Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 824/219/19

провадження № 61-2146ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина В. Р.

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду в складі судді Кашперської Т. Ц. від 16 грудня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 травня 2018 року в справі № 36/2018/19.0-7.4 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та витрат із сплати судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У листопаді 2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 травня 2018 року в справі № 36/2018/19.0-7.4 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та витрат зі сплати судового збору.

Заявник посилався на те, що відповідно до договору факторингу № 94231037000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 20 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 60 060,06 грн. 29 травня 2018 року Постійно діючий Третейський суд при Торгово-промисловій палаті України по справі № 36/2018/19.0-7.4 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення 71 696,43 грн прийняв рішення, яким задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до договору факторингу № 125 від 11 жовтня 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги по договору № 94231037000 про надання споживчого кредиту від 20 грудня 2017 року на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт». За договором відступлення права вимоги № 11-10/1 від 11 жовтня 2018 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги передано ТОВ «Фінанс Консалтинг Захід». За договором відступлення права вимоги № 30-10/01 від 30 жовтня 2019 року право вимоги від ТОВ «Фінанс Консалтинг Захід» передано ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного просив видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором № 94231037000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку від 20 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» 60 060,06 грн заборгованості за простроченим кредитом, 8 261,41 грн заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, 2 371,92 грн заборгованості по комісії, 12,63 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 170,75 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, 19,66 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, 800 грн на відшкодування витрат із сплати третейського збору, а всього 71 696,43 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 травня 2018 року в справі № 36/2018/19.0-7.4 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та витрат зі сплати судового збору.

Судове рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції, мотивоване тим, що оскільки боржник є споживачем послуг та спір виник щодо стягнення з нього боргу за споживчим договором, тому третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала

У січні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначену ухвалу та прийняти нове судове рішення про задоволення його заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справи за позовом банку до фізичної особи - споживача банківських послуг про захист прав банку не виключені законом із компетенції третейського суду.

Надходження апеляційної скарги до суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 30 березня 2020 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року; відкрито апеляційне провадження у справі № 824/219/19 та витребувано з Київського апеляційного суду матеріали зазначеної справи.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 травня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 травня 2018 року в справі № 36/2018/19.0-7.4 за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та витрат із сплати судового збору.

Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2019 року о 10:00 годині за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28 з повідомленням учасників справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Зважаючи на вимоги частини п`ятої статті 130, частини дев`ятої статті 130 частини другої статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що 20 грудня 2017 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 94231037000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в сумі 60060,06 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил. Кредит надається позичальнику для особистих потреб.

Згідно пункту 5.2 договору, сторони дійшли згоди, що всі спори між сторонами, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним (у тому числі щодо його тлумачення, виконання або порушення, зміни, припинення, розірвання або визнання недійсним) підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України. Сторони погоджуються з тим, що третейський розгляд справи здійснюється Третейським судом у складі одноособового третейського судді, який призначається Головою Третейського суду одночасно з порушенням третейського провадження.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 травня 2018 року у справі № 36/2018/19.0-7.4 позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та витрат зі сплати судового збору задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за договором № 94231037000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку 60 060,06 грн заборгованості за простроченим кредитом, 8 261,41 грн заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, 2 371,92 грн заборгованості по комісії, 12,63 пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 170,75 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, 19,66 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, 800 грн на відшкодування витрат зі сплати третейського збору, а всього 71 696,43 грн.

Відповідно до договору факторингу № 125 від 11 жовтня 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги по договору № 94231037000 про надання споживчого кредиту від 20 грудня 2017 року на користь ТОВ «ФК «Укрфінстандарт». За договором відступлення права вимоги № 11-10/1 від 11 жовтня 2018 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права вимоги передано ТОВ «Фінанс Консалтинг Захід». За договором відступлення права вимоги № 30-10/1 від 30 жовтня 2019 року право вимоги від 30 жовтня 2019 року право вимоги від ТОВ «Фінанс Консалтинг Захід» передано ОСОБА_2

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Порядок здійснення провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 4 розділу IX ЦПК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 485 ЦПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.

Статтею 486 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, який виникає із цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу цієї статті доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори за споживчим договором, що виникають як під час укладення, так виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки Законом № 2983-VI виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб`єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах та їх предмета.

Незалежно від предмета й підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішення Постійно діючого Третейського суду при Торгово-промисловій палаті України було ухвалено 29 травня 2018 року, після внесення змін до Закону України «Про третейські суди», тобто третейському суду в силу положень пункту 14 частини першої статті6 Закону така справа не підвідомча.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду, як суду першої інстанції, про те, що спір про стягнення коштів за невиконання умов споживчого договору не підвідомчий третейському суду, що є обґрунтованою підставою для відмови у видачі виконавчого листа на вказане рішення третейського суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, як суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про порушення норм матеріального або процесуального права апеляційного суду.

Згідно зі статтею 357 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись частиною другою статті 351, статтею 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун