Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.03.2019 року у справі №908/1616/16
Ухвала КГС ВП від 29.01.2018 року у справі №908/1616/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 908/1616/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представник - адвокат Свистунов А.В. (довіреність від 02.01.2018)

відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток",

представник - адвокат Першин В.М. (договір від 04.09.2017)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

представник не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Лисак Віталій Леонідович, особисто

розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 10.08.2017

у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Сгара Е.В., Склярук О.І.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 у справі №908/1616/16 прийнято касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2017 до провадження та призначено її розгляд на 05.12.2017.

2. Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 у справі №908/1616/16 задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Токмацькому районному суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні 05.12.2017.

3. Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 у справі №908/1616/16 розгляд касаційної скарги відповідача відкладено на 18.12.2017.

4. 27.12.2017, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №908/1616/16 Господарського суду Запорізької області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

5. 26.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 16.01.2018, справа №908/1616/16 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 27.02.2018 о 10 год. 45 хв., доручено Токмацькому районному суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 27.02.2018 о 10 год. 45 хв. у приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області, задоволено заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2017 у справі №908/1616/16 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

6. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №908/1616/16, доручено Василівському районному суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 27.02.2018 о 10 год. 45 хв. у приміщенні Василівського районного суду Запорізької області.

7. Позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 04.12.2017 подав відзив на касаційну скаргу від 27.11.2017, треті особи відзиву на касаційну скаргу не подали.

8. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 17, 33, 37, 39 Закону України "Про іпотеку" та статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

9. 09.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" (далі - СТОВ "Ерко-Восток", відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006.

10. Позовна заява мотивована обставинами невиконання зобов'язань з погашення кредиту за договором №11011121000 від 19.06.2006, укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та фізичною особою-підприємцем Лисаком В.Л., за виконання яких надав майнову поруку відповідач у справі відповідно до Договору іпотеки №11011121000-З-2 від 16.06.2006 та з посиланням на відступлення майнових прав за зазначеними договорами ПАТ "Дельта Банк" 08.12.2011.

11. 13.06.2016 ухвалою Господарського суду Запорізької області у складі судді Гончаренко С.А., визначеного за наслідком автоматизованого розподілу справи відповідно до протоколу від 13.06.2016, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особу-підприємця Лисака Віталія Леонідовича (далі - ФОП Лисак В.Л.); ухвалою суду від 10.08.2016 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк").

12. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 призначено розгляд справи №908/1616/16 колегіально у складі трьох суддів, а за наслідком автоматичного визначення складу колегії суддів згідно з протоколом від 18.10.2016, для розгляду справи №908/1616/16 визначено склад колегії суддів: Проскуряков К.В. (головуючий). Смірнов О.Г., Серкіз В.Г., відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.10.2016, у зв'язку з звільненням судді Серкіз В.Г. з посади, визначено такий склад колегії суддів: Проскуряков К.В. (головуючий). Смірнов О.Г., Мірошниченко М.В.

Короткий зміст рішення першої інстанції

13. 28.12.2016 Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: Проскуряков К.В. (головуючий). Смірнов О.Г., Мірошниченко М.В. у задоволенні позовних вимог відмовив.

13.1. Судом встановлено укладення кредитного договору №11011121000 від 19.06.2006 між АКІБ "УкрСиббанк та ФОП Лисаком В.Л., на забезпечення вимог якого поручився відповідач за договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та СТОВ "Ерко-Восток".

13.2. Суд встановив, що ПАТ "УкрСиббанк", як продавець, уклав з ПАТ "Дельта Банк", як покупцем, Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, згідно з яким позивач мотивував набуття прав вимоги до відповідача за іпотечним договором №11011121000-З-2 від 19.06.2006 та до третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Лисака Віталія Леонідовича за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006.

13.3. Ухвалою суду від 13.06.2016 позивач зобов'язувався надати суду оригінали документів, доданих до позову, в тому числі кредитного договору №11011121000 від 19.06.2006, укладеного між ПАТ "Укрсиббанк та ФОП Лисак В.Л.; оригінали документів договору іпотеки №11011121000-3-2, оригінал договору купівлі-продажу прав вимоги від 08.12.2011 та додатків до нього, що підтверджують передачу прав вимоги за зазначеними кредитним договором та договором іпотеки, докази погашення заборгованості за даним договором позичальником, поручителями; належні докази в підтвердження суми заборгованості за спірним кредитом та повідомлення позивачем відповідача та ФОП Лисак В.Л. про набуття прав за договором. Ухвалами суду від 31.08.2016, 21.10.2016, 21.11.2016 колегія суддів у новому складі також зобов'язувала позивача надати ці докази (т. 1, а.с. 202 - 203, 214 - 215, 223 - 224).

13.4. Суд встановив, що позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування залишку заборгованості за кредитом на суму 50 000 грн. та не надано доказів передачі (додатків до договору відступлення прав вимоги та актів приймання-передачі) новому кредитору ПАТ "Дельта Банк" від первісного кредитора ПАТ "УкрСиббанк" прав вимоги за спірними кредитним та іпотечним договором 19.06.2006.

13.5. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що позивачем не надано достатніх та належних доказів (первинних документів існування заборгованості за кредитним договором від 19.06.2006 №11011121000 та не надано належних доказів відступлення прав вимоги до відповідача у справі за договором від 08.12.2011 між позивачем та ПАТ "УкрСиббанк").

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

14. 10.08.2017 Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Дучал Н.М. (головуючий), Сгара Е.В., Склярук О.І. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнив частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 у справі №908/1616/16 скасував в частині відмови у задоволенні позову про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ФОП Лисака В.Л. перед ПАТ "Дельта Банк" за Кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 в розмірі 131 725, 17 грн., з яких: 50 836, 25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246, 17 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 2 962, 52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180, 23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 3 500 грн. прострочена комісія за управління кредитом, - на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., а саме на: зерносховище, яке знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 4; вісову, яка знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степовій, 6; комплекс будівель, який знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степовій, 8, що є власністю СТОВ "Ерко-Восток"; позов ПАТ "Дельта Банк" до СТОВ "Ерко-Восток" задовольнив частково, звернув стягнення в рахунок погашення заборгованості ФОП Лисака В.Л. перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 в розмірі 131 725, 17 грн., з яких: 50 836, 25 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246, 17 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 2 962, 52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180, 23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 3 500 грн. - прострочена комісія за управління кредитом, - на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., а саме на зерносховище, яке знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степовій, 4; вісову, яка знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степовій, 6; комплекс будівель, який знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степовій, 8, що є власністю СТОВ "Ерко-Восток", шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", початковою вартістю 1 301 831 грн.; в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 у справі №908/1616/16 залишив без змін, стягнув з СТОВ "Ерко-Восток" на користь ПАТ "Дельта Банк" витрати зі сплати судового збору на суму 1 328, 57 грн. за звернення до суду з позовом, витрати зі сплати судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції на суму 1 461, 43 грн.

14.1. Апеляційним судом прийнято до уваги додаткові докази позивача, надані 04.04.2017 без обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції (т. 3, а.с. 1-97). Надавши оцінку додатковим доказам, апеляційний суд встановив таке:

- "факт наявності заборгованості позичальника ФОП Лисак В.Л. за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 на суму 50 836, 25 грн. за кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано позичальником шляхом подання відповідних належних доказів" (т. 4 а.с. 20).

- "з матеріалів справи вбачається, що до складу вимог було включене і право вимоги виконання ФОП Лисаком В.Л. зобов'язань за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ФОП Лисак В.Л., про що свідчить додаток №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, акт прийому-передачі документації від 19.08.2015 за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, підписаний представниками сторін за договором та скріплений печатками юридичних осіб" (т. 4, а.с. 19);

- апеляційний суд здійснив власний перерахунок процентів за кредитом, 3% річних, комісії за надання кредиту, пені та дійшов висновку про наявність такого боргу за кредитним договором: 50 836, 25 грн. основного боргу, 74 246, 17 грн. заборгованості за простроченими процентами, 3 500 грн. простроченої комісії за кредитом, 2 962, 52 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 180, 23 грн. - 3% річних, що в цілому складає 131 725, 17 грн.;

- апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення стягнення на декілька предметів іпотеки, які визначені як окремі об'єкти права власності (будівля зерносховища, будівля вагової, комплекс будівель) з окремими адресами місцезнаходження, належні відповідачу у справі загальною вартістю 1 301 831 грн. для виконання стягнення на загальну суму 131 725, 17 грн. за кредитним договором та договором іпотеки від 19.06.2006.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідача у справі)

15. Скаржник доводив порушення частини 1 статті 101 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, яке полягало у прийнятті апеляційним судом додаткових доказів без обґрунтування підстав чому позивач не міг надати їх суду першої інстанції.

16. Скаржник зазначав про порушення вимог статей 32, 33, 43 ГПК України в зазначеній редакції при оцінці додаткових доказів апеляційним судом, а зокрема, здійснення вибіркової оцінки наданих доказів та порушення судом принципу рівності прав сторін при поданні та оцінці доказів у суді, який не перевіривши належно докази позивача в обґрунтування заявлених ним вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, переклав обов'язок доказування відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки на відповідача, якого упродовж тривалого періоду часу не повідомляли про наявність прострочених зобов'язань за відступленими майновими правами за кредитним договором.

17. Скаржник зазначав про арифметичні помилки позивача при розрахунку суми заборгованості та арифметичні помилки суду при обрахуванні суми судового збору при частковому задоволенні вимог позивача, яка була присуджена апеляційним судом до стягнення з відповідача.

Доводи інших учасників справи

18. Позивач у відзиві на позов погодився повністю з висновками апеляційного суду, наполягав на повній та неупередженій оцінці доказів, зокрема й додаткових, апеляційним судом та вважав правильними висновки апеляції про можливість звернення стягнення на декілька об'єктів нерухомого майна для задоволення вимог за кредитним договором на суму 131 725, 17 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

19. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 572 - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частини 1, 2 статті 577 - якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Пункт 1 частина 1 статті 512 - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.

Стаття 513 . Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

20. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991)

Стаття 4-2 - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 4-3 - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 34 - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Частина 1 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку того чи іншого доказу у справі, разом з тим, доводи скаржника про допущення в цілому процесуальних порушень при прийняття та оцінці доказів відповідно до статей 34, 43, 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017, доводи про порушення принципів рівності прав сторін та змагальності відповідно до статей 4-2 4-3 ГПК України, порушення вимог статей 512, 513 ЦК України колегія суддів Верховного Суду вважає прийнятними.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

22. Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статях 4-2 4-3 ГПК України в редакції до 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, створення судом необґрунтованих переваг в поданні доказів на етапі апеляційного розгляду може порушувати принцип рівності прав сторін у процесі. Вибіркова оцінка окремих доказів та залишення поза увагою інших доказів, які мають суттєве значення для встановлення фактичних обставин виконання сторонами своїх договірних зобов'язань можуть мати наслідком порушення обох зазначених принципів.

23. Вимоги статей 34, 43 ГПК України щодо належності та допустимості доказів повинні застосовуватися судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки до їх компетенції належить дослідження та оцінка доказів у справі, зокрема, при прийнятті додаткових доказів відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України.

24. За змістом постанови апеляційного суду вбачається, що встановлюючи факт наявності заборгованості позичальника ФОП Лисака В.Л. за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 на суму 50 836, 25 грн. апеляційний суд в загальному зазначив на те, що він "підтверджується матеріалами справи" (т. 4 а.с. 20).

Однак, встановлюючи даний факт апеляційним судом не зазначено конкретно які саме докази приймаються до уваги в обґрунтування наявності заборгованості ФОП Лисака В.Л. за кредитним договором, в той час як у матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку №20635200823801, відкритому ФОП Лисаку В.Л. новим кредитором ПАТ "Дельта Банк", з яких вбачається погашення заборгованості за кредитом на суму 50 836, 25 грн. за період 19.12.2011 - 19.06.2013 вже перед новим кредитором, якому були відступлені права вимоги (т. 3, а.с. 13 - 16). Зазначеним доказам апеляційним судом не дано жодної оцінки, що свідчить про порушення правил статей 34, 43, 101 ГПК України на предмет повноти оцінки доказів у справі.

25. За змістом постанови апеляційного суду вбачається встановлення фактичних обставин відступлення ПАТ "УкрСиббанк" позивачу в порядку статті 512 ЦК України прав вимоги за рядом кредитних договорів та встановлення відступлення прав вимоги до ФОП Лисака В.Л. (третьої особи у справі, одержувача кредиту) та відповідача (як майнового поручителя) відповідно до Додатка №1 до Договору від 08.12.2011 та акта приймання-передачі документів (т. 4 а.с. 20) .

Разом з тим, приймаючи до уваги Додаток №1 та акт прийому-передачі документації від 19.08.2015, апеляційний суд не дослідив їх на предмет належності (чи посвідчений Додаток №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами нотаріально, оскільки основний договір від 08.12.2011 посвідчувався нотаріально). З матеріалів справи вбачається подання фотокопії документа "Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами", однак дані про те, що це саме додаток 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 в матеріалах справи відсутні, в порушення вимог статей 512-513 ЦК України (т. 3, а.с. 2-10).

26. Суд зазначає, що належне дослідження доказів та встановлення обставин дійсності заборгованості за спірним кредитним договором має першочергове значення для вирішення питання про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на порушення норм процесуального права при встановленні обставин розміру заборгованості за кредитним договором ФОП Лисака В.Л. №11011121000 від 19.06.2006, всі подальші висновки апеляційного суду про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу, за такою кредитною заборгованістю не можуть бути обґрунтованими. Судом за наслідком касаційного перегляду не здійснюється оцінка висновків апеляційного суду на предмет законності процедури звернення на іпотечне майно у відповідності до норм матеріального права (статей 572, 577 ЦК України), оскільки Суд вважає прийнятою з порушенням норм процесуального права постанову апеляційного суду в частині встановлення розміру заборгованості за кредитним договором, яка обґрунтовувала звернення стягнення на предмет іпотеки.

27. Суд вважає прийнятими з порушенням вимог статей 34, 43 ГПК України висновки суду першої інстанції про неможливість встановлення розміру заборгованості за кредитним договором з посиланням на виписку за кредитним договором, надану ФОП Лисаку В.Л. попередником позивача ПАТ "УкрСиббанк", як таку, копія якої неналежно засвідчена, оскільки ухвалою суду від 10.08.2016 ПАТ "УкрСиббанк" був залучений до участі у справі третьою особою на стороні позивача та його представник міг засвідчити подані раніше докази або надати належно засвідчені докази відповідно до вимог зазначеної ухвали (т. 1, а.с. 151-152, т. 2 а.с. 15).

28. Суд зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя. У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.

Аналогічно, у даній справі ненадання судом жодної оцінки наявним у матеріалах справи документам (випискам за особовим рахунком боржника) про погашення кредиторської заборгованості ФОП Лисака В.Л. перед новим кредитором (позивачем у справі) за період 19.12.2011 - 19.06.2013 на суму 50 836, 25 грн., колегія суддів касаційного суду вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні статті 6 Конвенції.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

29. Суд погоджується з доводами скаржника, зазначеними у пунктах 15-17 мотивувальної частини постанови, виходячи з висновків відповідно до пунктів 22 - 26 даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. З огляду на зазначене та наявність порушення процесуальних норм права при прийнятті рішень судами першої та апеляційної інстанцій, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В. Судові витрати

31. У зв'язку із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється, а є обов'язком суду за результатами вирішення спору по суті при новому розгляді справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 28.12.2016 у справі №908/1616/16 скасувати.

3. Справу №908/1616/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк