Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.07.2019 року у справі №910/21472/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21472/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

арбітражного керуючого: Петченко І. В.,

присутнього (Компанія "Арпанент Холдингз лімітед"): Бухаленков С. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019

у складі колегії суддів: Доманської М. Л. - головуюча, Верховця А. А., Пантелієнка В. О.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019

у складі судді Яковенко А. В.

у справі № 910/21472/17

за заявою Публічного акціонерного товариства "Електроприлад"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави наведених в заяві вимог

1. У проваджені Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/21472/17 за заявою Публічного акціонерного товариства "Електроприлад" (далі - ПАТ "Електроприлад", боржник) про банкрутство.

2.17.01.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, скаржник) про визнання його кредитором у справі з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 069 442,89 грн.

3. Заява мотивована існуванням у боржника заборгованості на заявлену суму вимог, яка складається із заборгованості із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 59 979,00 грн та земельного податку у розмірі 1 009
643,79 грн, що виникла у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань (податкова декларація № 9023370155 від 16.02.2018 терміном сплати
29.04.2018 у розмірі 59 979,10 грн та податковий розрахунок № 9026221180 від
20.02.2018 за період з лютого по травень у розмірі 1 009 463,79 грн).

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Електроприлад". Введено процедуру розпорядження майном ПАТ "Електроприлад". Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Електроприлад" за номером 47865 від 13.12.2017.

Призначено розпорядником майна ПАТ "Електроприлад" арбітражного керуючого Петченко Інну Володимирівну. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 12.02.2018.

5. Ухвалою попереднього засідання від 16.04.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Електроприлад" до якого включено - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Аріо" з грошовими вимогами на суму 183 200,00

грн, з яких 3 200,00 грн вимоги першої черги та 180 000,00 грн вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "MЛ Діла" з грошовими вимогами на суму 5 875 316,38 грн, з яких 7 048,00 грн вимоги першої черги та 4 757 405,90
грн вимоги четвертої черги та 1 114 426,92 грн вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіон" з грошовими вимогами на суму 1 031 318,00 грн, з яких 3 200,00 грн - вимоги першої черги та 1 028 118,00 грн - вимоги четвертої черги; Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з грошовими вимогами на суму 3 254 203 623,28 грн, з яких 3 524,00 грн вимоги першої черги, 3 235 927 918,61грн вимоги четвертої черги та 18 272 180,67
грн вимоги шостої черги. Окремо затверджено вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", які забезпечені заставою боржника на суму 155 454 370,00 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "MЛ Діла", які забезпечені заставою боржника на суму 348 096,00
грн. Закрито провадження у справі № 910/21472/17 в частині розгляду вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 18 246,39 грн. Закрито провадження у справі № 910/21472/17 в частині розгляду вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ "Діла" у розмірі 3
564,44 грн.

6. Постановою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Петченко І. В.

7.09.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ГУ ДФС у м.

Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 069 442,89 грн.

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про необхідність усунення недоліків (відсутність доказів сплати судового збору за подання кредиторської заяви), виявлених судом в поданій заяві до 10.09.2018.

9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 повернуто без розгляду заяву Головного управління ДФС у м. Києві від 09.08.2018 з грошовими вимогами до боржника на суму 1 069 442,89 грн у зв'язку з не усуненням недоліків поданої заяви.

10.27.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла інша заява ГУ ДФС у м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 069 442,89 грн.

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 було повідомлено ГУ ДФС у м. Києві щодо необхідності усунути недоліки виявлені судом в поданій заяві до 12.11.2018.

12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 у справі № 910/21472/17 заяву ГУ ДФС у м. Києві від 27.09.2018 з грошовими вимогами до боржника на суму 1 069 442,89 грн повернуто без розгляду у зв'язку з тим, що заявником не виконано вимоги ухвали суду від 11.10.2018.

13. Вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 ГУ ДФС у м.

Києві оскаржувалась в апеляційному порядку. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у даній справі апеляційну скаргу ГУ ДФС у м.

Києві залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від
21.12.2018 по справі № 910/21472/17 без змін.

14.17.01.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ГУ ДФС у місті Києві про визнання кредитором у справі з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 069 442,89 грн.

15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2019 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про недоліки заяви про грошові вимоги кредиторів, що виявилися у відсутності доказів сплати судового збору за подання такої кредиторської заяви та встановлено заявнику строк для усунення недоліків до 20.02.2019.

16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 заяву ГУ ДФС у м.

Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 1 069 442,89 грн прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 визнано ГУ ДФС у м.

Києві кредитором у даній справі з сумою вимог в розмірі 1 073 284,89 грн, з яких 3 842,00 грн вимоги першої черги, 1 069 442,89 грн вимоги шостої черги задоволення та зобов'язано ліквідатора внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.

18. Ухвала місцевого суду в частині визнання кредиторських вимог ГУ ДФС у м.

Києві в розмірі 1 069 442,89 грн та включення їх до вимог шостої черги, мотивована тим, що вказана сума заборгованості є поточною, однак податковим органом заяву з грошовими вимогами подано з пропуском строку встановленого статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку (далі - Закон про банкрутство).

19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17 в частині визнання кредитором боржника ГУ ДФС у м. Києві на суму 1 069 442,89 грн - вимоги шостої черги залишено без змін із тих самих підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. Не погоджуючись із наведеними судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду в частині визнання кредитором боржника на суму 1 069 442,89
грн із включення її до вимог шостої черги ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким віднести вимоги 1 069 442,89
грн до третьої черги задоволення.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21472/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О., Васьковського О.

В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019.

22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О. від 29.07.2019 касаційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

23.07.08.2019 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшов лист з долученим до нього на виконання ухвали суду від 29.07.2019 доказом на підтвердження сплати судового збору в розмірі 7 684,00 грн.

24. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/21472/17 за касаційною скаргою ГУ ДФС у місті Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 та призначено розгляд касаційної скарги на 12.09.2019.

25. У судове засідання 12.09.2019 з'явилася арбітражний керуючий Петченко І. В., яка надала пояснення у справі.

26. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи скаржника

(Головного управління ДФС у м. Києві)

27. ГУ ДФС у м. Києві в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що орган фіскальної служби звернувся до суду із заявою про визнання кредитором у визначений законом строк на пред'явлення даних вимог та після отримання ухвал про повернення матеріалів заяви неодноразово звертався до суду із відповідними вимогами. Відтак висновок судів про несвоєчасне звернення з поточними вимогами до боржника є помилковим та зробленим без надання оцінки вчинення контролюючим органом у розумний строк всіх залежних від нього дій для реалізації свого права на звернення до суду. На підтвердження своїх доводів скаржник послався на позицію Верховного Суду викладену у постанові № 808/2489/17 від 31.01.2019.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи інших учасників справи

28. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу станом на 12.09.2019 не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

32. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

33. Предметом розгляду у даній справі є заява ГУ ДФС у м. Києві про визнання його кредитором у справі з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 069 442,89
грн.

34. Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

35. Частиною 6 статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Частиною 6 статті 12 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

36. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

37. Згідно з статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

38. Відповідно до абзацу 4 частини 8 статті 23 Закону про банкрутство поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

39. Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

40. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (частина 3 статті 38 Закону про банкрутство).

41. Аналіз змісту приписів частини 1 статті 38 Закону про банкрутство свідчить, що законодавцем встановлено право поточних кредиторів на пред'явлення вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства, протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

42. Відтак, під час розгляду кредиторських вимог, заявлених до боржника під час проведення процедури банкрутства суду слід з'ясувати правову природу таких вимог (конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам, поданим спірним кредитором на підтвердження його грошових вимог до боржника, перевірити дійсність заявлених вимог та з огляду на встановлене дійти висновку про наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Господарського суду міста Києва від 30.05.2018 ПАТ "Електроприлад" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру боржника.

44.05.06.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

45. З урахуванням вказаного граничним строком у межах якого кредитор міг реалізувати своє право пред'явлення вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедури банкрутства є 05.08.2018.

46. Втім, як встановлено судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду із заявою про визнання його кредитором у справі з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 069 442,89 грн (59 979,00 грн - податок на нерухомість за період лютого - квітня 2018 року та 1 009643,79 грн - земельний податок за період березня-травня 2018) лише 17.01.2019, тобто з пропуском строку встановленого статтею 38 Закону про банкрутство.

47. За наведеного місцевий господарський суд з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про включення кредиторських вимог ГУ ДФС у м. Києві у розмірі 1 069 442,89 грн до реєстру вимог кредиторів до шостої черги задоволення.

48. Доводи скаржника зазначених висновків суду не спростовують та є такими, що в цілому зводяться до тверджень щодо своєчасного (в межах строку встановленого законом) його звернення до суду з заявою про визнання його кредитором у справі, які обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції. До того ж оцінку правомірності повернення заяви скаржника, що передувала його зверненню із заявою про визнання кредитором у справі, яка є предметом даного судового розгляду було надано судом у постанові Північного апеляційного господарського суду від
11.03.2019 у справі № 910/21472/17.

49. Суд відзначає, що первісне звернення із заявою про визнання кредитором у справі в межах строку визначеного статтею 38 Закону про банкрутство із наявністю процесуальних недоліків даної заяви (відсутності доказів сплати судового збору) та їх неусунення протягом строку встановленого судом, що мало наслідком повернення такої заяви не є доказом пред'явлення кредитором вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства протягом строку встановленого зазначеною статтею Закону про банкрутство.

50. Безпідставними та таким, що не береться до уваги судом є також посилання скаржника на позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладену у постанові № 808/2489/17 від 31.01.2019, оскільки дану позицію викладено з урахування інших обставин справи, які є відмінними та протилежними із даною справою. У справі № 808/2489/17 надавалась оцінка поважності пропуску строку апеляційного оскарження рішення окружного адміністративного суду, тоді у даній справі ГУ ДФС у м. Києві пропущено строк пред'явлення вимог, що виникли під час проведення процедури банкрутства, який в силу приписів статті 38 Закону про банкрутство є граничним та поновленню не підлягає.

Щодо суті касаційної скарги

51. Доводи скаржника щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. Відповідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

55. Судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду таким вимогам закону відповідають.

56. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

57. Вказані вимоги судом попередніх інстанцій при ухвалені судових рішень були дотримані.

58. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Щодо судових витрат

59. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

60. Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено право поточних кредиторів на пред'явлення вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства, протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

61. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

62. Первісне звернення із заявою про визнання кредитором у справі в межах строку визначеного статтею 38 Закону про банкрутство із наявністю процесуальних недоліків даної заяви (відсутності доказів сплати судового збору) та їх неусунення протягом строку встановленого судом, що має наслідком повернення такої заяви не є доказом пред'явлення кредитором вимог до боржника за зобов'язаннями, що виникли у нього під час проведення процедур банкрутства протягом строку встановленого зазначеною статтею Закону про банкрутство.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21472/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков