Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/7074/14

адміністративне провадження №К/9901/3835/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року у складі судді Келеберди В.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у складі суддів Мамчура Я.С., Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л. у справі №826/7074/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хіміко-енергетична компанія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

23 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська хіміко - енергетична компанія» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 06 лютого 2014 року № 0000902201, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування (в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 298483 грн. 10 коп. та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 149241,55 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

24 червня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року, позов Товариства задоволений в повному обсязі, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 06 лютого 2014 року №0000902201 про зменшення бюджетного відшкодування (в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) з податку на додану вартість в сумі 298 483,10 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 149 241,55 грн.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, підпункту 201.6, підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» в сумі 298 483,10 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

25 вересня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

26 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувану справу №826/7074/14 із суду першої інстанції.

06 липня 2017 року справа №826/7074/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

20 жовтня 2014 року Товариством наданий відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга за змістом повністю дублює апеляційну скаргу, містить лише посилання на норми податкового законодавства без зазначення суті їх неправильного застосування, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

12 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/3835/18 разом зі справою №826/7074/14 передані до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 35981289, перебуває на податковому обліку з 04 серпня 2008 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» за грудень 2010 року, Приватним підприємством «Про Енерджи Інжиніринг» за грудень 2010 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганська інженерно-будівельна компанія» за грудень 2010 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрополь Донбасс» за січень 2011 року, за результатом якої складено акт від 13 січня 2014 року № 4/1/22-01/35981289 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу на підставі акту перевірки 06 серпня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000902201 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яким Товариству зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість наступних податкових періодів з податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 394607 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 197304 грн., яке оскаржене позивачем у частині зменшення суми бюджетного відшкодування (в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 298483 грн. 10 коп. та зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 149241, 55 грн., за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет».

Правовою підставою зменшення суми бюджетного відшкодування наведені положення підпунктів 198.6 статті 198, пункту 201.1, підпункту 201.6 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» укладено договори поставки від 17 червня 2010 року та 20 грудня 2010 року, на виконання яких позивачем отримані товарно-матеріальні цінності, оплачені та використані при виконанні підрядних робіт в межах укладених договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Рубіжанськхімпром», Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Зоря». Суди попередніх інстанцій встановивши факт виконання господарських операцій, зміну вартості активів та використання їх у здійсненні господарської діяльності дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» виконано в повному обсязі.

В основу доведеності складу податкового правопорушення податковим органом покладений акт Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 27 квітня 2011 року №1729/233/34330281 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» (далі - контрагент позивача) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків Приватним підприємством «ПКФ «Укрпромснаб» за період грудень 2010 року».

Зазначений довід спростований наявністю обставин, які не потребують доказування відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року), з огляду на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року, у справі №2а-15291/11/2670 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Євромет» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова та визнано протиправними дії щодо проведення документальної невиїзної перевірки цього Товариства за результатом якої складено акт від 27 квітня 2011року №1729/233/34330281.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентом позивача продукції виробничо-технічного призначення та проведенням підрядних робіт, при здійсненні яких придбані позивачем від його контрагента ТМЦ використані (списані).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Доведеність здійснення позивачем господарських операцій, встановлений судами попередніх інстанцій їх реальний характер, доводять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення у скасованій судами частині.

Суд зазначає, що касаційна скарга податкового органу є необґрунтованою, нею не зазначено того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Цитування положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), також не вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі №826/7074/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер