Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.02.2018 року у справі №742/2378/17

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 742/2378/17

провадження № 61-834св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,,

відповідачі: публічне акціонерне товариство «Укрнафта», структурний підрозділ нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2017 року у складі судді Коваленка А. В. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Страшного М. М., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта»), структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління «Чернігівнафтогаз» (далі - структурний підрозділ НГВУ «Чернігівнафтогаз») про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовна заява мотивована тим, що наказом в. о. начальника управління Соколовим С. В. від 12 травня 2017 року № 807-к «Про порушення трудової дисципліни» її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, неналежне виконання своїх обов'язків, а саме: неналежне ведення облікової та звітної документації, допущення виникнення нестач або лишків нафтопродуктів, які знаходяться на обліку автозавправочної станції (далі - АЗС) (пункти 2.13, 4.4 робочої інструкції АЗС), порушення вимог пункту 1.3 наказу НГВУ «Чернігівнафтогаз» від 20 грудня 2012 року № 1304 «Про посилення контролю за проведенням депарафінізації свердловин та нафтопроводів».

Також наказом начальника управління Лисяним М. К. від 30 червня 2017 року № 1136-к «Про дисциплінарне стягнення» її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, неналежне виконання своїх обов'язків, а саме: неналежне ведення облікової та звітної документації, допущення виникнення нестач або лишків нафтопродуктів, які знаходяться на обліку АЗС (пункти 2.13, 4.4 робочої інструкції АЗС).

Вказувала, що її незаконно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ від 12 травня 2017 року № 807-к «Про порушення трудової дисципліни» в частині оголошення їй догани та позбавлення премії на 100 % за квітень 2017 року та наказ від 30 червня 2017 року № 1136-к «Про дисциплінарне стягнення» в частині оголошення їй догани та позбавлення премії за червень 2017 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є законними, оскільки було доведено внесення останньою до звітної документації недостовірних даних, що свідчить про неналежне виконання нею покладених на неї посадових обов'язків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1112/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що у оспорюваних наказах не зазначено, в чому саме полягає недотримання нею трудового розпорядку і в чому воно проявлялось. Вказує, що факт нестачі лишків чи нестачі пального нічим не підтверджується, а комп'ютерний звіт не є обліковою та звітною документацією. Зазначає, що ніколи ніяких скарг від замовників про те, що водію не вистачило пального на замовлену работу, не надходило, всі звіти закрити і нарікань немає. Тому, про створення нею лишків та нестач шляхом недозаправки автомобілів через нібито виявлену розбіжність між відомостями операторів і комп'ютерних звітів не може бути й мови.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Чернігівнафтогаз», у якому вказано, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального право, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 25 листопада 2010 року працює оператором заправних станцій третього розряду бази матеріально-технічного забезпечення НГВУ «Чернігівнафтогаз»ПАТ «Укрнафта».

25 листопада 2010 року із працівником ОСОБА_1 було укладено договір про повну особисту матеріальну відповідальність та договір про колективну (бригадну) відповідальність.

Наказом № 807-к від 12 травня 2017 року «Про порушення трудової дисципліни» ОСОБА_1 було оголошено догану та позбавлено премії на 100% за квітень 2017 року.

Наказом № 1136-к від 30 червня 2017 року «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено премії на 100% за червень 2017 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок в організації визначається правилами внутрішнього розпорядку.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з положеннями статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до пункту 2.13 Робочої інструкції операторів заправних станцій 3 розряду БМТЗ НГВУ «Чернігівнафтогаз» оператор заправних станцій проводить правильне та достовірне оформлення документації АЗС відповідно вимог керівних документів та оформляє звітні матеріали по роботі АЗС.

Пунктом 4.4 вказаної інструкції передбачено, що оператор заправних станцій, як матеріально-відповідальна особа, несе відповідальність за неналежне ведення облікової, та звітної документації, допущення виникнення нестач, або лишків нафтопродуктів, які знаходяться на обліку АЗС.

Судами встановлено, що підставою для винесення наказу № 807-к від 12 травня 2017 року стало порушення ОСОБА_1 . Правил внутрішнього трудового розпорядку, неналежне виконання своїх обов`язків - неналежне ведення облікової та звітної документації, допущення виникнення нестач або лишків нафтопродуктів, які знаходяться на обліку АЗС, порушення вимог пункту 1.3 наказу НГВУ «Чернігівнафтогаз» № 1304 від 20 грудня 2012 року.

Із тексту наказу № 807-к від 12 травня 2017 року вбачається, що при звірці комп`ютерного звіту АЗС №1 та видаткової відомості від 20 квітня 2017 року, заповненої ОСОБА_1 , виявлені відмінності кількості виданого дизельного пального, а саме в 07 год. 34 хв. видано водію ОСОБА_4 200 літрів ДП, а в комп`ютерному звіті відображений запис про видачу в даний час лише 100 літрів ДП.

Також із тексту наказу № 807-к від 12 травня 2017 року вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було здійснення заправки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 лише в один бак, хоча згідно подорожнього листа автомобіль повинен був бути заправлений в кількості 80 літрів у нижній бак та 120 літрів в бак установки, що підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами. Зокрема, даними зняття інформації з системи відео спостереження, встановленої в Цеху технологічного транспорту, згідно наказу № 877 від 09 вересня 2016 року (а. с.95), які викладені в доповідній записці на ім`я начальника НГВУ «Чернігівнафтогаз» від 10 травня 2017 року (а. с.76-81), акті перегляду та зняття інформації з системи відео спостереження від 28 квітня 2017 року (а. с.116), копією подорожнього листа № 050861 від 20 квітня 2017 року (а. с.114).

Також наказом № 1136-к від 30 червня 2017 року «Про дисциплінарне стягнення» за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, неналежне виконання своїх обов`язків, а саме неналежне ведення облікової та звітної документації, допущення виникнення нестач або лишків нафтопродуктів ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено премії на 100% за червень 2017 року.

Підставою для винесення даного наказу стали факти виявлені та зафіксовані в акті № 06.2.1-09/18Ч від 14 червня 2017 року, складеному за наслідками перевірки, проведеної контрольно-ревізійною службою східного нафтопромислового району, а саме порушення ведення облікової та звітної документації оператором ОСОБА_1 , допущені 24 лютого 2017 року, 06 квітня 2017 року, 26 квітня 2017 року.

Зокрема, 24 лютого 2017 року на автомобіль державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 було відпущено 322,9 літрів ДП, в той час як по відомості списано 60 л (а. с.138, 136, 140); на автомобіль державний номер 4025 по відомості було списано 250 літрів ДП, проте комп`ютерний звіт даних про такий відпуск пального не містить (а. с 147, 138); 06 квітня 2017 року на автомобіль державний номер 4025 по комп`ютерному звіту відпущено 100 літрів ДП, в той час як згідно відомості списано 200 літрів ДП (а. с.154, 156); 26 квітня 2017 року згідно комп`ютерного звіту в період часу з 10 год. 01 хв. до 10 год. 05 хв. відпущено ДП в кількості 20, 10, 10, 10 літрів, проте відомість таких даних не містить (а. с. 159, 165).

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Положеннями статті 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїх сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Аналогічні положення містяться у Главі 5 ЦПК України 2004 року.

Таким чином, врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є законними, оскільки було доведено внесення останньою до звітної документації недостовірних даних, що свідчить про неналежне виконання нею покладених на неї посадових обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій обставин щодо порушення нею пунктів 2.13, 4.4 Робочої інструкції операторів заправних станцій 3 розряду не спростовано, доказів порушення процедури притягнення її до дисциплінарної відповідальності не надано, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що ком'ютерний звіт не є обліковою та звітною документацією, не можуть бути прийняті судом, оскільки вказане програмне забезпечення має відповідні сертифікати відповідності, а відомості у звіті повністю узгоджуються і відповідають даним, зазначеним у щоденних відомостях про видачу пального та добовим звітам, за виключенням виявлених фактів невідповідності.

З наведеного вбачається, що позивач у порушення частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх позовних вимог.

Отже, вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановили правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано відмовили у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законно обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які обґрунтовано їх спростували.

Разом з тим, у силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян