Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2018 року у справі №826/3106/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/3106/16

адміністративне провадження №К/9901/52874/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року у складі судді Григорович П. О. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів Шурка О. І., Василенка Я. М., Степанюка А. Г. у справі № 826/3106/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

26 лютого 2016 року Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації від 11 листопада 2015 року №100250005/2015/116127; скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2015 року №100250005/2015/000066/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12 листопада 2015 року №100250005/2015/00119.

16 лютого 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2015 року №100250005/2015/000066/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12 листопада 2015 року №100250005/2015/00119, в решті позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

11 червня 2018 року митним органом подано до Верховного Суду касаційну скаргу. У касаційній скарзі митний орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 2 «а» статті VII, пунктів 4, 5 статті 15 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ 1947), пункту 4 частини 1, частин 16, 17 статті 58 Митного кодексу України, доводить правомірність своїх дій під час коригування митної вартості товарів та винесенні картки відмови, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник обґрунтовує, що позивач та продавець - IDS BORJOMI GEORGIA є взаємопов'язаними особами, що вплинуло на формування митної вартості, вказує на ненадання позивачем страхових документів та документів, що містять відомості про страхування оцінюваних товарів.

13 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та витребувано у відповідача рішення про коригування митної вартості товарів від 11 листопада 2015 року №100250005/2015/000066/2.

23 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/3106/16.

05 липня 2018 року справа № 826/3106/16 надійшла до Верховного Суду.

10 липня 2018 року позивачем надано заперечення проти касаційної скарги, в яких він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у листопаді 2015 року позивач (офіційний дистриб'ютором продукції мінеральної води «Боржомі» на території України) з метою розмитнення товару - «Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильно газована», отриманого за наслідками виконання зовнішньоекономічного контракту від 13 січня 2015 року № CT20-001/1501, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдіес Боржомі Тбілісі» (Грузія) та додаткової угоди від 13 січня 2015 року № 1 до нього, подав митну декларацію № 100250005/2015/116127 з необхідним для митного оформлення пакетом документів. У подальшому на вимогу митного органу позивачем надано додаткові документи, якими обґрунтовувалися числові значення складових митної вартості товарів.

Митний орган за наслідками розгляду вказаної митної декларації оформив оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості, з посиланням на частину 6 статті 54 Митного кодексу України.

Підставами для коригування митної вартості митним органом визначено неправильне зазначення банківських реквізитів у контракті; відсутність страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів; закінчення строку дії страхового полісу. Органом доходів і зборів проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII ГАТТ 1947.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна партія товару поставлена на умовах CIP Одеса Західна.

Умови поставки CIP («Фрахт / перевезення та страхування оплачені до») Інкотермс 2010 передбачають, що продавець виконує свої зобов'язання, коли передасть застрахований товар, випущений в митному режимі експорту, названому ним перевізнику для перевезення товару до місця призначення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що страхування товару здійснювалося продавцем на підставі відкритого полісу. Термін дій страхового полісу було пролонговано до 04 березня 2016 року на підставі Угоди до Відкритого страхового полісу №ICG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року, копію якої надано митному органу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, в тому числі, і витрати (складові митної вартості) на страхування таких товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, обґрунтовано виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Верховний Суд вказує, що аргументи митного органу в касаційній скарзі щодо застосування положень статті VII ГАТТ є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій встановлена та доведена правомірність використання позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну.

Наявність взаємозв'язку позивача та продавця досліджена і оцінена судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано вказали, що відповідно до частини 12 статті 58 Митного кодексу України лише та обставина, що продавець та покупець є пов'язаними між собою особами, сама по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

Посилання митного органу на рішення Верховного Суду України від 15 лютого 2017 року у справі № 826/4823/16 є помилковими, оскільки цим рішенням встановлено відсутність підстав для перегляду оскаржуваних рішень та вказано, що у заяві про перегляд йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, що регулюють відносини визначення митної вартості товару, яке зумовлене різними за змістом та характером фактичними обставинами справ.

Верховний Суд вказує, що всупереч вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України оспорюване у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів не містило вказівки на взаємопов'язаність суб'єктів господарювання, отже така обставина не може визнаватися судами належною підставою для коригування митної вартості.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 826/3106/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер