Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року

м. Київ

справа № 910/15396/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Огородніка К.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ?Газенерджі?,

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (головуючий Кравчук Г.А., судді: Коробенко Г.П. і Тарасенко К.В.)

у справі № 910/15396/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" (далі - Позивач)

до товариства з обмеженою відповідальністю ?Газенерджі? (далі - Відповідач)

про стягнення коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення коштів (попередньої оплати) за договором постачання природного газу від 20.03.2017 № 2003/2 (далі - Договір постачання) у розмірі 2 336 720,11 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2019 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача грошові кошти: попередню оплату за Договором постачання у розмірі 2 336 720,11 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019 в частині стягнення з Відповідача грошових коштів: попередньої оплати за Договором постачання у розмірі 436 866,42 грн. та в скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволені позову в цій частині. В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019; повернуто апеляційну скаргу з доданими до неї документами Відповідачу; справу повернуто до господарського суду міста Києва.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 скасовано. Справу передано до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги Відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019 залишено без руху та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача, а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: скаржником не усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду від 12.11.2019 [не наведено інших (нових) підстав для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку]; наведені скаржником у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнанні судом неповажними, це, у свою чергу, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати для провадження до апеляційного суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано положення статті 260 ГПК України та неправильно застосовано частину четверту статті 261 ГПК України.

Від Позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу Відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2019 залишено без руху та запропоновано скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.

До апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій Відповідач повторно заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що повний текст рішення суду першої інстанції від 14.03.2019 отриманий Відповідачем 04.04.2019, що підтверджується розпискою про отримання копії рішення суду, яка міститься в матеріалах справи. У межах строку на апеляційне оскарження, а саме 23.04.2019 Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. З Єдиного державного реєстру судових рішень йому стало відомо, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду, оскільки апеляційна скарга не підписана представником Відповідача - адвокатом Фоменко С.О. При цьому Відповідач зазначає, що ним було подано саме оригінал апеляційної скарги з підписом, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення. У зв`язку з чим Відповідач просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та відкрити провадження у справі.

Апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія апеляційної скарги б/н від 23.04.2019 подана адвокатом Фоменко С.О., яка не містить його підпису.

Водночас, апеляційним судом зазначено, що опис вкладення не є належним доказом на підтвердження факту підписання апеляційної скарги адвокатом Фоменко С.О. Тобто не є доказом того, що скарга містила підпис адвоката.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Апеляційним судом встановлено, що, обґрунтовуючи причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з апеляційною скаргою, які вказані у заяві про усунення недоліків, Відповідач посилається на ті обставини, які ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 вже були визнані судом неповажними для поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою і відхилені судом як необґрунтовані та спростовані матеріалами справи.

Тобто Відповідачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду від 12.11.2019, а саме не наведено інших (нових) підстав для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку, визначених вказаною ухвалою суду.

Частиною четвертою статті 260 ГПК України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПУ України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України та відмови у відкритті апеляційного провадження.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано положення статті 260 ГПК України та неправильно застосовано частину четверту статті 261 ГПК України, не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ??Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ? від 15.01.2020 № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки апеляційним судом було постановлено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що надає підстави залишити її без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постановлену у даній справі ухвалу суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 304, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ?Газенерджі? залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 910/15396/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя К. Огороднік