Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

справа №240/30079/21

адміністративне провадження № К/990/20501/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу № 240/30079/21

за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу

за касаційною скаргою Державної податкової служби України

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПС України), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ДПС України від 03.06.2021 № 2-дс.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржуваний наказ суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права, оскільки було порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, та не дотримано вимоги щодо оформлення вказаного наказу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ДПС України від 03.06.2021 № 21-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення" стосовно ОСОБА_1 .

4. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 у задоволенні клопотання ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також зобов`язано надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5.1. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на введення на території України воєнного стану, ДПС не зазначило, які саме конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у цій справі.

5.2. Судом також зауважено, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі 240/30079/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

6.1. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 03.06.2022, тобто останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 13.06.2022.

6.2. Однак, станом на 27.06.2022 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконано, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не подано, ані через канцелярію суду, ані поштовим зв`язком.

6.3. Ураховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Від ДПС України до Верховного Суду (далі - Суд) 04.08.2022 надійшла касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022, де просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частин третьої, четвертої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

7.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник, зокрема, зазначає, що відповідно до наказу ДПС України від 24.02.2022 №243-о з метою збереження життя та здоров`я працівників ДПС України та її територіальних органів встановлено простій в роботі. А станом на день отримання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 простій у роботі ДПС як центрального апарату не скасовано, більшість працівників перебувала у відпусках та простої, у тому числі відповідальна особа за супровід справи № 240/30079/21.

7.3. Крім того, скаржник просить взяти до уваги лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

7.4. Касатор вказує, що на виконання вимог статті 296 КАС України відповідно до платіжного доручення № 987 від 31.05.2022 ДПС України сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 240/30079/21 та направлено докази його сплати до суду апеляційної інстанції. Проте, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.08.2022 відкрито касаційне провадження № К/990/20501/22 за вищевказаною касаційною скаргою.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 30.01.2023 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням № К/990/20501/22 та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

10. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.08.2022 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою отримано ОСОБА_1 16.08.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102936389772. Водночас правом подати відзив на касаційну скаргу № К/990/20501/22 не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Перевіривши доводи касаційої скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

13. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

14. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

15. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

17. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

20. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

21. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

22. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

23. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

24. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

25. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

26. Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

27. Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

28. Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 на 90 діб, тобто, останній триває й досі.

29. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

30. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

31. У цій справі ДПС України доводило, що не могло звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, оскільки з 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, а у роботі ДПС України та її територіальних органів, встановлено простій до 11.03.2022.

32. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 02.06.2022 дійшов висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

33. Посилання ДПС України на обставини введення воєнного стану, судом апеляційної інстанції відхилено, оскільки останнє не зазначило, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у цій справі.

34. Зі змісту апеляційної скарги слідує, що ДПС України дійсно лише в загальному посилалося на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у роботі ДПС України та її територіальних органів як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, не доводячи при цьому причинного зв`язку між існуванням вказаних обставин та пропуском такого строку.

35. Наведені у касаційній скарзі аргументи стосовно наказу ДПС України від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», розмішеного за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576218.html, підлягають відхиленню з огляду на таке.

36. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

37. Колегія суддів враховує, що дійсно у роботі ДПС України та її територіальних органів було встановлено простій, що об`єктивно може свідчити про неможливість своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Проте, зі змісту оголошення, на яке посилається скаржник у касаційній скарзі, опублікованого за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576218.html, слідує, що вказаний наказ стосувався виконання останніми своїх функцій і повноважень щодо забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України.

38. Натомість, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

39. Аргументи відповідача у касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у період з 15.04.2022 по 01.06.2022.

40. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26.01.2022 у справі №380/22655/21, від 06.12.2022 у справі №160/195/22.

41. Суд також зауважує, що підставою для відмови у відкритті провадження стало невиконання апелянтом ухвали суду апеляційної інстанції від 02.06.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ДПС України не було подано заяви із зазначенням інших поважним причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що мало наслідком застосування судом приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

42. Процесуальними нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

43. Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

44. За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

45. Верховний Суд також враховує, що судом апеляційної інстанції для заявника були забезпечені умови, за яких відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року у справі № 240/30079/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов