Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.06.2021 року у справі №918/722/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/722/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. - головуючий, Вронська Г. О., Губенко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,

позивача - Іванова Ю. В.,

представника позивача - Шевчук Г. Є.,

відповідача - не з'явились,

третьої особи - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 (головуючий суддя - Бучинська Г. Б., судді: Василишин А. Р., Філіпова Т. Л. ) та рішення Господарського суду Рівненської області від 15.12.2020 (суддя Торчинюк В. Г. )

у справі №918/722/20

за позовом ОСОБА_2

до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про визнання недійсним рішення зборів членів Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс", прийнятого 05.01.2015,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.09.2021 №29.3-02/2934 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв'язку з відпусткою судді Кондратової І. Д., проведено повторний автоматизований розподілу судової справи №918/722/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С. В. - головуючий, Вронська Г. О., Губенко Н. М.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" (далі - СВСК "Агроліс") про визнання недійсним рішення зборів членів СВСК "Агроліс", прийнятого 05.01.2015.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення було прийнято з порушенням порядку скликання зборів СВСК "Агроліс", за відсутності належного повідомлення дійсних членів кооперативу та за відсутності кворуму, необхідного для прийняття цього рішення.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Рішенням установчих зборів засновників від 30.03.2000 створено СВСК "Агроліс". Статут вказаної юридичної особи зареєстровано 31.03.2000 розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації.

2.2.Станом на 01.01.2010 до складу учасників (членів) СВСК "Агроліс" входили ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Такий склад учасників відповідно до установчих документів, прийнятих рішень в кооперативі, реєстраційних даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по СВСК "Агроліс" існував до 2017 року.

2.3.З 2008 року по 2017 рік головою кооперативу був ОСОБА_4, що підтверджується копією реєстраційної справи №1_608_013584_24 СВСК "Агроліс", а саме реєстраційною карткою від 2008 року.

2.4.05.01.2015 відбулися загальні збори членів СВСК "Агроліс", на яких, відповідно до протоколу цих зборів, були присутні 2 члени кооперативу - ОСОБА_3 та ОСОБА_5, запрошений ОСОБА_1, з таким порядком денним:

1. Обрання голови та секретаря.

2. Затвердження балансу та фінансового результату кооперативу.

3. Розгляд заяви ОСОБА_1 про прийняття до складу членів кооперативу.

4. Розгляд заяви ОСОБА_5 про виключення із засновників (членів) кооперативу.

5. Проведення державної реєстрації змін щодо СВСК "Агроліс".

2.5.За результатами розгляду питань порядку денного прийняті такі рішення: по питанню першому: обрати головою зборів ОСОБА_3, секретарем зборів ОСОБА_1; по питанню другому: затвердити баланс СВСК "Агроліс" за 2014 рік на кінець звітного періоду в розмірі 55,6 тис. грн та затвердити фінансовий результат СВСК "Агроліс" за 2014 рік в розмірі 6,5 тис. грн; по питанню третьому: прийняти до складу СВСК "Агроліс" ОСОБА_1; по питанню четвертому: виключити зі складу засновників (членів) СВСК "Агроліс" ОСОБА_5; по питанню п'ятому: уповноважити ОСОБА_3 вчинити всі необхідні дії для внесення змін до ЄДР щодо змін у складі членів СВСК "Агроліс".

2.6.Суди встановили, що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань жодних змін у зв'язку із рішеннями, прийнятими на загальних зборах членів кооперативу, що відбулися 05.01.2015, внесено не було.

2.7.На момент подання позовної заяви ОСОБА_2 є учасником СВСК "Агроліс", про що
20.07.2017 внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на час набуття членства позивачем у кооперативі, іншими його учасниками (членами) були ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Рівненської області рішенням від 15.12.2020 у справі №918/722/20, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021, позов задовольнив; визнав недійсним рішення зборів членів СВСК "Агроліс", прийнятого та оформленого протоколом від
05.01.2015.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про час і місце проведення зборів СВСК "Агроліс" 05.01.2015. Суди також дійшли висновків про те, що загальні збори членів СВСК "Агроліс" були неправомочними, оскільки на них був відсутній кворум, що є порушенням статті 15 Закону України "Про кооперацію". При цьому, порушення прав ОСОБА_2 спірним рішенням суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що будь-які зміни в складі учасників кооперативу, що відбуваються без його участі, призведуть до перерозподілу корпоративних часток та впливатимуть на права та інтереси позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від
05.04.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 15.12.2020 у справі №918/722/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

4.2. ОСОБА_1 у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначаючи про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків про застосування статей 12, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 2,4 Господарського-процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладених у постанові Верховного Суду від
12.02.2020 у справі №916/1253/19.

4.3.Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

5. Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.2.Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.3.У частині 2 статті 4 ГПК України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.4.Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

5.5.З огляду на викладене підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв'язку з цим суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

5.6.Частиною 1 статті 163 ЦК України встановлено, що виробничим кооперативом є добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу на засадах членства також інших осіб.

5.7.Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів встановлюються Частиною 1 статті 163 ЦК України та іншим законом. Особливості створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів можуть встановлюватися законом (частини 4 , 5 статті 163 ЦК України).

5.8.Згідно зі статтею 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку; поряд з цим, сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об'єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб.

5.9.Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

5.10.Судами встановлено, що ОСОБА_2 на момент прийняття оскаржуваного рішення зборів членів СВСК "Агроліс" не був учасником вказаного кооперативу, та, звертаючись до суду з цим позовом, в якості підстав для його задоволення, зазначав обставини неналежного повідомлення про збори колишніх учасників цього кооперативу, а також вказував на відсутність кворуму, необхідного для прийняття цього рішення.

5.11.Водночас, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/1253/19).

5.12.Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд зазначив про те, що матеріалами справи підтверджується порушення визначеної статутом та законодавством процедури проведення та скликання загальних зборів учасників СВСК "Агроліс". Однак, суд першої інстанції взагалі не надав оцінки наявності/відсутності порушених прав ОСОБА_2 внаслідок прийняття спірного рішення.

5.13.Поряд з цим, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із наведеним вище висновком місцевого господарського суду, вказав, що будь-які зміни у складі учасників кооперативу, що відбуваються без участі ОСОБА_2, призведуть до перерозподілу корпоративних часток та впливатимуть на права та інтереси позивача.

5.14.Втім, суди не надали правової оцінки тим обставинам, що: (1) позивач не вказав, яким чином спірне рішення порушує його права, адже за змістом його ж доводів, внаслідок відсутності державної реєстрації відповідних змін складу правління та учасників кооперативу на підставі рішення зборів СВСК "Агроліс", проведених 05.01.2015, це рішення не створило правових наслідків, тоді як відомості про дійсний склад учасників та правління СВСК "Агроліс", зокрема, і щодо ОСОБА_2, відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (2) за змістом пунктів 1, 10-3, 10-4 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" перерозподіл часток у товаристві може відбутися за заявою уповноваженої особи, що визначається з огляду на відомості які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 3) позивач не вказав які саме його права як члена кооперативу вказане рішення порушує станом на 2015 рік, коли він ще не був членом кооперативу і не мав права управління кооперативом; 4) підставою недійсності рішення зборів СВСК "Агроліс" проведених 05.01.2015 позивач вказує порушення прав колишніх учасників цього кооперативу - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не вживали самостійних заходів, спрямованих на відновлення порушених, на думку позивача, прав.

5.15.Відтак, суди попередніх судових інстанцій належним чином не встановили чи були порушені права позивача, внаслідок прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

5.16.Крім того, відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.17.Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

5.18.Як вже було зазначено вище, позовні вимоги у справі ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що спірне рішення було прийнято з порушенням порядку скликання зборів СВСК "Агроліс", за відсутності належного повідомлення, зокрема, ОСОБА_4 про їх проведення.

5.19.При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на момент вирішення спору ОСОБА_4, не є учасником СВСК "Агроліс" та не є учасником справи №918/722/20, жодних пояснень вказаної особи щодо спірних обставин або інших доказів на підтвердження обставин неповідомлення ОСОБА_4 щодо проведення 05.01.2015 зборів СВСК "Агроліс" матеріали справи не містять, при тому, що обов'язок доведення вказаних обставин покладено саме на позивача.

5.20.У зв'язку з викладеним вище, висновки судів про обґрунтованість позову, з посиланням на обставини, які не були підтверджені позивачем відповідними доказами, та без належного обґрунтування судами того, що існування зазначених позивачем обставини є більш вірогідним ніж їх відсутність, враховуючи також те, що цей спір фактично виник у ОСОБА_8 з СВСК "Агроліс", учасник якого, ОСОБА_3, за його доводами, одноособово приймав спірне рішення, а на час виникнення спору не є його учасником, як і інші члени кооперативу, зазначені у оскарженому рішенні, а СВСК "Агроліс", в теперішньому складі його учасників, позовні вимоги визнав, колегія суддів вважає такими, що не відповідають встановленим господарським процесуальним законодавством стандартам доказування та принципу змагальності сторін.

5.21.Колегія суддів також звертає увагу на те, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 (т.1 а. с.9), на яку як на доказ послались суди, не є доказом у справі, оскільки не викладена у формі заяви свідка, передбаченої статтею 88 ГПК України, позаяк із її змісту не вбачається, що останній обізнаний із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитись до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

5.22. Враховуючи приписи частини 1 статті 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення обставини неповідомлення ОСОБА_4 про проведення зборів 05.01.2015 не підтверджене посиланням на будь-які докази, крім зазначення про відсутність в матеріалах справи протилежного, оскільки виходить, що така обставина встановлена судом зі слів позивача, який у 2015 році не був учасником кооперативу.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Відповідно до частин 1 та 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.Пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених Пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України.

6.4.Зважаючи на викладене, оскільки попередні судові інстанції не врахували висновків Верховного Суду та залишили поза увагою встановлення обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення цього спору, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.5.Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6.6.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 15.12.2020 у справі №918/722/20 скасувати.

3. Справу №918/722/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді Г. О. Вронська

Н. М. Губенко