Історія справи

Ухвала КГС ВП від 06.05.2018 року у справі №922/3581/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/3581/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Генеральної прокуратури України - Гришиної Т.А.,

Головного управління

Держгеокадастру у Харківській області - не з'явився,

Старовірівської сільської ради

Нововодолазького району Харківської області - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест" - Литвинця В.М.,

Нововодолазької районної державної адміністрації

Харківської області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (у складі колегії суддів: Істоміна О.А.(головуючий), Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 20.12.2017 (суддя Светлічний Ю.В.)

у справі № 922/3581/17

за позовом Першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест", Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області

про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) та Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (далі - Старовірівська сільрада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролатінвест" (далі - ТОВ "Агролатінвест"), Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області (далі - Нововодолазька РДА), у якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 05.12.2007, укладений між Нововодолазькою РДА та ТОВ "Агролатінвест", зобов'язати ТОВ "Агролатінвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 6324285500:02:000:0405 площею 18,4082 га у власність держави.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюваний договір оренди всупереч положень законів України "Про оренду землі" і "Про оцінку земель" укладено без проведення нормативної грошової оцінки землі, що є обов'язковим при визначенні орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, отже, зазначені обставини є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Разом із тим Прокурор просив визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом і поновити його.

ТОВ "Агролатінвест" проти позову заперечувало та заявило про застосування позовної давності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.12.2017 у задоволенні позову відмовлено з мотивів пропуску строку позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки заявлений поза межами позовної давності. Разом із цим, апеляційний суд зауважив, що відсутність належно проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення відповідних змін до договору оренди та спонукання орендаря до вчинення певних дій, а не для визнання такого договору недійсним у цілому.

Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у березні 2018 року Заступник прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу Заступник прокурора Харківської області обґрунтовує, зокрема, тим, що судами неправильно застосовано положення чинного законодавства при визначенні початку перебігу позовної давності та не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо відсутності у ГУ Держгеокадастру можливості перевірити законність надання ТОВ "Агролатінвест" земельної ділянки в оренду у межах позовної давності з огляду на те, що контролюючими функціями у сфері земельних відносин цей орган було наділено у 2016 році. При цьому моментом з якого позивачам стало відомо про порушення вимог законодавства, які тягнуть за собою правові наслідки у вигляді визнання оспорюваного договору недійсним є час, з якого прокуратурою встановлено ці порушення.

У відзиві на подану касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру підтримало доводи Прокурора та просило вирішити спір з урахуванням вимог законодавства та наданих учасниками справи доказами.

ГУ Держгеокадастру, Старовірівська сільрада, Нововодолазька РДА в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду справи судами встановлено, що 25.10. 2006 Нововодолазькою РДА винесено розпорядження "Про надання дозволу ТОВ "Агролатінвест" на виготовлення технічної документації щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок".

Розпорядженням голови Нововодолазької РДА від 12.11.2007 № 777 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди ТОВ "Агролатінвест" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за рахунок земель запасу на території Старовірівської сільради.

На підставі цього розпорядження між Нововодолазькою РДА і ТОВ "Агролатінвест" 05.12.2007 укладено договір оренди землі (далі - Договір), яким товариству надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6324285500:02:000:0405) площею 18,4082 га, розташовану на території Старовірівської сільсьради.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, зареєстрований у Нововодолазькому районному Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 29.12.2007 за № 040770000484 та є чинним на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного і сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 185 963,60 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 120 грн за один гектар земельної ділянки, що складає 2208,98 грн за рік (пункт 9 Договору).

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (пункт 6 Договору).

Договір укладається на термін 20 років (пункт 8 Договору). Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1- 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. ст. 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що оспорюваний договір суперечить земельному законодавству, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в пункті 5 Договору, ТОВ "Агролатінвест" фактично не проводилася, технічна документація з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки не затверджувалася. Відтак укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, є порушенням приписів статті 13 Закону України "Про оцінку земель", статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Разом із тим, оскільки ТОВ "Агролатінвест" заявило про застосування позовної давності, суд відмовив у задоволенні позову з цієї підстави з огляду на те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, а тому про порушене право прокуратурі було відомо з часу державної реєстрації уповноваженим органом договору оренди земельної ділянки.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності, апеляційний суд виходив із того, що за вимогами, заявленими в інтересах ГУ Держгеокадастру, перебіг позовної давності необхідно рахувати з часу, коли саме орган, наділений відповідними повноваженнями на час укладення оспорюваного правочину, довідався або міг довідатися про порушення прав держави. Разом із тим, апеляційний суд зазначив про те, що відсутність належно проведеної нормативно-грошової оцінки є підставою для внесення змін до нього та спонукання орендаря до вчинення відповідних дій; технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, які перебувають в оренді ТОВ "Агролатінвест", затверджена у 2017 році і з 01.01.2018 товариство сплачує орендну плату з врахуванням цієї документації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично виходив із наявності двох підстав для відмови в задоволенні позову - відсутності порушеного права та спливу позовної давності.

У ЦК позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 цього Кодексу). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).

Відповідно до статті 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.

Крім того, частинами 1, 2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону (процесуальне представництво), а тому положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

За змістом наведених положень закону позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Встановивши початок перебігу позовної давності для вимог, заявлених в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастр, апеляційний суд не надав жодної оцінки обставинам здійснення Прокурором представництва, наявності/відсутності порушеного права та обрахування позовної давності для позовних вимог, заявлених в інтересах держави в особі іншого позивача - Старовірівської сільради.

Згідно зі статтею 300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до положень статей 308, 310 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 922/3581/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий