Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.02.2018 року у справі №910/18812/17
Постанова КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №910/18812/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/18812/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited")

на постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.)

від 26.12.2017

у справі №910/18812/17

за позовом Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited")

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет, спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс",

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Явдюк Наталія Анатоліївна

про визнання недійсним договору застави,

ВСТАНОВИВ:

Компанія Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Явдюк Наталія Анатоліївна про визнання недійсним договору застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 заяву Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову на період розгляду справи суд заборонив Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо переведення прав на цінні папери, а також списання цінних паперів/прав на цінні папери 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт", з депозитарного рахунку у цінних паперах №404921-CY20005264 компанії Остексперт Лімітед, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум".

Суд заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвінтум" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо переведення прав на цінні папери, списання цінних паперів/прав на цінні папери, вносити будь-які зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, пов'язані з переходом права власності на цінні папери 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт" з депозитарного рахунку у цінних паперах №404921-CY20005264 компанії Остексперт Лімітед, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум".

Ухвала суду мотивована таким:

- предметом спору між сторонами у даній справі є захист права позивача як власника 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, що становить 70% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Пласт", шляхом визнання недійсним договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Компанією Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited");

- позивач у своїй заяві вказує, що існує висока вірогідність того, що в ході розгляду даної справи відповідач, здійснить заходи, спрямовані на списання зазначених акцій з рахунку позивача, що значною мірою ускладнить виконання рішення в разі задоволення позову, або взагалі унеможливить його виконання;

- позивач зазначає, що наразі, Господарським судом міста Києва розглянуто справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до відповідачів - Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" про звернення стягнення на предмет застави 280227000 грн;

- за наслідками розгляду вказаної справи Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 19.09.2017 у справі №910/21156/16, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Газовий Альянс" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3782/2-1 від 05.11.2012 в загальному розмірі 1045264143 грн. 54 коп., звернуто стягнення на заставне майно, що є предметом застави за договором застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" права власності на 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт", що належать компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, із визначенням вартості предмету застави у розмірі 280227000 грн. відповідно до п.1.4 Договору застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012. Зобов'язано депозитарну установу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", виконати безумовну облікову операцію переказу 5601493 простих іменних акцій бездокументарної форми існування ISIN UA 4000082390, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт" з депозитарного рахунку у цінних паперах №404921-CY20005264 компанії ОСТЕКСПЕРТ ЛІМІТЕД, відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", на рахунок у цінних паперах №404921-UA30005070 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" відкритий у депозитарній установі Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум";

- в той же час, позивач зазначає, що станом на теперішній час вказане судове рішення не набрало законної сили, оскільки наразі Київським апеляційним господарським судом прийнято до розгляду апеляційну скаргу Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 по справі №910/21156/16, розгляд справи призначено на 14.11.2017;

- крім того, вказує, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №5075608 від 14.11.2016 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснено реєстрацію у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження до початку процедури звернення стягнення у відповідності до положень ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- позивач зазначає, що вказані обставини, а саме реєстрація у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також визнання права власності на заставлене майно за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 по справі №910/21156/16 свідчить про те, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснює дії, направлені на звернення стягнення на належне позивачеві майно за договором застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, недійсність якого є предметом розгляду зазначеної справи;

- на підтвердження власних доводів, позивачем додано до матеріалів справи копію Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №50756408 від 14.11.2016 та копію рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 по справі №910/21156/16 та копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2017 про прийняття апеляційної скарги Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") та призначення її до розгляду в судовому засіданні;

- крім того, вказані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи предмет спору, а також наявність підстав вважати, що в ході розгляду справи відповідачем можуть бути вжиті дії щодо звернення стягнення на належні позивачеві акції, що в подальшому, у випадку задоволення позову може призвести до необхідності вжиття позивачем дій, спрямованих на повернення зазначених акцій, суд першої інстанції вважав, що є доцільним вжиття заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 у справі №910/18812/17, відмовлено в задоволенні заяви Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") про забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована таким:

- заявником не було обґрунтовано яким чином ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №910/21156/16 може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду у даній справі, оскільки станом на теперішній час зазначене судове рішення не набрало законної сили та переглядається в апеляційному порядку в Київському апеляційному господарському суді;

- позивач звернувся з даним позовом вже після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №910/21156/16, в той час, як був обізнаний про розгляд зазначеної справи, провадження по якій відкрито ще в жовтні 2016 року;

- реєстрація у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження здійснена в жовтні 2016. В той же час, доказів вчинення вищезазначених дій щодо об'єкта обтяження позивачем ні суду першої, ні апеляційної інстанції не було надано;

- в разі задоволення даного позову, з огляду на позовні вимоги, реєстрація про обтяження буде припинена.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017, Компанія Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.11.2017.

Узагальнені доводи Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited"), наведені в касаційній скарзі:

- невжиття відповідачем позасудових засобів звернення стягнення на акції, при наявності факту звернення відповідачем стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом звернення до суду, будь яким чином не спростовує факту існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду про визнання недійсним договору застави акцій № 10-3782/3-1 від 05.11.2012, визнання застави припиненою та застосування наслідків недійсності правочину;

- ігнорування наявного рішення суду, яким зобов'язано депозитарну установу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвінтум", виконати безумовну облікову операцію з переказу акцій, які є предметом спірного договору та пасивне очікування часу, коли зазначене рішення набере законної сили та буде виконане, може привести до унеможливлення захисту порушених прав і інтересів в обраний позивачем при зверненні з даним позовом до суду спосіб, оскільки може продовжувати подання нових позовів до осіб, що будуть власниками акцій у разі їх відчуження відповідачем.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №910/18812/17, прийнято до розгляду касаційну скаргу Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі №910/18812/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою суду надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у відзиві на касаційну скаргу Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент розгляду клопотання судом першої інстанції, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У пункті 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", якою керувався місцевий господарський суд при розгляді заяви Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначав, що реєстрація у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, а також визнання права власності на заставлене майно за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 по справі №910/21156/16 свідчить про те, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснює дії, направлені на звернення стягнення на належне позивачеві майно за договором застави акцій №20-3782/3-1 від 05.11.2012, недійсність якого є предметом розгляду зазначеної справи.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна (частина 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) №5075608 від 14.11.2016 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" здійснено реєстрацію у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження до початку процедури звернення стягнення, відповідно до положень ч.1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Тобто, реєстрація у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження здійснена в жовтні 2016 року. В той же час, станом на час розгляду даної справи як місцевим господарським судом, так і судом апеляційної інстанції, доказів вчинення вищезазначених дій щодо об'єкта обтяження Компанія Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") не надано.

Окрім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що Компанія Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") звернулася з даним позовом вже після ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 у справі №910/21156/16, в той час, як була обізнана про розгляд зазначеної справи, провадження по якій відкрито ще в жовтні 2016 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні заяви Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited"), оскільки нею не підтверджено належними доказами підстав необхідності забезпечення позову, та про скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, постановленої без надання належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Згідно з частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Компанії Остексперт Лімітед ("Ostexpert Limited") залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у справі № 910/18812/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська