Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №910/25126/15

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/25126/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

позивача - Гаркавенка С.В., (посвідчення на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1) діє на підставі довіреності від 18.01.2018 № 18011803

відповідача - Бойкова О.С. (посвідчення на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2), діє на підставі довіреності від 15.12.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017

(головуючий - Кропивна Л.В., судді - Смірнова Л.Г., Руденко М.А.)

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс"

про стягнення 619 359,21 грн

ВСТАНОВИВ:

1. 22.09.2015 до господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі в тексті - Позивач/ ПАТ "Київенерго") надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" (далі в тексті - Відповідач/ТОВ "Водоканал-Сервіс) на суму 376 615, 67 грн, також Позивач просить стягнути інфляційну складову боргу у сумі 221 997, 80 грн та 3% річних у сумі 20745, 74 грн.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу теплової енергії від 13.04.2012 № 1630702 належним чином не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2012 по 01.11.2013 виникла заборгованість за теплову енергію, яка станом на 01.08.2015 становить 376 615, 67 грн.

3. Керуючись положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України (далі в тексті - ЦК України) Позивач у своєму позові просить суд стягнути інфляційну складову боргу у сумі 221 997, 80 грн та 3% річних з простроченої суми у розмірі 20 745, 74 грн.

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.12.2015 у справі № 910/25126/15 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" основний борг в розмірі 376 615,67 грн (триста сімдесят шість тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 67 копійок), 3% річних 20 745,74 грн (двадцять тисяч сімсот сорок п'ять гривень 74 копійки), інфляційні втрати в розмірі 221 997,80 грн (двісті двадцять одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім гривень 80 копійок) та судовий збір в розмірі 9 290,39 грн. (дев'ять тисяч двісті дев'яносто гривень 39 копійок).

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 910/25126/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2015 у справі №910/25126/15 - задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2015 у справі №910/25126/15 - скасовано повністю і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

6. Оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що 02.03.2016 до Київського апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної економічної судової експертизи з залученням спеціаліста теплотехніка.

7. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 призначено по справі №910/25126/15 комплексну економічну судову експертизу. Проведення комплексної економічної судової експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Бокаріуса М.С. (61077, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а) та зупинено апеляційне провадження до отримання висновку експерта.

8. На вирішення комплексної економічної судової експертизи поставлено наступні питання:

8.1. Який об'єм та розмір спожитої за період з 01.11.2012 по 01.11.2013 теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та опалення в будинках по вул. Бальзака, 54 (ЖБК "Суднобудівник-18"), вул. Беретти, 3 (під'їзди 1, 2 та 3 ЖБК "Октава 2"), вул. Закревського 53, 55 (ЖБК "Автотранспортник-6"), проспекту Ватутіна, 30 (під'їзди 12, 13 та 14 ЖБК "Буревісник-4") в м. Києві підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що ПАТ "Київенерго" повинен був обрахувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання та опалення у відповідності до Договору № 1630702 від 13.04.2012 та п. 23 "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198?

8.2. Якими доказами підтверджується господарська операція, на підставі якої ПАТ "Київенерго" визначило обсяг теплової енергії на потреби гарячого водопостачання та опалення за Договором № 1630702 від 13.04.2012 в період з 01.11.2012 по 01.11.2013 в будинках по вул. Бальзака, 54, вул. Беретти, 3 (під'їзди 1, 2 та 3 ЖБК "Октава 2"), по вул. Закревського 53, 55 (ЖБК "Автотранспортник-6"), по проспекту Ватутіна, 30 (під'їзди 12, 13 та 14 ЖБК "Буревісник-4") в м. Києві?

9. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 апеляційне провадження зупинено до надання висновку комплексної економічної судової експертизи.

10. Оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що 13.03.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса М.С. надійшов висновок комплексної судової експертизи із залученням фахівця в галузі теплопостачання №9046 від 28.02.2017.

11. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін та експерта, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у постанові від 11.07.2017 дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

12. Дослідивши висновок експертизи №9046 від 28.02.2017 колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що Відповідачем спожито теплової енергії у загальному розмірі 2 960,361 Гкал на суму 601 984,36 грн у період з 01.11.2012 по 01.11.2013.

13. Твердження Позивача про те, що висновок експертів є необґрунтованим, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки зроблений детальний розрахунок відповідає нормам законодавства та умовам договору, який перевірено судом апеляційної інстанції. Наведені розбіжності між даними експертизи та Позивача зводяться на переконання колегії суддів апеляційної інстанції до округлення Позивачем показників у розрахунку.

14. З наведеного оцінюючи висновок експертизи №9046 від 28.02.2017 колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судовим експертом та фахівцем в галузі теплопостачання обґрунтовано використано розрахунковий спосіб обчислення кількості спожитої Відповідачем за спірний період теплової енергії та здійснено вірний розрахунок її вартості.

15. З урахуванням матеріалів справи та висновку комплексної судової експертизи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що розмір оплати за спожиту відповідачем теплову енергію за спірний період складає 601 984,36 грн, яка споживачем сплачена у розмірі 687 022,80 грн, з чого зроблено апеляційним судом висновок, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2012 по 01.11.2012 у сумі 376 615,67 грн не підлягають задоволенню, враховуючи невірний розрахунок Позивачем обсягу спожитої теплової енергії та її вартості.

16. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована нормами статей 901, 903 Цивільного кодексу України, статті 20 Закону України "Про теплопостачання", пунктами 23, 24 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

17. 31.07.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Позивача надійшла касаційна скарга від 28.07.2017 № 21/1/4588 (далі в тексті - касаційна скарга) у якій Позивач просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2015 у справі № 910/25126/15.

18. В обґрунтування підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 910/25126/15 Позивач у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

18.1. В жодному з 2 питань, які ставилися експерту не стояло питання визначення технічних умов теплового навантаження або юридичній та технічній правильності розрахунку по договору, що призвело до безпідставного зменшення суми нарахувань основного боргу з 1 085 631, 75 грн до 601 984, 36 грн.

18.2. Позивач ознайомившись з висновком комплексної судової експертизи № 9046 від 28.02.2017 вважає даний висновок некоректним та таким що не може братися до уваги.

18.3. В матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків сторін за Договором № 1630702 за спірний період, який свідчить про відсутність розбіжностей щодо суми нарахувань Відповідачу суми за спожиту теплову енергію, що судом апеляційної інстанції на думку Позивача в оскаржуваній постанові не враховано.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

19. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-сервіс" до Верховного Суду 14.02.2018 надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

20. Вказаний відзив обґрунтований наступним:

20.1. Позивач, на думку Відповідача, не лише ігнорував покази приладів обліку, а й безпідставно не врахував умови Договору щодо визначення обсягу теплової енергії розрахунковим способом в будинках, де були відсутні прилади обліку.

20.2. Висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9046 від 28.02.2017 в повному обсязі підтвердив заперечення проти позову Відповідача.

20.3. Позивач, на думку Відповідача, навмисне не вказує на нормативний документ, з якого він взяв формули обрахунку кількості спожитої теплової енергії і почав їх змінювати, що суперечить Тимчасовим правилам обліку, відпускання і споживання теплової енергії, що були затверджені спільним наказом Держжитлокомунгоспу та Міненерго від 01.07.1996 № 57/112, а також Відповідач зазначає, що твердження Позивача про погодження обсягів теплової енергії не підтверджується матеріалами справи, саме тому Позивач не посилається на аркуш справи, де такий акт міститься.

Позиція Верховного Суду

21. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 Прийнято до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відкрито касаційне провадження у справі №910/25126/15 господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на 21 лютого 2018 року.

22. У відкритому судовому засіданні 21.02.2018 у якому прийняли участь представники Позивача та Відповідача було оголошено відкладення розгляду справи на 28 лютого 2018 року.

23. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

24. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

25. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Щодо аргументу Позивача про те, що в жодному з 2 питань, які ставилися експерту не стояло питання визначення технічних умов теплового навантаження або юридичній та технічній правильності розрахунку по договору, що призвело до безпідставного зменшення суми нарахувань основного боргу з 1 085 631, 75 грн до 601 984, 36 грн, та аргументу про те, що Позивач ознайомившись з висновком комплексної судової експертизи № 9046 від 28.02.2017 вважає даний висновок некоректним та таким що не може братися до уваги, колегія суддів зазначає наступне.

27. Відповідно ч. ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України) (в редакції, яка була чинна станом на 11.07.2017), висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

28. Згідно ст. 43 ГПК України (в редакції, яка була чинна станом на 11.07.2017), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

29. Колегією суддів апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові встановлено, що враховуючи відсутність у ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та в матеріалах даної справи фактичних даних температури гарячої води (температури теплоносія), середньодобове теплове навантаження може визначатися у відповідності до вимог КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993.

30. З чого суд апеляційної інстанції дослідивши висновок експертизи №9046 від 28.02.2017, дійшов до висновку, що Відповідачем спожито у загальному розмірі 2 960,361 Гкал теплової енергії на суму 601 984,36 грн у період з 01.11.2012-01.11.2013 (враховуючи письмові пояснення експерта від 04.07.2017), вказані обставини на думку колегії суддів апеляційної інстанції, доведені експертами та розраховані у відповідності до методики нарахування.

31. Наведене спростовує доводи Позивача про те, що в жодному з 2 питань, які ставилися експерту не стояло питання визначення технічних умов теплового навантаження або юридичній та технічній правильності розрахунку по договору, що призвело до безпідставного зменшення суми нарахувань основного боргу з 1 085 631, 75 грн до 601 984, 36 грн, та про те, що Позивач ознайомившись з висновком комплексної судової експертизи № 9046 від 28.02.2017 вважає даний висновок некоректним та таким що не може братися до уваги.

32. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що зазначені доводи касаційної скарги не спростовують висновок суду апеляційної інстанції, про те, що середньодобове теплове навантаження за спірний період може визначатися у відповідності до вимог КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні", затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993, а спрямовані на переоцінку доказів у справі, зокрема висновку експерта та на надання переваги одних доказів над іншими і на додаткову перевірку доказів у справі, зокрема на додаткову перевірку висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз № 9046 від 28.02.2017, що відповідно вимог ст. 300 ГПК України, виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

33. Щодо доводу Позивача про те, що в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків сторін за Договором № 1630702 за спірний період, який свідчить про відсутність розбіжностей щодо суми нарахувань Відповідачу суми за спожиту теплову енергію, що судом апеляційної інстанції на думку Позивача в оскаржуваній постанові не враховано, колегія суддів зазначає наступне.

34. Зазначений довід вказує про наявність в матеріалах справи акту звірки за Договором № 1630702, проте дослідивши рішення суду першої інстанції та оскаржувану постанову у справі № 910/25126/15, а також дослідивши матеріали вказаної справи, колегія суддів зазначає, що вказаний доказ не був предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, матеріали справи вказаного доказу не містять.

35. Разом з тим у відзиві на касаційну скаргу Відповідач зазначає, що твердження Позивача про погодження обсягів теплової енергії не підтверджується матеріалами справи, саме тому Позивач не посилається на аркуш справи, де такий акт міститься.

36. Колегія суддів враховуючи наведене, а також на підставі того, що у відповідності до ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення не має права збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти докази, вважає, що довід Позивача про те, що в матеріалах справи наявний саме акт звіряння розрахунків сторін за Договором № 1630702 за спірний період, який свідчить про відсутність розбіжностей щодо суми нарахувань Відповідачу суми за спожиту теплову енергію є необґрунтованим, та таким що спростовується матеріалами справи № 910/25126/15.

37. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. За таких обставин постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 910/25126/15 постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для її скасування немає.

39. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 910/25126/15 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 910/25126/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко