Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.08.2018 року у справі №372/494/17

Постанова

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 372/494/17

провадження № 61-30372св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Лесько А. О. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Трипільська філія приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Трипільської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"), про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 20 травня 2011 року він був прийнятий на роботу до Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на посаду машиніста тепловоза. 19 січня 2017 року наказом відповідача № 8-ОС він був звільнений із займаної посади у зв'язку з відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, оскільки 17 січня 2017 року його відсторонили від роботи, а тому він змушений був поїхати до Обухівської районної лікарні для проходження медичного огляду на предмет вживання алкогольних напоїв, де отримав висновок про відсутність стану сп'яніння. Тому позивач вважає, що відповідач не мав підстав для його звільнення за прогул відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України.

З урахуванням збільшених позовних вимог, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 19 січня 2017 року № 8-ОС "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1", поновити його на займаній посаді машиніста тепловоза, стягнути з Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 21 100,79 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Також просив допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць у сумі 7 033,59 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано наказ Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" "Про припинення трудового договору із ОСОБА_1 за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (прогулу) без поважних причин" від 19 січня 2017 року № 8-ОС.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза.

Стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21 752,85 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 400,00 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць у сумі 6 925,38 грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі 17 січня 2017 року з поважних причин, оскільки після складання акту медичного огляду, у висновку якого було зазначено, що він перебуває у стані сп'яніння, позивач був позбавлений іншої ефективної можливості, ніж звернутися до медичного закладу для проходження медичного огляду з метою спростування висновку про його стан сп'яніння. При таких обставинах у розумінні пункту 4 статті 40 КЗпП України не можна вважати прогулом позивача його відсутність на робочому місці при наявності факту відсторонення його від роботи у цей час.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У липні 2017 року ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано покази свідків - працівників Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" щодо наявності в позивача під час робочого часу 17 січня 2017 року зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Також суди не звернули уваги на акт комісії від 17 січня 2017 року, відповідно до змісту якого директор запропонував ОСОБА_1 пройти медичну експертизу в лікарні м. Українка, як можливий спосіб захисту прав позивача, проте він безпідставно відмовився та самовільно, порушивши Правила внутрішнього трудового розпорядку, не повідомивши керівництво, покинув робоче місце з 16:30 і не з'явився до кінця робочого дня, тобто здійснив прогул без поважних причин. Крім того, у довідці Обухівської центральної районної лікарні від 17 січня 2017 року ОСОБА_1 станом на 18:30 встановлено діагноз "тверезий", проте у протоколі № 14 медичного огляду для становлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння зазначено, що дослідження повітря щодо наявності алкоголю чи іншої речовини у видихуваному повітрі на пристрої Амофор 505 методом Рапопорта індикаторною трубкою було проведено 17 січня 2017 року о 18:40, а повторне дослідження о 18:50. Проте, судами достовірність вказаних доказів не перевірена.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині 1 статті 400 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що з 20 травня 2011 року ОСОБА_1 працював у Трипільській філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на посаді машиніста тепловоза, що підтверджується даними трудової книжки (а. с. 10).

Наказом Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 19 січня 2017 року № 8-ОС ОСОБА_1 було звільнено з роботи за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (прогул) без поважних причин згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України (а. с. 22).

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.

Відповідно до штатного розкладу та Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" робочий день ОСОБА_1 17 січня 2017 року повинен був тривати з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. в складі денної зміни (а. с. 61).

17 січня 2017 року близько 15 год. 00 хв. головний інженер ОСОБА_2 в ході перевірки депо виявив у кабіні машиніста тепловоза ОСОБА_1 пляшку з-під коньяку, у зв'язку з чим у нього виникли підозри щодо вживання позивачем алкогольних напоїв. На пропозицію ОСОБА_2 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 прибули до кабінету директора. При цьому, ОСОБА_2 в усній формі відсторонив ОСОБА_1 від виконання обов'язків машиніста тепловоза. Вказані обставини підтверджуються письмовою заявою ОСОБА_2 від 17 січня 2017 року (а. с. 68) та його показами в якості свідка у суді першої інстанції (а. с. 104).

Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 2, складеного медичною сестрою Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Бельдій Н. Ю. 17 січня 2017 року о 16 год. 20 хв., за результати огляду ОСОБА_1 встановлено, що він перебуває у стані сп'яніння, про що було ознайомлено позивача під підпис (а. с. 66).

ОСОБА_1, не погодившись із висновками акта медичного огляду про стан його сп'яніння, складеного медичною сестрою ОСОБА_4, того ж дня поїхав на власному автомобілі до Обухівської районної лікарні для проходження медичного огляду для встановлення стану сп'яніння.

Відповідно до протоколу № 14 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, складеного 17 січня 2017 року лікарем Центральної районної лікарні у м. Обухів, у результаті огляду ОСОБА_1 поставлено діагноз "тверезий". Огляд проводився у період з 18 год. 30 хв. до 18 год. 40 хв. (а. с. 69).

Згідно з актом від 17 січня 2017 року, складеного спеціальною комісією Трипільської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 17 січня 2017 року у період з 16 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв., а всього 03 год. 30 хв. (а. с. 71).

Відповідно до показів свідка ОСОБА_2, пояснень позивача і представників відповідача технічний засіб для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі "Алконт 01 СУ", який використовувала ОСОБА_4 при огляді ОСОБА_1, мав несправності, внаслідок чого результат дослідження отримати було неможливо.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, надавши оцінку поданим сторонами доказам відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року, з урахуванням встановлених обставин, дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту відсутності позивача на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, які були б підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення за пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з часу звільнення позивача (19 січня 2017 року) по день ухвалення рішення, тобто по 21 квітня 2017 року, судами відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, проведено розрахунок, відповідно до якого розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 21 752,85 грн.

Також судами обгрунтовано з урахуванням принципів розумності та справедливості визначено розмір відшкодування позивачу моральної шкоди у сумі 400,00 грн.

Доводи касаційної скарги ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про суперечності у довідці та протоколі Обухівської центральної районної лікарні № 14 у часі встановлення діагнозу ОСОБА_1 "тверезий" не є підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції, оскільки ці доводи не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки судів, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах судових рішень.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судами повно та всебічно з'ясовано обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне й обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуприватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. О. Лесько

А. А. Калараш

С. П. Штелик