Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 703/1003/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/821/241/19

Провадження № 51 - 1212 км 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів: Могильного О.П., Яковлєвої С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,

прокурора Кузнецова С.М.,

розглянув у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250230000480 від 07 березня 2018 року, щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'яносербська Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Слов'яносербського районного суду Луганської області від 14 березня

2014 року з урахуванням ухвали Ленінського районного м. Кіровограда від 22 березня 2016 року за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільненого 08 вересня 2017 року по відбуттю строку покарання,

за ст. 185 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня

2019 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

6 місяців;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

6 місяців;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

6 місяців;

- за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 09 березня 2018 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 09 березня 2018 року по 07 березня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 5 720 гривень процесуальних витрат за проведення судових експертиз та з урахуванням ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 березня 2019 року на користь потерпілої ОСОБА_3 102 567 гривень 12 копійок на відшкодування матеріальної шкоди і 70 000 гривень моральної шкоди.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень проти власності за наступних обставин.

Так, 07 березня 2018 року в період часу з 17 години по 19 годину ОСОБА_1 шляхом віджиму металопластикового вікна проник до будинку за адресою: АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_4 , звідки повторно таємно викрав майна на загальну суму 16 180 гривень 63 копійки, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

За аналогічних обставин ОСОБА_1 повторно вчинив крадіжки: 10 січня 2018 року з будинку за адресою: АДРЕСА_4 , майна ОСОБА_5 на суму

1861 гривня 66 копійок; 09 лютого 2018 року з будинку за адресою:

АДРЕСА_5 , майна ОСОБА_6 на загальну суму 6 900 гривень; 11 січня

2018 року з будинку за адресою: АДРЕСА_6 , майна

ОСОБА_3 на загальну суму 102 567 гривень 12 копійок.

Крім того, у період часу з 23 години 06 березня 2018 року по 06 годину 30 хвилин

07 березня 2018 року ОСОБА_1 проник до літньої кухні на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , звідки повторно таємно викрав посуд на загальну суму 1 279 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Іващенка І.Ю. - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , виключити посилання на призначення ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Вважає, що суд першої інстанції допустив порушення ст. 33 КК України, призначивши покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, які кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, та на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів. Зазначає, що апеляційний суд у порушення вимог статей 370 419 КПК України не звернув уваги на порушення, допущені судом першої інстанції, хоча прокурор у судовому засіданні звертала увагу на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та висловлювала позицію щодо необхідності зміни вироку щодо ОСОБА_1 .

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат Іващенко І.Ю. зазначає про необхідність задоволення касаційної скарги прокурора частково, скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокуроране надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора обґрунтованою і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 3 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ч. 1 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК України, за жоден з яких її не було засуджено.

Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Згідно з мотивувальною частиною вироку суду першої інстанції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому, тобто всі крадіжки, інкриміновані ОСОБА_1 , кваліфіковано за тією самою частиною однієї статті.

Разом з тим, у резолютивній частині вироку суд першої інстанції допустив неправильне застосування ст. 33 КК України, призначивши ОСОБА_1 покарання за кожним епізодом злочинної діяльності окремо, що в свою чергу призвело до необґрунтованого застосування ст. 70 ч. 1 КК України та призначення ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю злочинів.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Іващенка І.Ю., не встановив та не усунув зазначеного порушення.

За таких обставин, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 участині призначення покарання підлягають зміні шляхом призначення ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч. 3 КК України та виключення рішення про застосування ст. 70 ч. 1 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_8 та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, встановлені судом першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність призначення

ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Таке покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів, воно відповідає вимогам

ст. 65 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування судових рішень, не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 436 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 березня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання змінити, призначити йому за ст. 185 ч. 3 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Виключити рішення про призначення ОСОБА_1 остаточного покарання на підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів.

У решті зазначені судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Наставний О.П. Могильний С.В. Яковлєва