ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2019 року

Київ

справа №810/1057/17

адміністративне провадження №К/9901/38567/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №810/1057/17

за позовом ОСОБА_1 до заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Клименко Віти Вікторівни, третя особа - головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Шома Артем Геннадійович, про визнання протиправними дій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Виноградова О.І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Клименко В.В., третя особа: головний інспектор будівельного нагляду Інспекційного відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома А.Г., в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії відповідача щодо видачі направлення для проведення позапланової перевірки від 16 січня 2017 року № 17.17/01.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для підписання оскаржуваного направлення на перевірку, оскільки після реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна заходи державного архітектурно-будівельного контролю не здійснюються.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на праві спільної часткової власності житловий будинок загальною площею 153,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 .

07.12.2016 ОСОБА_3 звернулась до Держархбудінспекції зі скаргою щодо проведення перевірки об`єкту будівництва на суміжній земельній ділянці. Скарга була перенаправлена до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

На підставі вказаної скарги заступником директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Клименко В.В. видано головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Київській області Шомі А.Г. направлення для проведення позапланової перевірки від 16 січня 2017 року № 17.17/01.

Вважаючи, що таке направлення відповідачем було видано протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що спірне направлення є правомірним та таким, що не порушує прав та законних інтересів позивача.

Позивач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» він не суб`єктом, перевірка діяльності якого може бути здійснена відповідачем.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону №3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553), який, згідно п.1, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Частиною 2 статті 4 Закону №3038-VI визначено, що суб`єктами містобудування є, зокрема, фізичні та юридичні особи.

При вирішенні справи судами обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що державна реєстрація права власності на житловий будинок позбавляє права відповідача здійснювати його перевірку на відповідність архітектурно-будівельним нормам, враховуючи таке.

Згідно зі свідоцтвом про право власності серія НОМЕР_1 у позивача та його сина ОСОБА_2 перебуває у спільній частковій власності житловий будинок загальною площею 153,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з технічного паспорту на вказаний житловий будинок, на земельній ділянці знаходиться садовий будинок загальною площею 2140, погріб та підпірна стіна.

Водночас, у скарзі ОСОБА_3 йдеться про будівництво господарської будівлі, межі якої фактично проходять по «червоній лінії» земельної ділянки.

Наведене свідчить, що саме така інформація була підставою для перевірки вказаних у скарзі порушень, оскільки жодних господарських споруд у технічному паспорті на будинок зазначено не було.

Отже, відповідач, видаючи направлення перевірки на підставі звернення фізичної особи - ОСОБА_3 , діяв правомірно на виконання норм чинного законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами було здійснено вихід на перевірку та 17 січня 2017 року складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, а 21 лютого 2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 1-Л-А-2102/1 за порушення позивачем ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, а саме, недопущення посадових осіб до перевірки, який був оскаржений позивачем в судовому порядку.

Так, у справі №363/928/17 рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено та скасовано постанову головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Шома А.Г. № А-2802/1 від 28 лютого 2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду