Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1868/16

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт"

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт"

на рішення господарського суду Одеської області у складі Рога Н.В. від 20 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду у складі Принцевської Н.М. - головуючого, Діброви Г.І., Лисенка В.А. від 19 липня 2017 року

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (далі - відповідач) про стягнення 8 001,43 грн. боргу, 1 989,28 грн. пені, 144,46 грн. 3% річних та 371,23 грн. інфляційних втрат.

2. Позов мотивований невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг буксирів за договором про надання послуг від 31 грудня 2013 року № 190/13/793-О (далі - договір), яке полягало в тому, що отримані послуги на загальну суму 26 671,42 грн. були оплачені відповідачем лише частково, в сумі 18 669,99 грн.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року, позов задоволений повністю.

3.1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 003,43 грн. боргу, 1 989,28 грн. пені, 144,46 грн. 3% річних та 371,23 грн. інфляційних втрат.

4. Судові рішення мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором, а саме здійснення лише часткової оплати виставленого позивачем рахунку від 29.12.2015 № Пр/15440 на суму 26 761,42 грн. за послуги буксиру т/х „ROMY TRADER".

5. При цьому при вирішенні питання про правильність розрахунку суми основного боргу судами досліджено суднові документи т/х „ROMY TRADER", відповідно до яких судно за спеціалізацією належить до багатоцільового суховантажного судна, яке обладнане для перевезення контейнерів. У зв'язку з чим визнано безпідставним посилання відповідача на те, що вказане судно за своїм типом відноситься до контейнеровозів, а тому відповідно до п. 1.5 наказу Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013 "Про портові збори" та п. 1.2 порядку, затвердженого наказом ДП "ІМТП" від 03.12.2014 № 494 для розрахунку портового збору за використання такого судна повинен застосовуватися коефіцієнт 0,7, а не 1,0, як розраховано позивачем у виставленому рахунку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У серпні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати Рішенням Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2017 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року і прийняти нове рішення про відмову в позові про стягнення 8 001,43 грн. боргу, 1 338,38 грн. пені, 99,96 грн. 3% річних та 371,23 грн. інфляційних втрат.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Судами неналежним чином досліджено тип судна, послуги якого повинні бути оплачені відповідачем, оскільки т/х „ROMY TRADER" за типом та спеціалізацією відноситься до судна, яке у тому числі призначене для перевезення контейнерів, тобто є контейнеровозом і використовувалося у даному випадку саме для перевезення контейнерів. Отже, при розрахунку плати підлягає застосуванню коефіцієнт 0,7, передбачений, 1.2 порядку, затвердженого наказом ДП "ІМТП" від 03.12.2014 № 494 для такого типу суден.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

8. позивач належним чином та у повному обсязі надав відповідачу послуги за договором, які безпідставно оплачені останнім лише частково. Посилання відповідача на застосування коефіцієнту 0,7 неправомірні, оскільки він не підлягає застосуванню до послуг судна "ROMY TRADER", яке не є контейнеровозом.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

9. Відповідно до пункту 2.3 договору (в редакції додаткової угоди від 26.03.2014) нарахування зборів і плати за послуги, що надаються суднам у акваторії позивача, здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борта судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розміри) або документі, що його замінює.

При цьому умовами договору застосування коефіцієнту 0,7 при розрахунку вартості послуг суден не передбачено.

10. Згідно з пунктом 1.5 наказу Міністерства інфраструктури України № 316 від 27.05.2013 для розрахунку всіх видів зборів умовний об'єм суден РО-РО, РО-ФЛОУ, ОБО, ЛО-РО, контейнеровозів, худобовозів, ліхтеровозів, автомобілевозів застосовується з коефіцієнтом 0,7 за умови використання зазначених суден відповідно до їх спеціалізації. Тип судна та його спеціалізація визначаються за судновими документами. Аналогічна норма міститься в пункті 1.2 наказу позивача від 03.12.2014 №494.

11. У даній справі судами шляхом дослідження суднового документу судна "ROMY TRADER" встановлено, що вказане судно не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених нормативних актів, у зв'язку з чим при розрахунку вартості послуг такого судна коефіцієнт 0,7 застосуванню не підлягає.

Отже, нарахування позивачем плати за надані послуги в сумі 26 761,42 грн. є правомірним.

12. Викладені в пункті 7 цієї Постанови доводи касаційної скарги фактично є вимогою про переоцінку зібраних у справі доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому такі доводи Верховним Судом відхиляються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

13. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України), касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 20 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року у справі № 916/1868/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.