Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.06.2018 року у справі №592/11423/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року

м. Київ

справа № 592/11423/17

провадження № 61-35360св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сумської області Арєшина Ольга Миколаївна,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Титаренка Павла Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову апеляційного суду Сумської області від 26 березня 2018 року в складі колегії суддів Біляєвої О. М., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 і просила визначити, що частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становила 2/3.

Позов мотивований тим, що квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 була ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину в вигляді 1/3 частки квартири та стала власником 2/3 її часток.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадкоємцем за заповітом після її смерті є ОСОБА_1 , яка просила задоовльнити позов, оскільки спадкодавиця після смерті ОСОБА_4 не оформила своє право на спадщину.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 грудня 2017 року позов задоволено, визначено частку в розмірі 2/3 частини в квартирі АДРЕСА_1 , належну на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції виходив із того, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, тому у праві спільної власності на квартиру становили по 1/3 для кожного з трьох співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Оскільки після смерті ОСОБА_4 її єдина спадкоємиця за законом ОСОБА_3 успадкувала належну спадкодавиці 1/3 частину, то стала власником 2/3 частин квартири.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Сумської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що для отримання свідоцтва про право на спадщину в вигляді частки квартири, яка знаходилась у спільній сумісній власності спадкодавця та іншого співвласника, закон не вимагає визначення часток за кожним із них у судовому порядку. Дане питання підлягає вирішенню шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, й лише в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину порушене право підлягає захисту в судовому порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 квітня 2018 року представник позивача, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Сумської області від 26 березня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Указує, що відповідач відмовляється з`являтися до нотаріуса або надати заяву про визначення частки ОСОБА_3 у праві спільної власності на квартиру, а нотаріус відмовила в видачі свідоцтва про право на спадщину з цих підстав.

Відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 червня 1993 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (далі квартира).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , спадкоємцем за законом після її смерті була ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, оскільки проживала разом зі спадкодавцем.

Відповідно до заповіту від 03 червня 2014 року ОСОБА_3 усе своє майно заповіла ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

10 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сумської області Арєшиної О. М. із заявою про прийняття спадщини.

Листом від 05 жовтня 2017 року нотаріус роз`яснив ОСОБА_1 дії, які вона зобов`язана вчинити для отримання свідоцтва про право на спадщину, а саме, що їй необхідно надати нотаріально засвідчену заяву від співвласника ОСОБА_2 про визначення частки в квартирі за померлими.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 не видавалося.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана постанова апеляційного суду не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

На підставі викладених норм права та досліджених доказів суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що право на спадщину мають особи, які її прийняли, й фактично ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері та має право на 2/3 частки в праві спільної власності на квартиру.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦКУкраїни незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з частиною третьою статті 1296 ЦКУкраїни відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296 1297 ЦКУкраїни).

Спадкодавець у заповіті може визначити, що він розпоряджається своєю часткою в праві спільної сумісної власності на користь визначеній особі. Конкретний розмір частки в такому разі визначається після смерті спадкодавця.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 200/13839/15-ц (провадження № 61-42705св18).

За змістом статей 370, 372 ЦК України частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину на частку спадкодавця у праві спільної сумісної власності закон не вимагає визначення часток спадкодавця та іншого співвласника у судовому порядку (постанова Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 200/13839/15-ц, провадження № 61-42705св18).

З огляду на наведене правильним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Посилання апеляційного суду на відсутність відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину як на підставу для відмови у позові колегія суддів вважає безпідставним і таким, що не грунтується на нормах матеріального права.

Ефективним способом захисту в разі існування перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку є, зокрема, визнання права на спадкове майно в судовому порядку.

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для часткового задоволення касаційної скарги, зміни постанови апеляційного суду з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Титаренка Павла Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Сумської області від 26 березня 2018 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук