Історія справи

Ухвала КГС ВП від 02.05.2019 року у справі №910/758/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/758/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Черкас А.В.

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Гладченко В.О., директор

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 (головуючий Мудрий С.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Суліма В.В.) від 19.03.2019 у справі

за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд"

про визнання укладеним договору,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд"

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

про визнання укладеним договору,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 24.01.2018 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради (далі - Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд" (далі - ТОВ "Житло-Буд") про визнання укладеним договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь (далі - Договір пайової участі) в редакції, запропонованій Комітетом.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ТОВ "Житло-Буд" відповідь на пропозицію щодо укладення Договору пайової участі не надало та не підписало вказаний правочин.

1.3. 11.04.2018 ТОВ "Житло-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Комітету про визнання укладеним Договору пайової участі в редакції, запропонованій ТОВ "Житло-Буд".

1.4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що розрахунок розміру пайової участі за умовами Договору у наданій Комітетом редакції проведено без урахування площі та вартості об`єкту, актуальних станом на дату введення в експлуатацію. В редакції Договору пайової участі ТОВ "Житло-Буд", йдеться про виконання ним у повному обсязі обов`язку щодо участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури (пункт 2.3) та зменшення розрахункової суми пайового внеску на суму вартості витрат, пов`язаних із будівництвом інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури, передбачених відповідними технічними умовами, у тому числі, але не виключно, інженерних мереж та об`єктів інженерної інфраструктури водопроводу та каналізації на суму 2 096 976 грн (пункт 2.2).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 первісний та зустрічний позови задоволено частково, визнано укладеним між сторонами Договір пайової участі в редакції, наведеній у рішенні.

2.2. Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ТОВ "Житло-Буд" як замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь. Проте суд не погодився з розрахунками суми пайової участі, наданими сторонами, та визначив цю суму, виходячи з кошторисної вартості будівництва за Декларацією про готовність об`єкта від 05.03.2015 № КС 143150640241 (далі - Декларація про готовність), в сумі 38 107 356 грн. Доводи ТОВ "Житло-Буд" про зменшення суми пайової участі на 2 096 976 грн у зв`язку з будівництвом інженерних мереж поза межами його земельної ділянки відхилені, оскільки матеріали справи не містять доказів кошторисної вартості такого будівництва.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 рішення місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

2.4. Рішення апеляційного суду в частині відмови у первісному позові мотивовано тим, що ТОВ "Житло-Буд" збудувало мережі водопроводу та каналізації, передало їх в експлуатацію комунальному підприємству «Ірпіньводоканал» та звернулось до Комітету із заявою про прийняття цих мереж на баланс і в разі прийняття рішення про визнання укладеним договору в запропонованій Комітетом редакції, у Відповідача виникне подвійне зобов`язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, а також шляхом будівництва відповідних об`єктів.

В частині відмови у зустрічному позові рішення мотивоване відсутністю доказів, що підтверджують кошторисну вартість інженерних мереж, збудованих ТОВ "Житло-Буд".

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що діючим законодавством не передбачено обов`язкове укладення договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури у разі будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури та виконання ним у повному обсязі обов`язку щодо участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 19.04.2019 Комітет звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову у повному обсязі та відмови у задоволенні зустрічного позову.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суд першої інстанції неправильно визначив кошторисну вартість об`єкта будівництва, взявши за основу Декларацію про готовність, дані якої є недостовірними.

4.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину п`яту статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), оскільки зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж, збудованих поза межами його земельної ділянки, може бути застосоване і після укладення Договору пайової участі.

4.3. Суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що діючим законодавством не передбачено обов`язкове укладення Договору пайової участі.

4.4. Суди не надали жодної оцінки правовим позиціям Верховного Суду, на які посилався Позивач.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 19.06.2019 ТОВ "Житло-Буд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що проектна документація на будівництво об`єктів не потребує затвердження державними органами та органами місцевого самоврядування; Комітетом застосовано Положення про порядок залучення пайових коштів, яке набрало чинності після затвердження проектної документації; Закон встановлює обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а не укладання Договору про пайову участь.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комітету на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019, повідомлено про розгляд касаційної скарги 25.06.2019 о 13 год. 10 хв.; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.06.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 26.12.2005 Ірпінською міською радою Київської області прийнято рішення №1543-42-IV «Про (відведення) передачу ТОВ «Житло-Буд» земельної ділянки та функцій замовника для проектування, будівництва, обслуговування та експлуатації багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення в м. Ірпінь по вул. Шевченка, 4» (а.с. 24 том 1) (далі - Об`єкт будівництва).

7.2. 20.10.2010 комунальним підприємством «Ірпіньводоканал» видано ТОВ «Житло-Буд» технічні умови № 71 на підключення Об`єкта будівництва, що проектується (а.с. 98-99 том 1).

7.3. Листом від 29.07.2014 №265 (а.с. 179 том 1) ТОВ «Житло-Буд» повідомило Комітет про завершення будівництва Об`єкта; технічними умовами КП «Ірпіньводоканал» на підключення об`єкту до інженерних мереж водопостачання та каналізування, ПАТ «Київоблгаз» на газопостачання та ПАТ «Київобленерго» на електропостачання передбачається необхідність будівництва мереж поза межами земельної ділянки. З наведених підстав, згідно зі статтею 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у листі ставиться питання про зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ірпеня на суму кошторисної вартості вищезазначених інженерних мереж, які будуть передані у комунальну власність.

7.4. Листом від 05.08.2014 №01-22/2218 (а.с. 180 - 183 том 1) Комітет надав ТОВ «Житло-Буд» для ознайомлення та підписання проект Договору пайової участі, розрахований відповідно до кошторисної вартості.

7.5. 05.03.2015 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстрував Декларацію № КС 143150640241 про готовність Об`єкта будівництва до експлуатації (а.с. 90-95 том 1).

7.6. Між КП «Ірпіньводоканал» та Відповідачем були складені акти технічного приймання водопроводу та каналізації від вулиць Пролетарської, Грибоєдова, Комсомольської до вулиці Шевченка, 4 для Об`єкта будівництва (а.с. 100-101 том 1).

7.7. Листами 17.06.2015 № 2242/01-24 та від 16.06.2015 № 193 (а.с. 107 том 1) ТОВ «Житло-Буд» звернулось до Комітету із заявою про прийняття до комунальної власності міста Ірпеня зовнішніх мереж водопостачання та каналізацї від вулиць Пролетарської, Грибоєдова, Комсомольської до вулиці Шевченка, 4 для Об`єкта будівництва, побудованих відповідно до Технічних умов №71 від 20.10.2010.

7.8. В додатках до заяви зазначено перелік документів, що додаються, а саме: технічні умови №71 від 20.10.2010 (водопостачання та каналізації); довідка КП «Ірпіньводоканалу» від 29.04.2015 №741 про виконання технічних умов у повному обсязі; акт від 5.12.2014 №35 технічного приймання водопроводу; акт від 15.04.2015 технічного приймання каналізації; балансова вартість прокладання зовнішніх мереж водопостачання В-1 на суму 1 383 618 000 грн (зведений кошторисний розрахунок та локальні кошториси); балансова вартість прокладання зовнішніх мереж каналізації на суму 686 358 000 грн (зведений кошторисний розрахунок та локальні кошториси); документи, які підтверджують витрати на будівництво зовнішніх мереж водопостачання та каналізування: платіжне доручення від 30.03.2015 №1399 на промивку мережі, платіжне доручення від 31.03.2015 №1434 на аналіз води, укладений з ПП «Укрпроектбуд» договір від 14.11.2014 №14/11-14 підряду на врізування водопровідних мереж та каналізаційних мереж з актами виконаних робіт на 343 868 т. грн., договір від 29.08.2013 № 04/06-2 по бурінню свердловини та будівництво насосної станції, укладений з КП «Ірпіньводоканал» договір від 01.04.2015 по промиванню та дезінфекції мережі та свердловини 18 570 тис. грн., договір від 23.07.2013 № 04/06-1 погодження проекту водозабірної свердловини в Державному підприємстві «Українська геологічна компанія», накладні вартості основних матеріалів (труби, засувки, елементи колодязів).

7.9. 17.06.2015 Відповідач звертався з заявою до Позивача щодо передачі у комунальну власність міста Ірпінь зовнішніх мереж, побудованих відповідно до Технічних умов №71 від 20.10.2010 (а.с. 107 том 1).

7.10. Листом від 23.06.2015 № 01-24/1899 (а.с. 125-126 том 1) Комітет повідомив ТОВ «Житло-Буд» про невідповідність наданих документів (акти виконаних робіт) заявленій балансовій вартості мереж, про невідповідність об`ємів переданих конструктивів порівняно з актами технічного приймання КП «Ірпіньводоканал» і актами форми КБ-2 (або локальних кошторисів при відсутності актів), а також про необхідність для вирішення даного питання виконати низку додаткових вимог, а саме: надати виконавчі схеми, акти прихованих робіт та випробувань, паспорти на обладнання (скважини та насосної), інші виконавчі документи; виділити окремо балансову вартість артскважини з насосною станцією та скласти разом з КП «Ірпіньводоканал» акт технічного приймання; підтвердити актами виконаних будівельних робіт витрати на тимчасові споруди, або виключити їх з загальної вартості (нарахування в відсотках даних витрат можливо лише в інвесторському кошторисі, а не в балансовій вартості); виключити з актів виконаних робіт на дезінфекцію водопровідних мереж внутрішньодомові трубопроводи; виключити з балансової вартості зовнішніх мереж витрати на аналіз питної води.

7.11. 17.07.2015 комісією у складі представників ТОВ «Житло-Буд», КП «Ірпіньводоканал», ТОВ «Гидротехнобур» складено акт № 3 технічного приймання водозабірної свердловини для водопостачання Об`єкта будівництва (а.с. 102-103 том 1).

7.12. Згідно з довідкою КП «Ірпіньводоканал» від 29.09.2015 № 741, наданої ТОВ «Житло-Буд» (вул. Шевченка, 4, м. Ірпінь), технічні умови від 20.10.2010 № 71 виконані в повному обсязі.

7.13. Листом від 07.12.2015 № 01-24/3613/58 (а.с. 202 том 1) Комітет повідомив ТОВ «Житло-Буд» про необхідність укладення Договору пайової участі та надання вичерпного пакету документів.

7.14. Листом від 18.07.2016 № 01-24/2138 Комітет повідомив ТОВ «Житло-Буд» про те, що в серпні 2014 року на його звернення відділом економіки був підготовлений та наданий для підписання проект Договору пайової участі, який в порушення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, не підписано, в той час як по новозбудованому Об`єкту будівництва у березні 2015 року зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації КС 143150640241 без сплати пайового внеску до міського бюджету.

7.15. Листом від 20.10.2017 №01-24/2874 Комітет (а.с. 36-37 том 1) звернувся до ТОВ «Житло-Буд» з пропозицією укласти Договір пайової участі та надав проект відповідного договору.

7.16. Листом від 16.11.2017 № 296 (а.с. 129-131 том 1) ТОВ «Житло-Буд» відмовилось підписувати проект Договору з тих підстав, що раніше воно зверталось з пропозицією укласти відповідний договір, а Комітет протягом 10 робочих днів не надав належним чином оформлений договір та не повідомив у інший спосіб про бажання укласти цей договір. Крім того, у листі йдеться про відсутність правових підстав для укладення відповідного договору після введення об`єкта будівництва в експлуатацію; про те, що в межах відповідного будівництва було збудовано зовнішні мережі постачання та зовнішні мережі каналізації, які на теперішній час працюють, у зв`язку з чим 17.06.2015 Комітету направлено низку документів з метою прийняття зазначених мереж до комунальної власності.

7.17. Листом від 05.12.2017 № 01-24/3347 Комітет повідомив ТОВ «Житло-Буд» про те, що відповідний спір буде вирішуватись в судовому порядку.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон). Відповідно до частин першої - третьої статті 40 Закону порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

8.2. Водночас, за частиною п`ятою зазначеної статті величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

8.3. Таким чином статтею 40 Закону встановлено обов`язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування, такий договір має бути укладений в обов`язковому порядку в межах строку, встановленого частиною дев`ятою статті 40 Закону, а неукладення цього договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

У застосуванні наведеної норми Суд звертається до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 922/753/16, згідно з яким аналіз положень частин другої, третьої, дев`ятої статті 40 Закону дає підстави для висновку, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

8.4. Особливості залучення до пайової участі окремих замовників визначено положеннями статті 30 Закону, яка визначає випадки зменшення розміру пайової участі замовникам (якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості). Крім того, даною статтею визначено і наслідки, які настають для відповідного замовника, унаслідок перевищення розміру його витрат на будівництво інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури над розміром пайової участі.

8.5. Так, згідно з положеннями абзацу другого частини п`ятої статті 30 Закону , у разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

8.6. Отже, виходячи з норм Закону, замовники, які бажають здійснювати забудову, зобов`язані здійснити відрахування до бюджету коштів на створення об`єктів соціальної сфери на підставі відповідного договору пайової участі, а в разі необхідності будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту може бути зменшений на суму їх кошторисної вартості.

8.7. Беручи до уваги викладене, Суд не погоджується з позицією апеляційного суду (пункт 2.4. цієї постанови) про відсутність у замовника будівництва обов`язку укласти договір пайової участі у разі будівництва ним інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, а також виникнення у такого замовника подвійного зобов`язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту внаслідок укладення договору пайової участі, оскільки положеннями статті 30 Закону передбачено механізм зменшення розміру пайової участі.

8.8. З урахуванням наведених положень Закону рішенням Ірпінської міської ради Київської області №4146-60-VI від 06.11.2014 року внесено зміни до рішення двадцять першої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради Київської області №1192-21-VI від 15.11.2011 року «Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь» із змінами внесеними рішення Ірпінської міської ради від 20.12.2012 року № 2635-29-VI, та затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь в новій редакції (далі - Положення), відповідно до якого визначено механізм залучення до пайової участі, передбачено процедуру укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до розділу 2 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Ірпінською міською радою із замовником будівництва об`єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для багатоповерхових житлових будинків;

опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для нежитлових будівель та споруд.

Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки та які погоджені Ірпінською міською радою (прийняття відповідного рішення ради) на стадії затвердження проектної документації замовника, в такому разі розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та (або) об`єкти передаються у комунальну власність.

8.9. Таким чином, за змістом наведених норм Закону та Положення величина пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (Суд у цьому висновку враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 344/16651/16-ц та від 23.04.2019 у справі № 904/914/18).

8.10. Отже, за загальним правилом розмір пайового внеску замовника повинен розраховуватись з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, а у випадку якщо така не визначена, то виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла (для багатоповерхових житлових будинків) чи опосередкованої вартості адміністративних будинків (для нежитлових будівель чи споруд).

8.11. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з кошторисної вартості Об`єкта будівництва у сумі 38 107 356 грн., встановленої на підставі Декларації про готовність.

8.12. Водночас суд не врахував такого. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок). Порядок (в редакції, чинній на момент видачі Декларації про готовність) визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації (пункт 19 Порядку).

Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (пункт 20 Порядку).

8.13. Процедура прийняття об`єктів в експлуатацію носить суто технічний характер і полягає в тому, що саме об`єкт будівництва, його стійкість, міцність, надійність є предметом при перевірці його готовності до експлуатації. При цьому законодавством не передбачено повноважень органів держархбудконтролю щодо перевірки достовірності інформації про кошторисну вартість та вартість основних фондів під час прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 911/489/18.

8.14. Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про основи містобудування" будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом.

8.15. Отже, затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі правил визначення вартості будівництва покладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке наказом від 05.07.2013 № 293 прийняло з наданням чинності з 01.01.2014 національний стандарт ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

8.16. З врахуванням викладеного, Суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції про те, що при розрахунку величини пайової участі слід виходити із суми кошторисної вартості будівництва, зазначеної в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки місцевим судом не перевірено, чи визначена така вартість будівництва згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

8.17. У зв`язку з цим Суд частково погоджується з доводами Скаржника (пункт 4.1 цієї постанови) та доходить висновку про те, що суд першої інстанції не дослідив Декларацію про готовність під час розгляду справи.

8.18. Виходячи з викладеного, Суд дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції процесуальні порушення, що полягають у недослідженні зібраних у справі доказів і які суд апеляційної інстанції не виправив, унеможливили встановлення фактичних обставин, необхідних для визначення розміру пайового внеску за Договором про пайову участь. З`ясування цих обставин є істотним для прийняття правильного рішення у цій справі.

8.19. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

8.20. З огляду на викладене прийняті у справі судові рішення визнати обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8.21. Під час нового розгляду судам необхідно врахувати наведене, з`ясувати усі істотні обставини справи, дослідивши надані учасниками справи докази, надати їм належну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

9. Судові витрати

9.1. З огляду на те, що розгляд справи не завершено розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ірпінської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 у справі №910/758/18 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак