порушена кримінальна справа по факту шахрайства відносно СП ТОВ "Гермес-Україна" за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.

15 грудня 2014 року відомості про вказане кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140060003907 та було розпочате досудове розслідування, яке на даний час не закінчено, підозри в межах цього кримінального провадження нікому не пред'явлено.

Згідно висновку експерта від 29 червня 2010 року № 456, рукописні тексти "ОСОБА_5", розташовані у графах "Підпис:" першого та другого примірників довіреності, складеної 22 квітня 2008 року від імені ТОВ "Гермес-Україна" на ім'я громадянина ОСОБА_6 і зареєстрованої в реєстрі приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за № 749, виконані не громадянкою ОСОБА_5, а іншою особою. Два підписи від імені ОСОБА_5, розташовані у графах "Підпис:" першого та другого примірників довіреності, складеної 22 квітня 2008 року від імені ТОВ "Гермес-Україна" на ім'я громадянина ОСОБА_6 і зареєстрованої в реєстрі приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за № 749, виконані не громадянкою ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідно до висновку експерта від 15 липня 2010 року № 457 сім відбитків круглої печатки CG ТОВ "Гермес Україна" в наступних документах: першому примірнику довіреності, складеної 22 квітня 2008 року від імені ТОВ "Гермес-Україна" на ім'я громадянина ОСОБА_6 і зареєстрованої в реєстрі приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за № 749; другому примірнику довіреності, складеної 22 квітня 2008 року від імені ТОВ "Гермес Україна" на ім'я громадянина ОСОБА_6 і зареєстрованої в реєстрі приватного нотаріуса Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за № 749; договору купівлі-продажу приміщення промислового корпусу № 2 у будинку АДРЕСА_1, укладеному 23 жовтня 2008 року між СП ТОВ "Гермес-Україна" і громадянкою ОСОБА_3, та посвідченому приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 4244; запиту від 03 листопада 2008 року про видачу виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запитувача СП ТОВ "Гермес-Україна"; заяви на ім'я державного реєстратора у виконавчому комітеті Львівської міської ради з проханням видати дублікат статуту СП ТОВ "Гермес-Україна", датованої 23 жовтня 2008 року; заяви про заміну свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи СП ТОВ "Гермес-Україна", датованої 31 жовтня 2008 року; двох заявах від імені громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_6, датованих 23 жовтня 2008 року і зареєстрованих в реєстрі приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 188/02-03, нанесені не круглою печаткою СП ТОВ "Гермес-Україна", експериментальні взірці відбитків якої надано на дослідження.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин розгляд касаційної скарги СП ТОВ "Гермес-Україна" на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 18 березня 2004 року № 1618-ІV.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину; а саме: зміст правочину не може суперечити Статтею 203 ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частини 1 статті 215 ЦК України.

Установлено, що заперечуючи проти позову СП ТОВ "Гермес-Україна", 09 вересня 2015 року представник ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності, передбаченої статтею 257 ЦК України.

Згідно з статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право.

Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

22 квітня 2008 року приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено довіреність від імені генерального директора СП ТОВ "Гермес-Україна" ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6

23 жовтня 2008 року між СП ТОВ "Гермес-Україна", від імені та в інтересах якого діяв ОСОБА_6 на підставі вказаної довіреності, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу приміщення промислового корпусу № 2 загальною площею 2728,5 кв. м у будинку АДРЕСА_1.

17 липня 2015 року СП ТОВ "Гермес-Україна" звернулося до суду з позовом про визнання недійсними вказаної довіреності та договору купівлі-продажу.

Установлено, що керівництву СП ТОВ "Гермес Україна" про факт незаконної видачі довіреності на ім'я ОСОБА_6, на підставі якої було відчужене приміщення товариства, було відомо ще у 2009-2010 роках, що підтверджується поясненнями генерального директора ОСОБА_5 в якості свідка від 04 жовтня 2012 року, поясненнями її матері від 15 грудня 2009 року та матеріалами кримінального провадження.

Тому висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову СП ТОВ "Гермес-Україна" у зв'язку зі спливом позовної давності є правильними та узгоджуються з матеріалами справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову СП ТОВ "Гермес-Україна", оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову СП ТОВ "Гермес-Україна" - без змін.

Оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Щодо заяви СП ТОВ "Гермес-Україна" про відмову від касаційної скарги

Частинами 4 , 5 статті 398 ЦПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визначити касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

На адресу СП ТОВ "Гермес-Україна" судом касаційної інстанції неодноразово направлялися листи для підтвердження його наміру відмовитися від касаційної скарги (оформленого на відповідному бланку юридичної особи та скріпленого печаткою юридичною особи із засвідченням його підписом уповноваженої особи) та обізнаність про наслідки такої відмови, передбачені частиною 5 статті 398 ЦПК України.

Оскільки СП ТОВ "Гермес-Україна" не підтвердило намір відмовитися від касаційної скарги із повідомленням, що йому відомі наслідки такої відмови, передбачені частиною 5 статті 398 ЦПК України, засвідчивши його підписом уповноваженої особи, то вказана заява не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 398, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна" про відмову від касаційної скарги на рішення Залізничного районного суду м. Львова у складі судді Боровкова Д. О. від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шандри М. М., Шумської Н. Л. від 26 жовтня 2016 року відмовити.

Касаційну скаргу спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна" залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 жовтня 2016 року в частині вирішення позову спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Україна" до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун