Історія справи

Ухвала КГС ВП від 27.03.2018 року у справі №904/9265/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9265/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",

представник позивача - Маленко О.М. (ордер КВ № 314364 від 17.04.2018),

відповідач-1 - Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз",

представник відповдіача-1 - Богдан С.В. (довіреність № 007,1Др-70-0318 від 14.03.2018),

відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

представник відповдіача-2 - Петрук Я.Ю. (довіреність № 14-135 від 20.07.2018),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши касаційні скарги

1. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

2. Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017

у складі суду: Петренко Н.Е.

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2017

у складі суддів: Паруснікова Ю.Б., (головуючий), Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль",

до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз",

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2017 у справі позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" відновити розподіл природного газу Публічному акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль".

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" виконувати свої зобов'язання за договором розподілу природного газу, а саме: надавати послуги з розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017/2018 років.

Визнано право Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на споживання у жовтні 2017 року - березні 2018 року природного газу по договору № 3262/1718-ТЕ-5 від 27.09.2017, по договору № 3263/1718-БО-5 від 27.09.2017 та по договору № 3264/1718-КП-5 від 27.09.2017.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконувати умови договорів № 3262/1718-ТЕ-5 від 27.09.2017; № 3263/1718-БО-5 від 27.09.2017; № 3264/1718-КП-5 від 27.09.2017 в частині виділення номінації та постачання природного газу в обсягах, зазначених в п. 2.1. договорів.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю у позивача перед відповідачами поточної заборгованості за надані послуги з розподілу та постачання природного газу. При цьому, судом зазначено, що позивачем виконано вимоги п. 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, відкрито поточні рахунки із спеціальним режимом використання, а тому позивач є захищеним споживачем.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 904/9265/17 скасовано вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" відновити розподіл природного газу Публічному акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль".

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" виконувати свої зобов'язання за договором розподілу природного газу, а саме: надавати послуги з розподілу природного газу в опалювальному періоді 2017/2018 років.

Визнано право Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на споживання у жовтні 2017 року - березні 2018 року природного газу за договорами № 3262/1718-ТЕ-5 від 27.09.2017, № 3263/1718-БО-5 від 27.09.2017 та № 3264/1718-КП-5 від 27.09.2017.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виконувати умови вищезазначених договорів в частині виділення номінації та постачання природного газу в обсягах, зазначених в п. 2.1. договорів.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що в порушення п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), місцевим господарським судом розглянуто справу без належного (завчасного) повідомлення сторін учасників судового процесу про дату, час і місце відповідного судового засідання.

Приймаючи нове рішення у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/18 року" зобов'язане забезпечити виділення номінацій на постачання газу позивачеві ще до початку опалювального сезону, оскільки позивач підпадає під дію вказаного розпорядження; - що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наділено спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, а тому зобов'язано здійснювати постачання природного газу позивачу для вироблення теплової енергії на умовах укладених з останнім договорів.

Поряд з цим, висновки суду першої інстанції щодо відсутності у позивача заборгованості, апеляційна господарський суд визнав передчасними з огляду на відсутність відповідних доказів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, відповідачі звернулись з касаційними скаргами, в яких просили скасувати оскаржені судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, скаржники посилаються на порушення судами попередніх інстанції ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу", п. 1 глави 5, глави 7 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, п. 1 розподілу 2 Правил постачання природного газу, Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ч. 1 ст. 15, ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2, ч. 2 ст. 4, ст.ст. 11, 73, 74, 76, 236 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/9265/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 у визначеному складі колегії суддів прийнято справу № 904/9265/17 господарського суду Дніпропетровської області до провадження. Об'єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз". Відкрито касаційне провадження у справі № 904/9265/17 за зазначеними касаційними скаргами. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг відбудеться 03.05.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги до 27.04.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2018 зупинено касаційне провадження у справі № 904/9265/17 до вирішення Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/5621/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2017.

В зв'язку з усуненням обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/9265/17, ухвалою Верховного Суду від 04.07.2018 поновлено провадження у даній справі. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг відбудеться 04.09.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

В судовому засіданні 04.09.2018, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 06.09.2018.

У письмових відзивах на касаційні скарги позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення з підстав їх необґрунтованості.

В судове засідання 06.09.2018 з'явились уповноважені представники позивача та відповідачів, які надали пояснення у справі. Третя особа уповноваженого представника не направила, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (споживач, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" (оператор ГРМ, відповідач-1) укладений Типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 0942003MNMAT016. Споживачу, як суб'єкту ринку природного газу присвоєно персональний EIC-код 56ХQ000003МNМ006.

31.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (газотранспортне підприємство) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (замовник) укладений договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 16/18-ТКЕ, відповідно до умов якого газотранспортне підприємство зобов'язалось надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника, отриманого від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення-газорозподільних станцій, а замовник зобов'язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, відповідач-2) та Публічним акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (споживач, позивач) укладені договори про постачання природного газу № 3262/1718-ТЕ-5 від 27.09.2017, № 3263/1718-БО-5 від 27.09.2017 та № 3264/1718-КП-5 від 27.09.2017, відповідно до умов яких постачальник зобов'язався поставити споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цих договорів.

Предметом спору у даній справі є непідтвердження відповідачем-2 номінацій позивачу, що тягне за собою наслідки відсутності у відповідача-1 правових підстав для надання послуг з розподілу природного газу та обмеження розподілу природного газу позивачу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором на постачання природного газу, за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу та розрахунків за нього; споживач має право на отримання природного газу в обсягах, визначених договором постачання природного газу, за умови дотримання його умов.

Судами встановлено, що за умовами укладених між відповідачем-2 та позивачем договорів постачання природного газу в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року відповідач-2 зобов'язувався передати позивачу у власність: по договору № 3262/1718-ТЕ-5 від 27.09.2017 - 126 178 тис. куб. м.; по договору № 3263/1718-БО-5 від 27.09.2017 - 19 022 тис. куб. м.; по договору № 3264/1718-КП-5 від 27.09.2017 - 13 293 тис. куб. м.

Згідно з пунктами 3.2-3.4 вказаних договорів, постачання природного газу за договором здійснюється виключно за умови дотримання позивачем вимог п. 12 Положення, а у випадку невиконання таких вимог постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для позивача. Постачальник застосовує процедуру подання номінацій та реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи та в обсязі, необхідному позивачу за цим договором за умови виконання позивачем вимог п.12 Положення.

Так, підпунктом 4 пункту 3 Положення на відповідача-2 покладений обов'язок постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням: виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

Водночас, пунктом 12 зазначеного Положення визначені певні умови, за яких на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" покладається обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, на період до 1 квітня 2018 року, зокрема: укладення виробником теплової енергії з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" договору постачання природного газу відповідно до законодавства, відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом використання та, у разі наявності у виробника теплової енергії заборгованості за спожитий газ, надання НАК "Нафтогаз України" та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 року з розбивкою за всіма договорами з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК "Нафтогаз України", а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ.

Судами встановлено дотримання позивачем, станом на початок опалювального сезону 2017/18 року, зазначених вимог пункту 12 Положення щодо укладення з відповідачем-2 договорів постачання природного газу, відкриття поточних рахунків зі спеціальним режимом використання.

Вказані обставини свідчать про виникнення у ПАТ НАК "Нафтогаз України" законодавчо встановленого обов'язку постачати природний газ позивачу, як споживачу по укладеним між ними договорами постачання природного газу. При цьому, планові обсяги постачання природного газу були визначені сторонами в укладених між ними договорах, які в силу 629 ЦК України є обов'язковими до виконання.

Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Деякі питання опалювального сезону 2017/2018" з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2017/18 року на відповідача-2 разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж покладено обов'язок забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Отже, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі відповідних договорів постачання природного газу та спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення, Правила постачання природного газу та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 №720-р, було зобов'язане постачати природний газ позивачу, як виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, у тому числі шляхом своєчасної видачі номінацій, і це є обов'язком ПАТ"НАК "Нафтогаз України", а не правом.

При цьому, з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору позивачем із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з відповідачем-2 обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача відповідачем-2 номінацій є однією з гарантій безперебійного та безперешкодного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. Відповідно, невидача або несвоєчасна видача номінацій унеможливлює безперешкодне отримання позивачем необхідних обсягів природного газу, оскільки у тому числі може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання відповідачем-1 послуг з розподілу природного разу у зв'язку з не отриманням від відповідача-2, як постачальника газу, підтверджених обсягів природного газу для позивача.

Під час перегляду цієї справа, колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, щодо покладення на ПАТ "НАК "Нафтогаз України" саме обов'язку з видачі номінацій виробникам теплової енергії. Не зважаючи на те, що правовідносини між позивачем - виробником теплової енергії та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/5621/17 стосувалися опалювального сезону 2016/17 року та врегульовувались іншим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р, проте зміст таких правовідносин та їх нормативне врегулювання є аналогічним за своїм змістом зі спірними правовідносинами щодо опалювального сезону 2017/18.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 904/8966/17 та від 04.09.2018 у справі № 904/9570/17.

Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від позиції щодо правильного застосування норм права, викладеної у вказаних раніше постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Беручи до уваги наведене вище, а також, враховуючи, що постановою апеляційного господарського суду скасовано рішення суду першої інстанції (у зв'язку з порушенням норм процесуального права) та прийнято власне рішення, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи через призму питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд доходить висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржників, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та залишення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 904/9265/17 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційних скарг та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

3. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 у справі № 904/9265/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков