Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 619/38/17

провадження № 61-2195св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області,

третя особа - Дергачівська місцева прокуратура Харківської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області у складі судді Якименко Л. О. від 29 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Кіся П. В., від 12 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» (далі - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № 1157 у власність ОСОБА_1 було передано земельну ділянку площею 1 га на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту. На підставі цього розпорядження було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 053278. Однак рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня

2016 року за позовом ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» було визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № 1157. Судом установлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та за результатами націоналізації лісових земель перебуває в державній власності та належить позивачу як лісокористувачу на підставі матеріалів лісовпорядкування, які відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України є документами, що підтверджують право на раніше надані землі. Вказана спірна земельна ділянка була передана у власність фізичної особи ОСОБА_1 незаконно, без погодження та надання дозволу на вилучення землі з постійного користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». На підставі договору купівлі-продажу від 08 серпня 2008 року ОСОБА_2 придбав спірну земельну ділянку у ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6322055900:02:000:0025) серії ЯД № 053278 та витребувати цю земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Судові рішення мотивовано тим, що вже існує рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили, у справі № 619/3382/14-ц за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним розпорядження від 29 листопада 2007 року № 1157, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер6322055900:02:000:0025, виданого на ім`я ОСОБА_1 , серії

ЯД № 043278 , та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 , тобто є рішення, яке набрало законної сили у справі, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Вказане є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводів осіб, які їх подали

У касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» просять скасуватисудові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційні скарги мотивовані тим, що у справі, яка переглядається, та у справі, наявність рішення у якій стало підставою для закриття провадження, не є тотожними підстава позову. Зокрема, у цій справі підставою для витребування спірної земельної ділянки є скасування рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № 1157 про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , тоді як у справі № 619/3382/14 підставою для витребування земельної ділянку було проведення досудового розслідування у кримінальному провадження № 4201422028000015 за частиною другою статті 364 КК України. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову у справі № 619/3382/14-ц суд виходив із того, що позов про визнання недійсним оспореного розпорядження від 29 листопада 2007 року № 1157 було пред`явлено до неналежних відповідачів. Вважали, що наявність рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року, у якій встановлено преюдиційні обставини для цієї справи, свідчить про нетотожність підстав позову у вказаних вище справах.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

04 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації

від 29 листопада 2007 року № 1157 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1 га для ведення особистого селянського господарства на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного вище розпорядження 05 лютого 2008 року ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 053278.

08 серпня 2008 року ОСОБА_1 відчужив зазначену земельну ділянку за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 .

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області

від 29 жовтня 2015 року (справа № 619/3382/14), яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ДП «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним розпорядження від 29 листопада

2007 року № 1157, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 043278, виданого на ім`я ОСОБА_1 , та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 березня

2016 року (справа № 922/19/16) задоволено позов ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» до Дергачівської районної державної адміністрації та визнано незаконним та скасовано розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації від 29 листопада 2007 року № 1157 про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .

У січні 2017 року ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області, третя особа - Дергачівська місцева прокуратура Харківської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6322055900:02:000:0025) серії ЯД № 053278 та витребувати цю земельну ділянку з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь позивача.

Закриваючи провадження, суди попередніх інстанцій виходили із того, що є судове рішення у справі № 619/3382/14, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 18 ЦПК Українироку судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Предмет позову у справі, яка переглядається, є тотожним предмету позову у справі № 619/3382/14-ц: визнання недійсним виданого на ім`я

ОСОБА_1 державного акту на земельну ділянку площею 1 га (кадастровий номер 6322055900:02:000:0025) серії ЯД № 053278 та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Також тотожними у справі, яка переглядається, та у справі 619/3382/14-ц

є підстави позову: спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та була надана у приватну власність ОСОБА_1 з порушенням ЛК України, а також всупереч встановленого законом порядку зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення та без вилучення цієї земельної ділянки з постійного користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція».

Суб`єктний склад сторін у обох справах є ідентичним: (позивач та відповідачі) ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та орган, який реалізує державну політику у сфері земельного кадастру

(а. с. 74-78 т. 2).

Таким чином, суди попередніх інстанцій, установивши, що вже існує рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, дійшли обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень посилання в касаційних скаргах на те, що у справі, яка переглядається, та у справі № 619/3382/14-ц є різною підстава позовів, зокрема у цій справі

ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» як на недійсність державного акту на право власності на спірну земельну позивач посилається, зокрема, на рішення господарського суду Харківської області від 15 березня 2016 року, оскільки до підстави позову не можуть входити обставини, що виступають доказами у справі, оскільки з ними закон не пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав і обов`язків. Вказані обставини лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Також колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що підставою для відмови у позові у справі № 619/3382/14-ц було неналежний суб`єктний склад учасників справи, оскільки відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили, зокрема, із того, що прокурором та ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та що органом виконавчої влади або місцевого самоврядування ухвалювалось рішення про надання її

ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». З цих підстав було відмовлено у задоволенні позову про витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння ОСОБА_2 .

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» залишити без задоволення.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області

від 29 жовтня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович