Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.01.2018 року у справі №911/1078/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/1078/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - адвокат Ганенко Р.А.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс",

відповідач - державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство",

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство",

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 23.11.2017

у складі колегії суддів: Буравльова С.І. (головуючого), Андрієнка В.В., Власова Ю.Л.

та на рішення Господарського суду Київської області

від 05.09.2017

у складі судді Бацуци В.М.

у справі № 911/1078/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс"

до державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство"

про стягнення 74 891, 57 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" звернулось в Господарський суд Київської області з позовом до державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" про стягнення 63 600, 00 основної заборгованості, 10 570, 83 грн пені, 720, 74 грн 3 % річних. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2017 порушено провадження у справі № 911/1078/17.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за надані позивачем послуги по організації перевезення вантажу згідно договору про надання послуг з організації перевезень вантажів № МРТ-98 від 16.11.2015.

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2017 у справі № 911/1078/17 позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на користь позивача 63600,00 грн основного боргу за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів, 6772,22 грн пені та 720,74 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" подало апеляційну скаргу, у якій просило оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2017 у справі № 911/1078/17 - без змін.

6. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

6.1 16.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" (виконавець) та Державним підприємством "Клавдієвське лісове господарство" (клієнт) було укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів № МРТ-98, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов'язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішньодержавних та експортно-імпортних перевезень вантажів.

6.2 Згідно з пунктом 3.1 договору загальна ціна договору складається із суми наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, вартість яких визначається в Протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 2).

6.3 Відповідно до пункту 3.2 договору оплата послуг здійснюється сторонами у національній валюті України на умовах попередньої оплати.

6.4 Пунктом 3.8 укладеного правочину передбачено, що акти виконаних робіт та надання послуг оформлюються сторонами щомісяця не пізніше останнього дня звітного місяця.

6.5 У випадку, коли клієнт не підписав акт виконаних робіт та надання послуг протягом 15 днів з дня його отримання клієнтом без письмового обґрунтування, акт виконаних робіт та надання послуг вважається таким, що затверджений та акцептований клієнтом без зауважень (пункт 3.10.договору).

6.6 Відповідно до пункту 10.1 договору останній набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за надані послуги по цьому договору - до повного здійснення розрахунків.

6.7 Разом з підписанням договору між сторонами було також підписано:

- додаток № 1 - Перелік додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів № МРТ-98 від 16.11.2016;

- додаток № 2 - Протокол погодження договірної ціни між виконавцем і клієнтом № 1 до договору № МРТ-98 від 16.11.2016;

- додаток № 3 - Протокол погодження договірної ціни між виконавцем і клієнтом № 2 до договору № МРТ-98 від 16.11.2016;

- додаток № 4 - Протокол погодження договірної ціни між виконавцем і клієнтом № 3 до договору № МРТ-98 від 16.11.2016.

6.8 У процесі виконання договору сторонами було підписано наступні заявки на перевезення вантажу:

- № 120/07 від 13.01.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Білгород-Дністровський, від ст. Немішаєво до ст. Вадул-Сирет у загальній кількості п'яти вагонів лісовозів - 325 тонн;

- № 49/07 від 03.02.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Вадул-Сирет у загальній кількості шести вагонів лісовозів - 330 тонн;

- № 102/07 від 10.03.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Ізмаїл, від ст. Немішаєво до ст. Вадул-Сирет у загальній кількості восьми вагонів лісовозів - 480 тонн;

- № 121/07 від 22.03.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Батево у загальній кількості двох додаткових вагонів лісовозів - 120 тонн;

- № 149/07 від 07.04.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Батево у загальній кількості двох додаткових вагонів лісовозів - 120 тонн;

- № 262/07 від 06.07.2016, згідно якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу за маршрутом від ст. Немішаєво до ст. Вадул-Сирет у загальній кількості шести вагонів лісовозів - 55-60 тонн.

6.9 Як зазначено судами попередніх інстанцій, з матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом червня-листопада 2016 року надавались відповідачу послуги по організації перевезень вантажу на загальну суму 63600,00 грн. Зазначене підтверджується вищевказаними заявками на перевезення вантажу, а також наступними актами надання послуг: № 658 від 30.06.2016 на суму 12000,00 грн, № 800 від 31.07.2016 на суму 12400,00 грн, № 916 від 31.08.2016 на суму 12400,00 грн, № 1042 від 30.09.2016 на суму 12000,00 грн, № 1292 від 31.10.2016 на суму 12400,00 грн та № 1336 від 16.11.2016 на суму 2400,00 грн, що були відправлені відповідачу цінними листами з описами вкладення.

6.10 У лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № МРТ - 2840 від 27.02.2017, у якій просив погасити наявну заборгованість у розмірі 63600,00 грн протягом п'яти днів з моменту отримання даної претензії. Факт направлення претензії підтверджується фіскальним чеком № 2325 від 27.02.2017 та цінним листом з описом вкладення від 27.02.2017.

6.11 Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення взятих на себе зобов'язань Державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" вартість отриманих послуг у сумі 63600,00 грн не сплатило.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень і прийняття нового рішення про задоволення позову, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

7.1 судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення не було повністю з`ясовано обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо дій Закарпатської митниці.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Позивач не скористався своїми правами на подання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні уповноваженого представника.

Позиція Верховного Суду

9. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

10. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

11. Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

12. Згідно зі статтею 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

13. Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 Господарського кодексу України.

14. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо) (частина 1 статті 929 Цивільного кодексу України ).

15. Статтею 931 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

16. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

17. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

18. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

19. Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

20. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

21. Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

22. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

23. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

24. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

25. Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства України, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 63600,00 грн, 6772,22 грн пені та 720,74 грн 3% річних за договором про надання послуг з організації перевезень вантажів № МРТ-98 від 16.11.2015 є законними і обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню частково у вказаному обсязі.

26. Доводи відповідача стосовно існування форс-мажорних обставин, спричинених незаконними діями Закарпатської митниці ДФС України з приводу затримки лісовозної платформи, правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, з огляду на їх необґрунтованість та на те, що відповідачем не надано будь-яких документів, що могли б підтвердити обставини непереборної сили, існування яких звільняло б останнього від виконання обов`язку стосовно здійснення оплати за надані послуги.

27. Окрім того, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 810/2638/16 за позовом Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підтверджено законність дій митниці з приводу митного контролю та затримки залізничних вагонів, у яких здійснювалося перевезення згідно умов договору № МРТ-98 від 16.11.2015.

28. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дослідивши оскаржувані рішення та постанову погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції.

29. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного рішення не було повністю з`ясовано обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо дій Закарпатської митниці, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

30. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. За таких обставин рішення місцевого та апеляційного господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

32. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і постановлення нового рішення немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2017 у справі № 911/1078/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2017 у справі № 911/1078/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко