Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.08.2025 року у справі №903/901/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 903/901/24

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025

та ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.01.2025

у справі № 903/901/24

за заявою ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Ошарін Д. С. звернувся до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, як фізичної особи з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Заява обґрунтована наявністю загальної кредиторської заборгованості у сумі 3 221 576,14 грн, яка виникла перед з кредиту в іноземній валюті згідно договору про іпотечний кредит від 15.04.2008 (з відповідною додатковою угодою) перед АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 29.10.2024 заяву представника ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, надано строк для усунення виявлених недоліків, роз`яснено, що у разі їх не усунення заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, що звернулась з відповідною заявою.

Представник ОСОБА_1 адвокат Ошарін Д. С. звернувся до суду з заявою про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.11.2024 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено дату підготовчого засідання, запропоновано боржнику подати додаткові докази, які свідчать про її неплатоспроможність (за наявності); явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання визнано обов`язковою; встановлено АТ КБ "Приватбанк" строк для надання заперечень на план реструктуризації (в разі надання заперечень, надати суду докази їх направлення на адресу боржника); зобов`язано боржника надати: оригінали документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (для огляду) та копію трудової книжки (за наявності).

Ухвалами Господарського суду Волинської області від 11.12.2024, від 08.01.2025 підготовче засідання відкладалось, явка боржника ОСОБА_1 визнавалась обов`язковою для з`ясування питань, що мають істотне значення у справі, АТ КБ "Приватбанк" встановлено строк для надання заперечень на план реструктуризації.

Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.01.2025, залишеною без змін постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без розгляду.

Судові рішення мотивовано наявністю підстави для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, а саме, систематична (тричі) неявка заявниці на вимогу суду в підготовче судове засідання, не зважаючи на покладений судом обов`язок особистої явки в судове засідання із зазначенням питань, які виникли у суду, та обґрунтуванням необхідність обов`язкової явки боржниці.

Суд першої інстанції зазначив, що у судових засіданнях представник ОСОБА_1 не зміг відповісти на деякі запитання поставлені судом, а саме, не володів інформацією про працевлаштування боржниці за кордоном, про існування ще одного кредитного договору, який не є забезпеченим, оскільки, як він стверджував, заявниця відповідну інформацію йому не повідомляла.

Апеляційний господарський суд підтримав висновок суду першої інстанції, зауваживши, що реалізація процесуальних прав заявницею невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Зауважив, що її право брати участь в судовому засіданні не є абсолютним, оскільки відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники зобов`язані з`явитися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визначена судом обов`язковою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.01.2025 та постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №903/901/24, справу направити до суду першої інстанції для повторного розгляду.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що застосування судами висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-6/23 є недоцільним, а відповідні висновки - нерелевантними справі, що розглядається.

При цьому, звертає увагу Верховного Суду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 920/1128/23, які суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, помилково не застосував, вказавши про їх нерелевантність до даної справи.

В обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначеного пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує на відсутність правових позицій Верховного Суду з питання можливості вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, які передбачені статтями 118 - 119 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи за валютним кредитом, що розглядається в порядку пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Кредитор АТ КБ "ПриватБанк" у наданих поясненнях підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій по цій справі, вважає, що вони цілком законно й обґрунтовано залишили без розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заяви та клопотання учасників справи

Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника скаржника та підтверджено, що скаржник в повному обсязі підтримує викладені в касаційній скарзі обставини.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату і час судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що участь представників учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, суд вважав за можливе розглянути касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за відсутності представників учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Предметом касаційного розгляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття судових рішень про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор; а відповідно до частини першої статті 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтями 115 116 КУзПБ.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Отже, з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74 76 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Як свідчать матеріали заяви представника ОСОБА_1 , її подано з урахуванням особливостей, передбачених п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Даною нормою установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21).

Матеріали справи свідчать, що ухвалою суду від 25.11.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 11.12.2024, запропоновано боржнику подати додаткові докази, які свідчать про її неплатоспроможність (за наявності); явку боржника у підготовче засідання 11.12.2024 на 11.00 год. визнано обов`язковою; встановлено АТ КБ "Приватбанк" строк для надання заперечень на план реструктуризації до 06.12.2024 включно (в разі надання заперечень, надати суду докази їх направлення на адресу боржника); зобов`язано боржника надати: оригінали документів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (для огляду) та копію трудової книжки (за наявності).

ОСОБА_1 в поясненні від 11.12.2024 щодо обов`язкової явки у судове засідання зазначила, що у даній справі від імені боржника діє адвокат та враховуючи введений в Україні воєнний стан у зв`язку з окупаційними діями російської федерації, вона тимчасово разом зі своєю донькою перебуває у Республіці Польща і не має змоги в силу об`єктивних обставин прибути до судового засідання.

Ухвалою суду від 11.12.2024 відкладено підготовче засідання на 08.01.2025; явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання 08.01.2025 на 12.00 год. повторно визнано обов`язковою; повторно зобов`язано заявника повністю виконати вимоги ухвали суду від 25.11.2024 із зазначенням питань, які виникли у суду, та обґрунтуванням необхідність обов`язкової явки боржниці.

Заявник та кредитор в судове засідання 08.01.2025 не з`явились, хоча вчасно та належно були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 06102154666682, 06102154666666.

Представник заявника через систему Електронний суд подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: довідки про доходи ОСОБА_1 за 2023-2024 роки з перекладом, довідки ГУ ДПС у Волинській області від 18.12.2024 про відсутність заборгованості, пояснення щодо неможливості особистої явки у судове засідання.

Ухвалою суду від 08.01.2025 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025; явку боржника ОСОБА_1 у підготовче засідання 22.01.2025 на 10.30 год. визнано обов`язковою; встановлено АТ КБ "Приватбанк" строк для надання заперечень на план реструктуризації до 16.01.2025 включно.

Заявник (боржник) в судове засідання до суду першої інстанції 22.01.2025 втретє не з`явилася, хоча вчасно та належно була повідомлена про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0610222320863.

Тобто, у справі № 903/901/24 місцевим господарським судом явка заявниці підготовче судове засідання тричі визнавалася обв`язкою з обґрунтуванням необхідність її обов`язкової участі, із зазначенням питань, які виникли у суду.

Суд першої інстанції зазначив, що присутній в судових засіданнях представник боржника не зміг відповісти на деякі запитання поставлені судом, оскільки не володів відповідною інформацією.

Невиконання заявником вимог як вимог законодавства, так і рішення суду, оформлених ухвалами, унеможливило розгляд її заяви навіть за участі її представника, та слугувало підставою для залишення без розгляду її заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.

Разом з тим, у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки.

Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов`язковою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Отже, у випадку зобов`язання на підставі статті 121 ГПК України відповідною ухвалою суду заявника до явки у судове засідання безпосередньо до приміщення суду, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати подану заяву боржника без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23.

Колегія суддів наголошує, що ініціювавши питання про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

Отже, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов`язки, незважаючи на наявність представника.

Так, у підготовчому засіданні суд, зокрема, встановлює особу заявника, досліджує оригінали документів, які стосуються заявника. Суд вважає, що встановлення особи боржника (заявника) та роз`яснення їй наслідків дій є невід`ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з огляду на специфіку проведення відповідної судової процедури.

У свою чергу, одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з частинами першою - третьою статті 197 ГПК України учасники справи, за наявності відповідного клопотання, мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановивши неповноту поданих боржником документів, що викликало ряд запитань до боржника та його дійсного волевиявлення, неодноразово - ухвалами від 25.11.2024, 11.12.2024, 08.01.2025 відкладав розгляд справи, явку боржника у підготовче засідання визнавав обов`язковою.

Представник заявника, який брав участь у судових засідання, не зміг відповісти на поставлені судом запитання, а саме, не володів інформацією про працевлаштування боржниці за кордоном, про існування ще одного кредитного договору, який не є забезпеченим, оскільки про таке, як він стверджував, йому заявниця не повідомляла,

Вказане доводить неможливість здійснення щодо боржника відповідних процедур у справі про неплатоспроможність без його особистої явки до суду.

Відтак у цій справі неподання боржником належних доказів по справі й ненадання особистих пояснень у судових засіданнях; порушення боржником обов`язку особисто брати участь у судових засіданнях після неодноразово визнаної судом обов`язкової особистої явки боржника, виключає належне встановлення судом обставин справи й саму можливість провадження у справі про неплатоспроможність.

Наведене свідчить про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду у зв`язку з систематичною неявкою заявниці на вимогу суду в підготовче судове засідання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21).

Вказані обставини даної справи свідчать про те, що оскаржувані судові рішення постановлені з правильним застосуванням норм процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій у відповідності до частини четвертої статті 236 ГПК України цілком правомірно застосовано до спірних правовідносин релевантні правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.11.2023 у справі № 926/1402-б/23 (де суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що слід залишити заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду у зв`язку з систематичною неявкою заявниці на вимогу суду в підготовче судове засідання), оскільки ці правові висновки стосуються норм права, які регулюють залишення, зокрема й заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України щодо відсутності правових позицій Верховного Суду з питання можливості вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, які передбачені статтями 118 - 119 КУзПБ у справі про неплатоспроможність фізичної особи за валютним кредитом, що розглядається в порядку пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, не знайшла свого підтвердження та відхиляється.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 26.05.2022 у справі № 923/984/21), що для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених статтею 116 КУзПБ вимог до неї (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

Отже, визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.

У постанові від 25.06.2024 у справі №910/12482/23 Верховний Суд зауважив, що аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов`язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.

Скаржник у касаційній скарзі лише висловлює свою позицію щодо відсутності, на його думку, висновку суду касаційної інстанції з зазначеного питання. Водночас, касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, визначених в статті 300 ГПК України.

З огляду на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження та є необґрунтованими, що виключає необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на те, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а наведені ним підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції у цій справі.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 22.01.2025 у справі № 903/901/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.