Історія справи

Ухвала КГС ВП від 08.07.2019 року у справі №905/1806/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1806/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

прокуратури - Біньковська А. В.,

позивача - не з'явився,

відповідача -1 - Гофельд Г. С.,

відповідача -2 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Чернової О. В.

від 03.01.2019 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сіверін В. І., Терещенко О. І., Дучал Н. М.

від 22.04.2019

за позовом Керівника Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації

до Слов'янського психоневрологічного інтернату, Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області

про визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору підряду.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Керівник Слов'янської місцевої прокуратури виступаючи в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янського психоневрологічного інтернату та Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс" про визнання недійсним рішення тендерного комітету Слов'янського психоневрологічного інтернату про визнання переможцем відкритих торгів за № UA-2018-05-15-001712-b Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс", оформленого протоколом тендерного комітету замовника №134 від
26.06.2018; визнання недійсним договору підряду № 79 від 12.07.2018 на суму 23 900 000,00 грн, укладеного між Слов'янським психоневрологічним інтернатом та Приватним підприємством "Строй-Клуб Плюс" та припинення його виконання на майбутнє.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про визнання переможцем відкритих торгів та оспорюваний договір підряду №134 від 26.06.2018, укладений за результатами проведених тендерних торгів, прийняті з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15 травня 2018 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі "Prozzoro" опубліковано оголошення про проведення закупівлі за №UA-2018-05-15-001712-b, згідно з яким замовником є Слов'янський психоневрологічний інтернат, предмет закупівлі - "Капітальний ремонт приміщень та інженерних систем головного корпусу Слов'янського психоневрологічного інтернату" (код ДК 021-2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 84108, Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Курчатова, 72. Строк поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: від 18.06.2018 до 31.12.2018. Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 28 477 540,00 грн; розмір мінімального кроку пониження ціни: 142 387,70 грн; кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 31.05.2018 00 год. 00 хв. Вид забезпечення тендерних пропозицій: електронна гарантія; розмір забезпечення 28
477,54 грн. Дата та час розкриття тендерних пропозицій: 31.05.2018 о 15:56 год., після завершення електронного аукціону. Дата та час проведення аукціону:
31.05.2018 о 15:11 год.

За результатами аукціону найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією визнано пропозицію учасника закупівлі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еверест-М", яка складає 20 089 000,00 грн, наступною пропозицією є пропозиція Приватного акціонерного товариства "Промстроймонтаж", яка складає 20 089 999,00 грн, наступна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сіайті", яка складає 20 090 000,00 грн, наступна пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Метрбуд", яка складає 20 100
000,00 грн, наступна пропозиція Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс", яка складає 23 900 000,00 грн та остання пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоінтерстрой", яка складає 27 997 487,23 грн.

На засіданнях тендерного комітету Слов'янського психоневрологічного інтернату з розгляду тендерних пропозицій були відхилені тендерні пропозиції, які були запропоновані учасниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еверест-М ", Приватним акціонерним товариством "Промстроймонтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сіайті", Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрбуд", у зв'язку з невідповідністю тендерних пропозицій умовам тендерної документації на підставі пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", що підтверджується протоколами засідань тендерного комітету №112 від 07.06.2018, №116 від 13.06.2018, №121 від
19.06.2018, №122 від 20.06.2018.

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету Слов'янського психоневрологічного інтернату №134 від 26.06.2018 вирішено визначити переможцем торгів на закупівлю №UA-2018-05-15-001712-b Приватне підприємство "Строй-Клуб Плюс".

Приватне підприємство "Строй-Клуб Плюс", як учасник процедури закупівлі, виконало усі вимоги тендерної документації, в результаті чого його пропозиція визнана такою, що відповідає технічним вимогам, встановленим замовником у додатку №3 до тендерної документації, що підтверджується, зокрема, договірною ціною, локальним кошторисом, підсумковою відомістю ресурсів.

26 червня 2018 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі - Приватним підприємством "Строй-Клуб Плюс" за ціною пропозиції - 23 900 000,00 грн з ПДВ.

12 липня 2018 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено звіт про результати процедури закупівлі.

За результатами проведеної процедури закупівлі, 12 липня 2018 року між Слов'янським психоневрологічним інтернатом (далі - Замовник) та Приватним підприємством "Строй-Клуб Плюс" (далі - Підрядник) укладено договір підряду №79 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи по об'єкту ДК 021:2015-45453000-7 капітальний ремонт і реставрація ("Капітальний ремонт приміщень та інженерних систем головного корпусу Слов'янського психоневрологічного інтернату") (далі - Об'єкт), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно з пунктом 3.1 Договору договірна ціна складає 23 900 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 3 983 333,33 грн. Договірна ціна є динамічною та складається згідно з Правилами визначення вартості будівництва - ДСТУ БД.1.1-1:2013 (з урахуванням змін та доповнень).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що Замовник з дозволу головного розпорядника коштів має право надати Підряднику попередню оплату у розмірі не більше 30% вартості обсягу робіт, що складає 7 170 000,00 грн. Облік та оплата виконаних робіт здійснюється на підставі акта виконаних підрядних робіт, складеного за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт, складеної за формою КБ-3.

Відповідно до пункту 6.3.1 Договору Підрядник зобов'язався виконати якісно та у встановлені календарним графіком робіт строки роботи власними силами без залучення субпідрядних організацій відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН та іншої нормативної документації.

Згідно з пунктом 11.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань та отримання документів про відповідність виконаних робіт проектній документації, згідно з вимогами чинного законодавства.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.01.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- переможцем процедури закупівлі - Приватним підприємством "Строй-Клуб Плюс" надано усі документи та інформацію, які вимагалися замовником;

- Приватне підприємство "Строй-Клуб Плюс" визнано переможцем процедури закупівлі, умови Договору відповідають вимогам тендерної документації щодо істотних умов договору;

- спірне рішення тендерного комітету Слов'янського психоневрологічного інтернату про визнання переможцем відкритих торгів за № UA-2018-05-15-001712-b Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс", оформлене протоколом тендерного комітету замовника №134 від 26.06.2018 відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", тому підстави для визнання недійсним Договору відсутні.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 03.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 193 Господарського кодексу України, статей 3, 16, 30 Закону України "Про публічні закупівлі", статей 76, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України;

- посилання суду апеляційної інстанції на приписи частини 2 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" є безпідставними, оскільки положення цієї статті стосуються подання скарг до органу оскарження, а не визнання судом недійсними результатів процедури закупівлі та договору про закупівлю;

- судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неповно та не всебічно з'ясовано обставини даної справи, оскільки, на думку скаржника, тендерна пропозиція Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс" не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим тендерною документацією відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та вимогам тендерної документації замовника і згідно з пунктом 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі" підлягала відхиленню замовником;

- оскільки оспорюваний правочин укладено за результатами проведених тендерних торгів з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", то такий договір підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог статей 203, 207 Цивільного кодексу України.

6. Доводи інших учасників справи

У поясненнях по справі Донецька обласна державна адміністрація зазначає, що Керівником Слов'янської місцевої прокуратури помилково визначено Донецьку обласну державну адміністрацію як орган державної влади, який має здійснювати захист інтересів держави у сфері державних закупівель, у зв'язку з чим підстави для представництва прокурором інтересів Донецької обласної державної адміністрації у даній справі відсутні.

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходив, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

7. Розгляд клопотань учасників справи

30.08.2019 Слов'янський психоневрологічний інтернат звернувся із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказане клопотання надійшло до Верховного Суду 02.09.2019.

Питання участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подається учасником справи не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання з надсиланням копії цієї заяви в той самий строк іншим учасникам справи.

Клопотання Слов'янського психоневрологічного інтернату про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що надійшло на адресу Суду, подано заявником пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання та не містить доказів направлення його копії іншим учасникам справи.

Оскільки клопотання Слов'янського психоневрологічного інтернату про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не відповідає вимогам частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 25.07.2019 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, а в судовому засіданні 03.09.2019 був присутній представник Слов'янського психоневрологічного інтернату.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частинами 1, 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у частинами 1, 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених частин 3, 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 поняття "інтереси держави" є оціночним, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже в розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді у цій справі, зазначити в чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, в чому полягає необхідність їх захисту, визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Суд за результатами дослідження матеріалів справи має перевірити такі доводи прокурора, дослідити докази, якими ці доводи підтверджені, та зокрема встановити зазначені обставини.

Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не з'ясували, в чому полягають причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, не з'ясували, чи дотримався Керівник Слов'янської місцевої прокуратури вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, визначеного позивачем, про звернення з даним позовом до суду, та якими докази підтверджується як факт самого повідомлення, так і факт направлення такого повідомлення. Суди не з'ясували з достовірністю, чи знав визначений прокурором позивач про порушення, допущені при здійсненні спірної закупівлі, чи усвідомлював позивач порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, але не звернувся за захистом до суду, чи здійснював свої повноваження щодо захисту інтересів держави та якщо здійснював, то чи є належним таке здійснення.

У зв'язку з наведеним, судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано положення статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", якою визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

З урахуванням викладеного суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки позиції позивача у даній справі - Донецької обласної державної адміністрації, наведеної під час розгляду даного спору у судах першої та апеляційної інстанціях, щодо заявленого Керівником Слов'янської місцевої прокуратури позову у цій справі.

При цьому, саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Крім того, за приписами статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених частини 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

При цьому, пунктами 2, 3 частини 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції.

Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відхиляючи доводи прокуратури про невідповідність локальних кошторисів №2-1-1, №2-1-3 Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс" локальним кошторисам №2-1-1, №2-1-3 замовника та роблячи висновки про те, що розбіжності у вказаних локальних кошторисах є формальними (несуттєвими) і вважаються помилками, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції і не впливають на зміст пропозиції та виправленні Приватним підприємством "Строй-Клуб Плюс" листом №24/06 від 23.06.2018, залишили поза увагою приписи вищезазначених норм Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, в частині визначення строку, протягом якого учасник має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції та в частині відповідності змісту умов договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

З огляду на викладене, передчасними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відповідність тендерної пропозиції Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс" умовам тендерної документації Слов'янського психоневрологічного інтернату, відповідність умов Договору змісту тендерної пропозиції Приватного підприємства "Строй-Клуб Плюс" та відповідність Договору приписам Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на наведене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов'язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області слід задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

11. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 03.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 у справі №905/1806/18 скасувати.

3. Справу № 905/1806/18 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець