Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №160/7863/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/7863/18

адміністративне провадження № К/9901/22208/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Берназюка Я. О., Желєзного І. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020р. (судді - Чепурнов Д. В., Мельник В. В., Сафронова С. В. ) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У жовтні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнених позовних вимог а. с. 18-20):

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 14.09.2018р. №ДН1176/275/АВ/П/ТД-ФС/548 у розмірі 223380 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019р. позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 14.09.2018р. №ДН1176/275/АВ/П/ТД-ФС/548.

З прийнятим у справі рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач,
23.12.2019р. звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо його оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020р. апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020р. апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.

27.05.2020р. відповідач звернувся до апеляційного суду із аналогічною апеляційною скаргою вдруге.

04.06.2020р. відповідач направив до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020р. визнано неповажними вказані відповідачем підстави поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, та надано апелянту 10-тиденний строк з дня отримання її копії для усунення її недоліків, а саме - надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відповідач не погодився з ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована відсутністю при першій подачі апеляційної скарги бюджетного фінансування для сплати судового збору за її подання, що стало об'єктивною перешкодою звернення до бюджетної установи, у зв'язку з чим оплата судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі була проведена лише
13.07.2020р., і з цих підстав строк звернення до суду із апеляційною скаргою пропущено.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу відповідача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 18.09.2019р., отримано відповідачем - 12.12.2019р., а з апеляційною скаргою відповідач звернувся
23.05.2020р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, встановленого ст. 295 КАС України, а тому відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду із заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення та доказів на їх підтвердження.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи є необґрунтованими, оскільки заявником при повторному поданні апеляційної скарги так і не було додано документ про сплату судового збору при тому, що підставою для повернення первинної апеляційної скарги скаржнику стало якраз невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху для надання документу про сплату судового збору.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані скаржником підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини 1 статті 299 КАС України.

При цьому суд виходив з того, що у поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником зазначено про обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою, зазначені обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, оскільки вказані обставини вже визнавалися судом як неповажні.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вирішуючи питання прийняття апеляційної скарги апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, поважні причини такого пропуску відсутні, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного оскарження.

Посилання представника відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що відсутність бюджетного фінансування було об'єктивною перешкодою своєчасного звернення з апеляційною скаргою є безпідставним, оскільки свідчить про незгоду відповідача з рішенням про повернення апеляційної скарги при попередньому апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції.

Водночас порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали за правилами статті 328 КАС України можуть бути підставою для її касаційного оскарження і не можуть бути одночасно визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Такі порушення не можуть бути встановлені в рамках розгляду цієї касаційної скарги, за якою предметом оскарження є лише рішення суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками вирішення питання прийняття повторно поданої апеляційної скарги.

Крім того, наявність чи відсутність фінансової спроможності сплатити судовий збір під час першого звернення з апеляційною скаргою не може бути перевірена під час прийняття повторної апеляційної скарги.

Крім того, неможливість сплати судового збору під час попереднього звернення до суду не може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження при наступному зверненні до суду, оскільки фактично це призведе до своєрідного відстрочення сплати суб'єктом владних повноважень судового збору без встановлення наявності для цього передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав та прийняття відповідного рішення.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019р. у справі №1440/1868/18.

Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на рішення Верховного Суду у справах №810/4749/15 та №820/1212/17 є безпідставним, оскільки перше постановлене за наслідками вирішення питання відкриття касаційного провадження, а друге - не враховує висновки Верховного Суду, висловлені раніше у справах №160/8840/18, №160/5025/19, №160/5196/19.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суду апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний