ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1667/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Пількова К.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (колегія суддів: головуючий Мартюк А.І., Зубець Л.П., Алданова С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ"

про стягнення заборгованості та фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи

1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНСТИТУТ ТРАНСПОРТУ НАФТИ" (далі-відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" (далі-позивач) 1 500 000,00 грн. основного боргу, 48 821,91 грн. пені, 150 000,00 грн. штрафу, 25 482,33 грн. судового збору.

1.2. Відповідач не погодився із вказаним рішенням суду та звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

1.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу відповідача на вказане рішення суду прийнято до провадження та призначено до розгляду.

2. Суть звернення до суду

2.1. Відповідачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі № 910/1667/19 до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 910/16082/19.

2.2. Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовано необхідністю зупинення провадження у даній справі № 910/1667/19 до набрання законної сили рішенням у справі Господарського суду міста Києва № 910/16082/19, оскільки цим рішенням суду, зокрема, визнано недійсними договори позики від 04.10.2018 № № 3, 4, 5, які укладені між позивачем та відповідачем (далі-договори), та на підставі яких позивачем заявлені позовні вимоги у справі № 910/1667/19.

3. Короткий зміст рішення суду

3.1. Оскарженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 провадження у справі № 910/1667/19 зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/16082/19.

3.2. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що існує неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиції інших учасників справи

4.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

4.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційний суд мав достатні правові підстави для розгляду справи № 910/1667/19, незалежно від результату розгляду справи № 910/16082/19. При цьому скаржник наводить постанову Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 910/16065/18, яка є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята судом у відповідності до норм процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

4.4. Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд касаційної скарги.

5. Мотивувальна частина

5.1. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, яка підлягає застосуванню при розгляді касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

5.3. Згідно вимог статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

5.4. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

5.5. По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

5.6. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

5.7. Враховуючи приписи пункту 5 частини першої ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.

5.8. Однак, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи № 910/1667/19, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції відповідно до викладених у ньому висновків.

5.9. Апеляційний суд, зупиняючи провадження у справі № 910/1667/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/16082/19, зазначив, що результат розгляду справи № 910/16082/19 безпосередньо впливає на результат розгляду справи № 910/1667/19, оскільки позовні вимоги у цих справах стосуються договорів позики, які стали підставою для стягнення грошових коштів у справі № 910/1667/19, тобто правовідносини є взаємопов`язаними.

Втім вказані висновки апеляційного суду не містять обґрунтування того, що зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а за цих обставин згідно із положеннями п.5 ч.1 статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи.

5.10. Отже, не звернувши уваги на наведені обставини, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, чим порушив приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

5.11. Крім того слід звернути увагу на поведінку самого відповідача, який замість подачі зустрічного позову у даній справі звернувся із позовом в іншій наведеній справі № 910/16082/19, у якій просив визнати недійсними договори позики, однак не обґрунтував неможливості подачі зустрічного позову у даній справі, що переглядається у касаційному порядку.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Із обставин справи та доводів суду апеляційної інстанції не вбачається, що відповідачу не було забезпечено право ефективно представляти свою справу в суді у цій справі, що переглядається у касаційному порядку, та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності між сторонам, а згідно пункт 1 статті 6 Конвенції Державам надається можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження.

5.12. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Частиною 6 статті 310 цього Кодексу встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

5.13. За таких обставин, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, відповідно до ст. 310 ГПК України підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосолар Інвест" задовольнити.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у справі № 910/1667/19 скасувати, а справу № 910/1667/19 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

К.М. Пільков