Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.04.2018 року у справі №910/4283/17
Ухвала КГС ВП від 01.03.2018 року у справі №910/4283/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4283/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників:

скаржника - Левицький В.А. (довіреність від 19.07.2017)

позивача - Лазоренко Ю.О. (адвокат, свідоцтво №5783/10, довіреність від 12.03.2018)

арбітражний керуючий - Демчан О.І. (посв. №1773)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7

на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017

(суддя - Яковенко А.В.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017

(колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Верховець А.А.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції"

2) ОСОБА_10

3) ОСОБА_7

4) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :

1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванчик Ірина Іванівна

2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голяченко Марія Василівна

3) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна

про визнання договорів купівлі-продажу недійсними

в межах справи № 910/4283/17

за заявою Публічного акціонерного товариства "БМ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції".

2. 17.05.2017 до господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі в тексті - Банк) про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 недійсними.

Короткий зміст вимог заяви про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки недійсними та рішень судів першої і апеляційної інстанцій

3. Мотивуючи заявлені вимоги, ПАТ "БМ Банк" вказував на те, що відчуження спірного нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 були відчужені боржником та поділені без його згоди як іпотекодержателя за Договором іпотеки.

4. Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.07.2017р. по справі №910/4283/17 заяву ПАТ "БМ Банк" про визнання договорів купівлі-продажу недійсними в межах справи №910/4283/17 про банкрутство ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" задоволено. Визнано недійсним укладений ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016р., серія та номер: 1536, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. Визнано недійсним укладений ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016р., серія та номер: 1530, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. Визнано недійсним укладений ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016р., серія та номер: 1533, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. Визнано недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голяченко М.В. про державну реєстрацію НОМЕР_5 від 28.07.2016; НОМЕР_6 від 28.07.2016р.; НОМЕР_7 від 28.07.2016 прав за ОСОБА_10 Визнано недійсним укладений ОСОБА_10 та ОСОБА_7 іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 13.09.2016р. за реєстровим №3591. Визнано недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І про поділ та закриття розділу №31153429 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки, загальною площею 0,4991 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. про державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок внаслідок поділу: рішення №31153129 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки площею 0,249 га, кадастровий номер НОМЕР_8, та рішення №31152644 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Визнано недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. про поділ та закриття розділу №31150156 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки, загальною площею 0,7162 га, кадастровий номер НОМЕР_3 та рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. про державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок внаслідок поділу: рішення №31149265 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер НОМЕР_9, та рішення №31148653 від 30.08.2016 щодо земельної ділянки площею 0,3663 га, кадастровий номер НОМЕР_10. Визнано недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. про поділ та закриття розділу №31152318 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки, загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер НОМЕР_4 та рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванчик І.І. про державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок внаслідок поділу: рішення №31151591 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер НОМЕР_11 та рішення №31152071 від 30.08.2016р. щодо земельної ділянки площею 00945 га, кадастровий номер НОМЕР_12. Визнано недійсним укладений ОСОБА_10 з ОСОБА_7 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 27.09.2016р. за реєстровим №3709. Визнано недійсним укладений ОСОБА_10 з ОСОБА_7 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 27.09.2016р. за реєстровим №3711. Визнано недійсним укладений ОСОБА_10 з ОСОБА_7 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 27.09.2016р. за реєстровим №3713. Визнано недійсним укладений ОСОБА_10 з ОСОБА_7 договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. 27.09.2016р. за реєстровим№3715. Визнано недійсним рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. про державну реєстрацію №31657093 від 30.08.2016р. земельної ділянки, загальною площею 0,09 га, кадастровий номер: НОМЕР_11; рішення про державну реєстрацію №31657877 від 30.08.2016р. земельної ділянки, загальною площею 0,094 га, кадастровий номер: НОМЕР_13; рішення про державну реєстрацію №31658520 від 30.08.2016р. земельної ділянки, загальною площею 0,35 га, кадастровий номер: НОМЕР_9; рішення про державну реєстрацію №31659241 від 30.08.2016р. земельної ділянки, загальною площею 0,3663 га, кадастровий номер: НОМЕР_10 за ОСОБА_7 Визнано недійсним рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_14 про поділ земельної ділянки НОМЕР_2 згідно заявки ЗВ-3207641342016. Визнано недійсним рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_14 про поділ земельної ділянки НОМЕР_3 згідно заявки ЗВ-3207641312016. Визнано недійсним рішення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_14 про поділ земельної ділянки НОМЕР_2 згідно заявки ЗВ-3207641302016. Скасовано в державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок, утворених внаслідок поділу, а сааме: НОМЕР_8, НОМЕР_1, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_9, НОМЕР_10.

5. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 ухвалу господарського суду м. Києва від 03.07.2017 по справі №910/4283/17 залишено без змін.

6. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані наступним:

6.1. Суди встановили, що 29.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" (позичальник) укладено договір № 2008-З/DС відновлюваної кредитної лінії (надалі - "Кредитний договір"), відповідно до умов якого позичальник отримав на умовах, визначених Кредитним договором, грошові кошти з метою поповнення обігових коштів, зі сплатою визначеної ставки відсотків річних.

6.2. З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" за Кредитним договором був укладений договір іпотеки нерухомого майна №3-2008/DC-3 від 29.01.2008 (надалі - «Договір іпотеки»), згідно з умовами якого боржник (іпотекодавець) передав в іпотеку Банку:

6.2.1. земельну ділянку загальною площею 0,4991 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, житловий масив «Конча-Заспа»;

6.2.2. земельну ділянку загальною площею 0,7162 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, житловий масив «Конча-Заспа»;

6.2.3. земельну ділянку загальною площею 0,1838 га, кадастровий номер НОМЕР_4, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, житловий масив «Конча-Заспа».

6.3. Вказана іпотека нерухомого майна була зареєстрована в Державному реєстрі іпотек, а заборона на його відчуження - в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується відповідними відомостями з реєстрів, долучених до заяви ПАТ "БМ Банк".

6.4. Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2011 у справі №54/262 вирішено стягнути з ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" на користь ПАТ "БМ Банк" 7 846 041,09 грн заборгованості за кредитом, 887 197,15 грн заборгованості за відсотками, 39 943,38 грн заборгованості за комісією, 702 466,45, грн пені, 23 717,55 грн витрат по сплаті державного мита, 219,50 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення набрало законної сили та не було оскаржене в судовому порядку.

6.5. В процесі примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2011 у справі №54/262 на нерухоме майно боржника (ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції") постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві був накладений арешт, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_14.

6.6. Як встановлено в оскаржуваних судових рішеннях, невиконання боржником грошового зобов'язання за Кредитним договором стало підставою для звернення Банку до господарського суду міста Києва з заявою про банкрутство ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції", провадження в якій порушено ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у даній справі.

6.7. Також судами було встановлено, що із матеріалів справи вбачається, що з вчиненням між ПАТ "БМ Банк" та ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" Договору іпотеки від 29.01.2008 до відповідних державних реєстрів було внесено записи про обтяження спірного майна іпотекою.

6.8. З наведеного зроблено висновок, що з моменту внесення до державних реєстрів записів про обтяження спірного майна іпотекою згідно Договору іпотеки набула чинності відповідна заборона на відчуження такого майна за відсутності згоди ПАТ "БМ Банк".

6.9. Також в оскаржуваній ухвалі зазначено, що укладення спірних договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 між ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" та ОСОБА_10 в силу приписів ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку" могло мати місце не інакше як за згодою ПАТ "БМ Банк".

6.10. Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали справи не містять доказів отримання на момент вчинення договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 між ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" та ОСОБА_10 згоди ПАТ "БМ Банк" на відчуження спірних земельних ділянок.

6.11. Наведене стало підставою для висновку, що відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 на користь ОСОБА_10 за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 було здійснено за наявності відповідної заборони та відсутності згоди ПАТ "БМ Банк", що свідчить про порушення приписів ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку" при укладені вказаних правочинів.

6.12. Також суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що при укладенні оскаржуваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016 відбулось розпорядження боржником майном без наявності на це права, чим порушено права ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержателя зазначеного майна (земельних ділянок).

6.13. Відтак, відчуження боржником земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 за відсутності згоди ПАТ "БМ Банк" на вчинення таких дій, свідчить про наявність правових підстав для визнання у відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про іпотеку" таких договорів недійсними.

6.14. Суд першої інстанції встановив, що внаслідок неправомірного укладення ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016 та передачу їх у власність ОСОБА_10, останнім були вчинені дії з їх поділу та передання таких земельних ділянок в подальшу іпотеку ОСОБА_7 13.09.2016 р., який в свою чергу зареєстрував своє право власності на них на підставі договорі про задоволення вимог іпотекодержателя. Про вчинення всіх вказаних дій державними реєстраторами та приватними нотаріусами були внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6.15. Разом з тим, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що, за наявності підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016, такі договори не можуть породжувати будь-яких правових наслідків, оскільки покупець за такими договорами (ОСОБА_10) не набув права вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок та їх подальшого відчуження.

6.16. За наслідками розгляду заяви та апеляційної скарги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновків, що оскільки внаслідок вчинення ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" недійсних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016, ОСОБА_10 було здійснено поділ трьох земельних ділянок, які перебували в іпотеці у ПАТ "БМ Банк", та утворення нових земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, єдиним реальним способом захисту порушеного права ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержателя та повернення заставного майна для задоволення його вимог в процедурі банкрутства ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок відчуження та поділу земельних ділянок боржника, з метою поновлення в державному реєстрі права власності на первинні земельні ділянки із зазначенням кадастрових номерів, згідно з якими накладалася іпотека за Договором іпотеки.

7. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані приписами ст. ст. 15, 546, 572, 575, 576 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 7, 18, 33 Закону України "Про іпотеку".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

8. До Верховного Суду від ОСОБА_7 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 в повному обсязі і прийняти нове рішення про закриття провадження у справі в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 недійсними в межах справи про банкрутство.

9. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з закриттям провадження у справі про банкрутство в частині розгляду заяви Банку Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи:

9.1. 1. Суди повинні були відмовити у розгляді заяви про визнання договорів купівлі-продажів недійсними, оскільки з такою заявою звернувся інший учасник у справі про банкрутство - забезпечений кредитор до внесення його до реєстру кредиторів.

9.1.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

9.1.3. Суди не врахували, що спори з приводу угод, укладених між фізичними особами, підвідомчі судам за правилами цивільного судочинства.

9.1.4. ПАТ "БМ"Банк" обрав не вірний спосіб захисту.

9.1.5. Питання про визнання недійсними рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Голяченко М.В., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Іванчик І.І., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Литвин А.С. не підлягає розгляду у процесі господарського судочинства в межах справи про банкрутство.

9.1.6. Щодо заявлених до Головного управління Держгеокадастру у Київській області позовних вимог, то Скаржник зазначає, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин, оскільки вказані спори віднесені до компетенції адміністративних судів.

9.1.7. Заява ПАТ "БМ" Банк" не повинна розглядатися в межах справи про банкрутство.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.

11. До Верховного Суду від Скаржника надійшли додаткові пояснення.

Позиція Верховного Суду

12. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №910/4283/17; призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_7 на 31.05.2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2018 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/4283/17 за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 до 14.06.2018.

14. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін виходячи з наступного.

15. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суди повинні були відмовити у розгляді заяви про визнання договорів купівлі-продажів недійсними, оскільки з такою заявою звернувся інший учасник у справі про банкрутство - забезпечений кредитор до внесення його до реєстру кредиторів, колегія суддів зазначає наступне.

18. Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2017 за заявою ПАТ "БМ "БАНК" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції".

19. В зазначеній ухвалі встановлено, що сума безспірних вимог Банку до боржника становить 8 757 175,29 грн.

20. Зазначені вимоги на суму 8 757 175,29 грн., відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 29.05.2017 були включені до IV (четвертої) черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції".

21. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора.

22. Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

23. За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. ст. 1, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованим довід касаційної скарги проте, що суди повинні були відмовити у розгляді заяви про визнання договорів купівлі-продажів недійсними, оскільки з такою заявою звернувся інший учасник у справі про банкрутство - забезпечений кредитор до внесення його до реєстру кредиторів.

24. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає наступне.

25. Зазначений довід обґрунтований тим, що відсутні, відповідно до приписів ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави для визнання оскаржуваних договорів недійсними.

26. Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед підстав для визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника є те, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

27. Суди попередніх інстанцій встановили, що мотивуючи заявлені вимоги, ПАТ "БМ Банк" вказував на те, що відчуження спірного нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 були відчужені боржником та поділені без його згоди як іпотекодержателя за Договором іпотеки.

28. Також в оскаржуваних рішеннях встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2011 у справі №54/262 було вирішено стягнути з ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" на користь ПАТ "БМ Банк" 7 846 041,09 грн. заборгованості за кредитом, 887 197,15 грн. заборгованості за відсотками, 39 943,38 грн. заборгованості за комісією, 702 466,45, грн. пені, 23 717,55 грн. витрат по сплаті державного мита та 219,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

29. Зазначене рішення, відповідно до встановлених фактичних обставин справи, прийнято у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ Холдингова компанія "Системні інвестиції" своїх зобов'язань за договором № 2008-З/DС відновлюваної кредитної лінії, виконання якого було забезпечено договором іпотеки нерухомого майна №3-2008/DC-3 від 29.01.2008.

30. Враховуючи те, що за оспорюваними договорами купівлі-продажу, як встановлено судами попередніх інстанцій, було реалізовано майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна №3-2008/DC-3 від 29.01.2008, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про те, що такі дії боржника можуть спричинити те, що боржник в подальшому не зможе здійснити виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково.

31. Враховуючи наведене є необґрунтованим та таким, що спростовується встановленими фактичними обставинами справи, довід касаційної скарги проте, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

32. Щодо доводу касаційної скарги проте, що суди не врахували, що спори з приводу угод, укладених між фізичними особами, підвідомчі судам за правилами цивільного судочинства та проте, що заява ПАТ "БМ" Банк" не повинна розглядатися в межах справи про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

33. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

34. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

35. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

36. Відповідно до положень статті 4-1 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017) господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

37. Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК (редакція яка була чинна до 15.12.2017) господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

38. Частиною дев'ятою статті 16 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017) (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

39. Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закон № 2343-XII) , відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

40. Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII) (аналогічний висновок про застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13).

41. За таких обставин, доводи касаційної скарги проте, що суди не врахували, що спори з приводу угод, укладених між фізичними особами, підвідомчі судам за правилами цивільного судочинства та проте, що заява ПАТ "БМ" Банк" не повинна розглядатися в межах справи про банкрутство є такими, що спростовуються приписами ст. ст. 12, 16 ГПК України (редакція чинна до 15.12.2017) та положеннями ст. ст. 10, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

42. Щодо доводів касаційної скарги проте, що:

42.1. ПАТ "БМ"Банк" обрав не вірний спосіб захисту;

42.2. питання про визнання недійсними рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Голяченко М.В., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Іванчик І.І., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Литвин А.С. не підлягає розгляду у процесі господарського судочинства в межах справи про банкрутство;

42.3. заявлені до Головного управління Держгеокадастру у Київській області позовні вимоги господарським судам не підвідомчі оскільки спори, що виникають із публічно-правових відносин віднесені до компетенції адміністративних судів, колегія суддів зазначає наступне.

43. Довід касаційної скарги про обрання Банком невірного способу захисту обґрунтований тим, що ПАТ "БМ"Банк" замість позову із використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України, повинен був подати віндикаційний позов з підстав передбачених ст. 388 ЦК України.

44. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

45. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що за змістом статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з погляду адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями чинного законодавства) (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду, який викладений у постанові від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17).

46. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях дійшли до висновку, що внаслідок вчинення ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" недійсних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016, ОСОБА_10 було здійснено поділ трьох земельних ділянок, які перебували в іпотеці у ПАТ "БМ Банк", та утворення нових земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, єдиним реальним способом захисту порушеного права ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержателя та повернення заставного майна для задоволення його вимог в процедурі банкрутства ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок відчуження та поділу земельних ділянок боржника, з метою поновлення в державному реєстрі права власності на первинні земельні ділянки із зазначенням кадастрових номерів, згідно з якими накладалася іпотека за Договором іпотеки.

47. З наведеного, можна дійти до висновку, що Банк у своїй заяві про визнання недійсними правочинів внаслідок відчуження предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя, окрім визнання таких правочинів недійсними, заявив вимоги, щодо визнання недійсними дій державних реєстраторів щодо поділу трьох земельних ділянок, які перебували в іпотеці у ПАТ "БМ Банк", та утворення нових земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів.

48. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 813/7654/14, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

49. Разом з тим, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, зазначено, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

50. Скаржник у касаційній скарзі не спростовує позицію судів попередніх інстанцій проте, що укладення спірних договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 між ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" та ОСОБА_10 в силу приписів ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку" могло мати місце не інакше, як за згодою ПАТ "БМ Банк".

51. Також не спростовано висновок судів попередніх інстанцій проте, що матеріали справи не містять доказів отримання на момент вчинення договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 між ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" та ОСОБА_10 згоди ПАТ "БМ Банк" на відчуження спірних земельних ділянок.

52. З огляду на наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій проте, що відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 на користь ОСОБА_10 за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2016 було здійснено за наявності відповідної заборони та відсутності згоди ПАТ "БМ Банк", що свідчить про порушення приписів ст. 575 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про іпотеку" при укладені вказаних правочинів.

53. Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема те що предмети іпотеки після їхнього відчуження було поділено на частини, а також враховуючи приватноправовий характер спірних правовідносин, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до наступних висновків:

53.1. Банк як іпотекодержатель має суб'єктивне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки;

53.2. відчуження предмету іпотеки без згоди іпотекодержателя (Банку) з подальшим його поділом свідчить про порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу;

53.3. подання Банком віндикаційного позову за умови, що предмет іпотеки поділено на частини не є ефективним способом захисту прав іпотекодержателя, оскільки за приписами ст. 388 ЦК України саме власник (ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції", яке є одним із відповідачів) має право на витребування майна від добросовісного набувача.

54. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції проте, що оскільки внаслідок вчинення ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" недійсних договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 28.07.2016, ОСОБА_10 було здійснено поділ трьох земельних ділянок, які перебували в іпотеці у ПАТ "БМ Банк", та утворення нових земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, єдиним реальним способом захисту порушеного права ПАТ "БМ Банк" як іпотекодержателя та повернення заставного майна для задоволення його вимог в процедурі банкрутства ТОВ "Холдингова компанія "Системні інвестиції" є визнання недійсними записів про право власності, створених внаслідок відчуження та поділу земельних ділянок боржника, з метою поновлення в державному реєстрі права власності на первинні земельні ділянки із зазначенням кадастрових номерів, згідно з якими накладалася іпотека за Договором іпотеки.

55. За таких обставин, довід касаційної скарги проте, що ПАТ "БМ"Банк" обрав не вірний спосіб захисту, спростовується встановленими фактичними обставинами справи.

56. Доводи Скаржника, які викладені у касаційній скарзі щодо того, що питання про визнання недійсними рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Голяченко М.В., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Іванчик І.І., державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО Литвин А.С. не підлягає розгляду у процесі господарського судочинства в межах справи про банкрутство, а також щодо того, що заявлені до Головного управління Держгеокадастру у Київській області позовні вимоги, господарським судам не підвідомчі, оскільки спори, що виникають із публічно-правових відносин віднесені до компетенції адміністративних судів, спростовуються висновками про застосування норм права, котрі викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 813/7654/14 та від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16.

57. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

58. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду справи № 910/4283/17, дійшла до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 підлягає залишенню без задоволення, а зазначені судові рішення підлягають залишенню без змін.

60. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 910/4283/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 910/4283/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко