Історія справи

Ухвала КГС ВП від 04.06.2020 року у справі №924/844/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/844/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Розізнана І. В., Грязнов В. В., Мельник О. В.

від 13.04.2020

за позовом LAFINER SOP TRADING LTD

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест"

про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17.10.2012 та договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3832/3830 від
18.10.2012

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_1

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест"

про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17.10.2012 та договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3832/3830 від
18.10.2012.

Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.07.2020 № 29.3-02/1424 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 924/844/19 у зв'язку із відпусткою судді Ткача І. В.

Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.07.2020 для розгляду справи № 924/844/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді:

Кролевець О. А., Студенець В. І.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.01.2020 у справі № 924/844/19 позов LAFINER SOP TRADING LTD до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17.10.2012 та договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3832/3830 від 18.10.2012 - залишено без розгляду; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Центр-Інвест" про визнання недійсними договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3831/3830 від 17.10.2012 та договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3832/3830 від 18.10.2012 - залишено без розгляду.

2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у справі № 924/844/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 924/844/19 на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у матеріалах даної справи відсутній такий процесуальний документ, як рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у даній справі ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду матеріалів апеляційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження виявив надмірний формалізм, що в даному випадку суперечить завданню господарського судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя;

- апеляційна скарга подавалася на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 924/884/19, а не у справі № 924/844/19, а зазначення в апеляційній скарзі номеру справи № 924/844/19 є технічною опискою;

- вступна, описова, мотивувальна та прохальна частини апеляційної скарги свідчать про оскарження рішення суду першої інстанції саме у справі №924/884/19;

- суд апеляційної інстанції, виявивши відповідні недоліки апеляційної скарги, повинен був залишити таку апеляційну скаргу без руху в порядку статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

5. Позиції інших учасників справи

ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу скаржника, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

6. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутнє рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020, про скасування якого зазначено в апеляційній скарзі. З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у матеріалах даної справи, що стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Однак, Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Відповідно до статті 258 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Частинами 1, 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому Частинами 1, 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених Частинами 1, 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення Частинами 1, 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 924/844/19, а в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020; скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 в частині задоволення позову ОСОБА_2 та в частині незадоволення позовних вимог ОСОБА_1; ухвалити в цих частинах нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформленого протоколом від 03.12.2018, за участю третьої особи ОСОБА_4, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформленого протоколом від
03.12.2018 до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання недійсними рішень наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів" від 03.12.2018 та від 11.07.2019 відмовити повністю; позов третьої особи - ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" про визнання дійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформленого протоколом від
03.12.2018 задовольнити повністю - визнати дійсним рішення наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Проскурів", оформлене протоколом позачергового засідання наглядової ради від 03.12.2018.

Натомість, встановивши такі обставини, судом апеляційної інстанції не було враховано та не надано оцінки безпосередньо змісту апеляційної скарги, з якого вбачається, що скаржник в апеляційній скарзі зазначав про: інший склад учасників, інший предмет спору, ніж у даній справі № 924/844/19.

Тобто, виявивши невідповідність відомостей, зазначених скаржником, із відомостями у даній справі № 924/844/19, суду апеляційної інстанції слід було надати можливість скаржнику виправити такі недоліки.

Суд зазначає, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не дотримався розумного ступеня пропорційності та фактично вдався до надмірного формалізму, що обмежило реалізацію права на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги, повернення та залишення її без руху.

8. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у справі №924/844/19 скасувати.

3. Справу № 924/844/19 направити до Північно-західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець