Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №917/1086/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 917/1086/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради",

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 (головуючий суддя Киричук О.А.)

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 (головуючий Гребенюк Н.В., судді: Білецька А.М. і Пелипенко Н.М.),

прийнятих за наслідком розгляду скарги комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Відділ ДВС),

у справі № 917/1086/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Комсомольської філії публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - Товариство),

до комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради" (далі - Підприємство),

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Підприємства про стягнення 195 148,22 грн. пені, 22 877,81 грн. 3% річних та 104 426,66 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії від 12.03.2009 № 1/3.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.09.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 85 058,07 грн. пені, 17 789,96 грн. 3% річних, 77 712,88 грн. інфляційних втрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22.06.2017 Підприємство звернулось до господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії Відділу ДВС, в якій просило заборонити Відділу ДВС вчиняти виконавчі дії до прийняття рішення по скарзі та зобов'язати Відділ ДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - ЗУ "Про виконавче провадження").

Вказана скарга мотивована порушенням Відділом ДВС приписів пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

25.07.2017 Підприємством до суду першої інстанції надано доповнення до скарги, в якій просило:

- скасувати постанови державного виконавця М.М.Лукмасла про арешт коштів боржника від 22.06.2017, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2017;

- зняти арешт коштів боржника, накладений згідно постанови від 22.06.2017, арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладеного згідно постанови від 23.06.2017;

- повернути кошти на рахунок скаржника;

- заборонити Відділу ДВС вчиняти виконавчі дії до прийняття рішення по скарзі.

- зобов'язати Відділ ДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.08.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017, відхилено скаргу Підприємства на дії Відділу ДВС.

При цьому судами вимоги, визначені в доповненнях до скарги, визнані такими, що не можуть бути розглянуті при розгляді скарги, оскільки фактично боржник ставить нові вимоги, що не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а тому судами були прийняті до розгляду вимоги скарги про:

- заборону Відділу ДВС вчиняти виконавчі дії до прийняття рішення по скарзі;

- зобов'язання Відділу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Вказані рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що правова природа виникнення заборгованості боржника у вказаних правовідносинах не пов'язана з постачанням останньому природного газу, а пов'язана з невиконанням договірних зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії, а не за спожитий природний газ, а тому виконавче провадження, яке відкрите з виконання наказу № 917/1086/17, виданого на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.09.2017 щодо стягнення заборгованості з Товариства за невиконання договірних зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії, зупиненню з підстав, наведених скаржником, не підлягає.

Не погоджуючись з ухвалою і постановою судів попередніх інстанцій, Підприємство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Відділ ДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано вимоги абзацу 11 частини першої статті першої Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон України № 1730-VIII) та неправильно застосовано пункт 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Від Відділу ДВС надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, а також просив розглянути справу без участі представника Відділу ДВС.

Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.02.2018 № 445 у зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 917/1086/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакова І.В. (головуючий), Львов Б.Ю. і Суховий В.Г.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 27.09.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 85 058,07 грн. пені, 17 789,96 грн. 3% річних та 77 712,88 грн. інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17.10.2016 господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.

04.04.2017 старшим державним виконавцем Відділу ДВС розпочато виконавче провадження від 04.04.2017 № 53687596.

17.05.2017 постановою державного виконавця Відділу ДВС прийняте виконавче провадження № 53687596 з примусового виконання наказу №917/1086/16 виданого 17.10.2016.

Підприємство звернулось до Відділу ДВС з клопотанням про зупинення вчинення виконавчих дій в порядку пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

22.06.2017 за підписом начальника Відділу ДВС представнику Підприємства було надано відповідь про відмову в задоволенні клопотання про зупинення виконавчих дій з підстав частини четвертої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Зазначене стало підставою для звернення Підприємства до суду зі скаргою на дії Відділу ДВС.

Відхиляючи вказану скаргу Підприємства суди виходили з того, що відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, загалом врегульовано ЗУ "Про виконавче провадження".

Пунктом 5 частини першої статті 2 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Відповідно до статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з статтею 45 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Статтею 124 Конституції України та статтею 115 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України № 1730-VIII, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Частиною четвертою статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Таким чином суди дійшли висновку, що частина четверта статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" є деталізуючою нормою та одночасно виключає можливість застосування пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 1 Закону № 1730-VIII під заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону розуміється кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Також абзацом 8 частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII постачальником природного газу, заборгованість перед яким врегульовується цим Законом, визначено - Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірню компанію "Газ України".

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - це державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

При цьому Касаційний господарський суд зазначає, що вищевказані абзаци 5, 8, 10 частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII є цитатами з оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та за змістом не відповідають фактичному змісту вказаних норм.

З системного аналізу вказаних норм суди дійшли висновку, що для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен встановити наступні обставини:

- чи є стягувачем у виконавчому провадженні Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржником - підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємство централізованого водопостачання та водовідведення, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)?;

- чи включено боржника до відповідного реєстру?;

- чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу?.

Зі змісту рішення суду по справі № 917/1086/16 судами встановлено, що правова природа виникнення заборгованості боржника у вказаних правовідносинах не пов'язана з постачанням останньому природного газу, а пов'язана з невиконанням договірних зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії, а не за спожитий природний газ, тому суди дійшли висновку, що виконавче провадження, яке відкрите з виконання наказу № 917/1086/17, виданого на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 27.09.2017 щодо стягнення заборгованості на користь Товариства за невиконання договірних зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії, зупиненню з підстав, наведених Підприємством, не підлягає.

Однак, з такими висновком судів попередніх інстанцій не може погодитись Касаційний господарський суд, оскільки суди попередніх інстанцій встановивши всі необхідні обставини, що стосуються спірних правовідносин неправильно застосували положення частини четвертої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" та пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1730-VIII, з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Водночас частиною четвертою статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Тобто пунктом 10 частини першої статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонернео товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками [підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)], а частиною четвертою статті 34 ЗУ "Про виконавче провадження" визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ використаний станом на 1 липня 2016 року), а саме, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Крім того, абзацом 5 частини першої статті 1 Закону № 1730-VIII (в редакції вказаного закону, а не викладеній у постанові суду апеляційної інстанції) кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII (в редакції вказаного закону, а не викладеній у постанові суду апеляційної інстанції) процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Згідно з абзацом 10 частини першої статті 1 Закону України № 1730-VIII (в редакції вказаного закону, а не викладеній у постанові суду апеляційної інстанції) спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.

Таким чином Закон України № 1730-VIII врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України у відповідній редакції суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У відповідності до частин першої та другої статті 311 ГПК України у наведеній редакції підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

З огляду на викладене, судові акти попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про задоволення скарги Підприємства на дії Відділу ДВС, а саме зобов'язання Відділу ДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв'язку зі скасуванням судових актів попередніх інстанцій та прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення скарги Підприємства на дії Відділу ДВС, витрати Підприємства зі сплати судового збору (у тому числі, за розгляд справи в суді апеляційної інстанції) підлягають стягненню з Відділу ДВС на користь Підприємства пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 308, 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 917/1086/16 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким скаргу комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням від 04.04.2017 № 53687596 в порядку пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на користь комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Горішньоплавніської міської ради" 1 600,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 1 600,00 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Суховий