Історія справи
Ухвала КГС ВП від 25.01.2018 року у справі №911/3014/16
Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2018 року
м. Київ
справа № 911/3014/16
Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.
учасники справи:
перший заступник прокурора Київської області
позивач - Кабінет Міністрів України
відповідач - 1 - Бучанська міська рада
відповідач - 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Споруда"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області
на постанову Київського апеляційного господарського суду у складі Хрипуна О.О. - головуючого, Корсакової Г.В., Коротун О.М. від 22 листопада 2017 року та ухвали Господарського суду Київської області у складі Бабкіної В.С. - головуючого, Конюха О.В., Щоткіна О.В. від 29 серпня 2017 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2016 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач) подав позовну заяву до Бучанської міської ради (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Споруда" (далі - відповідач-2) про: (1) визнання недійсними рішень відповідача-1 від 26 квітня 2007 року №192-8-V та від 30 квітня 2009 року №1336-51-V; (2) визнання недійсним укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2009 року; витребування на користь держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача-2 земельної ділянки площею 0,6 га у м. Буча по вул. Шевченка, 2-д.
2. Позовна заява мотивована прийняттям відповідачем-1 спірних рішень з перевищенням наданих повноважень та з порушенням закону, що підтверджено судовим рішенням в іншій цивільній справі, яким встановлено незаконність віднесення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення до земель житлової та громадської забудови. Незаконність вказаних рішень відповідача-1 свідчить про відсутність правових підстав для передачі земельної ділянки в користування відповідача-2.
Короткий зміст ухвал, винесених судом першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 29 серпня 2017 року за клопотанням відповідача-1 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи знаходилась передана відповідачу-2 земельна ділянка станом на момент її відведення в оренду в межах (у складі) земель лісогосподарського призначення.
4. Суд мотивував ухвалу наявністю суперечностей у наданих сторонами доказах щодо приналежності спірної земельної ділянки, вирішення яких неможливо без спеціальних знань в галузі землеустрою.
5. Іншою ухвалою Господарського суду Київської області від 29 серпня 2017 року провадження у справі зупинено до закінчення експертних досліджень та отримання висновку експерта.
6. Вказана ухвала суду обґрунтована тим, що можливість зупинення провадження у справі за ініціативою суду у зв'язку з призначенням судової експертизи передбачена процесуальним законодавством.
Короткий зміст оскаржуваної Постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 29 серпня 2017 року про призначення судової експертизи; ухвалу Господарського суду Київської області від 29 серпня 2017 року про зупинення провадження у справі залишено без змін.
8. У частині припинення апеляційного провадження постанова мотивована тим, що стаття 106 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017, далі - ГПК України) у системному тлумаченні з нормою пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України містить вичерпний перелік ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду, серед яких відсутня ухвала про призначення експертизи. Відсутність процесуальної можливості апеляційного оскарження ухвали про призначення експертизи окремо від рішення суду виключає здійснення її перегляду по суті, а помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню.
9. В іншій частині апеляційний господарський суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції реалізовано надане процесуальним законодавством право на зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.
10. Одночасно, оцінюючи посилання прокурора в якості підстави для скасування ухвали про зупинення провадження на недоцільність призначення експертизи (вказані в пункті 12 цієї Постанови), суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
До винесення рішення у справі щодо суті спору відповідно до вимог процесуального законодавства апеляційний суд не має право та не повинен давати суду першої інстанції як вказівок щодо того, які рішення потрібно приймати в конкретній справі, так і вказівок щодо обставин, які необхідно встановити для вирішення справи, а також наводити власні висновки про те, які обставини не доказуються при розгляді цієї справи. Під час розгляду справи суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об'єктивно в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України). Надання судом апеляційної інстанції вказівок щодо достовірності та належності тих чи інших доказів можна розцінити як втручання у компетенцію суду першої інстанції, що не узгоджується з вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, перший заступник прокурора Київської області подав касаційну скаргу, у якій просить:
11.1. Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року та ухвали Господарського суду Київської області від 29 серпня 2017 року.
11.2. Справу передати на розгляд Господарського суду Київської області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
12. Експертиза у даній справі призначена судом безпідставно, без обґрунтування необхідності в спеціальних знаннях для встановлення належності спірної земельної ділянки. На думку скаржника, поставлені судом перед експертом питання відносяться до компетенції суду та не потребують спеціальних знань, а наявних у справі документів, серед яких відсутні будь-які суперечності, достатньо для вирішення спору по суті без залучення експерта.
13. У зв'язку з відсутністю реальних та об'єктивних підстав для призначення експертизи, зупинення судом провадження у справі є незаконним та призводить до затягування розгляду справи, отже порушує право позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку.
14. Стосовно окремого оскарження ухвали про призначення експертизи, то відсутність в ГПК України прямої заборони такого оскарження не може бути підставою для обмеження гарантованого Конституцією України права на судовий захист.
15. Призначення судової експертизи одночасно з зупиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією, тому скасування ухвали лише про зупинення провадження не призведе до усунення обставин, які перешкоджають здійсненню провадження у справі. При цьому прокурор посилається на висновок Верховного Суду України у постанові від 20.01.2009 у справі № 24/489, який стосується процесуальної дії суду щодо припинення провадження у справі внаслідок затвердження мирової угоди (ч. 4 ст. 78 ГПК України).
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
16. Частиною 1 статті 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
17. Одночасно частиною 2 статті 79 ГПК України регламентовано право господарського суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
18. Отже, чинним на час винесення оскаржуваної ухвали процесуальним законодавством було передбачено право суду зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, рішення про що приймається судом з урахуванням конкретних обставин справи, які можуть свідчити як про об'єктивну можливість здійснення провадження у справі на час проведення експертизи або ж про існування перешкод для цього.
19. При цьому відповідно до частин 5, 6 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку з чим Верховний Суд погоджується з наведеними у пункті 10 цієї Постанови висновками суду апеляційної інстанції, що у даному випадку переоцінка мотивів призначення судової експертизи та наведення власних висновків та вказівок щодо дослідження наявних у справі доказів є втручанням у компетенцію суду при здійсненні судочинства, що не узгоджується з вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на це Верховний Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги в пунктах 12, 13 Постанови.
20. Викладені в пункті 14 Постанови твердження прокурора також є безпідставними з огляду на положення пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України (у редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII), які в системному аналізі з приписами статті 106 ГПК України дають підстави для висновку, що апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції лише у випадку, якщо їх включено до переліку або, коли це прямо передбачено іншими статтями ГПК України. Заперечення на всі інші ухвали можуть бути наведені при оскаржені прийнятих за результатами розгляду справи рішення чи ухвали, якою завершується розгляд справи.
При цьому застосовані законодавчі обмеження не зменшують для сторін можливості доступу до судочинства та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду, їх право лише відтерміновується - до винесення остаточного рішення у справі.
21. Доводи прокурора в пункті 15 Постанови щодо нерозривності процесуальних дій суду щодо призначення експертизи та зупинення провадження у справі є наслідком неправильного застосування норм процесуального права. Так, як було зазначено Верховним Судом вище, зупинення провадження у справі внаслідок призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, і відповідна процесуальна дія вчиняється або не вчиняється судом за наслідком оцінки за внутрішнім переконанням конкретних обставин справи. Отже, за змістом статей 41 та 79 ГПК України призначення експертизи не має безумовним процесуальним наслідком зупинення провадження у справі, тобто ці дві процесуальні дії хоча і пов'язані між собою, проте не є нерозривними, а існують окремо одна від одної. У той же час у постанові Верховного Суду України від 20.01.2009 у справі № 24/489, на яку посилається скаржник, мова йшла про нерозривність процесуальних дій з припинення провадження у справі внаслідок затвердження мирової угоди, що прямо випливає зі змісту частини 4 статті 78 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як законна та обгрунтована.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ), суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2017 року у справі № 911/3014/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Мачульський Г.М.