Постанова КГС ВП від 18.08.2019 року у справі №5023/2756/11

Друк

Пошук

350

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 5023/2756/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Білоуса В.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників: арбітражного керуючого Бідної О.І. - адвоката Курячого О.П., ПАТ "ПУМБ" - Награбовського О.В., ТОВ "Юнітрейд Плюс" - адвоката Шишлова О.М., Фонду державного майна України - Лавського А.М., Євича О.П., Офісу Генерального прокурора - Костюк О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу розпорядника майна Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідної О.І.

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019

у справі № 5023/2756/11

за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 у справі № №5023/2756/11 задоволено скаргу ПП "Юнітрейд Плюс" на дії/бездіяльність розпорядника майна. Визнано неналежним виконання обов`язків розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражним керуючим Стєбєлєвим А.М. у справі № 5023/2756/11. Визнано збори кредиторів та комітету кредиторів 27.06.2018 такими, що відбулись. Припинено повноваження арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. як розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин". Призначено розпорядником майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідну О.І.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № №5023/2756/11 ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 в частині визнання зборів кредиторів та комітету кредиторів 27.06.2018 такими, що відбулись, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ПП "Юнітрейд Плюс" про затвердження ухвалою суду визначену загальними зборами кредиторів кількість голосів на зборах кредиторів боржника від 27.06.2018, відмовлено. В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2018 залишено без змін.

Від розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бідної О.І. 27.03.2019 надійшло клопотання про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально- та фізично- зношеного, непридатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.10.2018.

Крім того, 04.04.2019 від розпорядника майна надійшло уточнене клопотання, в якому просить суд зобов`язати ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 грн. (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11 (суддя Яризько В.О.) зобов`язано ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 грн. (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати. Зобов`язано розпорядника майна вжити заходи, спрямовані на вирішення питання щодо обрання подальшої процедури в даній справі, про вжиті заходи повідомити суд. Зобов`язано боржника та Міністерство аграрної політики та продовольства України надати пропозиції щодо подальшої процедури в даній справі, а саме вирішення питання укладення мирової угоди чи введення процедури санації.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з відсутності рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України про надання чи відмову у наданні згоди на списання відповідного майна боржника, прийнятого 21.03.2019комітетом кредиторів рішення, а також з того, що отримання запланованого доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 грн. дозволить ДП "Харківський завод шампанських вин" погасити заборгованість із заробітної плати, що є пріоритетним та необхідним заходом у відновленні платоспроможності підприємства, а погашення заробітної плати є необхідною умовою укладання в подальшому мирової угоди.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №5023/2756/11 (колегія суддів: Здоровко Л.М. - головуючий, Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2019 у справі №5023/2756/11 в частині зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00 грн. (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Бідної О.І. з урахуванням уточнень (вх.№8300 від 02.04.2019) відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що клопотання розпорядника майна не є заходом, спрямованим на збереження наявного у боржника майна у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а оскаржувана ухвала в частині зобов`язання боржника виконати фінансовий план, виконання якого передбачено прямою нормою закону, є втручанням в господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, зобов`язавши боржника виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів, не встановив, яке саме майно підлягає списанню, в якому воно знаходиться технічному стані і яким чином ДП "ХЗШВ" має отримати прибуток саме у розмірі 5 100 000, 00 грн. від його списання; розпорядником майна не доведено, що боржником було подано в установленому порядку заяву на отримання згоди про списання основних фондів із повним пакетом документів; до спірних правовідносин не підлягає застосуванню принцип "мовчазної згоди" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, за висновком суду апеляційної інстанції, оскільки боржник має заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 127 200 грн., а дохід від списання основних фондів планується у розмірі 5 100 000, 00 грн., то цих коштів не вистачить для повного погашення заборгованості із заробітної плати, у той час, як розпорядник обґрунтовує нагальність клопотання про зобов`язання боржника списати майно необхідністю погасити заборгованість із заробітної плати для отримання можливості перейти до наступної судової процедури у справі про банкрутство - укладення мирової угоди.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, розпорядник майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражний керуючий Бідна О.І. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №5023/2756/11.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови заявник касаційної скарги зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Так, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, розпорядник майна боржника зазначає, що погашення заробітної плати є пріоритетним та необхідним заходом у відновленні платоспроможності підприємства під час затвердження мирової угоди, а несвоєчасне погашення заборгованості із заробітної плати за рахунок відповідних компенсацій збільшує розмір заборгованості із заробітної плати та загальний розмір кредиторської заборгованості боржника.

При цьому, заперечуючи проти висновків апеляційного суду, заявник касаційної скарги вказує, що на його думку, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013) не містить вичерпних заходів для збереження майна боржника, а заборона щодо списання майна боржника відсутня.

Розпорядник майна боржника вважає, що оскільки ДП "Харківський завод шампанських вин" знаходиться у процедурі розпорядження майном, яка визначена як система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного майнових активів боржника, спонукання керівника боржника списати основні засоби, використання яких у господарській діяльності є економічно недоцільним, відповідають мені процедури розпорядження майном.

За твердженням розпорядника майна, рішення органу управління боржника про надання чи відмову у наданні згоди на списання майна є документом дозвільного характеру, неотримання якого за принципом "мовчазної згоди" дозволяє боржнику здійснити списання основних засобів.

Як вказує заявник касаційної скарги, за принципом мовчазної згоди в.о. керівника ДП "Харківський завод шампанських вин" зобов`язаний виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

При цьому розпорядник майна також послався на рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом №2 від 21.03.2019, про зобов`язання розпорядника майна Бідної О.І. звернутися до суду із клопотанням про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" здійснити списання та подальший продаж морально та фізично зношеного, непридатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України у пакеті документів 03.10.2018.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду про те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо майна, яке розпорядник майна просить суд зобов`язати боржника списати, скаржник наголосив, що судом першої інстанції в судовому засіданні було здійснено перевірку документів, які були направлені до Мінагрополітики для надання згоди щодо списання майна, та суд безпосередньо оглядав оригінали актів інвентаризації основних фондів, які пропонуються до списання, акти технічного стану обладнання та ін.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 12.11.2019, для розгляду касаційної скарги розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідної О.І. у справі № 5023/2756/11 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Білоуса В.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 5023/2756/11 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідної О.І. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №5023/2756/11; призначено касаційну скаргу до розгляду на 15.01.2020 о 10:00.

Від ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому банк просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі №5023/2756/11 залишити без змін, а касаційну скаргу розпорядника майна боржника - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуваною постановою було правильно скасовано ухвалу місцевого господарського суду у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням № 2431-05/682 від 24.12.2019 про здійснення процесуального правонаступництва, в якому просить замінити учасника провадження у даній справі - Міністерство аграрної політики та продовольства України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Разом з тим, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням № 2431-05/699 від 27.12.2019 про здійснення процесуального правонаступництва, в якому просить замінити учасника провадження у даній справі - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Фонд державного майна України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 5023/2756/11 задоволено клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/682 від 24.12.2019 про здійснення процесуального правонаступництва; замінено учасника провадження у справі № 5023/2756/11 - Міністерство аграрної політики та продовольства України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України; задоволено клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/699 від 27.12.2019 про здійснення процесуального правонаступництва; замінено учасника провадження у справі № 5023/2756/11 - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на Фонд державного майна України; розгляд справи № 5023/2756/11 за касаційною скаргою розпорядника майна Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідної О.І. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 відкладено на 05.02.2020 на 10:00.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників розпорядника майна боржника, ПАТ "ПУМБ", ТОВ "Юнітрейд Плюс", Фонду державного майна України, Офіса Генерального прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі №5023/2756/11 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" порушено та здійснюється в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до положень Закону України "Про перелік об`єктів прав державної власності, що не підлягає приватизації" за №847 від 07.07.1999 ДП "Харківський завод шампанських вин" відноситься до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації.

На час розгляду справи ДП "Харківський завод шампанських вин" не виключено з переліку об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації", відповідно до додатку 1 до Закону України "Про перелік об`єктів прав державної власності, що не підлягає приватизації", що унеможливлює застосування до ДП "Харківський завод шампанських вин" судових процедур санації або ліквідації.

Відповідно до матеріалів справи, ДП "Харківський завод шампанських вин" перебуває у процедурі розпорядження майном.

Під розпорядженням майном, згідно з ст. 1 Закону про банкрутство, розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Отже, основною метою процедури розпорядження майном у процедурі банкрутства є нагляд та контроль за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища.

З матеріалів справи вбачається, що предметом даного судового розгляду є клопотання розпорядника майна - арбітражного керуючого Бідної О.І. (з урахуванням уточнень до нього) про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00 грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

В обґрунтування поданого клопотання розпорядник майна боржника вказує на те, що отримання запланованого доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000,00 грн. дозволить ДП "Харківський завод шампанських вин" негайно погасити заборгованість із заробітної плати та перейти до процесу укладання мирової угоди між кредиторами та боржником.

Як зазначає розпорядник майна, з метою виконання затвердженого фінансового плану на 2018 рік, ефективного використання державного майна, погашення заборгованості із заробітної плати, ДП "Харківський завод шампанських вин" звернулось до Міністерства аграрної політики та продовольства України з проханням щодо прийняття рішення про надання згоди на списання морально та фізично зношеного, непридатного для подальшого використання майна із повним пакетом документів, передбачених п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності" №1314 від 08.11.2007.

Враховуючи те, що Міністерство аграрної політики та продовольства України не надало рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна, розпорядником майна було скликано комітет кредиторів ДП "Харківський завод шампанських вин", на засіданні якого 21.03.2019 було прийнято рішення про зобов`язання розпорядника майна Бідної О.І. звернутись до Господарського суду Харківської області із клопотанням про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" з метою погашення заборгованості із заробітної плати здійснити списання та подальший продаж морально та фізично зношеного майна, не придатного для подальшого використання майна, перелік якого було подано до Міністерства аграрної політики та продовольства України у пакеті документів супровідним листом №152 від 19.09.2018.

В якості правової підстави для звернення до суду відповідним клопотанням, розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Бідна О.І. послалась на приписи ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство. На думку розпорядника майна, кошти, які боржник має витратити для погашення заборгованості із заробітної плати, з урахуванням, що вона щомісячно збільшується, є майном, яке буде збережено, у разі погашення заборгованості.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону про банкрутство розпорядник майна має право, зокрема, звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Розпорядник майна зобов`язаний, окрім іншого, вживати заходів для захисту майна боржника (ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство).

Крім того, ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Виходячи з аналізу наведених норм, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що у даному випадку необґрунтованим є посилання розпорядника майна на ст. 12 Закону про банкрутство при зверненні до суду із клопотанням про зобов`язання боржника виконати фінансовий план на 2018 рік, навіть і для погашення заборгованості із заробітної плати, оскільки така вимога не є заходом для збереження наявного у боржника майна у розумінні ст. 12 Закону про банкрутство, а спрямована на зобов`язання боржника вчинити певні дії у його господарській діяльності, від вчинення яких, як вказує розпорядник майна, боржник ухиляється.

Разом з тим, апеляційним судом було з`ясовано, що розпорядником майна до клопотання про зобов`язання боржника виконати фінансовий план на 2018 рік додано копію фінансового звіту ДП "Харківський завод шампанських вин" на 2018 рік, з якого вбачається, що підприємство планувало отримати у плановому році 5 100 000, 00 грн. за рахунок інших доходів (код рядка 1150).

Однак, як досліджено та встановлено судом апеляційної інстанції, безпосередньо фінансовий план на 2018 рік не містить відомостей, за рахунок яких саме інших доходів планується отримання доходу у плановому році в розмірі 5 100 000,00 грн.

Згідно наданої розпорядником майна розшифровки до фінансового плану, у рядку 1150 (інші доходи), у тому числі дохід від звичайної діяльності (код рядку 1152/1) планується отримання іншого доходу у розмірі 5 100 000, 00 грн. від списання основних фондів.

Відповідно до п. 5 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб`єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 4.4. Статуту ДП "Харківський завод шампанських вин", підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об`єкти, земельні ресурси, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів підприємство має право лише за попередньою згодою органу управління майном на конкурентних засадах.

Як встановлено апеляційним судом, ДП "Харківський завод шампанських вин" засновано на державній власності та на час виникнення даного спору було підпорядковане Міністерству аграрної політики України (Міністерство аграрної політики та продовольства України) і є підзвітним йому. Відтак, ДП "Харківський завод шампанських вин" як державне підприємство може здійснювати списання майна, яке перебуває на його балансі, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

За результатами дослідження матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданої розпорядником майна незасвідченої копії листа ДП "Харківський завод шампанських вин" №152 від 19.09.2018, який (згідно відмітки на ньому) отриманий Міністерством аграрної політики та продовольства України 03.10.2018 (докази надсилання відсутні), вбачається, що ДП "Харківський завод шампанських вин" просить дозволу на списання основних засобів підприємства згідно з пакетом відповідних документів.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що до матеріалів справи розпорядником майна не надано жодного з вказаних боржником документів та з матеріалів справи не вбачається, що перелік цих документів був поданий до Міністерства аграрної політики та продовольства України, оскільки розпорядником майна не було надано опис вкладання у цінний лист із зазначенням переліку документів, що надсилаються, а штамп Міністерства на незасвідченій копії листа суд не визнає належним доказом надання боржником усього переліку документів.

Відповідно до п.7 Порядку списання об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314, рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб`єктом управління протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, та після погодження з державними органами приватизації відповідно до абзацу третього пункту 5.

Рішення про надання згоди на списання майна оформлюється у формі розпорядчого акту, а про відмову в наданні такої згоди - у формі листа. Рішення про відмову в наданні згоди на списання майна приймається у разі, коли: майно не відповідає вимогам, визначеним у пункті 4 цього Порядку; суб`єкт управління визначив інші шляхи використання майна, що пропонується до списання; суб`єкт господарювання подав передбачені цим Порядком документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності; у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні економічні та/або технічні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна (у тому числі визначення впливу списання майна на цілісність майнового комплексу і провадження виробничої та іншої діяльності); відповідно до законодавства заборонено розпорядження майном.

Звертаючись до суду з відповідним клопотанням, розпорядник майна зазначив, що боржник не отримав рішення органу управління про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна, а тому розцінює це як "мовчазну згоду" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", і вважає, що боржник набув право на списання основних фондів без отримання відповідного рішення органу управління, оскільки, як зазначає розпорядник майна, боржником подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк рішення органу управління про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна не надано.

Водночас, судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів розпорядника майна, що боржником подано в установленому порядку заяву та документи щодо списання основних фондів в повному обсязі.

При цьому, доводи розпорядника майна щодо наявності у боржника "мовчазної згоди" Міністерства аграрної політики та продовольства України на списання основних фондів були обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції як безпідставні, оскільки принцип "мовчазної згоди" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Так, Порядком списання об`єктів державної власності чітко врегульовано, що списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб`єктом управління протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

В даному випадку ненадання органом управління рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна не є "мовчазною згодою" у розумінні Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", оскільки цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Крім того, як встановлено апеляційним судом, матеріали справи також не містять доказів, що боржник ухиляється від виконання фінансового плану за 2018 рік в цій частині.

Разом з тим, дослідивши надану боржником довідку ДП "Харківський завод шампанських вин" про те, що рядок 1150 фінансового плану на 2018 рік в сумі 5 100 000,00 грн. складається із доходу від списання основних засобів, а також акт інвентаризації основних фондів, які пропонуються до списання ДП "Харківський завод шампанських вин", суд апеляційної інстанції встановив, що даний акт складається виключно із такої інформації: рік випуску/дата введення в експлуатацію, інвентарний номер об`єкта і балансова (залишкова) вартість (загальна балансова вартість майна, що підлягає списанню, становить 847 118, 78 грн); найменування майна не зазначено.

При цьому, надавши оцінку наявним у справі доказам, апеляційний суд встановив, що жодних доказів, що це саме те майно, яке розпорядник майна фактично просить суд зобов`язати боржника списати, і є непридатним для подальшого використання, у тому числі, і чи є це майно заставним, яке перебуває в заставі у АТ "ПУМБ", матеріали справи не містять і розпорядником майна таких доказів суду не надано.

За результатами дослідження матеріалів справи суд апеляційної інстанції також встановив, що розпорядник майна не зверталась до суду зі скаргами на дії учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема, керівника боржника або органу управління боржника, як і не зверталась до суду з клопотанням про відсторонення керівника боржника, якщо керівник боржника, як вказує розпорядник майна, не вчиняє дій з виконання плану на 2018 рік в частині отримання доходу у розмірі 5 100 000,00 грн.

Водночас, як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, місцевим судом зазначеним вище обставинам при розгляді клопотання розпорядника майна оцінки надано не було.

До викладеного слід додати, що як правильно встановлено апеляційним судом, станом на 01.03.2019 боржник має заборгованість по заробітній платі у розмірі 6 127 200,00 грн., що підтверджується довідкою ДП "Харківський завод шампанських вин".

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно наданої розпорядником майна розшифровки до фінансового плану на 2018 рік, дохід від списання основних фондів планується у розмірі 5 100 000, 00грн.

Надавши оцінку зазначеним вище доказам та встановивши наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що об`єктивно цих коштів не вистачить для повного погашення заборгованості із заробітної плати у той час, як розпорядник обґрунтовує нагальність клопотання про зобов`язання боржника списати майно необхідністю погасити заборгованість із заробітної плати для отримання можливості перейти до наступної судової процедури у справі про банкрутство - укладення мирової угоди.

Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Матеріали справи свідчать про те, що дотримуючись приписів наведених вище норм, апеляційний господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 300 ГПК України).

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини справи, виходячи з аналізу наведених вище норм та меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення клопотання розпорядника майна про зобов`язання ДП "Харківський завод шампанських вин" виконати фінансовий план підприємства за 2018 рік в частині отримання доходу від списання основних засобів у сумі 5 100 000, 00грн (рядок 1150) з метою погашення заборгованості із заробітної плати.

Доводи розпорядника майна, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції і про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна та фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені апеляційним судом під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Аргументи заявника касаційної скарги щодо можливості застосування в даному випадку ст. 12 Закону про банкрутство, яка за доводами заявника не містить вичерпних заходів для збереження майна боржника, а заборона щодо списання майна боржника відсутня, зводяться до помилкового тлумачення зазначеної норми Закону про банкрутство на свою користь, відтак, відхиляються колегією суддів.

Разом з тим, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відтак, наведені розпорядником майна ДП "Харківський завод шампанських вин" арбітражним керуючим Бідною О.І. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень апеляційним судом при розгляді даного спору.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 5023/2756/11 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу розпорядника майна Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" арбітражного керуючого Бідної О.І. залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 5023/2756/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.

Судді- Білоус В.В.

Жуков С.В.