Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.09.2018 року у справі №918/101/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 918/101/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» - Лукяненка О.Л.,

Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» - Лавренчук Т.В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп»

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018

у складі колегії суддів: Петухов М.Г. (головуючий), Маціщук А.В., Олексюк Г.Є.

та на рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018

у складі судді Бережнюк В.В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп»

до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.»

про стягнення в сумі 743 963, 01 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної

інстанції

1. 04.01.2013 між Акціонерним товариством (далі - АТ) Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» та Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодором) було укладено контракт щодо виконання підрядником капітального ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (далі - Основний Контракт).

2. 01.04.2015 між АТ Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Конструціоні Дженералі С.П.А.» було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» (далі - ТОВ «Транс лайн Груп») Контракт субпідряду № 01-04/1/15 (далі - Контракт субпідряду) на виконання ремонту автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (контракт 2.1. км 210+000-275+000, контракт 2.2. км 282+000-333+250 (Дренажні споруди, укріплення насипу, місцеві проїзди і тротуари).

Частиною 1 Контракту субпідряду передбачено, що виконання, термін дії і початок виконанню цього контракту ґрунтуються на схваленні інженера (п. 4.1) і засноване на ввірені робіт субпідряднику. Жодна дія, жоден вид робіт, що відноситься до даного контракту, не може бути виконаний субпідрядником, якщо не буде отримано відповідний дозвіл, в іншому випадку за всі витрати і збитки буде відповідальним він сам.

Статтею 1 Контракту субпідряду визначено, що підрядник передає на субпідряд, а субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт, усунення будь-яких виявлених дефектів і недоліків у відповідності з технічними специфікаціями в об'ємах і видах робіт згідно з доданою відомістю обсягів робіт, відповідно проекту по ремонту автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський.

Пунктом 5.2 статті 5 Контракту субпідряду встановлено, що як тільки ввірені роботи будуть виконані, субпідрядник повинен одразу ж письмово повідомити про це підрядника. Не пізніше 2-х днів з моменту отримання повідомлення про закінчення робіт підрядник разом з субпідрядником повинен провести перевірку належного та повного виконання і після цього скласти відповідний акт.

Відповідно до п. 6.1. статті 6 Контракту субпідряду субпідрядник гарантує якість і належне виконання робіт, при цьому дає 1 рік гарантії на основні роботи з моменту їх завершення на будмайданчику і підписанням з боку основного замовника сертифіката передачі робіт, складених відповідно до статті 18.

Згідно з п. п. 8.1., 8.2. статті 8 Контракту субпідряду субпідрядник зобов'язується виконати доручені йому роботи, вказані в поданій відомості обсягів робіт. Відомість обсягів робіт становить невід'ємну частину цього контракту.

В статті 17 Контракту субпідряду сторони передбачили, що схвалення робіт, виконуваних за контрактом, здійснюється підрядником і інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного проміжного платіжного сертифікату. Проміжний сертифікат складається і надається сторонами інженеру згідно обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт виконаних за цим контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР (відомості об'єму робіт) по кожному розділу. Проміжний платіжний сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт.

Відповідно до п. 18.1. статті 18 Контракту субпідряду при завершенні робіт за цим контрактом буде складено остаточний сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником і інженером.

Згідно з п. 23.1. статті 23 Контракту субпідряду підрядник перераховує субпідряднику аванс у розмірі 10 % від загальної договірної ціни робіт на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 5 робочих днів після отримання авансового платежу від основного замовника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених підрядником обладнання, матеріалів, оренди машини і механізмів підрядника.

Не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен подати підряднику протокол оцінки виконаних робіт відповідно до статті 17 даного контракту та умовам основного контракту; згодом субпідрядник і підрядник на цій основі складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт (п. 23.2 Контракту субпідряду).

Відповідно до п. 23.10 статті 23 Контракту субпідряду суми гарантійних платежів підлягають поверненню в наступному порядку: 50 % - при підписанні сертифікату передачі за весь об'єм робіт або частину постійних робіт, решта 50 % - в порядку, передбаченому основним контрактом.

Згідно з п. 23.6. статті 23 Контракту субпідряду підрядник зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт відповідно виставлених фактур на протязі 7 робочих днів з моменту отримання оплати на свій рахунок зі сторони основного замовника. Строки оплати замовником - у відповідності з основним контрактом.

Підпунктами a, d пункту 24.1 статті 24 Контракту субпідряду передбачено, що контракт вважається розірваним в правовому порядку:

- у випадку розірвання основного контракту;

- на вимогу підрядника в односторонньому порядку, при цьому останній повинен повідомити субпідрядника, за 10 календарних днів до моменту розірвання цього контракту субпідряду. В такому випадку, після закінчення вказаного в цьому пункті терміну, контракт субпідряду вважається розірваним, з наступного дня, без укладення додаткових угод.

Згідно з п. 24.2. статті 24 Контракту субпідряду у випадку розірвання даного контракту у зв'язку з розірванням основного контракту підрядник відшкодовує субпідряднику всі понесені витрати по виконанню зобов'язань даного контракту та оплачує виконану роботу до моменту розірвання даного договору на протязі 15 календарних днів з моменту розірвання даного контракту в порядку, передбаченому основним контрактом.

3. Відповідно до Додатку № 1 до Контракту субпідряду № 01-04/1/15 загальна вартість робіт складає 10 143 852 грн без ПДВ. Враховуючи ПДВ (20 %), загальна вартість робіт за контрактом складає 12 172 622 грн 40 коп. з ПДВ.

4. 22.08.2017 листом № 1164 ТОВ «Транс Лайн Груп» надіслало відповідачу для підписання остаточний сертифікат до контракту субпідряду від 01.04.2015 № 01-04/1/2015 з додатком та відомість об'ємів робіт в трьох екземплярах, які останнім підписано не було.

5. 24.10.2017 листом № 1294 ТОВ «Транс Лайн Груп» звернулося до відповідача із претензією про сплату заборгованості за Договором субпідряду від 01.04.2015 на суму 743 963, 01 грн. Вказана претензія було отримана відповідачем 26.10.2017.

6. Крім того, суди встановили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 у справі № 927/468/17 за позовом АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» до ТОВ «Транс Лайн Груп» про стягнення заборгованості в сумі 1 463 086 грн 49 коп. за контрактом № 01-04/1/15 було встановлено наступне.

04.08.2016 Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодором) було направлено позивачу повідомлення про розірвання контракту № 154/2/9-13 з огляду на невиконання зобов'язань за Основним договором та порушення окремих його вимог, на підставі статті 15.2 (Припинення дії Замовником), а також статті 15.6 (Корупційна або шахрайська практика) загальних умов основного Контракту. Дане повідомлення було отримано позивачем 08.08.2016. З вказаної дати почався перебіг 14 днів, після спливу яких дія основного контракту є припиненою. Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав вимогу позивача про негайне повернення попередньої оплати від 04.10.2016 № КHR/RB/4/11290/16 ще 07.10.2016, то з огляду на умови статті 24.1 (а) контракту, укладений між сторонами контракт є розірваним з 18.10.2016.

7. 01.11.2017 відповідач надав відповідь на претензію, відповідно до якої вказав, що позивачем не надано необхідної документації, яка стосується дійсного виконання робіт, також не подано матеріалів, що підтверджують обґрунтованість вимог та їх розміру, наведених у претензії.

Подання позовної заяви

8. 26.02.2018 ТОВ «Транс Лайн Груп» звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» заборгованості за укладеним між сторонами Контрактом субпідряду від 01.04.2015 № 01-04/1/15 в сумі 743 963, 01 грн.

Позивач вказував, що ним були виконані роботи згідно контракту у період після 03.06.2016 та до 23.08.2016, які відповідачем належним чином не прийняті та не оплачені.

Розгляд справи судами

9. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

10. Суди дійшли висновку про те, що у зв'язку з відсутністю належно оформленої підтверджуючої документації щодо об'ємів, вартості та фактичного виконання робіт позовні вимоги відносно стягнення боргу за виконані роботи є безпідставними та недоведеними.

Також суди дійшли висновку про те, що на час вирішення даного спору передбачений положеннями вищевикладеної угоди гарантійний строк не сплинув, у зв'язку з чим не настав і строк розрахунків, передбачений пунктом 23.10 Контракту субпідряду, за яким утримані суми гарантійних платежів підлягають поверненню в наступному порядку: 50 % - при підписанні сертифікату передачі за весь об'єм робіт або частину постійних робіт, решта 50 % - в порядку, передбаченому основним контрактом.

Суди також вказали, що за змістом пункту 11.9 Основного Контракту обов'язки підрядника не вважаються виконаними до тих пір, поки інженер не видасть підряднику сертифікат про завершення робіт із зазначенням дати, на яку підрядник виконав свої зобов'язання у відповідності з контрактом. Інженер видає сертифікат про завершення робіт протягом 28 днів після завершення дати останнього періоду відповідальності за дефекти, або після надання підрядником усієї документації підрядника та завершення проведення випробувань всіх робіт, включаючи усунення дефектів. Тільки сертифікат про завершення робіт вважається прийняттям робіт. Згаданий документ оформлений у встановленому порядку до матеріалів справи не наданий. Таким чином, безпідставною є також позовна вимога про стягнення гарантійних утримань.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 14.08.2018 ТОВ «Транс Лайн Груп» подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 та рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилання зроблені на те, що судами невірно застосовано положення Контракту субпідряду щодо оплати позивачу виконаної роботи та помилково посилаються на пункт 18.1 Контракту субпідряду. Скаржник вважає, що відповідач мав оплатити позивачу виконані роботи за період з 03.06.2016 по 23.08.2016 не на підставі остаточного сертифікату, а на підставі пункту 24.2 Контракту субпідряду, відповідно до якого у випадку розірвання даного контракту у зв'язку з розірванням основного контракту, відповідач відшкодовує позивачу всі понесені затрати та оплачує виконану роботу до моменту розірвання даного контракту.

Позивач також вважає, що суди застосували статтю 884 ЦК України, яка не підлягала застосуванню, та не застосували положення статті 1212 ЦК України, яка підлягала застосуванню щодо повернення позивачу гарантійного утримання. Скаржник вважає, що суди не взяли до уваги факт розірвання контракту субпідряду (23.08.2016) та те, що відповідно до частини другої статті 653 ЦК України, з моменту такого розірвання зобов'язання сторін за вказаним контрактом припинилися, в тому числі щодо складення та підписання остаточного сертифікату. Таким чином, обсяг робіт не може бути прийнятий шляхом оформлення остаточного сертифікату, оскільки даний юридичний факт вже не відбудеться у зв'язку з розірванням контракту субпідряду.

Скаржник також посилається на порушення судами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотань позивача про призначення будівельно-технічної експертизи у справі.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу

12. 02.11.2018 до Верховного Суду від АТ Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому з посиланням на правильність застосування судами норм права наведено прохання про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що відсутня належно оформлена підтверджуюча документація щодо об'ємів, вартості та фактичного виконання робіт, а стосовно суми гарантійних утримань викладено позицію, що за умови відсутності сертифікату про завершення робіт не підлягає до стягнення сума гарантійних утримань.

14. Однак, з такими висновками погодитися не можна з огляду на наступне.

15. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відтак, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

16. Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, на чому наголошувалося позивачем у позовній заяві і на що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки, визначені нормами глави 83 ЦК України.

17. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Так, предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

При цьому, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Характерними ознаками виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

18. За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

19. Частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України врегульовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є договори та інші правочини.

20. Згідно з частинами першою та другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

21. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

22. Згідно з статтею 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

23. Слід відзначити, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

24. Відповідно до положень частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

26. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

27. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

28. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

29. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

30. Судова колегія відзначає, що в силу пункту 24.1 Контракту субпідряду він є розірваним, оскільки, враховуючи встановлені господарським судом обставини у справі № 927/468/17, Основний контракт розірвано.

31. Аналогічну правову позицію зазначено у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 918/100/18.

32. Відтак, беручи до уваги викладене вище, а також те, що з моменту розірвання Контракту субпідряду у відповідача відсутні підстави для утримання неповерненої частини гарантійних утримань, адже, правова підстава для їх утримання відпала, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань.

33. Суди попередніх інстанцій остаточний розрахунок за Контрактом субпідряду помилково поставили в залежність від закінчення робіт і відповідного їх прийняття, хоча як Основний контракт, так і Контракт субпідряду є розірваними.

Судова колегія звертає увагу, що зобов'язання по оплаті за виконані роботи повинні виконуватися, а не слід їх виконання (оплату) ставити в залежність від обставин, які можуть настати в майбутньому (хоча розірвання контрактів (Основного і субпідряду) виключають настання цих обставин).

34. Крім того, колегія суддів відзначає, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог стосовно виконаних, але не оплачених відповідачем, робіт за Контрактом субпідряду надавалися певні докази, які фактично не оцінені судами попередніх інстанцій - не було зазначено про їх належність, допустимість та достовірність; водночас судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення будівельної експертизи задля встановлення об'єму та вартості виконаних позивачем робіт.

35. Відповідно до положень статті 235 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

36. Верховний Суд вважає, що ті доводи, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях.

37. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

38. Водночас ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення у цій справі зазначеним вимогам не відповідають.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, ухвалені з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.Під час нового розгляду суду першої необхідно врахувати наведене та з урахуванням належно оцінених позицій учасників справи вирішити спір відповідно до вимог закону.

В. Висновки про правильне застосування норм права

40. В силу положень статті 1212 ЦК України з моменту розірвання Контракту субпідряду у відповідача відсутні підстави для утримання неповерненої частини гарантійних утримань, адже, правова підстава для їх утримання відпала - Контракт субпідряду є розірваним.

Водночас, ті доводи стосовно виконаних, але не оплачених відповідачем, робіт за Контрактом субпідряду, що їх наводив позивач при розгляді справи в судах першої і апеляційної інстанцій, не є очевидно необґрунтованими, що вимагало від суду першої та апеляційної інстанцій їх повного дослідження, надання їм належної оцінки і відображення у судових рішеннях. Однак, судами це зроблено не було, що і є підставою для передачі справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Г. Судові витрати.

41. З огляду на задоволення позову у частині позовних вимог про стягнення 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань, то судові витрати покладаються на відповідача в сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в іншій частині позовних вимог справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у цій частині позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315, 316 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 та рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2018 у справі № 918/101/18 скасувати.

3. У частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» про стягнення 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань прийняти нове рішення. Стягнути з Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» 250 379, 61 грн суми гарантійних утримань.

4. Стягнути з Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Лайн Груп» 16 898, 65 грн суми судового збору, сплаченого за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у частині задоволеного позову.

5. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

6. В іншій частині справу № 918/101/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк