Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1901/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - "Кооператив "ГАББРО",

представник позивача - Ткач М.І керівник ,

відповідач - приватне акціонерне товариство "Київобленерго",

представник відповідача - Васильєв Д.В. адвокат (договір від 23.10.2017 б/н, ордер від 15.12.2017 № 081167, свідоцтво від 24.10.2002 № 2117/10),

розглянув касаційну скаргу "Кооперативу "ГАББРО"

на рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 (головуючий суддя Кошик А.Ю.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 (головуючий Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А. і Пономаренко Є.Ю.)

у справі № 911/1901/17

за позовом "Кооперативу "ГАББРО" (далі - Кооператив)

до приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - Товариство)

про визнання недійсним рішення комісії, протоколу від 15.12.2016 № 0229.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Кооператив звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства про визнання недійсним протоколу від 15.12.2016 № 0229 засідання комісії Товариства з розгляду акта від 22.9.2016 № К033138 (далі - Акт) про порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: лічильник електроенергії типу Ніv2301АП3, заводський № 0700843, дата випуску 2012 року, дата останньої повірки 2012 року, який зазначений в Акті про порушення ПКЕЕ, не перебуває на території та/або приміщенні Кооперативу, оскільки зазначений лічильник знаходиться поза територією Кооперативу, а саме за адресою: м. Ірпінь, вул. Матросова, 17 навпроти будинку, електролічильник закріплений на електричний опорі (стовпі), на висоті 1,2 метра, та знаходиться в пластмасовому футлярі, до якого може мати доступ будь-яка особа, і даний факт підтверджується актом депутата від 16.02.2017; в акті про порушення ПКЕЕ відсутній підпис керівника (у зв'язку з відмовою від підпису), у той же час у графі акта, де вказаний споживач, зазначена невідома особа.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що: саме Кооператив, який є споживачем електричної енергії, є відповідальним за збереження засобів обліку та його технічний стан; факт порушення ПКЕЕ є встановленим у визначеному законодавством порядку, і донарахування необлікованої електроенергії правомірно здійснено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (далі - Методика) та Закону України "Про ринок електричної енергії".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Кооператив звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що: лічильник електроенергії типу Ніv2301АП3, заводський № 0700843, дата випуску 2012 року, дата останньої повірки 2012 рік, який зазначений в Акті про порушення ПКЕЕ, не перебуває на території та/або приміщенні Кооперативу, оскільки зазначений лічильник знаходиться поза територією Кооперативу; в Акті про порушення ПКЕЕ відсутній підпис керівника (у зв'язку з відмовою від підпису), у той же час у графі Акта, де вказаний споживач, зазначена невідома особа, а саме громадянин ОСОБА_7, який підписав акт, а також водій ОСОБА_8, який не мав повноважень на засвідчення акта, тому відповідний акт є недійсним; контрольний огляд засобу обліку, лічильника електроенергії типу Ніv2301АП3 № 0700843, з часу останньої повірки, а саме з 2012 року по 22.09.2016 уповноваженими представниками Товариства не проводився, чим порушено пункт 3.33 ПКЕЕ.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що Кооперативом та Товариством було укладено договір від 29.07.1997 № 73-2 про користування електричною енергією (далі - Договір), за яким енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені цим договором.

24.12.2012 було складено акт на підставі завдання № 9001409417 про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб, встановлених на ньому.

Згідно із змістом вказаного акта виконано роботи по встановленню на опорі 3-х фазного лічильника № 0700843 тип Ніv2301АП3 та його опломбовано, відповідний засіб обліку знаходиться на балансі споживача і споживачу передано на зберігання пломби, у тому числі з'єднання кабелю на території побутового абонента у м. Ірпінь, вул. Матросова, 19/1, корпус лічильника Нік 0286000. Також було складено акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії 220/380.

22.09.2016 представниками Товариства було складено Акт про порушення ПКЕЕ відносно Кооперативу.

Зазначеним актом зафіксовано відсутність пломб енергопостачальної організації на кришці електролічильника та на боксі, в якому встановлений автоматичний вимикач та електричний лічильник. Акт підписаний з боку Кооперативу уповноваженою особою.

13.01.2017 Товариство направило Кооперативу лист № 06/280/323, в якому зазначено, що 15.12.2016 на засіданні комісії Товариства з розгляду Акта про порушення ПКЕЕ споживачем, у присутності керівника Кооперативу було розглянуто питання та прийнято рішення про нарахування Кооперативу згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ та пунктом 2.5 Методики за період 119 днів. Рішення комісії оформлене протоколом від 15.12.2016 № 0229, згідно з яким Кооперативу нараховано та виставлено рахунок на суму 36 914,08 грн.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним протоколу від 15.12.2016 № 0229 засідання комісії Товариства з розгляду Акта про порушення споживачем ПКЕЕ.

Приймаючи рішення у справі, суди виходили з того, що відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з частиною першою та другою статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Частинами першою, другою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку; порушення правил охорони об'єктів електроенергетики; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на порушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з частинами першою та другою статті 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з позовною заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ передбачено право постачальника електричної енергії контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двохсторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої енергії та\або суми завданих споживачем збитків, За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робіться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаться обсяг та сума завданих споживачем збитків.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 Методики остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного у порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.8 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 6 пункту 2.1 цієї Методики, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб.пор.обл., кВт·год) визначається за формулою: Wдоб.пор.обл. = Wдоб. + Wдоб.с.п. (2.11), де Wдоб. (кВт·год) визначається за формулою (2.4) Методики; Wдоб.с.п. (кВт·год) визначається за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Пунктом 2.6 Методики передбачено, що кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер, днів), визначається за формулою: Дпер = Дпор + Дусун, (2.6) де: Дпор - це кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки; Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 24.12.2012 представниками енергопостачальної організації (Товариства) передано споживачу на відповідальне зберігання 3-х фазний прилад обліку № 0700843 типу Нік2301АП3, який розміщено на опорі, опломбовано його (клемна кришка лічильника № 73336480, шафа обл. № 73336481, шафа обладнання № 73336482, з'єднання кабелю на території абонента м. Ірпінь, вул. Матросова, 19/1 № 73336479, корпус лічильника № 0286000) та передано Кооперативу.

Разом з тим, актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, від 24.12.2012, який підписаний споживачем, передбачено, що споживач прийняв на себе зобов'язання забезпечити збереження елементів обліку та цілісність пломб, встановлених на ньому, цілісність ізоляції ізольованого ввідного проводу (кабелю) перед лічильником, незмінність фазування лічильника, трансформаторів струму, не порушувати кріплення елементів обліку та обмежень доступу до струмовідних частин. У випадку пошкодження розрахункового приладу обліку, пломб, встановлених на ньому, складається акт про порушення.

Таким чином, суди дійшли висновку про те, що, підписавши акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому, без зауважень, Кооператив взяв на себе обов'язок щодо його зберігання у належному стані.

При цьому посилання Кооперативу на те, що він не може нести відповідальність за цілісність вказаного приладу обліку у зв'язку з розміщенням лічильника не на його території судами визнано необґрунтованими, оскільки при складанні акта про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 24.12.2012 зазначених заперечень він не заявляв. Крім того, Кооператив не надав судам належних та допустимих доказів того, що лічильник не знаходиться на його території та відповідальність за нього повинні нести інші особи.

Згідно з пунктом 3.2 ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Також судами визнано необґрунтованими доводи Кооперативу про те, що в Акті про порушення ПКЕЕ від імені споживача підписалась невідома особа, яка не є повноважним представником споживача, оскільки вказаний акт підписаний трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, відповідно до вимог пункту 6.41 ПКЕЕ.

Водночас судами зазначено, що дефекти Акта не спростовують факту порушення Кооперативом ПКЕЕ (зриву пломб). Доказів того, що одна з осіб, а саме ОСОБА_8, є неповноважним представником Товариства для підписання Акта про порушення Кооперативом ПКЕЕ судам не надано.

За таких обстави суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Товариства, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду Акта про порушення Кооперативом ПКЕЕ від 15.12.2016 № 0229.

Посилання в касаційній скарзі на те, що: лічильник електроенергії типу Ніv2301АП3, заводський № 0700843, дата випуску 2012 року, дата останньої повірки 2012 рік, який зазначений в Акті про порушення ПКЕЕ, не перебуває на території та/або приміщенні Кооперативу, оскільки зазначений лічильник знаходиться поза територією Кооперативу; в Акті про порушення ПКЕЕ відсутній підпис керівника (у зв'язку з відмовою від підпису), у той же час у графі Акта, де вказаний споживач, зазначена невідома особа, а саме громадянин ОСОБА_7, який підписав акт, а також водій ОСОБА_8, який не мав повноважень засвідчувати акт, тому відповідний акт є недійсним; контрольний огляд засобу обліку, лічильника електроенергії типу Ніv2301АП3 № 0700843 з часу останньої повірки, а саме з 2012 року по 22.09.2016 уповноваженими представниками Товариства не проводився, чим порушено пункт 3.33 ПКЕЕ, - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави залишити їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу "Кооперативу "ГАББРО" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 12.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 911/1901/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко