Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Київ

справа № 686/20864/19

провадження № 51- 4110 км 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019240010003243, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.286, ч.2 ст.307 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2024 року ОСОБА_8 засуджено за :

- ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік;

- ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням статті 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік, без конфіскації майна.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь потерпілого 151 132 грн. матеріальної шкоди (витрати на лікування та шкода заподіяна стійкою втратою працездатності) та 7 556, 62 грн у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 90 000 грн.

Цивільний позов прокурора задоволено, стягнуто із ОСОБА_8 до міського бюджету 66846, 32 грн витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_10 залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_8 , а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Апеляційний суд виходив з того, що представник страхової компанії був обізнаний про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , тому мав можливість своєчасно отримувати інформацію про хід судового розгляду, зокрема, за допомогою веб-сайтів «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень». Копію вироку від 26 квітня 2024 року представник страхової компанії отримав 18 червня 2024 року, однак апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подав лише 12 липня 2024 року, тобто через 24 дні, коли місячний строк на апеляційне оскарження вже був пропущений майже на півтора місяці. Той факт, що представник цивільного відповідача працює в страховій компанії лише з січня 2024 року та має у провадженні багато справ суд не визнав поважною причиною, тому відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ПАТ «Страхова компанія «УСГ» порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Вважає, що апеляційний суд дійшов хибного висновку про пропуск цивільним відповідачем строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_8 , оскільки представник страхової компанії не був присутній 26 квітня 2024 року в судовому засіданні під час проголошення вироку, а копія цього судового рішення надійшла на їх адресу лише 18 червня 2024 року, відтак апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з моменту отримання копії вироку, а саме 12 липня 2024 року, тобто у встановлений законом строк.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_6 в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги представника цивільного відповідача, заперечували проти її задоволення.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

За змістом ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Мотиви суду

Єдиним доводом касаційної скарги представника ПАТ «Страхова компанія «УСГ» є те, що апеляційний суд необґрунтовано повернув їм апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 . Цей довід не заслуговує на увагу, з огляду на таке.

За загальним правилом, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України).

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 117 КПК України такий процесуальний строк може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи лише в тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається з матеріалів справи, представник ПАТ «Страхова компанія «УСГ»був обізнаний про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 та в запереченні на цивільний позов просив судовий розгляд проводити за їх відсутності.

Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_8 було проголошено 26 квітня 2024 року, тому за правилами ст. 395 КПК України тридцятиденний строк на апеляційне оскарження вироку для представника страхової компанії рахується від цієї дати, а не з моменту отримання ним копії даного судового рішення, як про те безпідставно йдеться у касаційній скарзі.

Втім, з апеляційною скаргою представник ПАТ «Страхова компанія «УСГ» звернувся до апеляційного суду лише 12 липня 2024 року, тобто майже через півтора місяці, та одночасно заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що про існування вироку вони дізнались 18 червня 2024 року, коли копія цього судового рішення надійшла на їх адресу.

Суд нагадує, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто ті, що не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі обставини і чи дійсно вони є непереборними.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2019 року (справа № 127/17092/18), особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом із тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів і такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є обґрунтовані підстави для поновлення строків на оскарження судового рішення та чи виправдовують вони втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності).

Відмовляючи в задоволенні клопотання представника ПАТ «Страхова компанія «УСГ» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку щодо ОСОБА_8 та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов переконливого висновку про те, що наведені в клопотанні причини пропуску цього строку не є поважними.

Апеляційний суд вірно зауважив, що представник цивільного відповідача був обізнаний про розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , тому мав можливість своєчасно отримувати інформацію про хід судового розгляду, зокрема, за допомогою веб-сайтів «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень».

При цьому, суд правильно встановив, що копію вироку представник страхової компанії отримав 18 червня 2024 року, однак апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подав лише 12 липня 2024 року, тобто через 24 дні в той час, коли тридцятиденний строк на апеляційне оскарження вже був пропущений майже на півтора місяці. Та обставина, що представник ПАТ «Страхова компанія «УСГ» працює в страховій компанії з січня 2024 року і має у провадженні значну кількість справ не може бути визнано обґрунтованою підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження.

Заслуговує на увагу і той факт, що представник страхової компанії 26 червня 2024 року вже звертався до апеляційного суду, однак він подавав лише клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку без самої апеляційної скарги.

Таким чином, зважаючи на процесуальну поведінку представника страхової компанії, який після отримання копії вироку місцевого суду зволікав із подачею апеляційної скарги, звертався до апеляційного суду з порушенням визначеного КПК України порядку (подав клопотання про поновлення строку, без апеляційної скарги), а також, беручи до уваги тривалий час, який минув з дати завершення процесуального строку, колегія суддів вважає, що жодних об`єктивних перешкод для реалізації права на подання апеляційної скарги на вирок місцевого суду у визначений законом строк у представника цивільного відповідача не було.

Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 399 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено, тому касаційна скарга представника ПАТ «Страхова компанія «УСГ» задоволенню не підлягає.

У зв`язку із цим та, керуючись статтями 434 436 441 442 КПК України, Суд ухвалив:

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_11 ОСОБА_3