Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.02.2018 року у справі №917/1152/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/1152/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників: ПрАТ "Одеський коньячний завод" - Гаспарянц Д.М., ПП "Явір-2005" - Буглак В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017

у справі № 917/1152/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"

до Приватного підприємства "Явір-2005"

про визнання договору припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 ПрАТ "Одеський коньячний завод" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПП "Явір-2005" (далі - відповідач) про визнання припиненим з 01.12.2017 договору про надання послуг з охорони № Од/365-ф від 09.07.2016.

Позовна заява мотивована тим, що договір про надання послуг з охорони № Од/365-ф від 09.07.2016 (далі - Договір) розірвано ПрАТ "Одеський коньячний завод" в односторонньому порядку з 01.12.2016 згідно з п.10.4 Договору, із повідомленням про це ПП "Явір-2005" листом від 27.10.2016 №294-П не менш ніж за 30 діб.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.08.2017 (суддя Ціленко В.А.) позов задоволено повністю. Визнано припиненим з 01.12.2016 договір № Од/365 - ф від 09.07.2016 про надання послуг з охорони, укладений між ПП "Явір-2005" та ПрАТ "Одеський коньячний завод".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 (судді: Шевель О. В. - головуючий, Крестьянінов О.О. , Пуль О.А.) рішення Господарського суду Полтавської області від 08.08.2017 у справі №917/1152/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Одеський коньячний завод" звернулось із касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 917/1152/17 та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 08.08.2017 у даній справі.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду ПрАТ "Одеський коньячний завод" зазначає порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права. Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що ПП "Явір-2005" було повідомлено про розірвання спірного Договору у строки, передбачені п. 10.4 Договору, що відповідає приписам норм ст. ст. 188, 206 ГК України, ст. 651 ЦК України, а, отже, Договір є припиненим з 01.12.2016; сторонами при укладенні Договору не узгоджувались особи, уповноважені на отримання кореспонденції. Кореспонденція, у тому числі і рахунки на оплату, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) передавалися нарочно через співробітників охорони та ПрАТ "Одеський коньячний завод", що фактично набуло статусу звичаю ділового обороту у розумінні ст. 7 ЦК України; суд першої інстанції на підставі повідомлення від 27.10.2016 № 294-П вірно встановив обставину - факт розірвання Договору за ініціативою ПрАТ "Одеський коньячний завод"; ігнорування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи призвело до порушення ст. ст. 42, 32, 43 ГПК України; апеляційним судом порушено норми матеріального права, що підлягали застосуванню - ст. ст. 188, 206 ГК України, ст. 651 ЦК України, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Разом з тим, заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність у даній справі спору про право - а саме, права ПрАТ "Одеський коньячний завод" на розірвання (припинення) договору, яке позивач вважає порушеним, а відтак права на подання відповідного позову про визнання договору припиненим і розгляд його по суті.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти касаційної скарги та просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 917/1152/17 залишити без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "Одеський коньячний завод" - без задоволення. При цьому, заперечуючи доводи касаційної скарги відповідач посилається на те, що копія листа-повідомлення від 27.10.2016 № 294-П не є належним доказом, що підтверджує розірвання спірного договору з 01.12.2016, так як ПП "Явір-2005" повідомлення про розірвання Договору не отримувало, а наданий суду лист від 27.10.2016 № 294-П не підтверджує дійсні обставини справи щодо розірвання Договору з 01.12.2016 за ініціативою ПрАТ "Одеський коньячний завод"; акти від 08.10.2016 та від 23.10.2016, 20.12.2016 про відсутність працівників охорони на посту не є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, не підтверджують обставин, на які посилається позивач у позові; жодних повідомлень в порядку п.4.2.8 договору на адресу керівництва Охорони про неналежне виконання працівниками охорони своїх обов'язків, а також про намір розірвати договір, позивач відповідачеві не направляв; заявлений позивачем спосіб захисту прав (визнання договору припиненим), що є по суті вимогою про встановлення юридичного факту, не відповідає визначеним законом способу та порядку захисту прав у господарському суді.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до договору № Од/365 - ф від 09.07.2016 з додатками, які є його невід'ємною частиною, ПП "Явір - 2005" (Охорона) зобов'язалося прийняти під охорону відокремлені приміщення (будівлі) та майно, а ПрАТ "Одеський коньячний завод" (Замовник) - оплатити надану послугу на умовах, погоджених сторонами. Згідно п.10.1, 10.2 Договору, останній укладено строком на 1 рік; якщо за один місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк.

Сторони встановили, що підтвердженням надання послуг за договором є Акт здачі-приймання робіт (надання послуг), що надається охороною для підписання замовнику в двох примірниках в кінці кожного місяця. Замовник повинен не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, підписати Акт здачі-приймання робіт та повернути один примірник охороні або надати вмотивовану відмову від його підписання. У випадку не підписання такого акту та ненадання мотивованої відмови від його підписання у вказаний термін, вважається, що замовником отримані послуги з охорони належної якості, у повному обсязі та своєчасно, у відповідності до умов договору, а обов'язок оплати наданих послуг таким, що настав (п.3.3, 3.5 Договору).

Уповноваженою особою для взаємовідносин із замовником з питань здійснення заходів щодо охорони об'єктів визначено начальника Одеського РУО Кобилянського О.М. (п.4.1.6 договору).

Згідно норм ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 651 ЦК України визначено підстави для зміни або розірвання договору. Так, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 2 і 3 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених ст. 188 цього Кодексу.

Згідно ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, при вирішенні спору про дострокове припинення (розірвання) договору в односторонньому порядку, суд має дослідити та встановити обставини щодо дотримання позивачем визначеного договором порядку його дострокового розірвання (надіслання пропозиції).

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за умовами п.10.4 Договору, він може бути розірваний достроково за ініціативою однієї із сторін з попереднім письмовим повідомленням про це другої сторони не менш ніж за 30 діб.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач у зв'язку з численними порушеннями та невиконанням відповідачем зобов'язань по охороні, листом від 27.10.2016 № 294-П повідомив ПП "Явір - 2005" про розірвання Договору з 01.12.2016.

Однак, як вірно встановив апеляційний суд, поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини щодо дотримання порядку направлення позивачем вказаного листа відповідачеві.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів вручення листа-повідомлення від 27.10.2016 № 294-П про розірвання договору №Од/365-ф від 09.07.2016 представникам відповідача, що є уповноваженими особами у правовідносинах із позивачем, зокрема, директору ПП "Явір-2005" Климку Г.В., яким зі сторони Охорони підписувалися Договір, додатки до нього, акт приймання приміщень під охорону, а також акти надання послуг.

До того ж, як вбачається з матеріалів справ та було досліджено апеляційним судом, вищевказаний лист-повідомлення також не було надіслано позивачем на адресу ПП "Явір-2005" ні поштою, ні засобами електронного зв'язку.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи позивача про те, що лист від 27.10.2016 № 294-П було вручено працівнику охорони ОСОБА_10, яка 27.10.2016 перебувала на посту (з відміткою на копії листа), встановив відсутність доказів, що підтверджували б повноваження даної особи на отримання кореспонденції, адресованої ПП "Явір-2005".

Окрім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не були взяті до уваги при розгляді спору у даній справі доводи позивача про неналежне виконання відповідачем його договірних обов'язків з охорони та посилання на акти від 08.10.2016 та від 23.10.2016 про відсутність працівників Охорони на посту, оскільки позов заявлено про визнання договору припиненим на підставі п.10.4 Договору, а можливість і порядок дострокового розірвання Договору за ініціативою замовника у випадку порушення охороною умов договору визначено п.10.7 Договору.

Відтак, дослідивши зазначені докази та надавши оцінку обставинам справи, апеляційний суд встановив, що позивачем не було дотримано передбаченого п.10.4 Договору порядку повідомлення відповідача про дострокове розірвання Договору не менш ніж за 30 діб.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє аргументи заявника касаційної скарги про те, що Охорону було повідомлено про розірвання спірного договору у строки, передбачені п. 10.4 Договору, а апеляційним судом порушено норми ст. ст. 188, 206 ГК України, ст. 651 ЦК України.

Стосовно доводів позивача , що передача кореспонденції нарочно через співробітників охорони та ПрАТ "Одеський коньячний завод" фактично набуло статусу звичаю ділового обороту у розумінні ст. 7 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ст. 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Однак, названою нормою визначено, що звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Виходячи з аналізу наведених норм, звичай ділового обороту у спірних правовідносинах не підлягає застосванню, оскільки відносини ПП "Явір-2005" та ПрАТ "Одеський коньячний завод" врегульовані укладеним між ними Договором та нормами ЦК України і ГК України.

Разом з тим, заперечення ПП "Явір-2005" проти заявленого позивачем способу захисту прав з посиланням на те, що дана позовна вимога (визнання договору припиненим) є по суті вимогою про встановлення юридичного факту та не відповідає визначеним законом способу та порядку захисту прав у господарському суді, відхиляються касаційним судом з огляду на те, що в даному випадку позов подано у відповідності до приписів ч.1 ст. 15 ЦК України та має місце спір про право, а саме право ПрАТ "Одеський коньячний завод" на розірвання (припинення) договору, яке позивач вважає порушеним.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в постановах від 09.09.2015 у справі №6-939цс15 та від 21.09.2016 у справі № 6-1512цс16.

Решта доводів касаційної скарги в обґрунтування наявності підстав для задоволення позову не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Таким чином, наведені позивачем у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.

Водночас, колегія суддів погоджується з аргументами по суті спору, викладеними відповідачем у відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на встановлених у справі фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що надавши належну оцінку доводам сторін та доказам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову про припинення з 01.12.2017 договору про надання послуг з охорони № Од/365-ф від 09.07.2016.

При цьому, слід зазначити, що оцінка доводів сторін у даній справі та наявних доказів була здійснена апеляційним судом з дотриманням вимог процесуального права - ст. ст. 47, 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на ПрАТ "Одеський коньячний завод".

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі №917/1152/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Білоус В.В.

Жуков С.В.