ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/63/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, Л. В. Стратієнко

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019р.

у складі колегії суддів: Г. В. Орищин - головуючий, Н. А. Галушко, М. І. Хабіб

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до

1. Публічного акціонерного товариства "Акцент - Банк";

2. Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"

про солідарне стягнення заборгованості в сумі 441 540,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного рішення

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "Акцент-Банк" та ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про солідарне стягнення 441 540, 86 грн., з яких: 147287,67 грн. - 6% та 294 253,19 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2018р. у справі №904/63/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Під час апеляційного перегляду даного рішення ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" подало заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9100,00 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019р. у справі №904/63/18 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.06.2018 у справі №904/63/18 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладено на скаржника, а вирішення клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу відкладено на п`ять днів в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України, з метою надання можливості стороні подати докази в підтвердження розміру понесених нею витрат.

17 січня 2019р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про приєднання до матеріалів справи копій договору про надання правової допомоги №2018/992 від 01.06.2018р., додаткового правочину №2018/1103 від 04.06.2018р., акта приймання-передачі послуг від 11.01.2019р., платіжного доручення №19440 від 15.01.2019р. на суму 10800,00 грн., а також доказів надсилання даного клопотання позивачу та відповідачу-1.

2. Короткий зміст додаткової постанови апеляційного господарських судів і мотиви її прийняття

Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019р. у справі №904/63/18 заяву ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" задоволено, стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 10 800 грн. витрат на професійну правову допомогу з посиланням на приписи ст. 126 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПАТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись із додатковою постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ст. ст. 126, 129 ГПК України та положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні", просить її скасувати.

За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції повністю задовольняючи клопотання відповідача-2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не надав оцінку всім обставинам справи, а саме не дослідив питання складності справи, кваліфікації і досвід адвоката у даній справі, чи співрозмірні послуги, які були надані адвокатом у відповідності до умов договору з тими послугами, які фактично надавалися.

Крім того зазначає, що додаткова постанова виносилась судом без виклику представників сторін лише за наявними доказами, які надавалися відповідачем-2 у клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

4. Позиції інших учасників справи

ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу стверджує, що суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з позивача витрати, понесені відповідачем-2 на професійну правничу допомогу.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з встановлених апеляційним господарським судом обставин, докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу були подані відповідачем-2 у межах встановленого ч. 8 ст.129 ГПК України строку.

Верховний Суд звертає увагу, що постанова за наслідками розгляду апеляційної скарги у даній справі була прийнята у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви про розподіл судових витрат апеляційним господарським судом в порушення положень ч. 3 ст. 244 ГПК України було здійснено без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Вказане, як наслідок, позбавило позивача можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Крім того, зміст оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що судом не досліджувалось та не аналізувалось питання складності справи, виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Таким чином, додаткова постанова прийнята з порушенням наведених вище норм права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду клопотання відповідача-2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.01.2019р. у справі №904/63/18 скасувати.

Справу №904/63/18 в частині розгляду клопотання ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

Л. В. Стратієнко