Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 Київ К/9901/1653/17 813/4047/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (суддя: Ільчишин Н.В.)

у справі № 813/4047/16

за позовом ОСОБА_2

до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ОДПІ, відповідач), в якому просила визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 № 23371.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Галицької ОДПІ (Пустомитівське відділення) від 12.07.2016 № 23371.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 визнані неповажними причини пропуску ОДПІ строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОДПІ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з підстав не врахування обставин відсутності коштів на рахунку ОДПІ, що викликано складною процедурою їх перерахування та не залежало від волі ОДПІ.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ОДПІ 09.02.2017 звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2017. У зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору цю апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 та у зв'язку із невиконанням вимог цієї ухвали - повернута згідно з ухвалою від 10.03.2017.

26.04.2017 ОДПІ звернулась до Львівського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на вказану постанову суду першої інстанції повторно, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказ сплати судового збору. Ця апеляційна скарга ухвалою від 11.05.2017 була залишена без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та неповажності наведених у клопотанні про його поновлення підстав для його поновлення.

Частиною 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до внесення змін Законом України від 03.10.2017) встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу (частина 3 ст. 189 КАС України).

Згідно з підпунктом 1 частини 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до частини 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Як свідчить текст оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження став пропуск строку на апеляційне оскарження, причини пропуску якого судом були визнані неповажними. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОДПІ не надано доказів щодо незабезпечення реального бюджетного фінансування видатків на сплату судового збору як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Висновок суду щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі є передчасним та помилковим.

Так, на виконання ухвали від 11.05.2017 ОДПІ 23.05.2017 направила до Львівського апеляційного адміністративного суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Це клопотання було обґрунтовано недостатністю фінансування видатків ОДПІ на сплату судового збору, на підтвердження чого були додані копії службових дописів начальника фінансування, бухгалтерського обліку та звітності-головного бухгалтера ОДПІ від 11.01.2017 № 3, 27.02.2017 № 7, в яких вказано про відсутність коштів для сплати судового збору; лист ГУ ДФС у Львівській області від 12.01.2017, в якому вказано про відсутність можливості збільшення видатків на сплату судового збору.

Вказаним доказам не було дано оцінки апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали. Тоді як з посиланням на ці докази, ОДПІ заявляло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суду апеляційної інстанції слід було дати оцінку цим доказам. При цьому, вони підлягають оцінці у сукупності із обставинами попереднього звернення ОДПІ із апеляційною скаргою; активної поведінки ОДПІ при залишенні апеляційної скарги без руху (звернення до суду із клопотання про продовження строку на усунення недоліків, встановленого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017, в установлений статтею 189 КАС України строк), сплатою судового збору за подання апеляційної скарги при повторному зверненні із апеляційною скаргою згідно з платіжним дорученням від 14.04.2017 № 182 у розмірі 606,32 грн.; реорганізації органів ДФС, внаслідок якої ОДПІ виключено із числа розпорядників коштів державного бюджету.

Ці обставини свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення ОДПІ до апеляційного суду із скаргою у строк, встановлений ст. 186 КАС України.

Відповідно до частини 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 3 цієї статті).

Ці норми кореспондуються із нормами ст. 242 КАС України у редакції після внесення змін Законом України від 03.10.2017.

Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 3 цієї статті).

Відповідно до частини 1 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити, скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко