Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.01.2017 року у справі №910/18936/15
Ухвала КГС ВП від 28.03.2018 року у справі №910/18936/15
Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №910/18936/15
Ухвала КГС ВП від 10.04.2018 року у справі №910/18936/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18936/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Студенець В.І., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача-1: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

позивача-2: не з'явився,

відповідача: Шкаровський Д.О.,

третьої особи-1: не з'явився,

третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7: ОСОБА_8,

третьої особи-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

від 23.01.2018

за позовом 1. ОСОБА_4, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернокур Олена Михайлівна

про визнання недійсним договору, визнання права власності,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору

ОСОБА_7

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_11

про визнання недійсним договору, визнання права власності,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 (далі - Позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (далі - Позивач-2, Товариство) звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Сервіс" (далі - Відповідач) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень, інженерно-побутового корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,90 м2 за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 22 липня 2014 року між Позивачем-2 та Відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернокур О.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1704 (далі - Договір);

- визнання за Позивачем-2 права власності на нежилі приміщення (№№ 1, 1а, 2-34, 52-78, 92-120, 132-146, 147) інженерно побутового-корпусу (в літ. А) загальною площею 2091,90 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Майно).

2. Позов мотивований порушенням вимог абзацу 2 частини 2 статті 98 Цивільного кодексу України при укладенні Договору за відсутності рішення загальних зборів Товариства, адже вартість Майна становить більше п'ятдесяти відсотків від вартості усього майна Товариства.

Хід розгляду справи

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016, позов задоволено.

4. Відповідач подав заяву про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами (далі - Заява).

5. Заява мотивована посиланням на обставини відсутності у Позивача-1 корпоративних прав, які могли бути порушеними та підлягали захисту в судовому порядку, у тому числі на участь в управлінні Товариствам, а також відсутності повноважень у ОСОБА_12 звертатися з позовом у якості директора Товариства.

6. За доводами Відповідача, наведені обставини стали відомими у зв'язку з прийняттям постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2016 у справі №910/17908/15, якою визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №21 від 08.12.2014, про включення Позивача-1 до складу учасників Товариства, а також рішення загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014 про призначення ОСОБА_12 керівником Товариства.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, у задоволенні Заяви відмовлено.

8. Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 зазначені ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, справа передана до суду першої інстанції для нового розгляду Заяви.

9. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 Заяву задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2015 скасовано, справу призначено для подальшого розгляду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 прийнято до провадження позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_7 (далі - Третя особа) до Відповідача про визнання недійсним Договору та про визнання за Товариством права власності на Майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 позов Позивача-1 залишено без розгляду, прийнято відмову Позивача-2 від позовних вимог до Відповідача, припинено провадження у справі в частині вимог Позивача-2 до Відповідача, позов Третьої особи задоволено.

12. Рішення мотивоване наявністю підстав для припинення провадження в частині позовних вимог Позивача-2 згідно з пунктом 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою його від позову.

13. Також суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Позивача-1 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, оскільки судом встановлено факт відсутності у Позивача-1 корпоративних прав Товариства.

14. Крім того суд першої інстанції визнав обґрунтованим позов Третьої особи у зв'язку з тим, що директор Товариства ОСОБА_13, укладаючи Договір, перевищив свої повноваження.

15. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 скасовано, в позові Позивача-1 до Відповідача відмовлено, позов Позивача-2 залишено без розгляду, закрито провадження за позовом Третьої особи-2.

16. Постанова мотивована відсутністю передбачених пунктом 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову Позивача-1 без розгляду. Водночас оскільки Позивач-1 станом на 5 листопада 2014 року не був учасником Товариства та його корпоративні права як учасника Товариства не були порушені укладенням Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Позивача-1.

17. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність припинення судом першої інстанції провадження в частині позовних вимог Позивача-2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не може бути прийнято відмову від позову при розгляді заяви при перегляді рішення за нововиявленими обставинами. Водночас позовна заява Позивача-2 залишена без розгляду відповідно до статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

18. Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що залучаючи до участі у справі Третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та здійснюючи перегляд справи у повному обсязі з переоцінкою усіх обставин справи щодо Третьої особи, суд не врахував особливої форми судового процесу після прийняття остаточного рішення та неправомірно вийшов за межі перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

19. Позивач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

20. Касаційна скарга мотивована посиланням на невідповідність вимогам закону закриття провадження за позовом Третьої особи, а також помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень Господарського процесуального кодексу України в редакції від 03.10.2017.

21. Позивач-1 наголошує на наявності у Третьої особи порушеного корпоративного права та правомірність прийняття місцевим господарським судом поданої Третьою особою позовної заяви. За доводами Позивача-1 вступ у справу третьої особи можливий до прийняття рішення господарським судом, тобто до вирішення судом першої інстанції господарського спору по суті, а на момент подання позовної заяви Третьої особою рішення у даній справі прийнято не було.

22. Також Позивач-1 зазначає про відсутність будь-яких доводів, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо визнання Договору недійсним.

23. Крім того у додаткових поясненнях Позивач-1 посилається на правомірність залишення судом першої інстанції без розгляду його позовної заяви та її підвідомчість суду загальної юрисдикції.

24. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - в силі.

25. Відзив Відповідача мотивований тим, що законодавством передбачено можливість вступу у процес третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору виключно на етапі первісного розгляду справи у суді першої інстанції. Також, на думку Відповідача, судом апеляційної інстанції було очевидно правильно застосовано норми право при відмові у задоволенні позову Позивача-1 та залишенні без розгляду позову Позивача-2. Крім того Відповідач зазначає про відсутність правових підстав для визнання недійсним Договору.

26. Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу задовольнити в повному обсязі, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

27. Відзив Третьої особи мотивований тим, що рішення суду про допуск до участі у справі Третьої особи та розгляду її позову є законним, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 справа призначена до подальшого розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Також Третя особа зазначає про правомірність і обґрунтованість її позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

28. Товариство створено рішенням його учасників, оформленим протоколом №1 від 27.03.2002. До складу учасників Товариство увійшов, зокрема, ОСОБА_16, частка якого складала 61,340% статутного капіталу Товариства. Розмір статутного капіталу Товариства на момент завершення його формування становив 62500,00 грн.

29. Також засновником та учасником Товариства є Третя особа-2.

30. Відповідно до пункту 10.1 Статуту Товариства управління Товариством здійснюється загальними зборами учасників (вищий орган) та директором (виконавчий орган).

31. Згідно з пунктами 10.12-10.15 Статуту Товариства учасники Товариства зі свого числа обирають Голову товариства строком на три роки з правом продовження строку. Голова товариства є посадовою особою з відповідними повноваженнями і, у разі тимчасової відсутності директора товариства, виконує його обов'язки. На час проведення Загальних зборів учасників Голова товариства є Головою загальних зборів учасників товариства і має право представляти інтереси загальних зборів перед державними органами, фізичними та юридичними особами, директором товариства, працівниками товариства та контролювати виконання ними прийнятих загальними зборами учасників товариства рішень.

32. Виконавчим органом товариства є директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. З директором товариства укладається трудовий контракт, проект якого затверджується загальними зборами учасників товариства і підписується Головою товариства.

33. Директор товариства має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства, видавати довіреності, формувати апарат управління та очолювати його, має право прийняття на роботу, звільнення з роботи найманих працівників Товариства, видає накази, розпорядження і дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма працівниками, має право першого підпису фінансових документів, представляє інтереси Товариства.

34. Пунктом 10.19 Статуту Товариства (в редакції від 27.04.2009, чинній на момент укладення Договору, що відрізняється від редакції Статуту, наданого приватному нотаріусу для посвідчення та реєстрації Договору) директор Товариства взаємодіє з Головою товариства з питань підписання будь-якої договірної (контрактової) угоди, як то оренда, лізинг, застава, купівля-продаж майна товариства, для належного виконання обов'язків та реалізації своїх прав.

35. У пункті 4.1 контракту (трудової угоди) від 22.04.2014, укладеного між Товариством та директором ОСОБА_13, передбачено, що укладені директором Товариства без візи та попереднього погодження з Головою товариства угоди вважаються недійсними.

36. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_16, який був мажоритарним учасником та головою правління Товариства.

37. 22 липня 2014 року між Товариством та Відповідачем укладений Договір. За умовами Договору Товариство передало, а Відповідач прийняв у власність 33/100 частин від нежилих будівель (літ. А, Б, В, Д, Е, Ж), що складаються з нежилих приміщень інженерно-побутового корпусу (в літ. А), загальною площею 2091,9 м2, за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежилі приміщення №1, 1а, №№ 2-34; №№ 51-78; №№92-120; №№132-146; №147 знаходяться на загальній площі 2091,9 м2.

38. Договір від імені Товариства підписаний директором ОСОБА_13. Питання про відчуження частини нерухомого майна Товариства, що становить більше 50% майна Товариства, на розгляд загальних зборів учасників Товариства не виносилось та, відповідно, будь-які рішення щодо затвердження або укладення Договору загальними зборами не приймалось.

39. На виконання Договору Товариство передало Відповідачу вказане нерухоме майно за актом прийому-передачі від 23.07.2015.

40. 14 серпня 2014 року Позивач-1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та став спадкоємцем майна ОСОБА_16 - частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 61,340%.

41. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 у справі №910/17908/15, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014, яким, зокрема, директором Товариства був обраний ОСОБА_12 Зазначеним судовим рішенням встановлено преюдиціальний факт, що на момент скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014, а саме станом на 05 листопада 2014 року Позивач не був учасником Товариства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

42. Цивільний кодекс України

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: …

2) визнання правочину недійсним; …

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). …

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. …

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. …

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

46. Господарський кодекс України

Стаття 167. Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин

1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

43. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, далі - ГПК України)

Стаття 1. Право на звернення до господарського суду

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. …

Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам

Господарським судам підвідомчі: …

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; …

Стаття 26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. …

Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб

… Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. …

Стаття 54. Форма і зміст позовної заяви

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. …

Стаття 80. Припинення провадження у справі

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; …

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; …

Стаття 81. Залишення позову без розгляду

Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; …

Стаття 112. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. …

Стаття 114. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

… У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

44. Господарський кодекс України (у редакції, чинній на момент перегляду справи судом апеляційної інстанції)

Стаття 226. Залишення позову без розгляду

1. Суд залишає позов без розгляду, якщо: …

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; …

Стаття 231. Закриття провадження у справі

1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. …

3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

45. Суд виходить з того, що пунктом 1 частини 1 статті 81 ГПК України передбачено залишення позову без розгляду в разі недотримання при його поданні вимог процесуального законодавства щодо підписання позовної заяви особою, яка уповноважена на її підписання. Водночас представництво сторін і третіх осіб врегульовано статтею 28 ГПК України, яка у частині 5 передбачає ведення громадянами своїх справ у господарському суді, зокрема, особисто.

46. Оскільки позовна заява у даній справі підписана від імені Позивача-1 особисто Позивачем-1, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про безпідставне залишення без розгляду позовної заяви Позивача-1 судом першої інстанції із посиланням на положення пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК України.

47. Водночас Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Позивача-1 з огляду на наступне.

48. Згідно з положеннями статті 1 ГПК України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

49. З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин Суд вбачає, що звертаючись з позовом у даній справі, Позивач-1 послався на порушення при укладенні Договору його корпоративних прав у Товаристві. Але з урахуванням нововиявлених обставин, встановлених судами у справі №910/17908/15, що мають преюдиціальне значення для розгляду даної справи, Позивач-1 не був учасником Товариства на момент укладення Договору. Відтак у Позивача-1 були відсутні корпоративні права, які могли бути порушеними укладенням Договору та підлягають захисту господарським судом у даній справі.

50. Водночас щодо викладених у додаткових поясненнях доводів Позивача-1 Суд зауважує, що наявність чи відсутність у Позивача-1 певних інших (не корпоративних) прав, зокрема щодо Товариства, які могли бути порушеними під час укладення Договору, не були предметом розгляду в даній справі відповідно до заявлених Позивачем-1 позовних вимог.

51. Також Суд вважає правильним залишення судом апеляційної інстанції без розгляду позову Товариства через підписання позовної заяви особою, яка не мала права підписувати її, зважаючи на встановлення судами при перегляді справи за нововиявленими обставинами факту відсутності у ОСОБА_12 на момент підписання ним позовної заяви у даній справі повноважень на представництво та захист інтересів Товариства.

52. Разом з тим Суд вбачає помилкове застосування норм процесуального законодавства щодо позову, заявленого Третьою особою, судами як першої, так і апеляційної інстанцій.

53. Суд виходить з того, що передбачений розділом ХІІІ ГПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, що має свої особливості. Процесуальним законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, тобто господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Відтак при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

54. Суд погоджується з доводами про відсутність підстав для застосування судом першої інстанції положень частини 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що не була чинною на момент розгляду ним справи. Однак безпідставне посилання на зазначену норму судом апеляційної інстанції не впливає на правильність наведеного висновку щодо меж перегляду справи за нововиявленими обставинами.

55. Отже, суд апеляційної інстанції правильно скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Третьої особи, адже їх розгляд виходить за межі розгляду справи в порядку, передбаченому главою ХІІІ ГПК України.

56. У зв'язку з викладеним Суд відхиляє доводи Позивача-1 та Третьої особи про правомірність вступу Третьої особи до участі у справі під час перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами, а також не приймає до уваги аргументи про наявність у Третьої особи порушених корпоративних прав та наявність підстав для визнання Договору недійсним.

57. Однак Суд вважає, що апеляційний господарський суд безпідставно закрив провадження у справі в цій частині, залишивши поза увагою, що згідно з частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Суд звертає увагу, що відсутність підстав для розгляду позовних вимог Третьої особи у даній справі на стадії перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами не позбавляє зазначену особу права звернутися з позовом поза межами провадження у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень попередніх інстанцій в частині висновків щодо позовних вимог Третьої особи а саме: задоволення позовних вимог Третьої особи судом першої інстанції та закриття провадження у справі в цій частині спору судом апеляційної інстанції.

59. Справу в цій частині слід направити до місцевого господарського суду для врахування викладеного та правильного застосування щодо позовної заяви Третьої особи положень чинного процесуального законодавства відповідно до повноважень суду першої інстанції.

60. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

61. Оскільки в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

62. Згідно з положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

63. Передбачений розділом ХІІІ ГПК України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, що має свої особливості. Процесуальним законодавством не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, тобто господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Відтак при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №910/18936/15 скасувати в частині висновків щодо позовних вимог ОСОБА_7. Справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №910/18936/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді В. Студенець

І. Ткач