Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.03.2018 року у справі №923/1013/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1013/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

розглянув касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Співдружність" та приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 (головуючий суддя - Лашин В.В., судді: Богатир К.В. і Величко Т.А.)

у справі №923/1013/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Співдружність" (далі - Товариство)

до приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі - Компанія)

про скасування оперативно-господарської санкції в сумі 220 235,86 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відповідачем у формі рішення, оформленого протоколом від 17.10.2017 № 62 засідання комісії з розгляду акта про порушення позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), про донарахування і сплату за недораховану електроенергію 220 235,86 грн. та 390 грн. за проведення експертизи.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 (суддя Гридасов Ю.В.): позов задоволено; скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану Компанією у формі рішення, оформленого протоколом від 17.10.2017 № 62 засідання комісії з розгляду акта про порушення Товариством Правил, про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію 220 235, 86 грн. та 390 грн. за проведення експертизи; стягнуто з Компанії на користь Товариства 1 600 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами встановлення та передачі на збереження споживачу (позивачу у справі) індикаторів впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, оспорювана позивачем оперативно-господарська санкція, застосована відповідачем до позивача, підлягає скасуванню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018: апеляційну скаргу Компанії задоволено частково; рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану Компанією у формі рішення, оформленого протоколом від 17.10.2017 № 62 засідання комісії з розгляду акта про порушення Товариством Правил, про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію в частині включення до оперативно-господарської санкції 33 372,63 грн. ПДВ; у задоволенні позовних вимог щодо скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Компанією у формі рішення, оформленого протоколом від 17.10.2017 № 62 засідання комісії з розгляду акта про порушення Товариством Правил, про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію в сумі 166 863,23 грн. та 390 грн. за проведення експертизи, відмовлено; стягнуто з Компанії на користь Товариства 266,72 грн. судового збору; стягнуто з Товариства на користь Компанії 1 466,61 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у даному випадку Компанією не було виявлено дію електромагнітного поля індикатором (встановленим чи вмонтованим), а вплив на лічильник електромагнітного поля зафіксований завдяки програмному забезпеченню самого лічильника НІК 2303 АРП1, що передбачено його паспортними технічними характеристиками, тому відповідачем вірно застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію. Проте суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно розраховано оперативно-господарську санкцію з включенням ПДВ, оскільки якщо платежі класифікуються саме як штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, то суми таких штрафних санкцій не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018; залишити в силі рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2017; стягнути з Компанії на користь Товариства 3 200 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно з доводами касаційної скарги Товариства:

- суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що в акті про порушення від 15.08.2017 №131146 всупереч вимогам пункту 6.41 Правил не зазначено вихідних даних, необхідних та достатніх для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії, та/або суми завданих споживачем збитків;

- у справі відсутні будь-які документи, що підтверджують встановлення та передачу на збереження споживачу індикатора магнітного поля;

- особа, яка розписалася в акті про порушення від імені Товариства, не є працівником та представником споживача, а відтак співробітники Компанії дали невідомій особі, яка не має жодного відношення до Товариства, підписати акт про порушення, чим порушили вимоги пункту 6.41 Правил;

- представники Компанії на порушення вимог пункту 6.42 Правил своєчасно не повідомили споживача про час і дату засідання комісії, чим позбавили Товариство права бути присутніми на засіданні комісії та надавати свої пояснення та заперечення;

- суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не в повному обсязі з'ясував всі обставини справи, оскільки суд не надав правової оцінки тому, що в матеріалах справи міститься лист-звернення Товариства від 07.11.2017 за вих.№1503 до Компанії з вимогою повернути лічильник обліку електричної енергії з метою проведення експертизи в приміщенні заводу-виробника та присутності представників Компанії.

Компанія, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині скасування оперативно-господарської санкції в частині включення до неї 33 372, 63 грн. ПДВ, звернулася до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій просила: скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Компанією до Товариства, з донарахування і сплати за недовраховану електроенергію в частині включення до оперативно-господарської санкції 33 372, 63 грн. ПДВ; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; стягнути з Товариства на користь Компанії 3 309, 38 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі Компанія зазначає:

- кошти, отримані як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів (послуг) тощо, необхідно розцінювати як компенсацію вартості товарів (послуг), яка включається до бази оподаткування податком на додану вартість;

- за своєю правовою природою штраф (неустойка, штраф, пеня) та оперативно-господарська санкція є різними заходами впливу;

- суд апеляційної інстанції послався на пункт 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, які стосуються штрафів за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань;

- оперативно-господарська санкція, застосована Компанією у формі рішення, оформленого протоколом від 17.10.2017 №62 засідання комісії з розгляду акта про порушення Товариством Правил, про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію в частині включення до оперативно-господарської санкції 33 372, 63 грн. ПДВ відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Компанія у відзиві на касаційну скаргу Товариства зазначає, що вимоги касаційної скарги Товариства є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального і процесуального права та просить залишити касаційну скаргу Товариства на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі №923/1013/17 без задоволення.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу Компанії зазначає, що викладені у ній доводи є необґрунтованими та просить касаційну скаргу Компанії на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі №923/1013/17 залишити без задоволення.

У відповіді на відзив Компанії Товариство зазначає, що викладені у ньому доводи є необґрунтованими, тому не повинні братися судом касаційної інстанції до уваги.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній з 15.12.2017.

Перевіривши на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи правильність застосування ними норм процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, зокрема, таке.

15.04.2005 відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (правонаступником якого є Компанія; постачальник) та Товариством (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4522, відповідно до умов якого:

- постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (пункт 1);

- під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами (пункт 2);

- споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх виконання (згідно з Методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ (пункт 4.2.3);

- у разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої відповідною постановою НКРЕ України (пункт 7.1).

12.09.2016 представниками Компанії було складено акти про заміну приладів обліку № 172452 і про опломбування та збереження пломб № 00165883, за якими новий лічильник типу NIК 2303 L АРП1 № 8049724 було встановлено позивачу та опломбовано.

15.08.2017 представниками Компанії під час проведення перевірки Товариства складений акт про порушення № 131146, яким встановлено порушення позивачем пунктів 3.2, 3.3, 6.40, 10.2 Правил, а саме: на лічильнику типу NIК 2303 L АРП1 № 8049724, повірка 2016 року, виявлено на табло приладу обліку індикацію "error radio", що свідчить про вплив на лічильник електричним радіо полем. В акті зазначено,що перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної енергії, та режим роботи встановити не вдалося внаслідок відсутності паспортних даних електроустановок, а тому потужність визначено відповідно до умов договору 70 кВт, час роботи струмоприймачів - цілодобово, без вихідних.

У паспорті лічильника електроенергії NIК 2303 L АРП1 № 8049724 зазначено, що при наведенні на кожух лічильника магнітного поля величиною 100 мТл спрацьовує датчик магнітного поля, після 3 секунд на електронному дисплеї з'являється повідомлення "Error МАГН". При впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10 В/м у діапазоні частот від 80 до 500 мГц спрацьовує датчик електромагнітного поля, після 3 секунд на дисплеї з'являється повідомлення "Error radio".

Прилад обліку типу NIК 2303 L АРП1 № 8049724 був направлений на експертизу до Компанії. Відповідно до акта-повідомлення від 15.08.2017 №131146/4522 про направлення на експертизу зазначеного лічильника електроенергії позивач був запрошений на зазначену експертизу 22.08.2017 о 10:00.

За результатами проведеної експертизи складено акт від 25.09.2017 №93/09, з якого вбачається, що за результатом дослідження лічильника встановлено таке: магнітний індикатор М9613585, М9613580, М96113580, М9613586, конт 2667782 не пошкоджені; корпус та пломби не пошкоджені; метрологічні характеристики відповідають вимогам стандартів; згідно з роздруківки журналу подій зафіксовано спрацьовування датчика ЕМІ - 124 рази; лічильник придатний до подальшої експлуатації.

17.10.2017 проведено засідання комісії Компанії з розгляду актів про порушення Правил; за результатами розгляду акта про порушення Товариством Правил від 15.08.2017 №131146 прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 17.10.2017 №62: провести розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил згідно з пунктом 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією. Вирішено видати споживачу рахунок на суму завданих збитків у сумі 200 235,86 грн., рахунок за проведення експертизи 390 грн.

Супровідним листом від 17.10.2017 позивач отримав: копію протоколу засідання комісії від 17.10.2017 №62, розрахунок по акту № 131153, рахунок по акту на суму 200 235,86 грн., у тому числі 33372,63 грн. ПДВ, рахунок за проведення експертизи 390 грн.

20.10. 2017 Товариство звернулося з листом до заводу - виробника електричного лічильника - товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-Електроніка", в якому просило надати розгорнуту відповідь на питання: чи можливо встановити конкретні дні виникнення помилки "Error radio" на електролічильнику? В яких умовах це можливо зробити та що для цього потрібно? Чи вірно (коректно) працює, чи взагалі працює датчик радіохвиль (ЕМІ)? Які фактори впливають на виникнення/спрацювання датчика ЕМІ? Чи справний лічильник?

На вказаний запит 26.10.2017 отримано відповідь, згідно з якою завод-виробник пояснює, що дана модель лічильника не має внутрішнього годинника, який би дозволив встановити конкретні дні та час з'явлення помилки на табло лічильника "Error radio". На момент виходу із заводу лічильник відповідав вимогам ДСТ, проте завод-виробник не виключає вірогідності того, що радіодатчик вийшов з ладу у процесі експлуатації. Однозначний висновок можливо зробити лише після обстеження на заводі-виробнику. Що ж до причин спрацювання радіодатчика, то можливий вплив електромагнітного поля частотою 80 МГц - 2 ГГц та напруженістю вище 10 В/м. Вказані характеристики мають декілька мобільних телефонів або потужна техніка.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з пунктом 2.1 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), фіксація впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів є належною лише у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу відповідного індикатора, тоді як відповідачем не доведено належними та допустимими доказами (в даному випадку актом про заміну приладів обліку і актом про опломбування від 12.09.2016 № 172452 щодо лічильника типу NIК 2303 L АРП1 № 8049124) факту встановлення та передачі на збереження позивачу індикаторів впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

Суд апеляційної інстанції не погодився з даним висновком місцевого господарського суду з огляду на таке. За приписами пункту 2.1 Методики факт впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів може бути підтверджений даними відповідних індикаторів, але за умови, що є підтвердження їх встановлення та передачі на збереження споживачу. Згідно з пунктом 3.32 Правил при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів. В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них. Однак у даному випадку не було виявлено дію електромагнітного поля індикатором (встановленим чи вмонтованим), а вплив електромагнітного поля зафіксований завдяки програмному забезпеченню самого лічильника НІК 2303 АРП1, що передбачено його паспортними технічними характеристиками. При цьому суд відзначив, що спрацювання датчика ЕМІ приладу обліку зафіксоване 124 рази, що спростовує вірогідність дії мобільних телефонів.

Разом з тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок про розрахунок оперативно-господарських санкцій на суму 200 235,86 грн. з ПДВ, оскільки за нормами Податкового кодексу України якщо платежі класифікуються саме як штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, то суми таких штрафних санкцій не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Причиною подання касаційних скарг стала часткова незгода позивача та відповідача з постановою суду апеляційної інстанції.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (частина перша статті 235 Господарського кодексу України; далі - ГК України).

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (частини перша та друга статті 237 ГК України).

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції у відповідності з вимогами Методики.

Відповідно до приписів Правил (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (пункт 1.3);

- договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (пункт 5.1);

- відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору (пункт 3.2);

- у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики (пункт 6.40);

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);

- на підставі акта про порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачеві. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42).

Приймаючи постанову про часткове задоволення позову та скасування оперативно- господарської санкції, застосованої Компанією у формі рішення оформленого протоколом від 17.10.2017 №62 засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію в частині включення до оперативно-господарської санкції 33 372, 63 грн. ПДВ та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування оперативно-господарської санкції про донарахування і сплату за недовраховану електроенергію в сумі 166 863, 23 грн., суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив на підставі відповідних доказів розмір застосованої оперативно-господарської санкції, а саме: правильності застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої енергії; правильності застосування визначених методикою формул, правильності всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку, періоду часу, за який здійснювався такий розрахунок; суд обмежився лише формальним посиланням на те, що 17.10.2017 на засіданні комісії відповідача в присутності представника позивача, на підставі пункту 2.6 Методики проведено розрахунок по акту на суму 200 235, 86 грн. Водночас здійснення розрахунку стороною зі справи не звільняло господарський суд від обов'язку перевірити правильність такого розрахунку та здійснити оцінку пов'язаних з цим доказів зі справи.

Посилаючись на те, що відповідачем було неправомірно розраховано оперативно-господарську санкцію з включенням ПДВ, оскільки за нормами Податкового кодексу України якщо платежі класифікуються саме як штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, то суми таких штрафних санкцій не є об'єктом оподаткування ПДВ, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що: рішенням комісії відповідача, яке оформлено протоколом від 17.10.2017 №62, вирішено провести розрахунок вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил; відповідно до пункту 1.2 Правил електрична енергія (активна) - це енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару, - тобто електрична енергія - енергоносій є товаром на ринку, що є об'єктом оподаткування ПДВ у силу статті 185 Податкового кодексу України. Згідно з Правилами недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції припустився порушення вимог частини п'ятої статті 236 ГПК України, за яким обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, є підставою для скасування оскаржуваного судового акта зі справи з направленням останньої на новий розгляд до суду апеляційної інстанції інстанції, як це передбачено статтею 310 ГПК України.

За таких обставин постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Співдружність" та приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 у справі № 923/1013/17 скасувати.

Справу № 923/1013/17 направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов