Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.01.2018 року у справі №910/7228/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/7228/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Вронської Г.О.,

суддів: Баранця О.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

третя особа: Фурман Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Плотницької Н.Б.

від 07.08.2017 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.,

від 21.11.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОЛОГІЯ"

до Публічного акціонерного товариства "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання припиненим зобов'язання,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХНОЛОГІЯ" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" про визнання припиненим зобов'язання за укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором №010/32/032 від 03.12.2013 у сумі 2113890,75 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виконання ним зазначених зобов'язань перед відповідачем шляхом вчинення одностороннього правочину - зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 позов задоволено повністю.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Зазначені судові рішення мотивовані встановленням обставин припинення спірних зобов'язань позивача перед відповідачем на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Публічне акціонерне товариство "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" подало касаційну скаргу, в якій заявляє вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а також направлення справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в новому складі суду.

7. Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Між позивачем (Позичальник) та відповідачем (Банк) укладені генеральна кредитна угода №01/32/031 від 29.11.2013, а також кредитний договір №010/32/032 від 03.12.2013 (далі - Кредитний договір) про відкриття відзивної відновлюваної кредитної лінії з лімітом 5500000,00 грн. на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності зі сплатою 23,0% річних та строком повернення до 29 листопада 2015 року (з урахуванням додаткової угоди №010/32/032/1 від 02.12.2014).

9. Відповідно до пунктів 3.2.3, 3.2.5 Кредитного договору Банк має право достроково витребувати повернення кредиту. При достроковому витребуванні кредиту Банк надсилає Позичальнику вимогу щодо повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком. Позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки за фактичний строк користування кредитом протягом 30 календарних днів з дати відправлення вимоги від банку про дострокове повернення кредиту.

10. Відповідач звернувся до позивача з вимогою №32/2746 від 15.10.2015 про дострокове припинення договору та повернення кредиту та сплати відсотків за фактичний строк користування кредитом протягом 30 календарних днів з дати відправлення вимоги. Мотивуючи це погіршенням загальної економічної ситуації в країні, що спричинило брак кредитних коштів та негативно вплинуло на ліквідність банку. Позивач отримав зазначену вимогу 16 жовтня 2015 року.

11. Станом на 18.12.2015 загальна заборгованість позивача перед відповідачем за Кредитним договором складала 4490222,95 грн., у тому числі 4440000,00 грн. основної суми заборгованості за кредитом; 50222,95 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 01.12.2015 до 18.12.2015.

12. Крім того між відповідачем (Банк) та громадянкою ОСОБА_4 (Вкладник) укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIK - накопичувальний" №020/47/233 від 13.11.2015 (далі - Депозитний договір).

13. Депозитним договором передбачено, що Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №26354000005143 в іноземній валюті - доларах США та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності зі строком зберігання до 02 грудня 2016 року.

14. Відповідно до пункту 1.4 Додаткової угоди від 13.11.2015 до Депозитного договору Вкладник має право звертатися до Банку у письмовій формі з вимогою про дострокове повернення вкладу не менше ніж за 3 банківських дні до очікуваної дати повернення.

15. 15 грудня 2015 року Вкладник звернувся до відповідача про дострокове повернення коштів, які було розміщено на депозитному рахунку на підставі Депозитного договору.

16. Згідно з банківською випискою відповідача по особовим рахункам ОСОБА_4 за 18.12.2015 він мав невиконані зобов'язання з повернення коштів перед Вкладником за Депозитним договором у сумі 100000,00 доларів США. Доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення вкладу за Депозитним договором сторони не надали.

17. 18 грудня 2015 року між ОСОБА_4 та позивачем укладений договір про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення).

18. За умовами Договору відступлення з моменту його підписання ОСОБА_4 як первісний кредитор відступає, а позивач як новий кредитор набуває належне Вкладнику право вимоги до Банку щодо сплати ним Вкладнику грошових коштів за Депозитним договором у частині сплати грошових коштів в сумі 90000,00 доларів США.

19. Позивач та Вкладник повідомили відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за Депозитним договором листом від 18.12.2015.

20. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Національного банку України, офіційний курс гривні до долара США станом на 18 грудня 2015 року складав 23,487675 грн. за 1 долар США. Відповідно, кредиторська заборгованість відповідача за Депозитним договором за офіційним валютним курсом станом на 18 грудня 2015 року становила 2113890,75 грн.

21. 18 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Заява), яка в той же день отримана відповідачем.

22. У Заяві позивач повідомив відповідача про зарахування на підставі статті 601 Цивільного кодексу України грошових вимог позивача перед відповідачем за Депозитним договором на суму 2113890,75 грн. та грошового зобов'язання позивача перед відповідачем за Кредитним договором у сумі 2113890,75 грн.

23. Відповідач не заявляв про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог та спростування чинності Заяви у судовому порядку.

24. На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" до категорії неплатоспроможних" від 22.12.2015 №916 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Софійський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" від 22.12.2015 №235. Відповідно до зазначеного рішення у Банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 23.12.2015 до 22.03.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку.

25. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.03.2016 №378 продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Софійський" з 23.03.2016 до 22.04.2016 включно.

26. Відповідно до постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Софійський" від 22.04.2016 №284 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк "Софійський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 25.04.2016 №563 та розпочато процедуру ліквідації Банку з 25.04.2016 до 24.04.2018 включно.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

27. Касаційна скарга відповідача мотивована посиланням на порушення судами статей 512, 514, 515, 1058, 1066, 1068, 1071 Цивільного кодексу України, пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492.

28. На думку скаржника, укладення лише договору відступлення права вимоги між клієнтом банку та особою, якій він відступає відповідні вимоги, не призводить до виникнення грошового зобов'язання банку перед такою особою на суму коштів, розміщених на рахунку клієнта, тому що зазначена Інструкція не передбачає можливості зміни власника рахунка.

29. Також скаржник посилається на обставини нікчемності оформленого Заявою правочину на підставі пунктів 6, 7 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

30. Крім того скаржник зазначає, що у нього не виникло зобов'язань перед клієнтами щодо дострокового повернення коштів за Депозитним договором, оскільки клієнтом було порушено умови щодо зазначення дати очікуваного повернення коштів.

31. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу підтримала доводи скаржника, а також зазначила про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів статті 601, частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

32. На думку третьої особи, стаття 601 Цивільного кодексу України не передбачає можливості проведення зарахування у разі дострокового виконання зобов'язання.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

33. Цивільний кодекс України

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права…

7) припинення правовідношення.

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. …

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. …

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. …

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. …

Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення

1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. …

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); …

Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається

1. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні

1. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. …

Стаття 598. Підстави припинення зобов'язання

1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. …

Стаття 601. Припинення зобов'язання зарахуванням

1. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Стаття 602. Недопустимість зарахування зустрічних вимог

1. Не допускається зарахування зустрічних вимог: …

41) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; …

Стаття 603. Зарахування у разі заміни кредитора

1. У разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

2. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. …

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. …

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником

… 2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 1058. Договір банківського вкладу

1. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. …

3. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. …

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

2. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

3. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. …

34. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент вчинення правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог)

Стаття 1. Предмет та мета Закону

1. Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) …

Стаття 2. Визначення термінів

… 16) тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом;

17) уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Стаття 34. Запровадження тимчасової адміністрації

1. Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. …

5. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Стаття 36. Наслідки запровадження тимчасової адміністрації

… 5. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; …

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; …

Стаття 38. Заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку

… 2. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

3. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

… 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; …

Стаття 46. Наслідки початку процедури ліквідації банку

2. З дня початку процедури ліквідації банку: …

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. …

35. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N492 (у редакції, чинній на момент укладення Договору відступлення) (далі - Інструкція)

1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

36. Суд виходить з того, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і господарського судочинства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання за договором, таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом його визнання на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України.

37. Суд враховує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення повністю або частково одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними; 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

38. При цьому з огляду на положення частини 2 статті 601 Цивільного кодексу України зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою, зазвичай, є одностороннім правочином, який оформлюється заявою однієї зі сторін.

39. З огляду на викладене Суд вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог у даній справі, зважаючи на встановлення ними обставин щодо наявності у позивача і відповідача зустрічних грошових вимог один до одного, строк виконання яких настав, та вчинення позивачем правочину щодо їх зарахування.

40. Так, зі встановлених судами обставин вбачається, що станом на 18 грудня 2015 року позивач був боржником відповідача за Кредитним договором, строк виконання зобов'язань з повернення кредиту за яким настав у зв'язку з вимогою відповідача про дострокове припинення Кредитного договору та повернення кредиту. Натомість відповідач був боржником позивача за Депозитним договором, право вимоги за яким набуто позивачем за Договором відступлення, а строк виконання зобов'язань з повернення депозиту також настав.

41. Суд відхиляє доводи скаржника про те, що у нього не виникло зобов'язань щодо дострокового повернення коштів за Депозитним договором, оскільки Вкладником було порушено умови щодо зазначення дати очікуваного повернення коштів. Скаржник не довів, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено наявність у Депозитному договорі умов, які передбачають виникнення у Банку обов'язку з дострокового повернення вкладу виключно в разі зазначення Вкладником у заяві конкретної очікуваної дати його повернення.

42. Водночас з огляду на положення пункту 1.4 Додаткової угоди від 13.11.2015 до Депозитного договору Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо виникнення обов'язку відповідача з дострокового повернення депозитного вкладу протягом трьох днів з отримання банком відповідної заяви Вкладника, тобто з 18 грудня 2015 року.

43. З огляду на викладене Суд відхиляє також посилання третьої особи на те, що строк повернення вкладу за Депозитним договором становить 2 грудня 2016 року, адже вони не відповідають встановленим судами обставинам.

44. Разом з тим Суд вважає хибними доводи скаржника та третьої особи про те, що укладення лише договору відступлення права вимоги між клієнтом банку та особою, якій він відступає відповідні вимоги, не призводить до виникнення грошового зобов'язання банку перед такою особою на суму коштів, розміщених на рахунку клієнта, адже Інструкція не передбачає можливості зміни власника рахунка з огляду на наступне.

45. За висновком Суду, положення статей 1058, 1066, 1068, 1071 ЦК України та Інструкція, які регулюють правовідносини за договорами банківського вкладу, не містять жодних вказівок про те, що зобов'язання за цими договорами є нерозривно пов'язаними з особою кредитора (власника рахунку, вкладника), що, в свою чергу, свідчить про допустимість уступки права вимоги за згаданими договорами.

46. До того ж положення Інструкції не містять обмежень щодо права вкладника (клієнта) передати право вимоги за договором вкладу (депозиту) шляхом уступки права вимоги на користь іншої особи, оскільки уступка вимоги за даним видом договору відповідає його правовій природі. На рахунки даного виду кошти надходять для зберігання і використання банком виключно від їх власника і по закінченню терміна їх зберігання повертаються власнику (кредитору банка) за вказівкою власника коштів або шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок, або шляхом видачі готівкових коштів. Суд вважає, що уступаючи право вимоги з повернення коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку, власник по суті розпорядився ними у спосіб, дозволений законом.

47. Крім того Суд відхиляє посилання скаржника та третьої особи на порушення судами попередніх інстанцій пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який забороняє зарахування зустрічних однорідних вимог з дня початку ліквідації банку. Зазначені аргументи є безпідставними, оскільки з встановлених судами обставин вбачається, що вчинення правочину про зарахування спірних у справі зустрічних однорідних вимог оформлено Заявою від 18.12.2015, тобто до запровадження з 23.12.2015 у відповідача тимчасової адміністрації та до початку з 25.04.2016 ліквідації Банку.

48. Відтак на момент вчинення згаданого правочину передбачені законом заборони щодо зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, не поширювались на спірні правовідносини сторін, адже відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних лише постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015.

49. Також неспроможнім є посилання третьої особи на обставини нікчемності оформленого Заявою правочину на підставі пунктів 6, 7 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Положення зазнаних правових норм передбачають нікчемність правочинів (у тому числі договорів), вчинених банком, тоді як оформлений Заявою правочин вчинений позивачем, а не Банком. Обставини недійсності зазначеного правочину з певних інших підстав сторонами під час розгляду даної справи не доведені.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

51. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки про правильне застосування норм права

52. Положення статей 1058, 1066, 1068, 1071 ЦК України та Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N492, які регулюють правовідносини за договорами банківського вкладу, не містять жодних вказівок про те, що зобов'язання за цими договорами є нерозривно пов'язаними з особою кредитора (власника рахунку, вкладника), що, в свою чергу, свідчить про допустимість уступки права вимоги за згаданими договорами.

53. Положення зазначеної Інструкції також не містять обмежень щодо права вкладника (клієнта) передати право вимоги за договором вкладу (депозиту) шляхом уступки права вимоги на користь іншої особи, оскільки уступка вимоги за даним видом договору відповідає його правовій природі. На рахунки даного виду кошти надходять для зберігання і використання банком виключно від їх власника і по закінченню терміна їх зберігання повертаються власнику (кредитору банка) за вказівкою власника коштів або шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок, або шляхом видачі готівкових коштів. Уступаючи право вимоги з повернення коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку, власник по суті розпоряджається ними у спосіб, дозволений законом.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК "СОФІЙСЬКИЙ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі №910/7228/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець