Історія справи

Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №5021/1878/12
Ухвала КГС ВП від 21.03.2018 року у справі №5021/1878/12
Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №5021/1878/12
Постанова ВГСУ від 09.08.2016 року у справі №5021/1878/12
Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №5021/1878/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 5021/1878/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш"

на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017

(Суддя - Костенко Л.А.)

та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017

(Головуючий суддя -Здоровко Л.М.; судді - Шевель О.В., Шутенко І.А.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Партнер Груп"

до Приватного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду від 09.02.2017 відкрито процедуру санації боржника Приватного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" (Далі - ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" , боржник, скаржник) строком на 12 місяців; призначено Садикова В.В. керуючим санацією боржника ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш"; призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В. розпорядником майна боржника у процедурі санації; зобов'язано керуючого санацією Садикова В.В. до 09.05.2017 розробити план санації боржника, надати його для ознайомлення усім кредиторам, погоджений план санації, разом з протоколом зборів кредиторів, до 09.06.2017 подати на затвердження до господарського суду.

2. Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.06.2017 задоволено клопотання керуючого санацією та клопотання голови комітету кредиторів боржника, продовжено строк подання розробленого та погодженого із кредиторами плану санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" у справі № 5021/1878/12 до 09.08.2012 р.

3. 09.08.2017 до господарського суду керуючим санацією ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" подано клопотання № 07-14-153 від 09.08.2017 року про затвердження плану санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш". До зазначеного клопотання додано план санації ПрАТ"Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш"; протокол зборів кредиторів ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" від 09.08.2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.08.2017 в задоволенні клопотання № 07-14-153 від 09.08.2017 керуючого санацією про затвердження плану санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" - відмовлено.

4.1. Відхилено план санації боржника ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш".

4.2. Зобов'язано керуючого санацією в строк до 01.10.2017 подати до господарського суду Сумської області план санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" у порядку встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 апеляційну скаргу ПрАТ Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017 у справі №5021/1878/12 залишено без змін.

6. Наведені судові рішення обґрунтовані тим, що:

6.1. у плані санації визначено різні періоди укладення мирової угоди, що свідчить про укладення окремих мирових угод щодо кредиторів, однак такі заходи плану санації суперечать положенням розділу ІV "Мирова угода" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) в редакції чинній до 19.01.2013, у якому передбачено укладення мирової угоди між боржником і кредитором як єдиного документу;

6.2. планом санації (п. 5.2.10., п. 6.1.2.) передбачено що іпотечний кредитор - ТОВ "Вілас" та заставний кредитор ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" дають попередню згоду боржнику провести пошук покупців для реалізації заставного майна, що суперечить нормам ст. 35 Закону про банкрутство в діючій редакції, яка передбачає продаж майна боржника на аукціоні;

6.3. планом санації передбачений графік погашення вимог кредиторів, а саме: 01.01.2019 - 21.12.2022, але вказаний строк погашення грошових вимог у плані санації визначено лише орієнтовно, цей строк є документально не обґрунтованим, та виходить за межі строків, які встановлені Законом про банкрутство для здійснення процедури санації, що є неприпустимим;

6.4. апеляційний господарський суд зазначив, що Законом про банкрутство не встановлено періоду, за який має бути проаналізовано фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника, натомість, Законом про банкрутство наведено перелік заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які можуть міститись у плані санації. Відповідно, для того, щоб розробити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, керуючому санацією необхідно проаналізувати господарську діяльність боржника не лише за ті роки, що передують порушенню провадження у справі про банкрутство, а й за роки, що передують розробленню та складанню плану санації;

6.5. суд другої інстанції встановив, що провадження у даній справі про банкрутство було порушено ще у 2012 році, план санації розроблявся та був поданий суду у 2017 році, відповідно, аналіз керуючого санацією щодо господарської та фінансової діяльності боржника у 2012 році - 1 півріччі 2014 року є неактуальним для застосування тих чи інших заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;

6.6. дослідивши заходи з відновлення платоспроможності боржника, колегія суддів зазначає, що в даних заходах відсутні будь-які конкретні дії, що буде вчиняти боржник на відновлення платоспроможності боржника, зокрема, зазначено, що боржником буде вирішуватись питання щодо перепрофілювання підприємства та залучення інвестицій, але не вказано конкретно, які є пропозиції щодо перепрофілювання, які інвестиції та із яких джерел будуть залучені; вказано про перегляд асортиментної і цінової політики боржника, проте, не зазначено, як саме буде змінена політика боржника у цих питаннях; зазначено про використання і впровадження нових високоефективних енергозберігаючих технологій та обладнання, проте, не вказано, які саме будуть застосовані технології та обладнання; зазначено, що планується пошук інвесторів, проте, відсутні жодні відомості, яким чином буде здійснено пошук інвесторів;

6.7. суд другої інстанції встановив, що у поданому керуючим санацією плані санації передбачено можливість вносити зміни до затвердженого судом плану санації, зокрема щодо переліку майна, яке підлягає реалізації, лише за погодженням з комітетом кредиторів; такі зміни будуть лише доведені до відома суду, що суперечить

вимогам Закону про банкрутство;

6.8. недопустимими є, на думку суду другої інстанції, положення пункту 5.2.12 плану санації, в якому зазначено, що конкретні умови взаємовідносин між інвестором, боржником та іпотечним кредитором будуть визначатись окремою угодою (угодами), складеними в доповнення до цього Плану санації та узгоджені із комітетом кредиторів, що фактично визначає в подальшому боржником вчинення будь-яких змін внесених до плану санації лише за погодженням із комітетом кредиторів, без подання на затвердження суду;

6.9. крім того, суд другої інстанції встановив, що у пункті 6.1.1. плану санації зазначено, що погашення заборгованості перед ТОВ "ВІЛАС" боржник планує погасити за рахунок продажу заставного майна або коштів інвестора, проте, як встановлено, інвестор відсутній, за рахунок яких коштів планується погашення заборгованості перед кредиторами ТОВ "КУЛЬТУРНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР" та ТОВ "АСІС УКРАЇНА" не зазначено;

6.10. також, апеляційний господарський суд встановив, що у розділі ІХ плану санації "Прикінцеві положення" вирішено уповноважити комітет кредиторів у подальшому схвалювати зміни та доповнення до плану санації без необхідності скликання зборів кредиторів та затвердження таких змін і доповнення із заставними кредиторами (окрім випадків, коли такі зміни безпосередньо стосуються розміру вимог заставних кредиторів, вже узгодженому порядку їх погашення або заставного/іпотечного майна), проте таке положення не відповідає статті 16 Закону про банкрутство, яким передбачено, що до компетенції зборів кредиторів, а не комітету кредиторів, належить прийняття рішення про схвалення плану санації боржника, відповідно, і питання щодо змін до плану санації, належить до компетенції зборів кредиторів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та прийняти нове рішення про затвердження плану санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш".

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права: зокрема ст. ст. 13, 16, 17, 18 Закону про банкрутство.

8.1. У касаційній скарзі зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку плану санації та не врахували, що схвалюючи план санації, всі кредитори погодили порядок внесення до нього змін, що визначений пунктом 5.2.9 та розділом ІХ плану санації "Прикінцеві положення";

8.2. вважає, що пункт 5.2.12 плану санації не порушує вимоги статті 18 Закону про банкрутство, оскільки план санації може містити як опис конкретних дій, що будуть вчинятись керуючим санацією в процедурі санації, так і цілі та напрями діяльності, основною метою яких є усунення ознак неплатоспроможності боржника;

8.3. крім того, вважає, що участь інвестора є лише одним із заходів спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, при цьому, участь інвестора не є обов'язковою, якщо інші заходи приведуть до відновлення платоспроможності боржника;

8.4. пунктом 5.2.12. плану санації визначено лише попередні умови участі інвестора у відновленні платоспроможності боржника;

8.5. скаржник вважає, що Законом про банкрутство не забороняється в процедурі санації укладення мирової угоди як з кожним кредитором окремо, так і з групою кредиторів, укладення мирової угоди у формі єдиного документа з усіма кредиторами є ускладненим, оскільки кожен із кредиторів запропонував свої умови;

8.6. додає, що план санації не передбачає умови продажу частини майна боржника в іншій спосіб, ніж передбачений законом, а лише закріплює право боржника здійснити пошук покупців (для участі на аукціоні);

8.7. також вважає, що Закон про банкрутство не містить вимог до боржника провести повний розрахунок по всім зобов'язанням до закінчення строку санації та ін.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

9. Розпорядником майна боржника подано відзив на касаційну скаргу з проханням її задовольнити та скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ ВЕК "Сумигазмаш" на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі № 5021/1878/12.

10.1.Призначено до розгляду касаційну скаргу ПрАТ ВЕК "Сумигазмаш" на 10 травня 2018 року о 12 год 15 хв у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Згідно із частиною 2 статті 41 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

14. Відповідно до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у даній справі здійснюється із застосуванням норм цього Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013, враховуючи, що провадження у справі про банкрутство ПрАТ Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" було порушено ухвалою господарського суду Сумської області від 14.12.2012.

15. Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

16. Згідно зі статтею 17 Закону про банкрутство, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців.

17. Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

18. Згідно з частиною 4 цієї статті, план санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє всіх кредиторів, включаючи кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, про дату і місце проведення зборів кредиторів і за два тижні до проведення зборів надає їм можливість попередньо ознайомитися з планом санації. План санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів та за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, письмово погодили план санації.

19. Відповідно до частини 5 статті 18 Закону збори кредиторів можуть прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його на затвердження господарському суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов'язків та про призначення нового керуючого санацією.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що судом було зобов'язано керуючого санацією Садикова В.В. до 09.08.2017 розробити план санації боржника, надати його для ознайомлення усім кредиторам, погоджений план санації, разом з протоколом зборів кредиторів, до 09.08.2017 подати на затвердження до господарського суду.

21. 09.08.2017 керуючим санацією подано до місцевого господарського суду план санації боржника, який був схвалений зборами кредиторів від 09.08.2017.

22. У зв'язку з тим, що на розгляд господарського суду поданий план санації, схвалений комітетом кредиторів, обов'язок господарського суду полягає в наданні юридичної оцінки всім істотним умовам плану санації, передбаченим п. 1 ст. 18 Закону про банкрутство.

23. Зокрема, відповідно до вимог вказаної норми, план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

24. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

25. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.

26. План санації може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

27. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

28. Інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

29. Дослідивши поданий керуючим санацією план санації боржника, суд першої інстанції рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, не знайшов правових підстав для його затвердження, оскільки поданий план санації боржника не відповідає вимогам Закону про банкрутство.

30. У розділі ІV плану санації "Аналіз фінансової, господарської, інвестиційної діяльності боржника, його становища на ринках" керуючим санацією зазначено, що відповідно до пункту 11 Вимог, у плані санації зазначаються відомості про фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника за 3 роки, що передували порушенню провадження у справі про банкрутство, та висновок щодо загальних перспектив санації і подальшої господарської діяльності підприємства.

31. Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те те, що Законом про банкрутство не встановлено періоду, за який має бути проаналізовано фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника, натомість, Законом про банкрутство наведено перелік заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які можуть міститись у плані санації, відповідно, для того, щоб розробити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, керуючому санацією необхідно проаналізувати господарську діяльність боржника не лише за ті роки, що передують порушенню провадження у справі про банкрутство, а й за роки, що передують розробленню та складанню плану санації.

32 Судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у даній справі про банкрутство було порушено ще у 2012 році, план санації розроблявся та був поданий суду у 2017 році, відповідно, аналіз керуючого санацією щодо господарської та фінансової діяльності боржника у 2012 році - 1 півріччі 2014 року, який подано до плану санації, є неактуальним для застосування тих чи інших заходів щодо відновлення платоспроможності боржника.

33. Зокрема, як встановив апеляційний господарський суд, у плані санації міститься інформація щодо переліку основних засобів станом на 30.06.2014 із зазначенням їх залишкової вартості станом на вказану дату, структура оборотних активів станом на 30.06.2014, структура фінансових ресурсів станом на зазначену дату тощо, однак, актуальних даних щодо господарської та фінансової діяльності боржника план санації не містить.

34. За встановлених судом обставин, стосовно відсутності актуальних даних щодо фінансового становища боржника на час розроблення плану санації, висновок апеляційного господарського суду про відсутність можливості оцінити адекватність та правильність обраних заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, є правомірним

35. Судами встановлено, що розділом V плану санації "Заходи з відновлення платоспроможності ПрАТ Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" передбачено наступний перелік запланованих заходів з відновлення платоспроможності боржника: зменшення витрат виробничо-господарської діяльності та стимулювання продажу; енергозбереження; оптимізація кількісної та штатної структури підприємства; оптимізація грошових потоків; реструктуризація підприємства; задіяння неліквідних активів та складських запасів, що не беруть участь у виробничій діяльності, або є морально застарілими, бракованими, такими, що не використовувались тривалий час у виробничій діяльності, відносяться до категорії незавершеного виробництва, завершення якого є нерентабельним або протягом тривалого часу не користувалося попитом; робота з дебіторською заборгованістю; закриття нерентабельних виробництв та продаж частини майна боржника; обмін вимог кредиторів на активи боржника; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини кредиторської заборгованості, у тому числі шляхом укладення мирової угоди; залучення додаткових інвестицій для перепрофілювання виробництва та збільшення реалізації; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.

36. Дослідивши, наведені заходи з відновлення платоспроможності боржника, суд апеляційної інстанції встановив відсутність будь-які конкретних дій, які буде вчиняти боржник для відновлення платоспроможності боржника.

37. Зокрема, у плані санації передбачено, що боржником буде вирішуватись питання щодо перепрофілювання підприємства та залучення інвестицій, однак, суд другої інстанції встановив відсутність пропозицій щодо перепрофілювання; передбачено перегляд асортиментної і цінової політики боржника, проте, не зазначено, як саме буде змінена політика боржника у цих питаннях; зазначено про використання і впровадження нових високоефективних енергозберігаючих технологій та обладнання, проте, не вказано, які саме будуть застосовані технології та обладнання; зазначено, що планується пошук інвесторів, проте, відсутні жодні відомості, яким чином буде здійснено пошук інвесторів.

38. Суд другої інстанції встановив, що у пункті 5.2.9 плану санації, з метою погашення частини кредиторської заборгованості, план санації передбачає продаж частини основних засобів боржника, що протягом тривалого часу не використовуються у виробничій діяльності підприємства, або їх використання є неефективним через низьку завантаженість виробничих потужностей. Перелік основних засобів (рухомого майна), які запропоновано до продажу, викладено в додатку №15 до цього плану санації.

39. Також, суд другої інстанції встановив, що перелік майна, яке підлягає реалізації в процедурі санації з метою задоволення вимог кредиторів (конкурсної чи поточної), може змінюватися за погодженням з комітетом кредиторів, що оформлюється додатком до плану санації, і доводиться до відома господарському суду та розпоряднику майна.

40. Враховуючи, що Закон про банкрутство у редакції, що підлягає застосуванню у даному випадку не містить відповідних положень щодо порядку внесення змін та доповнень до плану санації, внесення змін та доповнень до плану санації, якщо вони зачіпають його істотні умови, має відбуватися у тому ж порядку, що і затвердження плану санації.

41. Отже, вказана процедура зміни положень плану санації регулюється відповідними нормами Закону про банкрутство про затвердження плану санації в цілому, тобто зміни до плану санації мають бути схвалені зборами кредиторів та затверджені судом, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство.

42. Суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що зміни до плану санації підлягають затвердженню господарським судом, однак, у поданому плані санації передбачено можливість вносити зміни до затвердженого судом плану санації, зокрема щодо переліку майна, яке підлягає реалізації, лише за погодженням з комітетом кредиторів та доведення до відома суду щодо таких змін, що не узгоджується із вимогами Закону про банкрутство.

43. Крім наведеного судом другої інстанції встановлено, що у пункті 5.2.10. плану санації зазначено, що іпотечний кредитор - ТОВ "ВІЛАС" дає попередню згоду боржнику провести пошук покупців з метою реалізації іпотечного майна, що знаходиться в іпотеці даного кредитора; у пункті 6.1.2. зазначено, що заставний кредитор ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" дає попередню згоду боржнику провести пошук покупців з метою реалізації заставного майна.

44. У ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство передбачено, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.

45. Отже, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо незаконності встановлення у плані санації іншого порядку, продажу майна боржника ніж встановлений у Законі про банкрутство.

46. Також, апеляційний господарський суд встановив, що пункт 5.2.12. плану санації передбачає участь інвестора у погашенні заборгованості боржника перед кредиторами, а також встановив, що одночасно план санації на поточну дату не передбачає наявність осіб, які бажають взяти участь у даній справі в якості інвестора, проте, участь такого інвестора не виключається у майбутньому на додатково погоджених умовах, що оформлюється відповідними змінами до плану санації.

47. При цьому, як встановив апеляційний господарський суд, план санації передбачає залучення додаткових інвестицій у вигляді отримання від інвестора на визначений строк переважно безвідсоткової поворотної фінансової допомоги в обсязі 7 000 000, 00 - 10 000 000, 00 грн, кошти у розмірі не менше 7 000 000, 00 грн будуть спрямовані кредитору ТОВ "ВІЛАС", решта - на іншу поточну заборгованість боржника; зазначено, що план санації може передбачати набуття інвестором прав власності на майно боржника.

48. Суд другої інстанції встановив, що положення пункту 5.2.12 плану санації фактично визначає, що після затвердження плану санації господарським судом, в подальшому боржником можуть вчинятись будь-які дії щодо діяльності боржника, вноситись до плану санації зміни, при цьому, згідно плану санації, такі зміни будуть погоджуватись лише комітетом кредиторів, зміни до нього не подаються на затвердження суду.

49. Як уже зазначалось вище, зміни положень плану санації мають бути схвалені зборами кредиторів та затверджені судом, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство, що і у наведеному пункті плану санації дотримано не було.

50. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що у розділі VІ "Погашення вимог кредиторів" передбачено порядок погашення заборгованості перед кожним окремим кредитором.

51. Так, заборгованість перед ТОВ "ВІЛАС" здійснюється боржником протягом трьох років, починаючи з січня 2019 року, про що буде укладена мирова угода у строк не пізніше 30 днів до закінчення встановленого строку санації; заборгованість перед ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" буде погашена у строк не більше 6 місяців від дати затвердження судом мирової угоди, що укладається протягом 1 місяця від дня затвердження плану санації судом; погашення заборгованості перед ТОВ "КУЛЬТУРНО-ДІЛОВИЙ ЦЕНТР" здійснюється боржником протягом трьох років, починаючи з січня 2019 року, про що укладається мирова угода, в якій сторони визначають строки та порядок погашення такої заборгованості; погашення заборгованості перед ТОВ "АСІС УКРАЇНА" здійснюється боржником протягом трьох років, починаючи з січня 2019 року, про що укладається мирова угода, в якій сторони визначають строки та порядок погашення такої заборгованості; погашення заборгованості перед ТОВ "ІНВЕСТ ПАРТНЕР ГРУП" здійснюється шляхом передачі боржником майна на підставі акту приймання-передачі, сума заборгованості, що залишається непогашеною, погашається боржником протягом трьох років, починаючи з січня 2019 року, про що сторони укладають мирову угоду із зазначенням строків та порядку погашення такої заборгованості.

52. Висновок судів попередніх інстанцій щодо незаконності укладення під час виконання плану санації значної кількості мирових угод із різними кредиторами узгоджується із вимогами Закону про банкрутство, оскільки мирова угода укладена у справі про банкрутство є окремим видом правочинів, який є домовленістю між боржником і кредиторами щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених у ст. 31 Закону про банкрутство та підлягає обов'язковому затвердженню господарським судом відповідно до розділу ІV "Мирова угода".

53. Укладення мирової угоди у справі про банкрутство, у іншому порядку, ніж передбачено нормами Закону про банкрутство, є неможливим та таким, що порушує баланс інтересів кредиторів щодо пропорційності задоволення їх вимог.

54. Також, судами встановлено, що у розділі ІХ плану санації "Прикінцеві положення" вирішено уповноважити комітет кредиторів у подальшому схвалювати зміни та доповнення до плану санації без необхідності скликання зборів кредиторів та затвердження таких змін і доповнення із заставними кредиторами (окрім випадків, коли такі зміни безпосередньо стосуються розміру вимог заставних кредиторів, вже узгодженому порядку їх погашення або заставного/іпотечного майна), проте суди обох інстанцій дійшли до правильних висновків, що і це положення плану санації не відповідає статей 16, 18 Закону про банкрутство, якими передбачено, що до компетенції зборів кредиторів, а не комітету кредиторів, належить прийняття рішення про схвалення плану санації боржника, відповідно, і питання щодо змін до плану санації, належить до компетенції зборів кредиторів.

55. Враховуючи встановлені у справі обставини та наведені законодавчі положення, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, підтриманий апеляційним господарським судом щодо відхилення клопотання керуючого санацією про затвердження плану санації ПрАТ "Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш", затверджений зборами кредиторів від 09.08.2017, з огляду на те, що умови поданого плану санації не відповідають законодавчим положенням, які регулюють ці правовідносини.

56. Доводи касаційної скарги не спростували висновків попередніх інстанцій, не ґрунтуються на законодавчих положеннях, передбачених статтями 16, 18, 20 Закону про банкрутство та відхилені колегією суддів у даному касаційному провадженні за змістом даної постанови.

57. Слід також відзначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нєлюбін проти Російської Федерації") одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

58. Крім того, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

59. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

60. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

61. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.

63. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на Приватне акціонерне товариство Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш".

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства Виробничо-енергетичної компанії "Сумигазмаш" на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі №5021/1878/12 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.08.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 у справі №5021/1878/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко