Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.07.2021 року у справі №910/6493/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/6493/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Бакуліна С. В., Студенець В. І.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М. Ю.

представників учасників справи:

від позивача: Наливайко Д. О.,

від відповідача: Циба Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубець Л. П., Алданова С. О., Мартюк А. І.

від 27.04.2021

за позовом Державного підприємства "Антонов"

до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"

про стягнення 169 532,94 доларів США,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Антонов" (далі - Позивач, ДП "Антонов") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт" (далі - Відповідач, ДПДК "Укрспецекспорт" - ДГЗП "Спецтехноекспорт"), в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просило стягнути грошові кошти у загальному розмірі 169 532,94 доларів США, з яких: 120 765,75 доларів США - сума основної заборгованості, 48 767,19
доларів США - сума пені за несвоєчасні розрахунки.

2. Позов мотивований порушенням ДПДК "Укрспецекспорт" - ДГЗП "Спецтехноекспорт" норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору комісії від 07.06.2018 №STE-1-58-Д/К-18 (далі - Договір), оскільки Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.11.2020 закрив провадження в частині стягнення 120 765,75 доларів США. Вимоги щодо стягнення пені у розмірі 48 767,19 доларів США залишив без задоволення.

4. Рішення суду в частині закриття провадження у справі мотивовано сплатою Відповідачем суми основного боргу. У частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені рішення мотивоване тим, що:

- розмір погодженої в Договорі пені перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що суперечить нормам статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- стягнення пені за кожний тиждень прострочення є неправомірним, оскільки суперечить правовій природі пені;

- перерахування грошових коштів у валюті контракту (в іноземній валюті) позбавляє суд можливості здійснити правильний розрахунок заявленої до стягнення пені в національній валюті України - гривні.

5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.04.2021 скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та прийняв нове рішення в цій частині про задоволення позову та стягнув з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 48 767,19 дол. США, що станом на 28.04.2020 еквівалентно 1 321 712,76 грн, вирішив питання про розподіл судових витрат.

6. Суд апеляційної інстанції перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та дійшов висновку, що нарахування пені здійснено за порушення Відповідачем термінів оплати за поставлену продукцію, а розмір заявленої до стягнення пені відповідає умовам Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/6493/20 залишити без змін.

8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на:

- неправильне застосування судом апеляційної інстанції у сукупності статей 192, 533, 546, 549 Цивільного кодексу України, 343 Господарського кодексу України та 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо валюти обчислення пені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.03.2019 у справі №916/4692/15;

- застосування частини 3 статті 1016, статті 1018, частини 1 статті 1022 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм у подібних правовідносинах.

9. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №910/6493/20 без змін, оскільки рішення є законним, обґрунтованим та прийнятим з додержанням вимог чинного законодавства.

10.21 липня 2021 року від Відповідача на адресу Суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/8125/21. Клопотання мотивоване предметом позову у справі №910/8125/21, який стосується визнання частково недійсними пунктів 6.7 та 8.1 Договору щодо визначення порядку і підстав нарахування пені, стягнення якої є предметом позову у справі, що розглядається.

11. Щодо клопотання Відповідача про зупинення розгляду справи, колегія суддів у судовому засіданні 28 вересня 2021 року дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки розгляд справи № 910/8125/21 не є перешкодою для перегляду цієї справи в суді касаційної інстанції.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12.07 червня 2018 року між сторонами укладено Договір, в порядку та на умовах якого, комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобов'язується від свого імені, за дорученням та за рахунок комітента, за плату вчинити правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) щодо поставки (продажу) запчастин до військово-транспортних літаків АН-32 (надалі - Продукція), найменування, перелік та істотні умови якого визначаються сторонами в додатку №1 до Договору.

13. Відповідно до пункту 2.1. Договору комісіонер зобов'язаний виконати доручення комітента, визначене пунктом 1.1. Договору, протягом 360 календарних днів з моменту набуття чинності Договором.

14. Згідно з пунктом 5.9. Договору дата підписання акта приймання-передачі є підтвердженням виконання комітентом зобов'язань за Договором в частині, що стосується передачі Продукції комісіонеру для її реалізації покупцю.

15. За умовами пункту 6.2. Договору загальна погоджена комітентом ціна продажу Продукції за Договором наведена у додатку №1 (специфікація) до Договору та складає 1 786 344,00 доларів США 00 центів.

16. Пунктом 6.7. Договору сторони домовились, що оплата за поставлену Продукцію здійснюється через банк покупця протягом 10 (десять) банківських днів з дня подачі комісіонером документів в банк і така плата буде зарахована на банківський рахунок комітента протягом 10 банківських днів з дня подачі комісіонером документів в банк, але не пізніше 45 календарних днів після підписання акта приймання-передачі згідно з пунктом 5.7. Договору.

17. Відповідно до пункту 7.1. Договору за виконання доручення зазначеного в Договорі комісіонер отримує комісійну плату (що включає в себе ПДВ та підлягає сплаті комісіонером з отриманої комісійної плати), у розмірі 9 % від загальної погодженої комітентом ціни продажу Продукції за Договором, і складає 160 770,96
доларів США.

18. Пунктами 8.1., 8.2. Договору визначено, що отримані грошові кошти, за винятком комісійної плати комісіонеру та витрат комісіонера, перераховуються комісіонером комітенту протягом 10 днів з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 45 календарних днів після підписання акта приймання-передачі згідно з пунктом 5.7. Договору.

19. Сторони погодили, що перерахування грошових коштів за Договором буде відбуватися у валюті контракту.

20. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (пункт 18.1.

Договору).

21. Звертаючись з позовом до господарського суду, ДП "Антонов" вказувало на порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у стягуваному розмірі.

22. Під час розгляду спору, місцевим господарським судом встановлено, що Відповідачем сума основної заборгованості сплачена у повному обсязі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 06.11.2020 №3318.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Цивільний кодекс України

Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства

1. Загальними засадами цивільного законодавства є:.. 3) свобода договору; ..

Стаття 192. Гроші (грошові кошти)

1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Стаття 546. Види забезпечення виконання зобов'язання

1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549. Поняття неустойки

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1011. Договір комісії

1. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Стаття 1014. Виконання договору комісії

1. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

2. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Стаття 1016. Виконання договору, укладеного комісіонером з третьою особою

1. Комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою.

2. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

3. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

4. У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Стаття 1018. Право власності комітента

1. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Стаття 1022. Звіт комісіонера

1. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

2. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

24. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

Стаття 1. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

25. Господарський кодекс України

Стаття 343. Відповідальність за порушення строків розрахунків

1. Платники і одержувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі установ банку.

2. Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

3. У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню у розмірі, що передбачається угодою про проведення касово-розрахункових операцій, а за відсутності угоди про розмір пені - в розмірі, встановленому законом.

4. Платник зобов'язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.

26. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції.. 2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 310. Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду.. 3. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених Господарський процесуальний кодекс України; ..

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Суд виходить з того, що відповідно до положень статей 2, 13, 79, 86, 236, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України, керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, суд повинен оцінити надані докази за своїм внутрішнім переконанням, мотивувати відхилення або врахування кожного доказу, а також надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Адже обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Звертаючись із зазначеним позовом ДП "Антонов" зазначало про те, що Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання та порушив терміни оплати за поставлену Продукцію. Позивач вказав, що спірна сума відповідно до пункту 8.1. Договору є грошовими коштами, отриманими комісіонером, яка у 10 денний термін з моменту надходження коштів від покупця на його рахунок, але не пізніше 90 календарних днів після підписання акта приймання-передачі згідно з пунктом 5.7 Договору, за винятком комісійної плати, перераховуються комітенту.

29. При цьому, Відповідач послідовно наголошував на тому, що грошові кошти за Продукцію (за обидві партії), поставлену за зовнішньоекономічним контрактом №AIR HQ/NMO/AN-32/91230/29ED/249/Eng D3 (Q)/11272/PUR/STE-1-24-K/KE-18 від
13.03.2018, в рамках доручення комітента (Позивача), в сумі 1 786 285,00 дол. США (за мінусом комісії банку кореспондента в сумі 59,00 дол. США) на рахунок Відповідача надійшли 10 липня 2019 року, на підтвердження чого надано меморіальні ордери №159094 та №159117 від 10.07.2019, копії яких були в матеріалах справи, проте судами попередніх інстанцій зазначені документи не досліджувались. При цьому, як зазначає Відповідач, розрахунок з Позивачем за результатами виконання доручення Відповідачем здійснено 11 липня 2019 року, тобто в межах 10-денного строку з дня надходження грошових коштів на рахунок Відповідача від Покупця.

30. Для розгляду цієї справи по суті, виходячи із предмета та підстави позову, судам попередніх інстанцій необхідно було надати оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та встановити обставини, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Зокрема, необхідно було встановити, які зобов'язання виникають у комісіонера з договору комісії, надати оцінку пункту 8.1 Договору, в редакції погодженій сторонами протоколом розбіжностей №2 від 07.08.2018, з'ясувати які вказівки містилися у договорі комісії та чи відповідають дії комісіонера цим вказівкам, чи прийнято і коли прийнято звіт комісіонера та яка сума заборгованості Відповідача за вказаним звітом, коли підписано акт приймання-передачі згідно з пунктом 5.7 Договору та з'ясувати чи виникав обов'язок оплати за кожну партію товару окремо.

31. При прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Відповідачем сплачено грошові кошти за Договором, з порушенням терміну, встановленого пунктом 8.1 Договору. З урахуванням прострочення, суд дійшов висновку, що сама вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору є правомірною. При цьому, суди посилались на редакцію пункту 8.1. Договору без урахування (прийняття або відхилення) погодженого сторонами протоколу розбіжностей №2 від 07.08.2018.

32. Тобто удавшись до з'ясування виконання умов Договору та наявності підстав для стягнення пені, суди попередніх інстанцій не розглянули спір на предмет і підстави заявленого позову, зокрема щодо виконання та порушення (дотримання) Відповідачем умов Договору.

33. У свою чергу, не виконання Відповідачем обов'язку щодо перерахування вартості реалізованої Продукції є основною підставою позову, а тому відповідні аргументи, згідно з пунктом 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, мали бути розглянуті місцевим господарським судом, і відповідне мотивування їх відхилення або прийняття повинно бути відображене у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду.

34. Однак з огляду на зміст оскаржуваної постанови та рішення суду першої інстанції Суд вбачає, що судами при розгляді даної справи належним чином не виконано наведені вимоги процесуального законодавства, внаслідок чого суди передчасно прийняли судові рішення без встановлення всіх необхідних обставин у справі. Фактично судами не розглянуто обґрунтування підстав позову.

35. Також, судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки (прийняття до уваги чи відхилення) з урахуванням, зокрема, положень статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України доказам, наданим учасниками справи.

36. Отже, за відсутності належної правової оцінки наданих сторонами доказів у справі будь-які висновки щодо задоволення чи відмови у задоволенні позову, є передчасними.

37. Таким чином, враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином встановлено фактичні обставини справи, не розглянуто обґрунтування підстав позову, не надано належної оцінки доказам у справі, суд приходить до висновку про необхідність скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

38. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції у сукупності статей 192, 533, 546, 549 Цивільного кодексу України, 343 Господарського кодексу України та 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо валюти обчислення пені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, Суд зазначає, що суди першочергово мають належним чином встановити фактичні обставини справи, розглянути обґрунтування підстав позову, надати належну оцінку доказам у справі, з'ясувати наявність порушеного права Позивача та лише після встановлення вказаних обставин, вирішити питання про застосування статей 192, 533, 546, 549 Цивільного кодексу України, 343 Господарського кодексу України та 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо валюти обчислення пені.

39. Враховуючи все вищевикладене та беручи до уваги передбачені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи в касаційній інстанції, Суд дійшов висновку, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в повному обсязі, а рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з чим Верховний Суд не формулює висновок з підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Ухвалені судові рішення у справі не відповідають вимогам законності та обґрунтованості.

41. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

42. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у цій справі рішення, в частині відмови у задоволенні позову і постанова в повному обсязі підлягають скасуванню, а справу у цій частині слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

43. Під час нового розгляду справи господарському суду слід урахувати наведене, дослідити зібрані у справі докази, надати належну правову оцінку доводам усіх учасників справи із наведенням обґрунтування їх прийняття до уваги чи відхилення в мотивувальній частині рішення.

Судові витрати

44. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

45. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

46. Враховуючи, що справа в скасованій частині направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "Спецтехноекспорт" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 у справі №910/6493/20 в частині вимог щодо стягнення пені у розмірі 48767,19 доларів США скасувати, а справу №910/6493/20 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

В. Студенець