Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №911/2084/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 911/2084/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ім А.Г. Кравченка"

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Конюх О.В.)

від 18.09.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я.)

від 13.12.2017

у справі № 911/2084/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ім А.Г. Кравченка"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго",

про визнання недійсним рішення,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ім. А.Г. Кравченка" (далі - ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго") про визнання недійсним в повному обсязі рішення комісії Яготинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" від 27.06.2017, оформлене протоколом № 0024 по розгляду акта № К034153 від 20.06.2017 про порушення правил користування електричною електроенергією споживача ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка".

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

- представниками енергопостачальної організації було допущено порушення порядку складання акта № К034153 від 20.06.2017, визначеного абзацом 5 пункту 6.41 ПКЕЕ, щодо необхідності його підписання трьома повноваженими представниками постачальника електричної енергії у разі відмови споживача підписати такий акт;

- було невірно складено схему електропостачання в частині розташування та під'єднання електролічильника №04580010 (оскільки за твердженням позивача загальний облік електроенергії ведеться за лічильником №0044921);

- енергопостачальник не довів втручання споживача в роботу лічильника, оскільки такий факт, згідно з підпунктом 3 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, має бути підтверджений експертизою.

ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка" було подано до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач окрім вимоги про визнання недійсним рішення комісії ПАТ "Київобленерго" з розгляду акта №К034153 від 20.06.2017, оформленого протоколом №0024 від 27.06.2017, просив суд визнати недійсним рахунок-фактуру №8577744942 від 27.06.2017 в сумі 300 992, 01, виданого на підставі рішення комісії Яготинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" від 27.06.2017, оформленого протоколом №0024. У прийнятті даної заяви судом першої інстанції було відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що така заява по своїй суті не є заявою про збільшення позовних вимог, а фактично є заявленням ще однієї додаткової позовної вимоги після початку розгляду спору по суті.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у позові відмовлено повністю. При цьому місцевим господарським судом було встановлено такі обставини:

- між ТОВ "СГП ім. Кравченка" (споживач) та ПАТ "АЕС Київобленерго" (постачальник) 02.03.2012 було укладено договір №0088 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 424кВт, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.;

- відповідно до пункту 3.1.5 договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії для зняття показів, проведення їх технічної перевірки, повірки, заміни, ремонту, модернізації, переносу, інших робіт з експлуатації засобів обліку, до пристроїв релейного захисту, автоматики, зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження, до пристроїв, які забезпечують вимірювання потужності, показників якості електроенергії, пристроїв комутації, що забезпечують можливість припинення чи обмеження постачання електроенергії, пристроїв компенсації реактивної потужності, електромереж та охоронних зон електромереж, електроустановок споживача для встановлення засобів обліку вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії, для контролю дотримання встановлених режимів споживання електроенергії;

- згідно з пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб, споживання електроенергії поза засобами обліку, інших умов, визначених Методикою;

- у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання Акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, яка складала акт (пункт 4.4 договору);

- облік електроенергії, спожитої споживачем та/або субспоживачами, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ (Правила улаштування електроустановок) та ПКЕЕ (Правила користування електричною енергією). У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються розрахунково згідно з вимогами додатку №4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та додатку №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (пункт 7.1 договору );

- додатком №7 сторони узгодили перелік, місця встановлення, та порядок експлуатації розрахункових засобів обліку. Серед них лічильник №04580010, встановлений у ЩО-0,4КВ на об'єкті "Ковбасний цех" с. Сулимівка та лічильник №0044921, встановлений в ТП-174 на об'єкті "Молочно-товарна ферма" с. Сулимівка. Цим же Додатком №7 сторонами погоджено, що перенос місця установки засобів обліку електроенергії здійснюється за згодою енергопостачальника, керуючись ПКЕЕ;

- додатком №1 погоджено схеми електропостачання, а також перелік точок продажу електроенергії споживачу (в тому числі ТП-168 Ковбасний цех та ТП-174 Молочно-товарна ферма) (пункт 4.1 додатку №1);

- додатком №3 погоджено режими постачання електроенергії по об'єктам, зокрема для об'єкту "Ковбасний цех" - 3 категорія, режим перемінний, 360 годин на місяць; об'єкт МТФ - 3 категорія, режим перемінний, 360 годин на місяць;

- лічильник №04580010 розташований в приміщенні на об'єкті "Ковбасний цех" було опломбовано пломбами С13606594 (клемна кришка) та Ф0014236 (корпус лічильника), про що представниками енергопостачальника та споживача було складено та підписано Акт №075078 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 11.07.2014 (копія залучена до матеріалів справи);

- рішенням комісії з розгляду Акта №К034153 від 20.06.2017, оформленим протоколом від 27.06.2017 №0024, постачальником за договором ПАТ "Київобленерго" застосовано до споживача за договором ТОВ "СГП ім. Кравченка" оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недорахованої електричної енергії в сумі 26 337, 00 грн (розрахунок суми збитків від 20.06.2017 з відміткою про отримання споживачем від 07.07.2017, та повідомлення про оплату за липень 2017 від 07.07.2017 по Акту про порушення ПКЕЕ №034153 від 20.06.2017 на суму 26 337, 00 грн з відміткою про отримання споживачем від 07.07.2017 залучено до матеріалів справи);

- актом про порушення зафіксовано, що споживачем самовільно переміщено лічильник №04580010 з місця його встановлення, погодженого сторонами у додатку №7 до договору до ТП-174 (що неможливо здійснити без зриву пломб на клемній кришці) та відповідно відсутність пломби, переданої відповідачу на відповідальне зберігання за актом №075078 від 11.07.2014;

- до протоколу засідання комісії по розгляду акту №К034153 від 20.06.2017, яке відбулось 27.06.2017, за клопотанням споживача, були долучені пояснення електрика ОСОБА_5 Так, за змістом даних письмових пояснень, споживач визнав, що лічильник №04580010 обліковувався у ковбасному цеху, однак 20.10.2015 постачання електроенергії до даного об'єкта було припинено. Пізніше енергетик товариства ОСОБА_6 звернувся до інженера ПАТ "Київобленерго" ОСОБА_7 щодо можливості перенесення лічильника №04580010 та встановлення його для внутрішнього господарського обліковування електроенергії. Після отриманого роз'яснення лічильник було перенесено із ковбасного цеху до ТП №174 для внутрішньогосподарського обліковування електроенергії сараю №1 молочно-товарної ферми товариства, споживання електроенергії якою контролюється та оплачується за іншим засобом обліку - лічильником №0044921. Фактично зазначеними поясненнями було підтверджено факт переміщення лічильника, яке неможливо зробити без зриву пломб клемної кришки;

- жодних доказів звернення до енергопостачальника та надання його згоди на перенос лічильника №№04580010 до ТП-174 матеріали справи не містять. Відповідно до пункту 9.1 договору сторони не вносили зміни у схему електропостачання (додаток №1 до договору), не змінювали перелік та місця розташування засобів обліку (додаток №7 до договору) шляхом укладення в письмовій формі, підписання уповноваженими особами та скріплення печатками додаткових угод.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з такого:

- місцевим господарським судом було взято до уваги той факт, що Акт про порушення № К034153 від 20.06.2017 підписаний двома представниками постачальника електроенергії, а не трьома, хоча присутній під час перевірки відповідальний за енергопостачання електрик ОСОБА_5, підписавши Акт про пломбування №581139 від 20.06.2017, відмовився від підпису Акту про порушення № К034153 від 20.06.2017. Разом з тим вирішальним для розгляду справи є наявність факту порушення споживачем правил користування електричною енергією, який підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи (Акти пломбування від 2014 та від 2017 року, протокол по розгляду акту, пояснення електрика тощо). Дефекти акта про порушення не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів (пункт 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 16.12.2015, № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання");

- пошкодження або відсутність пломб є окремим порушенням Правил, і у такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами чинного законодавства не передбачено (пункт 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 16.12.2015, № 3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання");

- дослідивши розрахунок оперативно-господарської санкції, місцевий господарський суд дійшов висновку, що енергопостачальником правильно визначено період, за який донараховується вартість недоврахованої електричної енергії за півроку до виявлення порушення, оскільки відповідно до пункту 3.33 Правил електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) має обов'язок не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольний огляд засобу обліку;

- ПАТ "Київобленерго" для розрахунку застосовано режими електроспоживання відповідно до режимів, затверджених додатками до договору, правильно застосовано тарифи та правильно обрано пункт Методики для визначення формули, за якою здійснюється донарахування, у разі виявлення пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 залишено без змін. При цьому суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та рішенням Господарського суду Київської області від 18.09.2017, ТОВ "СГП ім. Кравченка" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов товариства задовольнити, визнати недійсним в повному обсязі рішення комісії Яготинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" від 27.06.2017, оформлене протоколом № 0024 з розгляду акта № К034153 від 20.06.2017 про порушення правил користування електроенергією та виставлений на виконання рахунок-фактуру № 8577744942 від 27.06.2017, згідно з яким Яготинським районним підрозділом ПАТ "Київобленерго" нараховано позивачу заборгованість за спожиту електроенергію на загальну суму 300 992, 01 грн.

Узагальнені доводи ТОВ "СГП ім. Кравченка", викладені у касаційній скарзі:

- суди не з'ясували та не дали оцінку з чого виходило ПАТ "Київобленерго", нараховуючи до сплати позивачем 300 992, 01 грн та включаючи до розрахунку 21 368, 72 грн в якості заборгованості по Акту ПКЕЕ , оскільки жодна з цих сум не відповідає фактичному розрахунку згідно з актом. Встановлення даних обставин входить до предмета доказування у даній справі, як це передбачено в Узагальненні судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання від 16.12.2015 № 3;

- скаржник наводить обсяги споживання електричної енергії за 2011, 2015, 2016 роки згідно даних лічильника № 04580010 та пояснення на їх обґрунтування; представники відповідача протягом вказаного часу неодноразово здійснювали звірки показів лічильника позивача, здійснювали плановий ремонт та не мали претензій до ТОВ "СГП ім. Кравченка";

- до рахунку неправомірно було включено додатковий показник внутрішньогосподарського споживання електроенергії 85 900 Квт.год., плата за який фактично вже сплачена протягом минулих переодів, тому що вказаний показник відображався перед відповідачем лічильником № 0044921, по якому і здійснювалась оплата спожитої електроенергії;

- сума 186 272, 77 грн за активну електроенергію в розмірі 85 900 Квт-год згідно з лічильником № 04580010, включена до рахунку-фактури від 27.06.2017, була сплачена за лічильником № 0044921, а сума 168 554, 00 грн не є дійсною, оскільки перевищення договірної величини споживання не мало місця. Крім того, до вказаного рахунку включено нічим не обґрунтовану суму у розмірі 21 368, 72 грн;

- відповідачем неправомірно включено до рахунку як вартість електроенергії визначеної за показами лічильника, так і вартість недоврахованої електроенергії за один і той же період;

- судами не було перевірено твердження позивача, що з січня 2015 року лічильник № 04580010 був встановлений та ТП № 174 для внутрішнього господарського обліковування електроенергії сараю № 1 молочнотоварної ферми товариства. Різниця в показах лічильника 85 900 Квт.год входила до показів іншого, загального лічильника № 0044921, за яким в повному обсязі сплачена вартість електроенергії;

- представниками енергопостачальної організації було допущено порушення порядку складання акта № К034153 від 20.06.2017, визначеного абзацом 5 пункту 6.41 ПКЕЕ, щодо необхідності його підписання трьома повноважними представниками постачальника електричної енергії у разі відмови споживача підписати такий акт;

- представниками енергопостачальної організації було невірно складено схему електропостачання в частині розташування та під'єднання електролічильника №04580010 (оскільки за твердженням позивача загальний облік електроенергії ведеться за лічильником №0044921);

- розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без участі представника ТОВ "СГП ім. Кравченка", хоча ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, чим порушив статтю 22 Господарського процесуального кодексу України;

- ТОВ "СГП ім. Кравченка" було подано заяву про збільшення позовних вимог та сплачено 1 600, 00 грн судового збору, проте місцевий господарський суд її відхилив, але не вирішив питання про повернення судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "СГП ім. Кравченка" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №911/2084/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "СГП ім. Кравченка" на рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі №911/2084/17 на 20.02.2018. Цією ж ухвалою суду було надано ПАТ "Київобленерго" строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Київобленерго" наводить такі доводи:

- судами попередніх інстанцій не розглядалась вимога про визнання недійсним рахунку-фактури № 8577744942 від 27.06.2017 на суму 300 992, 01 грн, а судом касаційної інстанції в силу частини 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

- акт про порушення дійсно складено та підписано лише двома представниками енергопостачальника, але акт був складений після встановлення факту відсутності пломб на клемній кришці лічильника та самовільного його переміщення з порушенням загальної однолінійної схеми;

- щодо порушення місцевим господарським судом статті 22 Господарського процесуального кодексу у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, то скаржником при подачі апеляційної скарги не було додано будь-яких доказів, які позивач не зміг подати до суду першої інстанції.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "СГП ім. Кравченка" з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 3.2 ПКЕЕ встановлено, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Для розрахункового обліку електричної енергії мають використовуватися засоби обліку, які пройшли повірку і відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки (пункт 3.7 ПКЕЕ).

Відповідно до пункту 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41 ПКЕЕ).

Дефекти акта не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів. Пошкодження та відсутність пломб є окремим порушенням ПКЕЕ, а саме пункту 3.3 (підпункти в) і д) пункту 2.4 Узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання, викладеного як додатку до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт порушень споживач відмовився підписати, а зі сторони електропередавальної організації такий підписаний лише двома уповноваженими представниками, замість трьох, як це передбачено абзацом 5 пункту 6.41 ПКЕЕ. Разом з тим, оцінивши в сукупності інші докази, господарські суди встановили факт переміщення лічильника №04580010 з ТП-168, яке неможливо зробити без зриву пломб клемної кришки, що в свою чергу свідчить про вчинення споживачем порушення в розумінні пункту 6.40 ПКЕЕ.

Наведеним спростовуються доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що представниками енергопостачальної організації було допущено порушення порядку складання акта № К034153 від 20.06.2017, визначеного абзацом 5 пункту 6.41 ПКЕЕ, щодо необхідності його підписання трьома повноваженими представниками постачальника електричної енергії у разі відмови споживача підписати такий акт, та що представниками енергопостачальної організації невірно складено схему електропостачання в частині розташування та під'єднання електролічильника, оскільки такі не спростовують факту самого порушення.

Згідно з положеннями пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У спорах про стягнення вартості недоврахованої електроенергії межі задоволення позовних вимог (повністю чи частково) визначаються встановленими обставинами справи, зокрема, правильністю розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартістю, періодом нарахування тощо (підпункт а) пункту 2.3 Узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання, викладеного як додатку до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3).

При цьому місцевим господарським судом, з яким погодився суд апеляційної інстанції, було досліджено розрахунок оперативно-господарської санкції, суд дійшов висновку, що енергопостачальником вірно визначено період, за який донараховується вартість недоврахованої електричної енергії за півроку до виявлення порушення, оскільки відповідно до пункту 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) має обов'язок не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачем для розрахунку застосовано режими електроспоживання у відповідності до режимів, затверджених додатками до договору, правильно застосовано тарифи та правильно обрано пункт Методики для визначення формули, за якою здійснюється донарахування, у разі виявлення пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій роз'яснення викладеного в Узагальненні судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання, щодо перевірки правильності розрахунку вартості недоврахованої електроенергії.

Щодо інших доводів ТОВ "СГП ім. Кравченка", які стосуються рахунку на суму 300 992, 01 грн, то такі колегією суддів відхиляються, оскільки в задоволенні заяви про збільшення позовних вимог, у якій, власне, позивач просив визнати недійсним рахунок-фактуру №8577744942 від 27.06.2017 в сумі 300 992, 01 грн, місцевим господарським судом було відмовлено. Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що така заява спрямована на одночасну зміну предмета і підстав позову, окрім того, вона не відповідала формі та змісту позовної заяви в розумінні статей 54-47 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017.

Відповідно до частини 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

При цьому колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення комісії Яготинського районного підрозділу ПАТ "Київобленерго" від 27.06.2017, оформленого протоколом № 0024 по розгляду акта № К034153 від 20.06.2017 про порушення правил користування електричною електроенергією споживача ТОВ "СГП ім. А.Г. Кравченка". Дане рішення винесено на підставі відповідного акта про порушення. В мажах даного предмета спору доказуванню підлягають лише обставини пов'язані з конкретним порушенням ПКЕЕ, дослідженню і оцінці підлягають такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків, повідомлення про оплату по акту про порушення. При цьому певний рахунок (та відповідно суми, зазначені в ньому), який виставлений у зв'язку з договірними чи іншими правовідносинами сторін, не підлягає дослідженню та оцінці судом при розгляді даної справи.

Щодо доводів скаржника про те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без участі його представника, хоча ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд не задовольнив, чим порушив статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, колегією суддів відхиляються з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції відбулось три судових засідання, в жодне з яких представник позивача не з'явився, витребувані судом документи не подав. При цьому від позивача надходили клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи двічі відкладався.

Щодо доводів ТОВ "СГП ім. Кравченка" про те, що ним було подано заяву про збільшення позовних вимог та сплачено 1 600, 00 грн судового збору, проте місцевий господарський суд її відхилив, але не вирішив питання про повернення судового збору, колегія суддів зазначає, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом, який прийняв відповідне рішення, за результатами розгляду поданих матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору, проте не з власної ініціативи суду.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство ім А.Г. Кравченка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 у справі № 911/2084/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська