Історія справи

Ухвала ВП ВС від 13.11.2019 року у справі №219/10121/17
Ухвала КЦС ВП від 05.11.2018 року у справі №219/10121/17

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 219/10121/17

провадження № 61-45892св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2018 року у складі судді Фролової Н. М. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Будулуци М. С., Соломахи Л. І., Агєєва О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки, зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на проведення індексації щомісячних страхових виплат за період з 18 січня 2011 року по червень 2014 року, відповідно до пункту 18 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань" та пункту 1.16 постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків № 24

від 29 липня 2004 року "Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)"; визнати відсутність її обов'язку надавати управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області для проведення індексації щомісячних страхових виплат за період з 18 січня 2011 року по червень 2014 року довідок про розмір пенсійних виплат та трудової книжки; зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати і сплатити індексацію щомісячних страхових виплат за період з 18 січня 2011 року по червень 2014 року; зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати і сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 18 січня 2011 року по червень 2014 року та за період з червня 2014 року по червень 2017 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки, зобов'язання вчинити певні дії закрито.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що Фонд соціального страхування України є суб'єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями. Ураховуючи принципи, функції Фонду соціального страхування України суд дійшов висновку, що за предметним та суб'єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин, а, отже, підлягає розгляду за правилами КАС України. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду

від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16.

Таким чином, суд вважав, що спір у цій справі має публічно-правовий характер і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, за змістом заявленого позову позивач ОСОБА_1 звернулася до Фонду соціального страхування України з позовними вимогами про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки та зобов'язання Фонду вчинити певні дії. Предметом спору є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації щомісячних страхових виплат, що здійснюється на підставі рішення спеціально уповноваженого законодавством на це органу - Фонду соціального страхування України.

Апеляційний суд при цьому вважав, що закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що за предметним та суб'єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин щодо оскарження бездіяльності Фонду соціального страхування, а, отже, підлягає розгляду за правилами

КАС України.

Враховуючи принципи, функції Фонду та зміст положень вищезазначених норм права, за предметним та суб'єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин, а, отже, заявлений позов до Фонду, підлягає розгляду за правилами КАС України. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду

від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16.

У цій справі суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у цивільній справі, зазначивши що цей позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки розгляд справи належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали вказаної справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року справу за позовом

ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки, зобов'язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу передано на розгляд колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 761/21898/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року касаційне провадження у цій справі поновлено.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом спору є спір про право, який випливає із трудових відносин, а тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. У цій справі є порушення судами предметної юрисдикції, яке перешкоджає подальшому розгляду справи та має місце неоднакове застосування до спірних правовідносин норм процесуального права щодо предметної юрисдикції, а це є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частин 4 -6 статті 403 ЦПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив

управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просив залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 травня 2018 року представник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Плахтій О. В. звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у відповідності з вимогами пункту 1 статті 255 ЦПК України, посилаючись на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до заявленого позову, позивач ОСОБА_1 звернулася до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з позовними вимогами про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки та зобов'язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вчинити певні дії. Предметом спору є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації щомісячних страхових виплат, що здійснюється на підставі рішення спеціально уповноваженого законодавством на це

органу - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області соціального страхування.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з цивільних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно із частиною 1 статті 22 КАС України, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою-четвертою цієї статті.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.

Згідно зі частинами 1 , 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Одними із принципів соціального страхування, відповідно до приписів частинами 1 , 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зокрема, є законодавчо визначені умови і порядок здійснення соціального страхування та державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Пунктами 6, 7 статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання, у тому числі всіма страхувальниками та застрахованими особами, яких воно стосується. Рішення правління Фонду оформляється постановою, відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та в порядку, визначених статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду, що затверджується його правлінням, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.

Згідно статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Тобто Фонд є суб'єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" спори, що виникають із правовідносин за статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вирішуються в судовому порядку.

Ураховуючи принципи, функції Фонду та зміст положень вищезазначених норм права, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що за предметним та суб'єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин, а отже заявлений позов до Фонду, підлягає розгляду за правилами КАС України.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16

(провадження № 11-350апп18).

Позивач ОСОБА_1 звернулася до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з позовними вимогами про визнання права на проведення індексації щомісячних страхових виплат, визнання відсутності обов'язку надавати довідки та зобов'язання управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області вчинити певні дії. Предметом спору є наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації щомісячних страхових виплат, що здійснюється на підставі рішення спеціально уповноваженого законодавством на це органу - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

У відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист, яке, зокрема, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, і мають обов'язковий характер для інших суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вказане, спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є публічно-правовими. А тому їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Такий порядок розгляду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 360/1438/16-а та від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм процесуального права викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 травня 2020 року у справі № 761/21898/16-ц (провадження № 14-5цс20), тому суди у цій справі дійшли обґрунтованого висновку про те, що спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Доводи касаційної скарги про те, що предметом спору є спір про право, який випливає із трудових відносин, а тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства є необґрунтованими, оскільки Фонд є суб'єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович